Рішення

від 25.04.2018 по справі 495/1504/18

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 495/1504/18

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

25 квітня 2018 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої одноособово судді - Шевчук Ю.В.

при секретарі - Мамончик К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради про встановлення факту родинних відносин та факту сумісного проживання зі спадкодавцем на час його смерті та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернулась до суду з позовною заявою про встановлення факту родинних відносин та факту сумісного проживання зі спадкодавцем на час його смерті та визнання права власності на спадкове майно.

В судове засідання позивачка не з'явилась, надала суду заяву згідно якої заяву підтримує в повному обсязі, просить задовольнити, справу слухати в її відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звуко-записувального технічного засобу не здійснювати.

В судове засідання представник звідповідача не з'явився, але надав заяву згідно якої просив справу слухати в його відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звуко-записувального технічного засобу просив не здійснювати, прийняти законне, обґрунтоване рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо 187 відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню по наступним підставам.

24 березня 2014 року помер рідний дядько позивачки, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії І-ЖД № 369471, яке видано відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород- Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеської області 25 березня 2014 року, актовий запис за №405.

Померлий є рідним братом матері позивачки, ОСОБА_3, яка померла 23 лютого 2015 року, родинні відносини з мамою підтверджуються свідоцтвом про народження серії І-АГ №139203, виданим Кіровською селищною радою, Червонолиманського району Донецької області 06 червня 1968 року, актовий запис за №35, де у графі мати вказана ОСОБА_3 та документами про зміну прізвища, а саме : свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-ЖД № 431757 виданого Старокозацькою сільською радою Білгород-Дністровського району, Одеської області 05 листопада 1987 року, актовий запис за № 53, згідно якого позивачка змінила своє призвіще з ОСОБА_3 на ОСОБА_1.

Родині відносини з дядьком та родинні відносини її матері із її дядьком, ОСОБА_2 , підтверджуються заявами, наданими на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду, від свідків ОСОБА_4, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, які, кожний окремо, пояснили, що добре знали сім'ю позивачки та підтверджують той факт, що мати позивачки - ОСОБА_3 є рідною сестрою померлого ОСОБА_2 , а, позивачка, відповідно є його рідної небогою.

На день смерті, померлому дядьку, ОСОБА_2 , належало на праві приватної власності житловий будинок №21, що знаходиться в селі Старокозачє, Білгород-Дністровського району Одеської області, по вулиці Леніна та складається в цілому з житлового будинку літера А , загальною площею 71,0 кв. м., житловою площею 35,7 кв. м., в який входить - веранда І, площею 8,5 кв. м„ коридор 1-1, площею 5,4 кв. м., жила кімната 1-2, площею 19,1 кв. м., кухня 1-3, площею 7.8 кв. м., житлова кімната 1-4, площею 16,6 кв. м., комора 1-5, площею 13,6 кв. м.; веранди літера а , сараю літера Б , сараю літера В , сараю літера Г , вбиральні літера Д ; огорожі №1, хвіртки №2, воріт №3, замощення №4, огорожі № 5, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 11 грудня 2002 року серії ВАС № 062390, зареєстрованого в реєстровій книзі під №4-644, інвентаризаційна справа №1032 31 січня 2003 року; також технічним паспортом на житловий будинок, інвентарний номер 1032, реєстровий номер 4-644, а також померлому належала земельна ділянка площею 6,29 гектарів в межах згідно з планом, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії II - ОД №067453, виданого 16 квітня 2002 року Старокозацькою сільською радою, Білгород-Дністровського району Одеської області на підставі рішення 18 сесії XXIII скликання Старокозацької сільської ради народних депутатів Білгород-Дністровського району Одеської області від 04 липня 2001 року №610, зареєстрованого у Книзі реєстрації записів державних актів на право приватної власності на землю за №735.

Вказана земельна ділянка розташована на території Старокозацької сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, масив №36, ділянка №6 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.09.2013 року, кадастровий номер земельної ділянки 5120886800:01:003:0131. Також померлому належала частка у загальній вартості майна пайового фонду підприємства СВК Вільне козацтво , на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату), виданого Старокозацькою сільською радою 18 серпня 2015 року, яка становить 5621,54 грн.

У зв'язку з тим, що дядя позивачки був похилого віку й потребував постійного догляду через хворобу, позивачка разом з мамою постійно проживали спільно з ним з 20 листопада 2013 року і до дня його смерті, 24 березня 2014 року за адресою: вулиця Леніна (нині Центральна), 21, село Старокозаче, Білгород-Дністровського району Одеської області, доглядали за ним та вели спільне господарство. На день смерті дяді, рідного брата матері позивачки, ОСОБА_2 , позивачка постійно проживала з ним та доглядала його, тому вважає, що фактично прийняла спадщину після його смерті. Цей факт також підтверджується письмовими заявами свідків - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, наданих ними до суду.

Позивачка в 2017 році звернулась до районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва на спадкове майно, однак отримала письмову відмову від державного нотаріуса Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_8 за № 1568/02-17 від 24.11.2017 року у зв'язку з тим, що нею пропущено, визначений чинним законодавством України, строк для прийняття спадщини та у зв'язку з тим, що вона не може довести родинні зв'язки з померлим, та їй було рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх прав.

У зв'язку з тим, що на день смерті рідного дядьки позивачки - ОСОБА_2, та її матері, ОСОБА_3, не збереглися їх свідоцтва про народження, або якісь інші документі, які б підтверджували їх родинні відносини, то прийняття спадкового майна позивачкою у спадщину через нотаріуса стало неможливим.

Інших спадкоємців на це майно згідно Закону та Заповіту не має.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно ч.2 ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Факт, про встановлення якого просить заявниця, мають для нєї юридичне значення, для прийняття та оформлення спадщини.

Відповідно до положень ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців0.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Фактичний вступив управління або володіння будь-якою частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадкової маси.

Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини. Прийняття спадщини - це не обов'язок спадкоємців, а їх право.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Згідно положень статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги заявниці обґрунтовані, доказані і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.328 ч.1, 1516-1218, 1261 ч.1, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 128, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 280-289, 315, 319, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради про встановлення факту родинних відносин та факту сумісного проживання зі спадкодавцем на час його смерті та визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що мати позивачки - ОСОБА_3, яка померла 23.02.2015 року є рідною сестрою ОСОБА_2, який помер 24.03.2014 року, а ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, є рідною небогою ОСОБА_2, який помер 24.03.2014 року.

Встановити факт, що ОСОБА_1, на час відкриття спадщини постійно проживала з рідним своїм дядьком, ОСОБА_2, який помер 24.03.2014 року, за адресою вулиця Леніна, 21, село Старокозачє, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, в порядку спадкування за законом спадкового майна, яке залишилося після смерті її рідного дядька ОСОБА_2, яке складається з житлового будинку №21, що знаходиться в селі Старокозаче, Білгород-Дністровського району Одеської області, по вулиці Леніна, житловий будинок літера А , загальною площею 71,0 кв. м., житловою площею 35,7 кв. м., в який входить - веранда І, площею 8,5 кв. м., коридор 1-1, площею 5,4 кв. м., жила кімната 1-2, площею 19,1 кв. м., кухня 1-3, площею 7,8 кв. м., житлова кімната 1-4, площею 16,6 кв. м., комора 1-5, площею 13,6 кв. м.; веранди літера а , сараю літера Б , сараю літера В , сараю літера Г , вбиральні літера Д ; огорожі №1, хвіртки №2, воріт №3, замощення №4, огорожі № 5.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, в порядку спадкування за законом спадкового майна, яке залишилося після смерті її рідного дядька ОСОБА_2, яке складається з : земельної ділянки, площею 6,29 гектарів, яка розташована на території Старокозацької сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, масив №36, ділянка №6 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 квітня 2013 року кадастровий номер земельної ділянки 5120886800:01:003:0131, яка згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ОД № 067453, виданого 16.04.2002 року на підставі рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, належить ОСОБА_2.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, в порядку спадкування за законом спадкового майна, яке залишилося після смерті її рідного дядька ОСОБА_2, яке складається з частки у загальній вартості майна пайового фонду підприємства СВК Вільне козацтво згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату), виданого Старокозацькою сільською радою 18 серпня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, яке відкрилось після смерті її рідного дядька ОСОБА_2, який помер 24 березня 2014 року та складається з : житлового будинку №21, що знаходиться в селі Старокозаче, Білгород-Дністровського району Одеської області, по вулиці Леніна, житловий будинок літера А , загальною площею 71,0 кв. м., житловою площею 35,7 кв. м., в який входить - веранда І, площею 8,5 кв. м., коридор 1-1, площею 5,4 кв. м., жила кімната 1-2, площею 19,1 кв. м., кухня 1-3, площею 7,8 кв. м., житлова кімната 1-4, площею 16,6 кв. м., комора 1-5, площею 13,6 кв. м.; веранди літера а , сараю літера Б , сараю літера В , сараю літера Г , вбиральні літера Д ; огорожі №1, хвіртки №2, воріт №3, замощення №4, огорожі № 5; земельної ділянки, площею 6,29 гектарів, яка розташована на території Старокозацької сільської ради, Білгород-Дністровського району Одеської області, масив №36, ділянка №6 та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28 квітня 2013 року кадастровий номер земельної ділянки 5120886800:01:003:0131, яка згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ОД № 067453, виданого 16.04.2002 року на підставі рішення 18 сесії ХХІІІ скликання Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, належить ОСОБА_2; частки у загальній вартості майна пайового фонду підприємства СВК Вільне козацтво у розмірі 5621, 54 гривень згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнового сертифікату), виданого Старокозацькою сільською радою 18 серпня 2015 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя :