Ухвала
від 12.06.2018 по справі 761/21486/18
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/21486/18

Провадження № 1-кс/761/14548/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 120121101000002 69 за ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту на майно,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м.Києва звернувся старший слідчий Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 з погодженим прокурором Київської місцевої прокуратури №10 ОСОБА_3 клопотанням у кримінальному провадженні № 120121101000002 69 за ч. 4 ст. 190 КК України про накладення арешту на майно.

На обґрунтування клопотання зазначено, що Шевченківським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні за фактом заволодіння шахрайським шляхом майном в особливо великих розмірах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невідома особа, діючи від імені ОСОБА_5 , зареєструвала на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 12.11.2007 у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна право власності на групу приміщень № 20 за адресою: АДРЕСА_1 , в літері «В» .

Після цього, 23.12.2011 ОСОБА_5 продала вказану групу приміщень ОСОБА_6 , який у подальшому відповідно до договору купівлі-продажу від 21.03.2012 відчужив майно ОСОБА_7 .

Як встановлено досудовим розслідуванням, Гребінківським районним судом Полтавської області цивільна справа № 2-370/07 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про стягнення боргу та зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння не розглядалась.

Крім того, ОСОБА_5 повідомила, що будь-якого відношення до групи приміщень № 20 у буд. АДРЕСА_1 не має, документів не оформлювала та до Гребінківського районного суду Полтавської області з позовом не зверталась.

Вважаючи зазначену вище групу приміщень речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки майно набуте протиправним шляхом, слідчий просив накласти на нього арешт.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Зазначене положення Конституції покладене в основу однієї з засад кримінального провадження, сутність якої відображена у ст. 16 КПК України та передбачає, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження можливе лише на підставі вмотивованого судового рішення, без наявності якого допускається лише тимчасове вилучення майна.

Наведена засада гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими якого є можливість безперешкодного володіння, користування та розпорядження об`єктом права власності, допускається виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України та КПК.

Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.

Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими прокурором матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.

Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, обґрунтованість прокурором застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, оскільки вказане майно є об`єктом злочинних посягань.

Крім того, прокурором доведено існування реальних ризиків приховування та використання вказаного майна.

Керуючись вимогами ст. 41 Конституції України, ст. 2, 9, 16, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

Клопотання старшого слідчого Шевченківського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 120121101000002 69 арешт на:

- групу приміщень № 20 у літері «В» загальною площею 62,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, буд. 10 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 82933180000), яка належить ТОВ «Альянс Капітал+» (ЄДРПОУ 40144710).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва упродовж п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудШевченківський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення12.06.2018
Оприлюднено22.02.2023
Номер документу74838608
СудочинствоКримінальне

Судовий реєстр по справі —761/21486/18

Ухвала від 28.11.2018

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Росік Тетяна Володимирівна

Ухвала від 12.06.2018

Кримінальне

Шевченківський районний суд міста Києва

Циктіч В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні