Рішення
від 20.06.2018 по справі 545/1164/18
ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/1164/18

Провадження № 2/545/880/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Потетій А.Г.,

при секретарі Задорожна Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Терешківської сільської ради Полтавського району, Територіальної громади в особі Полтавської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом до Територіальної громади в особі Микільської сільської ради Полтавського району, Територіальної громади в особі Полтавської міської ради, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування , посилаючись на те, що 5 вересня 2010 року померла баба позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, свідоцтво про смерть серії 1-КЕ № 171711.

За життя ОСОБА_4 належали житловий будинок № 18, що знаходиться по вулиці Веселкова, село Клюшники, Полтавський район, Полтавська область, земельна ділянка, що знаходиться в селі Клюшники, Микільської сільської ради, Полтавського району, Полтавської області та гараж № 36, що знаходиться в авто гаражному колективі Сади за адресою місто Полтава, вулиця Ярошенка, 25г, ряд 5.

Після померлої ОСОБА_3 в Четвертій полтавській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа за №70/2011 щодо зазначеного майна. Спадщину прийняв син (батько позивача ОСОБА_1 О.) ОСОБА_5. Другий син - ОСОБА_6 відмовився від спадщини подавши відповідну заяву про відмову від спадщини нотаріусу. ОСОБА_5 за життя своїх спадкових прав не оформив та помер 11.06.2014 року.

В Четвертій полтавській державній нотаріальній конторі відкрита спадкова справа за № 223/2014 до майна померлого ОСОБА_5.

02 лютого 2018 року спадкоємці ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - позивачі по справі, звернулись до нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Полтавський район, село Клюшники, вулиця Веселкова, 18, що належав ОСОБА_3, спадкоємцем якої був син ОСОБА_5, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Але постановою державного нотаріуса ОСОБА_7 від 06.02.2018 року № 238/02-31 спадкоємцям відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті 11 червня 2014 року ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті 05 вересня 2010 року матері ОСОБА_3 на вказаний житловий будинок, оскільки у спадкоємців відсутні правовстановлюючі документи на цей житловий будинок.

Як вбачається зі схематичного плану земельної ділянки, яка мається в технічному паспорті на садовий (дачний) будинок № 18 по вулиці Веселковій в с. Клюшники Полтавського району, володіння складається з садового будинку - літера А-2 (рік побудови 1987), сараю - літера Б (1986), вбиральні В (1987).

Садовий будинок А-2 загальною площею 65,3 кв.м., основною площею приміщень 41,1 кв.м., допоміжною площею приміщень 24,2 кв. м., складається з:

1 поверху загальною площею 29,0 кв.м.: 1 - передпокій 4,8 кв. м., 2 - кухня 6,4 кв.м., 3 - коридор 4,3 кв.м., 4 - літня кімната 13,5 кв.м.;

2 поверху загальною площею 36,3 кв.м.: 5 - коридор 8,7 кв.м., 6 - літня кімната 13,7 кв.м., 7 - літня кімната 13,9 кв.м.

Крім того, будинок обладнаний електрикою.

Будинок та господарські будівлі побудовані на земельній ділянці, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ПЛ № 19-01408.

Згідно відповіді Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 10.05.2018 року № 1016-1.20/2/181, яку надано на заяву щодо роз'яснення питання щодо введення в експлуатацію будинку, що є предметом спадщини, садовий будинок № 18 по вулиці Веселковій в с. Клюшники Полтавського району, його будівництво та будівництво всіх господарських будівель у володіння здійснено до 1992 року році, тобто до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 №449 (449-92-п) Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення , якою вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на викладене, Департамент Держархбудінспекції у Полтавській області вважає, що садовий (дачний) будинок та всі господарські будівлі у домоволодінні, не потребують прийняття в експлуатацію.

Крім того, необхідно зазначити позицію ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ викладено в листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

В листі зазначається, що порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН А.3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз'яснюється:

- оформлення свідоцтва на право власності на об'єкти, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію, проводиться тільки за наявності актів прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями - державними приймальними або державними технічними;

- по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Разом з тим, відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 1222, 1223, 1261 ЦК України спадкоємці визначаються за законом і за заповітом, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом в першу чергу мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).

Таким чином, реалізувати своє право на спадщину позивачі не можуть через відсутність правовстановлюючого документа.

Порушене право позивачів підлягає захистові.

Згідно ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Обираючи спосіб захисту порушеного права вважаю за необхідне визнати за позивачами право власності на садовий будинок та господарські будівлі.

Окрім цього, 27 лютого 2018 року позивачі звернулись до Четвертої полтавської державної нотаріальної контори з питання отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Полтавська область, село Клюшники, Микільської сільської ради, що належала ОСОБА_3, спадкоємцем якої був син ОСОБА_5, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.

Спадкоємці надали нотаріусу правовстановлюючий документ - Державний акт серії ПЛ 19-01408, виданий Микільською сільською радою 10.09.1997 року на ім'я ОСОБА_3. Також, на запит нотаріуса надано лист Міськрайонного управління у Полтавському районі та м. Полтаві Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 09.02.2018 року за № 158/123-18 про неможливість реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Але відповідно до п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку проводиться за умови отримання витягу з державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Витяг з Державного земельного кадастру позивачами не надано через відсутність відомостей в Державному земельному кадастрі. Тому, свідоцтво про право на спадщину видати неможливо.

В зв'язку з цим, постановою державного нотаріуса ОСОБА_7 від 28.02.2018 року № 348/02-31 спадкоємцям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті 11 червня 2014 року ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті 05 вересня 2010 року матері ОСОБА_3 на земельну ділянку, що знаходиться за адресою Полтавська область, Полтавський район,село Клюшники, Микільської сільської ради відмовлено.

За нормами статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Статтею 392 ЦК України передбачено право пред'явлення позову про визнання права власності на майно, у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що позивачі є спадкоємцями майна померлого 11 червня 2014 року ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті 05 вересня 2010 року матері ОСОБА_3, у встановленому законом порядку прийняли спадщину, але отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку не можуть у зв'язку з відсутністю Витягу з Державного земельного кадастру, приходимо до висновку, що порушене право позивачів підлягає захистові.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, вважаю за необхідне визнати за позивачами в порядку спадкування право власності на земельну ділянку що знаходяться за адресою Полтавська область, Полтавський район, село Клюшники, Микільської сільської ради.

Окрім цього, 02 лютого 2018 року позивачі звернулись до Четвертої полтавської державної нотаріальної контори з питання отримання свідоцтв про право на спадщину на гараж № 36, що знаходиться в автогаражному колективі Сади за адресою місто Полтава, вулиця Ярошенка, 25г, ряд 5.

Гараж збудовано дідом позивачів - ОСОБА_8 за рішенням виконавчого комітету Октябрської районної ради народних депутатів від 03.03.1987 року про виділення земельної ділянки під будівництво гаражу ОСОБА_8.

Пайові внески за гараж ОСОБА_8 виплачені в повному обсязі.

Згідно ч. 2 ст. 19-1 Закону України Про кооперацію у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

За таких обставин, в силу норм ч. 2 ст. 19-1 Закону України Про кооперацію та ч. 3 ст. 384 ЦК України ОСОБА_8 став власником гаража № 36, що знаходиться в автогаражному колективі Сади за адресою місто Полтава, вулиця Ярошенка, 25г, ряд 5.

Після смерті ОСОБА_8, членом обслуговуючого кооперативу Автогаражний колектив Сади та фактично власником гаражу стала його дружина - баба позивачів - ОСОБА_3, що підтверджується відповідним ордером на гараж.

Але у зв'язку з тим, що у спадкоємців відсутні правовстановлюючі документи на гараж та реєстрація права власності, постановою нотаріуса від 06.02.2018 року № 239/02-31 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті 11 червня 2014 року ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті 05 вересня 2010 року матері ОСОБА_3 на гараж № 36, що знаходиться в автогаражному колективі Сади за адресою місто Полтава, вулиця Ярошенка, 25г, ряд 5.

В судове засідання позивачі не з'явились, від них та представника на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримали та прохали задовольнити.

Від представника відповідача - Терешківської сільської ради Полтавського району , Територіальної громади в особі Полтавської міської радина адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, не заперечили проти задоволення позову.

Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 5 вересня 2010 року померла баба позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, свідоцтво про смерть серії 1-КЕ № 171711.

За життя ОСОБА_3 належали житловий будинок № 18, що знаходиться по вулиці Веселкова, село Клюшники, Полтавський район, Полтавська область, земельна ділянка, що знаходиться в селі Клюшники, Микільської сільської ради, Полтавського району, Полтавської області та гараж № 36, що знаходиться в авто гаражному колективі Сади за адресою місто Полтава, вулиця Ярошенка, 25г, ряд 5.