Рішення

від 14.06.2007 по справі 5/4028

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/4028

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" червня 2007 р. Справа № 5/4028

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Деденко Д.І. - довір. №69/03 від 16.04.07р., Булгаков П.А. - довір. від 06.06.07р.

від відповідача не з'явився (був присутній в засіданні суду 31.05.07р. Введенський Д.О. - довір. №1 від 03.10.06р.)  

Розглянув справу за позовом Акціонерного банку "Брокбізнесбанк" (м. Київ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірек" (м. Малин)

про стягнення 3000466,40 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 2389112,31 грн. 31 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких 2121000,00 грн. - сума основного боргу за кредитом, 233662,00 грн. - сума несплачених відсотків за користування кредитом, 8016,23 грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 25475,22 грн. - борг по оплаті за обслуговування кредитної лінії, 958,86 грн. - пеня за несвоєчасну сплату по обслуговуванню кредитної лінії.

Ухвалою від 20.10.06р. господарський суд Київської області передав справу №243/11-06 за підсудністю до господарського суду Житомирської області.

Ухвалою від 03.11.2006р. господарським судом Житомирської області було прийнято позовну заяву Акціонерного банку "Брокбізнесбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірек" про стягнення 2389112,31 грн. до розгляду та порушено провадження у справі 5/4028.

У зв'язку з поданням Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" апеляційної скарги №2608/017 від 20.10.2006р. на ухвалу Господарського суду Київської області від 20.10.2006р. по справі 243/11-06, матеріали справи 13.11.06. були направлені Господарським судом Житомирської області до Господасрького суду Київської області для подальшої передачі її до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

У зв'язку із залишенням постановою Київського міжобласного апеляційного господаського суду від 15.01.2007р. ухвали Господарського суду Київської області від 20.10.2006р. по справі 243/11-06 без змін, матеріали справи були повернуті за підсудністю до Господарського суду Житомирської області, яким ухвалою від  04.04.07 було призначено судове засідання.

08.05.07р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 2121000,00 грн. основного боргу за кредитом, 604365,68 грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 63630,00 грн. боргу по оплаті за обслуговування кредитної лінії, 120299,78 грн. пені по непогашеному кредиту, 82080,30 грн. пені по несплачених відсотках та 9090,64 грн. пені за несвоєчасну сплату по обслуговуванню кредитної лінії, а всього на суму 3000466,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.07р. проти позову заперечував, а в судове засідання 14.06.07р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.  08.06.07. надіслав до суду пояснення, із якого вбачається, що відповідач не визнає пеню, оскільки вважає, що пеню необхідно нараховувати відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та про те, що позивач пропустив строк позовної давності при нарахуванні пені. Крім того, просить суд розглядати справу без участі його представника.

Суд дослідив в судовому засіданні документи: кредитний договір №58-05 від 19.05.05р., платіжні доручення, договори застави, додатки до договорів, розрахунки заборгованості, уточнення позовних вимог, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача (в засіданні 31.05.07р.), дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.05 між сторонами по справі укладено кредитний договір № 58-05від 19.05.05р. (а.с.10-12), згідно з умовами якого позивач зобов'язався  відкрити відповідачу відкличну кредитну лінію з лімітом  заборгованості 2122937 грн. 00 коп. строком з 19.05.05р. по 18.05.07р. на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового  характеру використання для придбання обладнання для виробництва заготівок для європіддонів, меблевих заготівок та поповнення обігових коштів із сплатою 22 % річних (п. 2.1 кредитного договору).

Відповідно до п 2.2 договору, після надходження письмових заяв від позичальника (відповідача) про надання коштів в межах відкритої кредитної лінії, банк і позичальник укладають додаткові угоди до цього договору (а.с. 139-155) про надання коштів в розрізі кредитної лінії. Після підписання такої додаткової угоди, банк протягом 3-х банківських днів перераховує позичальнику кошти за реквізитами, вказаними в його письмовій заяві.

Позичальник повертає основну суму кредиту згідно графіку:

грудень 2006р. - 353822,84 грн;

січень 2007р. - 353822,84 грн;

лютий 2007р. - 353822,84 грн;

березень 2007р. - 353822,84 грн;

квітень 2007р. - 353822,84 грн;

травень 2007р. - 353822,84 грн.

Позивач умови кредитної угоди виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі 2121000грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №10 від 01.09.06р., №59 від 01.02.06р., №49 від 19.12.05р., №3 від 10.01.06р., №44 від 23.11.05р., №46 від 12.12.05р., №40 від 16.11.05р., №37 від 01.11.05р., №28 від 04.10.05р., №30 від 17.10.05р., №23 від 20.09.05р., №22 від 13.09.05р., №21 від 05.09.05р., №14 від 16.08.05р., №276 від 09.08.05р., №1 від 15.07.05р., №1 від 23.05.05р. (а.с.13-21).

Проте, відповідач свої зобов'язання по кредитному договору не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась зоборгованість по кредитному договору в сумі 2121000,00 грн.

З метою забезпечення виконання зобов"язання, між сторонами було укладено  договори застави рухомого майна №58  та №58/1 від 19.05.05р. ( а.с.22-28). Але згідно довідки позивача від 30.05.07. борг не стягувався за рахунок заставного майна майнових поручителів (а.с.156), про що не заперечував і представник відповідача в засіданні суду 31.05.07.

З врахуванням п.7.2 кредитного договору, банк має право достроково припинити свої зобов'язання за цим договором і вимагати від позичальника повернення всієї заборгованості, включаючи кредит, відсотки і пеню при невиконанні позичальником своїх зобов'язань по договору.

Оскільки відповідач несвоєчасно повертав кредитні кошти та відсотки за користування коштами, тому суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає повернення кредитних коштів та відсотків, хоча за умовами договору строк сплати    353822,84 грн.  - травень 2007р.

Згідно п. 4.2 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно до 7 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі.

Крім того, відповідно до п. 4.2 кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплачувати банку плату за обслуговування кредитної лінії, яка перераховується щомісячно в період дії цього договору не пізніше останнього робочого дня кожного місяця в розмірі 0,2 % від ліміту визначеного п. 2.1 договору, але не менше 150 грн.

В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували б сплату відповідачем позивачеві відсотки за користування кредитом та плату за обслуговування кредитної лінії і зазначені зобов'язання відповідач не сплачував, про що не заперечував його представник в засіданні суду 31.05.07р.

Тому, станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача по сплаті відсотків за користування кредитом та плати по обслуговуванню кредитної лінії згідно уточеного розрахунку позивача (а.с.111) становить 604365,68 грн. заборгованість по несплачених відсотках та 63630,00 грн. заборгованості по несплаченій платі за обслуговування кредитної лінії.

Зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона  (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного банку "Брокбізнесбанк" в частині стягнення основного боргу в сумі 2121000 грн., відсотків за користування кредитом в сумі 604365,68 грн. та боргу по обслуговуванню кредитної лінії в сумі 63630 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивач на підставі п. 7.1 договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь пені за несвоєчасні розрахунки за отриманий кредит в сумі 120299,78 грн., пені у зв'язку з несвоєчасною сплатою відсотків в сумі 82080,30 грн. та пені за несвоєчасну сплату плати по обслуговуванню кредитної лінії в сумі 9090,64 грн.

Згідно п. 7.1 кредитного договору, у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його використання, банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватися виходячи з 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.

Банк має право достроково припинити свої зобов'язання за цим договором і вимагати від позичальника повернення всієї заборгованості, включаючи кредит, відсотки і пеню при невиконанні позичальником своїх зобов'язань по договору (п. 7.2 договору), про що суд зазначав вище.

Проте, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені враховуючи наступне:

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ст. 549 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Як вбачається з кредитного договору №58-05 від 19.05.05р., сторони не погодили відповідальність щодо стягнення пені за несвоєчасну сплату плати за обслуговування кредитної лінії.

Тому суд відмовляє в позові в частині стягнення  9090,64грн. пені за несвоєчасну сплату за обслуговування кредитної лінії.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору, розмір пені за несвоєчасні розрахунки за отриманий кредит становить 120299,78 грн., а за несвоєчасно сплачені відсотки розмір пені складає 82080,30 грн.

Перевіривши розрахунки пені позивача, суд приходить до висновку про часткову відмову в задоволенні стягнення пені, оскільки позивач нарахував відповідачеві пеню за борг, термін сплати якого на час подання заяви про уточнення позовних вимог ще не настав.

Так, позивачем на заборгованість в травні 2007 р. нараховано пеню за несвоєчасні розрахунки за отриманий кредит в сумі 2830,58 грн. та за несвоєчасно сплачені відсотки пеню в сумі 40,18 грн.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні стягнення пені в  сумі 2830,58грн. за несвоєчасно сплачений кредит та   в сумі 40,18грн. за несвоєчасно сплачені відсотки.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Суд не приймає доводи відповідача щодо  нарахування пені  у відповідності до Закону України " Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", оскільки відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Як уже зазначав суд вище, пунктом 7.1 кредитного договору сторони погодили, що  у випадку несвоєчасного погашення кредиту та (або) процентів за його використання, банк має право стягувати пеню, яка може нараховуватися виходячи з 0,1% від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочки.

Крім того, суд не приймає до уваги заяву відповідача  щодо пропуску відповідачем строку позовної давності для звернення до суду  про стягнення пені, оскільки позивач не пропустив строк позовної давності. Як свідчать матеріали справи за захистом порушеного права позивач звернувся  до Господарського  суду Київської області  31.10.06.  Нараховував позивач пеню за шість місяців, враховуючи вимоги ч.6 ст.232 ГК України так як на кінцевий термін повернення кредитних коштів згідно домовленості між сторонами, тобто станом на травень 2007р. кредитні кошти відповідач не повернув.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 2121000 грн., відсотків за користування кредитом  в сумі 604365,68 грн., плати по обслуговуванню кредитної лінії в сумі 63630 грн., пені за несвоєчасні розрахунки за отриманий кредит в сумі 117469,20 грн. (120299,78 грн. - 2830,58 грн.) та пені за несвоєчасно сплачені відсотки в сумі 82040,12 грн. (82080,30 грн. - 40,18 грн.) обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню, а в решті позову відмовляє.  

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 1054 ЦК України, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовільнити частково .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірек",  м. Малин, вул. Толстого, 36, Житомирської області,  код ЄДРПОУ 32878560,

-на користь Акціонерного банку "Брокбізнесбанк", 03057, м. Київ, вул. Перемоги, 41, к/р 32007173501 в Управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 300246, код ЄДРПОУ 19357489,

- 2 121 000,00грн. -  основного боргу,

- 604 365,68грн. - боргу по несплачених відсотках,

- 63 630,00грн. - боргу за обслуговування кредитної лінії,

- 117 469,20грн. пені, в зв'язку з несвоєчасними  розрахунками за отриманий кредит,

- 82 040,12грн. - пені, в зв'язку з несвоєчасною  сплатою відсотків,

- 25398,34грн. - витрат, пов'язані із сплатою державного мита,

- 117,53грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Відмовити в позові у частині стягнення 9090,64грн. - пені за несвоєчасну сплату за обслуговування  кредитної лінії,  2830,58грн. - пені за несвоєчасно сплачену суму кредиту, 40,18грн. - пені за несвоєчасно сплачені відсотки за користуванням кредиту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення у відповідності до ст.84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання мотивованого рішення: 16.06.07р.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу