Постанова

від 11.06.2007 по справі 6/62-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/62-НА

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" червня 2007 р.                                                     Справа № 6/62-НА

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

при секретарі Маринченко І.А.

за участю представників сторін

від позивача Шевчук М.Ф. - голова правління

від відповідача Гуменюк І.О. - довіреність №249/Г/10 від 06.04.06р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирське АТП-11855" (м. Житомир)  

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (м.Житомир)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

Позивачем пред'явлений позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Житомирі №0025441701-0 від 14.12.06р. та 0003661701-0 від 10.02.07 про застосування до позивача  штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 5260,50грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на те, що штрафні санкції згідно Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. можуть бути застосовані лише в разі несплати узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону. В разі ж, коли даний Закон не визначає строки сплати податкового зобов'язання, то штрафні санкції згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону не можуть бути застосовані.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві (а.с.27-28). Свої заперечення обґрунтовує тим, що  в порушення вимог пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 та пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. позивачем був порушений граничний строк сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на протязі 2004 - 2005 роках, за що згідно пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону до нього були застосовані штрафні (фінансові) санкції, про що свідчать оскаржувані податкові повідомлення-рішення. На думку відповідача, податкове зобов'язання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів підприємством визначено самостійно в деларації, тому вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкові зобов'язання по податку з власників транспортних засобів сплачуються щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, відповідно до ст.5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" від 11.12.1999р. №1963-ХІІ та п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Проведеною працівниками ДПІ у м.Житомирі перевіркою своєчасності розрахунків з бюджетом ВАТ "Житомирське АТП-11855" встановлено, що останнім при сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за третій квартал 2005 року допущені порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в сумі 20476,40грн. за даним платежем в межах від 1 до 30 календарних днів,  про що складено акти перевірки від 14.12.06р. №4468 (а.с.23-24) та за 2-3 квартали 2004 року в загальній сумі 32128,60грн. - акт перевірки від 07.02.07р. №493 (а.с.25-26).

За результатами перевірки ДПІ у м.Житомирі (відповідачем) прийняті податкові повідомлення-рішення №0025441701-0 від 14.12.06р. та 0003661701-0 від 10.02.07р. про застосування до платника (позивача) штрафних санкцій на загальну суму 5260,50грн. (а.с.14-18). Розмір штрафних санкцій відповідачем визначений відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 7 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як зазначено у преамбулі Закону № 2181-ІІІ, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Цим Законом запроваджено нові механізми процедури адміністрування податків, зокрема, передбачено право платників податків самостійно визначати суму податкових зобов'язань та узгоджувати таку суму податкових зобов'язань шляхом подання податкової декларації .

Запровадивши поняття “узгодження податкового зобов'язання”, Закон України № 2181-ІІІ встановив строки подання податкових декларацій та передбачив обов'язок платників податків самостійно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання протягом десяти днів від граничних термінів подання податкової декларації. Крім того, пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, а згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, він зобов'язаний сплатити штраф у розмірах в залежності від кількості днів затримки.

Пункт 1.2 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ визначає податкове зобов'язання як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Проте зі змісту  цього пункту не випливає, що передбачені Законом № 2181-ІІІ строки погашення податкового зобов'язання застосовуються лише у разі, коли строки не визначені у законі з відповідного податку. Зокрема, така думка суперечить положенням абзацу першого пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, в якому міститься загальне для всіх платників податків правило щодо сплати суми податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних  за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. Водночас в абзаці другому пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ зазначається, що у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Отже, системний аналіз норм Закону України № 2181-ІІІ дає підстави для висновків про те, що строки сплати сум податкових зобов'язань, визначені у законах з окремих видів податків, підлягають застосуванню, зокрема, у випадках, коли про це прямо зазначено у Законі України № 2181-ІІІ.

Зазначена правова позиція міститься в Постанові Президії Верховного Суду України від 23.12.2003 року № 44.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу другого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4  Закону України № 2181-ІІІ  під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11.12.1991 року (зі змінами та доповненнями) у порядку, визначеному податковими органами, юридичні особи подають за місцем свого знаходження  та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів у строки, визначені законом для річного звітного періоду, на основі бухгалтерського звіту (балансу) розрахунки суми податку за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Закон України № 2181-ІІІ встановив, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового року).

Отже, розрахунки суми податку з власників транспортних засобів подаються юридичними особами один раз на рік  протягом 60 днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року відповідно до пп. 4.1.4  п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ.

Таким чином, ДПІ в Житомирській області при визначенні строків сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів мала виходити з граничних термінів сплати податку, передбачених Законом № 2181-ІІІ, а не зі строків сплати податку, передбачених ст. 5 Закону України Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів".

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення - рішення суперечать вимогам чинного законодавства, а тому визнаються недійсними.

Керуючись ст.ст.87,94,158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАСУ, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0025441701/0 від 14 грудня 2006 року та № 0003661701/0 від 10 лютого 2007 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Житомирське АТП-11855" (10029, м. Житомир, вул.Ватутіна,55, код 03116737)  судовий збір в сумі 3,40грн.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                         

Дата викладення постанови у повному обсязі: 16 червня 2007 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу;