Рішення

від 07.06.2018 по справі 910/1160/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2018Справа № 910/1160/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад - 2"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

про відшкодування збитків 44 779,99 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Влад-2" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення 44 779,99 грн., з яких: 40 946,16 грн. сума страхового відшкодування, 2 763,03 грн. пеня, 777,98 грн., втрати від інфляції, 292,79 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи повинен відшкодувати позивачу, як потерпілій особі суму матеріального збитку, завданого, внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 06.02.2018 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 13.03.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 відкладено розгляд справи до 15.05.2018.

15.05.2018 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 59 053,84 грн., у зв'язку з чим виконав свій обов'язок в повному обсязі. Враховуючи викладене, відповідач вказав, що вимоги про стягнення з останнього суми страхового відшкодування та вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними.

У судовому засіданні 15.05.2018 оголошено перерву до 07.06.2018.

21.05.2018 через відділ діловодства суду позивачем подана відповідь на відзив, в якій позивач не погодився з твердженнями відповідача про те, що фактичні витрати позивача на ремонт автомобіля склали 59 053,84 грн., на підтвердження чого позивач надав також Звіт оцінювача №ВА171130-001 від 01.12.2017, згідно якого сума збитків завданого автомобіля склала 122 714,57 грн. У поданій відповіді на відзив позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2017 о 13:10 год. на а/д Київ-Чоп, 606+450 трапилась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, що належить ПАТ Міжнародні Авіалінії України та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Влад - 2".

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем НОМЕР_1, не оцінивши дорожньої обстановки, не вибрав безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3 в результаті якого транспортний засіб отримав технічні пошкодження, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою Пустомитівського районного суду Львівської області №450/2393/17 (провадження №3/450/1118/17).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю НОМЕР_3, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Влад - 2".

Згідно з рахунком-фактура від 09.11.2017 №J9400019889, наряд-замовленням №J9400049468 від 03.01.2018 та актом виконаних робіт від 29.01.2018 №J9400011180 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер д.н. НОМЕР_4, складає 110 856,08 грн.

Також, на підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля "Renault Logan", державний реєстраційний АА7311РО позивачем надано суду Звіт про оцінку вартості майнової шкоди №ВА171130-001, складений 30.11.2017 про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 122 714,57 грн., при значенні коефіцієнта фізичного зносу 0,00 (з урахуванням ПДВ).

Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП 27.08.2017, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 під час керування транспортного "Skoda Oktavia", д.н. НОМЕР_5, який належить ПАТ Авіакомпанія Міжнародні Авіалінії України застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Універсальна відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3393851. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 10 000,00 грн., франшиза - 0 грн., строк дії полісу з 24.02.2017 до 23.02.2018.

06.11.2017 відповідачем було сплачено позивачеві частину відшкодування у розмірі 59 053,84 грн., про що свідчить банківська виписка за 06.11.2017, яка наявна в матеріалах справи, а також підтверджується самим позивачем.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією за вих. №11/12-2 від 11.12.2017на виплату страхового відшкодування, відповідно до якої просив відповідача сплатити страхове відшкодування на користь позивача у сумі 40 946,16 грн.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеної позивачем суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 40 946,16 грн., які відповідачем не відшкодовані.

Суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній в договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За змістом положень ч. ч. 16-17 ст. 9 Закону України Про страхування страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Згідно із пунктом 3 статті 20 Закону України "Про страхування" при настанні страхового випадку Страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно вимог чинного законодавства України у разі настання страхового випадку, особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Отже, дійсний зміст правовідносин, які виникли між сторонами, регулюється не тільки приписами Закону України "Про страхування", а і загальними нормами цивільного законодавства та спеціальними нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

При цьому, обмеження законом обсягу відповідальності страховика цивільно-правової відповідальності не порушує право на відшкодування фактичних витрат особи, яка здійснила страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування майна, адже це право може бути реалізоване шляхом подання позову до винної особи про відшкодування здійснених на відновлення пошкодженого майна витрат в частині, яку у відповідності до спеціального законодавства страховик цивільно-правової відповідальності відшкодовувати не зобов'язаний (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2014 р. №6-49цс14 та від 02.12.2015 р. №6-691цс15).

В матеріалах справи міститься Звіт №ВА171130-001 від 30.11.2017 про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, складеного суб'єктом оціночної діяльності - оцінювачем ОСОБА_4, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем транспортного засобу "Renault Logan", д.н. НОМЕР_4, складає 122 714,57 грн. У вищевказаному висновку вказано, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Renault Logan" - становить 0, оскільки строк експлуатації не більше 7 років.

Відповідно до пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395) значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

З матеріалів справи вбачається, що "Renault Logan", рік випуску автомобіля - 2017, а отже на момент ДТП (27.08.2017) строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Відповідно до п. 36.4. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Судом не береться до уваги посилання відповідача на те, що фактичні витрати позивача на ремонт автомобіля "Renault Logan" склали 59 053,84 грн., оскільки відповідно до наряд-замовлення №J9400049468 від 03.01.2018 та акта виконаних робіт від 29.01.2018 №J9400011180 вартість реальних збитків, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу "Renault Logan", державний реєстраційний номер д.н. НОМЕР_4, складає 110 856,08 грн., а вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, відповідно до звіту №ВА171130-001 від 30.11.2017 складає 122 714,57 грн.

Посилання відповідача на розбіжності в датах звіту та калькуляції до звіту, не береться судом до уваги, оскільки не спростовує даних зазначених в ній, при цьому ремонтна калькуляція відповідає даним вказаним у звіті, розрахованому станом на 30.11.2017, а дата зазначена в калькуляції (04.12.2017) є датою роздруківки вказаної калькуляції.

Суд дійшов до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 40 946,16 грн. страхового відшкодування, у зв'язку з настанням страхової події, є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до статті 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно п. 36.5. Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ)

особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

На підставі вищезазначених умов договору позивачем нараховано 2 763,03 грн. пені за період з 06.11.2017 по 01.02.2018.

Оскільки відповідачем виплачено позивачу 06.11.2017 лише частину страхового відшкодування в розмірі 59 053,84 грн. та неправомірно відмовлено у задоволенні вимог позивача щодо виплати решти страхового відшкодування у розмірі 40 946,16 грн., суд визнає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 2 763,03 грн.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ , згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті Урядовий кур'єр та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем страхового зобов'язання, щодо відшкодування збитків то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 777,98 грн. інфляційної складової боргу та 292,79 грн. 3% річних, у зв'язку з простроченням сплати грошового зобов'язання.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. та витрати на допомогу спеціалістів в сумі 3 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що 12.06.2017 між адвокатським бюро Горда і Партнери та Товариством з обмеженою відповідальністю "Влад - 2" було укладено договір про надання правової допомоги №06-1 відповідно до якого, адвокатське бюро приймає на себе обов'язок переставляти інтереси замовника в усіх судах України, надати правову допомогу замовнику у вирішені правовідносин які склалися між нам та правоохоронними органами і державними закладами України, фізичними та юридичними особами всіх форм власності.

На виконання зобов'язань щодо оплати послуг адвоката за вказаним договором позивач перерахував на користь Адвокатського бюро Горда і партнери грошові кошти у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 31.01.2018. Між сторонами були складені акти надання послуг від 28.02.2018 на суму 3 000,00 грн. та від 14.03.2018 на суму 3 000,00 грн. В матеріалах справи також наявне свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №254 від 17.01.2014

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача до відповідача підлягають задоволенню повністю, витрати на послуги адвоката у сумі 6 000,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Щодо витрат на допомогу спеціалістів в сумі 3 500,00 грн., то суд в цій частині втрат відмовляє позивачу, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ст. 122 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Стаття 122 ГПК України передбачає залучення судом свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи в межах розгляду даної судової справи, а вказані витрати в розмірі 3 500 грн. є особистими господарськими витратами позивача.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, бульвар Лесі Українки,9, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад - 2" (02100, м. Київ, вул. Будівельників, 39, код ЄДРПОУ 22900000) 40 946 (сорок тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 16 коп. відшкодування, 2 763 (дві тисячі сімсот шістдесят три) грн. 03 коп. пені, 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 79 коп. 3% річних, 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрати на професійну правничу допомогу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.06.2017

Суддя І.І. Борисенко