Рішення

від 21.06.2018 по справі 905/512/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.2018 р. Справа № 905/512/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В. при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» , м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріол - Авто» , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості за кредитним договором №500011293 від 03.12.2013 р. у розмірі 2 034 056,87 грн., з яких 989 609,51 грн. - заборгованість по сплаті періодичних платежів за кредитом, 59 631,55 грн. - 3% річних, 340 352,86 грн. - інфляційні витрати, 616 804,12 грн. - заборгованість з дострокового повернення кредиту та 27 658,83 грн. - проценти, -

Представники сторін

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» , м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріол - Авто» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором №500011293 від 03.12.2013 р. у розмірі 2 034 056,87 грн., з яких 989 609,51 грн. - заборгованість по сплаті періодичних платежів за кредитом, 59 631,55 грн. - 3% річних, 340 352,86 грн. - інфляційні витрати, 616 804,12 грн. - заборгованість з дострокового повернення кредиту та 27 658,83 грн. - проценти.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором №500011293 від 03.12.2013 р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2 034 056,87 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 11, 13, 15, 16, 212, 526, 530, 572, 589-591, 611, 612, 624, 625, 627, 628, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 4, 20 Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/512/18 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.03.2018 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» , м. Київ залишено без руху. Позивачу встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надсилання позовної заяви та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення Відповідачу та надання суду належного доказу відправки позовної заяви до 04.04.2018 року.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 06.04.2018р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/512/18.

У підготовчому судовому засіданні 22.05.2018р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/512/18 до розгляду по суті на 05.06.2018 р.

Позивач у судове засідання 21.06.2018р. не з'явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Порше Мобіліті (далі - Компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тріол - Авто (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №50011293 на придбання автомобіля марки VW, модель Touareg NF, кузов №WVGZZZ7PZED020943, відповідно до основних умов якого сума кредиту складає 543 478,29 грн., що еквівалентна сумі кредиту в дол. США 65 860,19 дол. США; строк кредиту - 60 місяців; процентна ставка: 6,00% змінна ставка відповідно до п.2.3. Загальних умов кредитування. Договір між Сторонами складають цей Кредитний договір, Загальні умови кредитування, Графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані Сторонами у відношенні Кредиту.

Так, Сторонами підписано Загальні умови кредитування до Кредитного договору №50011293 від 03.12.2013р. (далі - Загальні умови), згідно з п.1.1. яких Компанія зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі, визначеній у Кредитному договорі, в українських гривнях. В Кредитному договорі Сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятій для Сторін.

Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов Кредитного договору (п.1.2. Загальних умов).

Згідно з пп.1.4.2. п.1.4. Загальних умов, повернення кредиту здійснюється Позичальником у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту.

Відповідно до пп. 1.4.4. п.1.4. Загальних умов, до 10 числа кожного місяця Компанія надсилає Позичальнику відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіку погашення кредиту. У разі, якщо Позичальник не отримав рахунок для сплати чергового платежу, Позичальник не пізніше 3 (три) робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу з повернення Кредиту звертається до Компанії за відповідним рахунком. Компанія має право надсилати рахунки поштою, а також електронною поштою, а Позичальник зобов'язується забезпечити отримання рахунків та їх вчасну сплату.

Пунктом 2.1. Загальних умов встановлено, зо за використання кредиту у межах встановленого терміну кредитування Позичальник сплачує Компанії проценти за процентною ставкою (фіксованою або змінною), визначеною у Кредитному договорі.

Нарахування процентів: щомісячно, 15 числа кожного поточного місяця. Період нарахування процентів починається з першого календарного місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом 30/360 (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів) відповідно до Графіка погашення кредиту. Термін сплати процентів: одночасно з поверненням чергового платежу в терміни та в сумі відповідно до Графіку погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки сплати процентів (стаття 3) (п.п. 2.4.,2.5. Загальних умов).

За умовами п. 3.2. Загальних умов, Сторони погоджуються, що Компанія має право визнати термін повернення кредиту та додаткового кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання Кредитного договору у випадках порушення Позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць.

Позичальник зобов'язаний повернути Компанії у повному обсязі суму кредиту та суму додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення Позичальником розраховується Компанією і вказується у повідомленні Компанії) протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу. Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення (3.3. Загальних умов).

Розділами 4 та 5 Загальних умов визначено обов'язки сторін.

Так, п.4.1. зазначено, що Компанія зобов'язується надати кредит та додатковий кредит Позичальнику відповідно до умов Кредитного договору.

За умовами п. 5.1. Загальних умов, Позичальник зобов'язується використовувати кредит та додатковий кредит відповідно до цільового призначення, визначеного Кредитним договором, забезпечити повернення кредиту та додаткового кредиту та сплату плати за користування кредитом та додатковим кредитом у повному обсязі на умовах Кредитного договору.

Договір та Загальні умови кредитування до нього підписані Сторонами у встановленому порядку.

У Графіку погашення кредиту, підписаному сторонами, останні погодили умови повернення кредиту.

26 грудня 2013р., у забезпечення виконання Позичальником умов Кредитного договору №50011293 від 03.12.2013р., між Сторонами укладено договір застави товарів в обороті №50011293, предметом якого є автомобіль VW, модель Touareg NF, кузов №WVGZZZ7PZED020943, об'єм двигуна 2967, рік випуску 2013р., заставною вартістю 639 386,26 грн.

Повідомленням щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором №50011239 від 06.06.2017р. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове повернення суми кредиту у повному обсязі у розмірі 1 594 326,20 грн., що складається з невиплаченої суми кредиту у розмірі 604 716,69 грн. та несплачених чергових платежів у сумі 989 609,51 грн., яке направлено на адресу відповідача 25.09.2017р. (а.с. 31-35).

Посилаючись на порушення відповідачами грошових зобов'язань за кредитним договором №500011293 від 03.12.2013 р., внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2 034 056,87 грн., з яких 989 609,51 грн. - заборгованість по сплаті періодичних платежів за кредитом, 59 631,55 грн. - 3% річних, 340 352,86 грн. - інфляційні витрати, 616 804,12 грн. - заборгованість з дострокового повернення кредиту та 27 658,83 грн. - проценти, останній звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідачів до виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №50011293 від 03.12.2013р.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, Цивільним кодексом України, а також - умовами кредитного договору №50011293 від 03.12.2013р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч.1. ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3. ст. 1049 ЦК України).

Приписами ч.1. ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, в контексті зазначених норм укладений Відповідачем кредитний договір №50011293 від 03.12.2013р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених їх умовами.

Як встановлено судом, позивачем здійснено оплату за автомобіль марки VW, модель Touareg NF від імені ТОВ Тріол - Авто згідно кредитного договору №50011293 в розмірі 543 478,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням №50005248 від 06.12.2013р., належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку щодо повернення кредиту відповідно до Графіку погашення кредиту згідно кредитного договору №50011293 від 03.12.2013р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем-1, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов'язань за кредитного договору №50011293 від 03.12.2013р. утворилась та має місце заборгованість Відповідача в сумі 1 634 072,46 грн., з яких 989 609,51 грн. - заборгованість по сплаті періодичних платежів за кредитом, 616 804,12 грн. - заборгованість з дострокового повернення кредиту та 27 658,83 грн. - проценти.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Беручи до уваги встановлений судом факт видачі кредиту, вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №50011293 від 03.12.2013р. є правомірними, доведені належним чином та відповідачем не спростовані, з огляду на що, на позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором №500011293 від 03.12.2013 р. заборгованості у розмірі 989 609,51 грн. по сплаті періодичних платежів за кредитом, заборгованості з дострокового повернення кредиту у сумі 616 804,12 грн. та процентів у розмірі 27 658,83 грн. підлягають задоволенню.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо 3% річних за період з 16.07.2014р.- 13.02.2018р., суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично невірним через допущення арифметичної помилки, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в розмірі 59 526,81 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційної індексації за період з серпня 2018р. по лютий 2018р., суд дійшов висновку, що її розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 340 352,86 грн.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, згідно з ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Принцип розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка, тощо.

Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відшкодування витрат на послуги адвоката здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п.6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України №7 від 21.02.2013 року).

Матеріали справи свідчать, що позовну заяву підписано представником ТОВ Порше Мобіліті за довіреністю - ОСОБА_1, при цьому будь-яких доказів того, що ТОВ Порше Мобіліті були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката матеріали справи не містять.

Судом не приймається надана позивачем додаткова угода №3 від 10.04.2018р. до договору про надання юридичних послуг від 26.05.2016р. як належний доказ понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки не вбачається можливим встановити, що юридичні послуги надані саме ОСОБА_1, який є адвокатом.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи, що позивачем всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів оплати адвокатських послуг за надання правової допомоги на представництво інтересів при розгляді даної справи не надано, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріол - Авто» , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором №500011293 від 03.12.2013 р. у розмірі 2 034 056,87 грн., з яких 989 609,51 грн. - заборгованість по сплаті періодичних платежів за кредитом, 59 631,55 грн. - 3% річних, 340 352,86 грн. - інфляційні витрати, 616 804,12 грн. - заборгованість з дострокового повернення кредиту та 27 658,83 грн. - проценти - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріол - Авто» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Флотська, буд. 171; код ЄДРПОУ 32831647) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (02152, м. Київ, вул. Павла Тичини, буд. 1-В, код ЄДРПОУ 36422974) заборгованості за кредитним договором №500011293 від 03.12.2013 р. у розмірі 2 033 952,13 грн., з яких 989 609,51 грн. - заборгованість по сплаті періодичних платежів за кредитом, 59 526,81 грн. - 3% річних, 340 352,86 грн. - інфляційні витрати, 616 804,12 грн. - заборгованість з дострокового повернення кредиту та 27 658,83 грн. - проценти, судовий збір у розмірі 30507,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання поновного судового рішення через Господарський суд донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 21.06.2018 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/