Рішення

від 20.06.2018 по справі 321/488/18

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/488/18

Провадження № 2/321/288/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.06.2018 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно за законом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Михайлівського районного суду Запорізької області з позовом до Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області, згідно якого просив встановити факт належності житлового будинку № 16 по вул. Лісова в с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області ОСОБА_2, який помер 15 квітня 2009 року; визначити додатковий строк для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 15 квітня 2009 року, та після смерті ОСОБА_3, яка померла 27 грудня 2009 року, а також визнати за ним право власності на спадкове майно. Згідно заяви від 20 червня 2018 року, ОСОБА_1 просив залишити вимоги щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визначення додаткового строку для прийняття спадщини без розгляду. Вказана заява задоволена ухвалою суду від 20 червня 2018 року.

На обґрунтування вимог щодо визнання права власності на спадкове майно позивачем зазначено, що 15 квітня 2009 року помер його батько - ОСОБА_2, а 27 грудня 2009 року померла його мати - ОСОБА_3, які за життя склали заповіти від 12 грудня 2000 року кожний на свою ? частки будинку № 16 по вул. Лісова в с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області. Заповіти посвідчені секретарем Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області та зареєстровані за номерами 173 і 174, однак до реєстру внесені не були. Позивач зазначає, що звертався на державного нотаріуса Михайлівського нотаріального округу з питання прийняття спадщини після смерті батьків. Була заведена спадкова справа № 59/2018, однак ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивач зазначає, що з заявоюпро відмову від прийняття спадщини він не звертався, та вважав, що спадщину фактично прийняв, так як на день смерті батьків проживав з ними, однак не був зареєстрований. На теперішній час ОСОБА_1 проживає в будинку, належному батькам, однак позбавлений можливості оформити спадкове майно через відсутність документів на нього.

Оскільки нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, через відсутність умов для отримання права на спадкове майно через нотаріальну контору, ОСОБА_1 просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги в частині визнання права власності на спадкове майно підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області, не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи при його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалою Михайлівського районного суду Запорізької області від 20.06.2018 року позовні вимоги в частині встановлення факту належності правовстановлюючих документів та визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 15 квітня 2009 року помер ОСОБА_2, а 27 грудня 2009 року померла ОСОБА_3, спадкоємцем після смерті яких є позивач, як син спадкодавців, що підтверджується матеріалами справи. Так, згідно свідоцтва про народження ЯК № 717592, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 16).

Згідно відповіді КП Михайлівське районне архітектурно-планувальне та техінвентаризаційне бюро від 02 березня 2018 року № 209, право власності на житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, буд. 16, зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 17 січня 1990 року. Також, згідно копії свідоцтва про право власності на житловий будинок від 17 січня 1990 року, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Михайлівської селищної ради № 250 від 26 вересня 1989 року, власником житлового будинку, розташованого в с. Бурчак по вул. Лісова, 16, є ОСОБА_2 (а.с.19, 22).

Відповідно до довідки Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області від 25 квітня 2018 року № 359, останнім постійним місцем проживання ОСОБА_2, який помер 15 квітня 2009 року, було за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, 16. На момент смерті був зареєстрований з дружиною ОСОБА_3

Відповідно до довідки Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області від 25 квітня 2018 року № 360, останнім постійним місцем проживання ОСОБА_3, яка померла 27 грудня 2009 року, було за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, 16. Тобто, ОСОБА_4 фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2, але будь-яких дій щодо оформлення спадщини померла за життя не вчинила.

Згідно довідки Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області від 22 квітня 2018 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з квітня 2009 року проживає без реєстрації за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, 16, фактично прийнявши спадщину після смерті батьків (а.с.24).

02 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Михайлівської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_3, а саме житловий будинок, розташований за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, 16.

Постановою від 02 травня 2018 року № 316/02-31 (а.с. 17) державним нотаріусом ОСОБА_5 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за закономпісля померлої 27 грудня 2009 року ОСОБА_3 в зв'язку з не наданням правовстановлюючого документу на спадкове майно. Інших спадкоємців немає.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст.1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, та на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шести місяців з дати відкриття спадщини подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім'я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для звернення та відсутністю оригінала документа про право власності на нерухоме майно, житловий будинок, який знаходиться за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, 16, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Мінюстом України №7/5 від 07.02.2002 року визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Таким чином, судом встановлено, що померла ОСОБА_3, проживаючи разом із померлим чоловіком ОСОБА_2 фактично прийняла спадщину у вигляді житлового будинку який знаходиться за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, 16.

ОСОБА_1 як спадкоємець першої черги після смерті батька -ОСОБА_2 до нотаріальної контори про отримання свідоцтва на спадщину не звертався.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 02.05.2018 року разом із причиною відмови як-то відсутність правовстановлюючих документів на спадщину зазначено також і про пропуск строку для звернення із заявою про прийняття спадщини. При вирішенні питання суд виходить з наступного. В даному випадку надання додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини не є ефективним способом захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду у зв'язку з відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд, відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи, що до позивача ОСОБА_1 в порядку спадкування перейшло право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок який знаходиться за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, 16, яку позивач не має можливості оформити відповідно до вимог законодавства у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Для правильного вирішення спору про спадкування, суд на підставі відповідних документів зобов'язаний перевірити: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства осіб, які звернулись з позовом в суд (докази родинних та інших відносин), наявність заповіту та його чинність (виписка з Спадкового реєстру), наявність спадкової справи (виписка із Спадкового реєстру), факт прийняття спадщини спадкоємцем при визнанні права власності, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Свідоцтво про право на спадщину, відповідно до ст.67 Закону України Про нотаріат , видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, а тому за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину не підлягають судовому розглядові. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися в суд за правилами позовного провадження.

З наявних матеріалів в справі судом встановлено вчинення позивачем дій, спрямованих на прийняття спадкового майна, а саме звернення до нотаріуса з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки судом встановлено, що житловий будинок який знаходиться за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Лісова, 16, дійсно належить спадкодавцю ОСОБА_3, яка прийняла його в якості спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2, а позивач ОСОБА_1, будучі спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3, належним чином прийняв спадщину після її смерті. Позивач ОСОБА_1 оформити своє право на спадщину не має можливості в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно. Таким чином, визнання права власності не порушує права інших осіб та іншим шляхом вирішити питання в позасудовому порядку неможливо.

Керуючись ст.ст. 4-5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт СА448848, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, до Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області, Код ЄДРПОУ 04352322, що розташована за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Бурчак, вул. Є. Носаль, 32, про визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт СА448848, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на житловий будинок № 16 по вул. Лісова в с. Бурчак Михайлівського району Запорізької області в порядку спадкування за законом, який належить ОСОБА_2, померлому 15 квітня 2009 року, та складається з житлового будинку літ.АІ загальною площею 51,5 кв.м., в тому числі житловою 19,8 кв.м., з надвірними та господарськими будівлями: літня кухня літ. БІ, сараї літ. ВІ, ДІ, ЕІ, гараж літ. ГІ, водопровід 1 та огорожа 2 в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_3, яка померла 27 грудня 2009 року.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_6