Постанова

від 18.06.2018 по справі 761/30429/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

іменем України

18 червня 2018 року

м. Київ

справа № 761/30429/17

провадження № 51-1331зпв18

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_12 ,

прокурора ОСОБА_13 ,

адвоката ОСОБА_14 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ«ЄвразіяЛТД» адвоката ОСОБА_14 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року з підстав, передбачених пунктами 2, 3 ст. 445 КПК, в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року

№ 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі Закон

№ 192-VIII).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої, апеляційної та касаційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 5 вересня 2017 року задоволено клопотання прокурора і надано дозвіл на проведення позапланової документальної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства службовими особами ТОВ «Євразія ЛТД» за період з 1 січня 2014року по 5 вересня 2017 року.

Суддя Апеляційного суду м. Києва ухвалою від 5 жовтня 2017 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_14 в інтересах ТОВ «Євразія ЛТД» на зазначену вище ухвалу місцевого суду з огляду на те, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 10 листопада 2017 року на підставі ч. 2 ст. 428 КПК відмовив у відкритті касаційного провадження, визнавши, що суд апеляційної інстанції діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 11 грудня 2017 року відкрито провадження за заявою представника ТОВ «Євразія ЛТД» - адвоката ОСОБА_14 з метою її розгляду і відповідно до вимог ст. 452 КПК в редакції Закону № 192-VIII ухвалою судді Верховного Суду України від 13 грудня 2017 року витребувано матеріали за клопотанням прокурора про проведення зазначеної позапланової перевірки та матеріали касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_14 в інтересах ТОВ «Євразія ЛТД» на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року

№2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», у зв`язку із чим Верховним Судом України 11 січня 2018року матеріали зазначеного провадження на підставі пунктів 1, 6 § 3 розділу 4 Перехідних положень цього Закону передано на розгляд Касаційного кримінального суду Верховного Суду та які підлягають розгляду за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом.

Вимоги заяви та узагальнені доводи особи, яка її подала

У заяві адвокат ОСОБА_14 , діючи в інтересах ТОВ «Євразія ЛТД», порушує питання про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року та ухвали Апеляційного суду м.Києва від 5 жовтня 2017 року на підставі пунктів 2 та 3 ст. 445 КПК в редакції Закону № 192-VIII у зв`язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої цим Кодексом, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень, та невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України. Заявник вважає, що має місце неоднакове застосування норми, яка міститься в пунктах 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7, ст. 9, ч. 1 ст.24, ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки в КПК не передбачено можливості винесення слідчим суддею ухвали про призначення податкових перевірок у рамках кримінального провадження, тому при вирішенні питання про можливість апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про призначення позапланової документальної перевірки суди повинні виходити саме з таких загальних засад кримінального процесуального закону.

На підтвердження неоднакового правозастосування адвокат ОСОБА_14 додав до заяви копії ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року та 15серпня 2017 року, якими скасовано ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді та призначено новий розгляду у суді апеляційної інстанції.

Заявник також обґрунтовує заяву тим, що рішення касаційного суду, про перегляд якого йдеться у заяві, не відповідає висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня

2017 року.

З огляду на наведене адвокат просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Позиції учасників судового провадження

Адвокат ОСОБА_14 підтримав вимоги своєї заяви та одночасно при її розгляді просив врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23 травня 2018 року, щодо права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів, які не передбачені КПК.

Прокурор вважала, що заява адвоката підлягає частковому задоволенню з підстави, передбаченої пунктом 3 ст. 445 КПК, в редакції Закону № 192-VIII, при розгляді якої належить урахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 23 травня 2018 року щодо права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів, які не передбачені КПК.

Мотиви Суду

Справу про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 5 жовтня 2017 року допущено до провадження Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку глави 33 КПК в редакції Закону № 192-VIII за заявою адвоката ОСОБА_14 , який посилається на пункти 2, 3 ст. 445 КПК.

Вирішуючи питання, з яких підстав переглядати судове рішення, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду виходить з висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 13 жовтня 2016року № 5-166кс(15)16, в якій сформульовано позицію щодо перегляду судових рішень за заявами, поданими одночасно з підстав неоднакового застосування та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм прав, викладеному в постанові Верховного Суду України. Відповідно до зазначеної позиції, виходячи з принципу верховенства права, складовими якого є, у тому числі, правова визначеність і стабільність судової практики, за наявності висновку Верховного Суду України з питання застосування певної норми права, перегляд слід здійснювати лише на підставі невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції вказаному висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України, тобто з підстави, передбаченої п. 3

ст. 445 КПК, в редакції Закону № 192-VIII.

За таких обставин колегія суддів здійснюватиме перегляд оскаржуваних адвокатом ОСОБА_14 рішень з підстави їх невідповідності висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року

№ 5-142кс(15)17.

Відповідно до п. 3 ст. 445 КПК в редакції Закону № 192-VIII підставою для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції висновку щодо застосування норм права, викладеному в постанові Верховного Суду України.

При цьому особливість перегляду судових рішень в аспекті п. 3 ст.445КПК в редакції Закону № 192-VIII полягає в тому, що висновок щодо правильності правозастосування надається Верховним Судом України за результатами розгляду конкретної справи про перегляд судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2 ст. 445 КПК, в редакції Закону № 192-VIII, і завжди обумовлений її обставинами, які становлять межі розгляду справи.

За змістом постанови Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року

№5-142кс(15)17, на яку посилається адвокат у заяві, констатовано неоднакове застосування касаційним судом норм, передбачених пунктами 1, 2, 17 ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24, ч. 4 ст. 399 КПК, та сформульовано висновок про те, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, не передбаченої кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст. 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 309 КПК. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9 КПК, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ст. 7 КПК.

В оскаржуваному рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року касаційний суд визнав правильним застосування апеляційним судом положень ст. 309, ч. 4

ст. 399 КПК щодо відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження при оскарженні ухвали слідчого судді про призначення позапланової документальної перевірки у зв`язку з тим, що такий вид судових рішень відсутній у вичерпному переліку предметів апеляційного оскарження під час досудового розслідування (ч. 1 ст. 309 КПК).

Наведене свідчить про тотожність вирішуваних у зазначених судових рішеннях правових питань, однак це ж одночасно демонструє різне правозастосування у вказаних судових рішеннях.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 2 червня 2016 року

№ 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справах № 243/6674/17 та № 237/1459/17, предметом перегляду яких також були ухвали апеляційних судів, постановлені у порядку ч. 4 ст.399 КПК, про відмову у відкритті провадження за апеляційними скаргами на рішення слідчого судді про призначення позапланової документальної перевірки, зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з правовим висновком Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року №5-142кс(15)17

і не вбачає підстав для відходу від такої судової практики, а також вважає, що у разі прийняття слідчим суддею рішення про надання дозволу на проведення позапланової перевірки, яке не передбачено КПК, апеляційному суду під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на це рішення слід керуватися положенням ч. 6 ст. 9 КПК щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК, до яких, зокрема, належить забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7, ст. 24КПК).

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду висловила правовий висновок, згідно з яким апеляційні суди зобов`язані відкривати апеляційне провадження за скаргами на ухвали слідчих суддів про надання дозволу на проведення позапланових перевірок.

Все вищевикладене про відсутність підстав для відступу від правового висновку Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року

№5-142кс(15)17, а також зіставлення ухвали касаційного суду від 10листопада 2017 року з цим висновком щодо застосування загальних засад кримінального провадження в ході апеляційного перегляду ухвал слідчого судді, які не передбачені КПК, переконує в наявності розбіжностей у правозастосуванні з цього приводу, що дає підстави скасувати оскаржувані судові рішення, і направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про апеляційне оскарження за скаргою адвоката ОСОБА_14 в інтересах ТОВ «Євразія ЛТД» на вказану ухвалу слідчого судді.

Керуючись статтями 453, 454, 455 КПК в редакції Закону № 192-VIII,

пунктами 1, 6 § 3 розділу 4 Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», статтями 13, 36 Закону України від 2червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд,

постановив:

Заяву представника ТОВ «Євразія ЛТД» адвоката ОСОБА_14 задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м.Києва від 5 жовтня 2017 року скасувати й направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії вирішення питання про апеляційне оскарження.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_15 ОСОБА_4

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7

ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10

ОСОБА_11