Рішення

від 18.06.2018 по справі 903/288/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2018 р. Справа № 903/288/18

Суддя господарського суду Волинської області Кравчук А.М., розглянувши матеріали по справі 903/288/18

за позовом приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго", м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Західліспром", м. Луцьк

про стягнення 5 839 грн. 71 коп.

Суддя Кравчук А. М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач ПАТ "Волиньобленерго" у позовній заяві №02/3-176 від 26.04.2018 року просить стягнути з відповідача ТОВ "Компанія Західліспром" 5 839 грн. 71 коп., з яких 5 287 грн. 84 коп. основного боргу, 449 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 102 грн. 53 коп. 3% річних та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про постачання електричної енергії №525-0174.000 від 25.04.2012 року зобов'язань по оплаті поставленої електричної енергії.

Ухвалою суду від 04.05.2018 року позовну заяву залишено без руху, зобов'язано позивача не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки, допущені у позовній заяві та подати суду докази відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів з описом вкладення.

ПАТ "Волиньобленерго" ухвалу суду від 04.05.2018 року отримав 05.05.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4301036013847.

Строк усунення недоліків по 10.05.2018 року.

Докази надіслання позовної заяви з додатками відповідачу ПАТ "Волиньобленерго" подало 07.05.2018 року.

Ухвалою від 08.05.2018 року відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч.5 статті 252 ГПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження сторонам подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцем реєстрації відповідача ТОВ "Компанія Західліспром" є м.Луцьк, вул. Данила Галицького, 33 (а.с. 30-31).

Така ж адреса зазначена у позовній заяві.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, дату її розгляду та право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 04.05.2018 року направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача.

Однак, судова повістка повернута об'єктом поштового зв'язку з позначкою "вибув" (а.с. 34-37).

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз'яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме - 16.05.2018 року.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких грунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Судом встановлено, що згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) (п. 1-1 ПКЕЕ).

Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення) (п. 1-1 ПКЕЕ).

Частиною 2 ст. 275 ГК України та пунктом 5.1 ПКЕЕ передбачено, що споживання електричної енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

25.04.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Волиньобленерго" (згідно рішення зборів про зміну типу акціонерного товариства перейменоване на Приватне акціонерне товариство “Волиньобленерго” (протокол № 22 від 14.04.2017 року, п.1.1 статуту ПрАТ “Волиньобленерго”) в особі Ківерцівської філії та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Західліспром» укладено договір про постачання електричної енергії № 525-0174.000 (а. с. 10-15).

Згідно р.I, п. п. 2.2.3, 4.2.1, 8.1, 8.4, 8.5, 10.5 договору постачальник продає електричну енергію, а споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 2 "Порядок розрахунків" та № 3 "Порядок зняття показів засобів обліку електричної енергії". За внесення платежів, передбачених п. п. 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком. Оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки постачальника в терміни, визначені додатком № 2 "Порядок розрахунків". Виписка рахунку-фактури за використану електричну енергію, пеню, реактивну електроенергію та надбавки проводяться постачальником протягом трьох робочих днів після останнього дня розрахункового періоду. Остаточний розрахунок по всіх платежах проводиться протягом трьох операційних (банківських) днів з дня отримання рахунків. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2014 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною стороною не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору про постачання електричної енергії від 25.04.2012 року №525-0174000 визначено, що споживач за 15 днів до початку календарного місяця здійснює платіж на наступний календарний місяць у сумі 100% вартості очікуваного обсягу постачання електричної енергії, який передбачений додатком №1(а. с. 16).

Згідно ст. 17 ЗУ "Про електроенергетику" розрахунок за договорами електропостачання здійснюється на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору постачальник за період серпень-вересень 2017 року поставив електроенергії на загальну суму 5 287 грн. 84 коп., що підтверджується рахунками №525-0174000/8/1 від 21.08.2017 року та №525-0174000/10/1 від 21.10.2017 року (а. с. 17-18). Відповідач оплату не провів. Надіслані на адресу відповідача рахунки на оплату електроенергії, претензія від 06.11.2017 року №02/3-1432 повернуті органами зв'язку з відмітками "невдала спроба вручення (повернено)/ інші причини", "закінчення встановленого терміну зберігання", що на думку суду є належним їх отриманням з дня повернення органами зв'язку, тобто з 09.11.2017 року.

Заборгованість відповідача складає 5 287 грн. 84 коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не заперечується, підставна, оскільки згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З нарахованих позивачем підставні та підлягають до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 291 грн. 71 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.11.2017 року по 31.03.2018 року, а також 70 грн. 84 коп. трьох процентів річних, нарахованих за період з 15.11.2017 року по 26.04.2018 року за внесення платежів з порушенням встановлених договором строків.

У позові на суму 189 грн. 32 коп., в тому числі 31 грн. 69 коп. 3 % річних та 157 грн. 63 коп. інфляційних втрат слід відмовити, оскільки день вручення рахунків - 09.11.2017 року, строк оплати - протягом 3 операційних (банківських) днів з дня отримання - по 14.11.2017 року, відповідно прострочка наступила з 15.11.2017 року.

Розрахунки інфляційних втрат, 3% річних відповідачем не заперечені.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати в частині задоволених позовних вимог по сплаті судового збору в сумі 1 704 грн. 88 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Західліспром» (м.Луцьк, вул. Данила Галицького 33, код ЄДРПОУ 38009554) на користь приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (м. Луцьк, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 00131512)

- 5 287 грн. 84 заборгованості за активну електроенергію, 291 грн. 71 коп. інфляційних втрат, 70 грн. 84 коп. 3% річних, 1 704 грн. 88 коп. витрат по сплаті судового збору, а всього 7 355 грн. 27 коп. (сім тисяч триста п'ятдесят п'ять грн. 27 коп.).

3.У позові на суму 189 грн. 32 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

          Суддя                                        А. М. Кравчук