Ухвала

від 20.06.2018 по справі 757/28211/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28211/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі представника володільця майна СП ТОВ «НИВА» адвоката ОСОБА_3 ,

слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у залі суду судове провадження за скаргою представника СП ТОВ «НИВА» адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні вилученого під час обшуку 05.04.2018 майна у кримінальному провадженні № 42017000000002137 від 01.07.2017,-

В С Т А Н О В И В :

08.06.2018 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга представника СП ТОВ «НИВА» адвоката ОСОБА_3 , яка передана слідчому судді 11.06.2018, на бездіяльність слідчого/прокурора у кримінальному провадженні №42017000000002137, що полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо повернення тимчасово вилученого майна, у якій просив зобов`язати слідчого повернути вилучене під час обшуку 05.04.2018 приміщень будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Старо-Київська, 10, літера «XVI», речі і майно.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 05.04.2018 здійснено обшук за вказаною адресою, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2018 під час виконання якої вилучено речі і майно, що належить СП ТОВ «Нива», проте які не містили на собі відомостей щодо незаконної діяльності, яка є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002137.

З огляду на викладене, вилучені речі є такими, що не входили до переліку, щодо якого було прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення вищевказаною ухвалою слідчого судді №757/15144/18-к, а відтак підлягають поверненню його законному володільцю.

Представник особи, що подала скаргу - СП ТОВ «НИВА» адвоката ОСОБА_3 , в судовому засіданні скаргу підтримала та просила задовольнити, з підстав наведених у ній.

Слідчий групи слідчих ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги скарги не визнала, та зазначила, що обшук було проведено правомірно, під час якого було вилучено майно, на яке прямо вказано в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а на інше майно, вилучення якого не було передбачено ухвалою слідчого судді, 06.04.2018 накладено арешт.

Вивчивши скаргу, заслухавши позицію учасників розгляду щодо вимог скарги, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002137 від 01.07.2017 за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України.

30.03.2017 р. ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та надано дозвіл на проведення обшуку будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Старо-Київська, 10, літера «XVI», власником якої є ТОВ «НІЦ МСУ» (ЄДРПОУ 41310822) та яка використовується ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення розслідуваних злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209 КК України, а також відшукання у вказаному вище приміщенні та вилученні речей і документів, які можуть бути використані як доказ незаконної діяльності наступних суб`єктів підприємницької діяльності

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згіднозі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно дост. 236 КПК України,вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК Українипередбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст.171, ч. 6 ст.173цьогоКодексу; у разі скасування арешту.

05.04.2018 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді № 757/15144/18-к проведено обшук будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Старо-Київська, 10, літера «XVI», під час якого вилучено речі та документи.

Встановлено, що в ухвалі слідчого судді від 30.03.2018, якою надано дозвіл на проведення обшуку, прямо вказано про майно, яке було вилучено, а на інше майно, вилучення якого не було передбачено, ухвалою слідчого судді від 06.04.2018 № 757/16877/18-к за клопотанням прокурора накладено арешт.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності заявника обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав заявників та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Напідставі викладеногота керуючисьст.ст.39,234236,303,306,307,395Кримінального процесуальногокодексу України,слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Скаргу представника СП ТОВ «НИВА» адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні вилученого під час обшуку 05.04.2018 майна у кримінальному провадженні № 42017000000002137 від 01.07.2017 залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1