Справа № 527/699/18
провадження 2/527/422/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2018 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Левицької Т.В.,
за участю секретаря - Самородової Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу № 527/699/18 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки Глобинська про стягнення коштів за депозитним договором, пені та інфляційних втрат за порушення умов договору, -
В С Т А Н О В И В:
17.04.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом з вимогою стягнути на її користь з відповідача кошти за депозитним договором, інфляційних втрат та 3 % річних, в зв'язку з невиконанням зобов'язання.
В своїй заяві позивач вказала, що між нею та Кредитною спілкою Глобинська (далі КС Глобинська ) було укладені договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок ВКЛАД СТРОКОВИЙ № 67 від 11 вересня 2015 року з терміном дії до 09 вересня 2016 року на суму 15500 грн, договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок ВКЛАД СТРОКОВИЙ № 94 від 16 листопада 2015 року з терміном дії до 16 листопада 2016 року на суму 24500 грн та договір про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок ВКЛАД СТРОКОВИЙ № 20 від 12 лютого 2016 року з терміном дії до 12 серпня 2016 року на суму 4000 грн. Після закінчення терміну дії договорів вона звернулася до КС Глобинська з вимогою повернути їй грошові кошти, а також відсотки за зазначеним договором, разом з тим відповідач не виконав її вимогу про повернення коштів. Посилаючись на викладене, позивач просила суд: - стягнути з відповідача на її користь заборгованість за депозитними договорами №№ 67, 94, 20 в сумі 43500 грн; відсотки за депозитними договорами в сумі 8675 грн; інфляційне збільшення боргу та 3 % річних станом на 10 квітня 2018 року в сумі 17072,04 грн.
05.06.2018 року представником відповідача направлено до суду заперечення на позовну заяву, відповідно до яких позов ОСОБА_1 визнали частково, в частині стягнення відсотків прохали відмовити.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, подали суду заяви в яких просили справу розглядати у їх відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за депозитними договором.
Між ОСОБА_1 та КС Глобинська було укладено договір № 67 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11 вересня 2015 року з терміном дії до 09.09.2016 року на суму 15500 грн (далі Договір № 67); договір № 94 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 16 листопада 2015 року з терміном дії до 16 листопада 2016 року на суму 24500 грн (далі Договір № 94) та договір № 20 про надання фінансової послуги - залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 12 лютого 2016 року з терміном дії до 12 серпня 2016 року на суму 4000 грн (далі Договір № 20).
Як вбачається із письмових заперечень на позовну заяву, відповідач не заперечує, що після закінчення терміну дії зазначених договорів вклади позивачу в повному обсязі не повернуто ( повернуто лише заборгованість по вкладу в сумі 500 грн згідно договору № 67 від 11.09.2015 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справ, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Як зазначено в ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строку (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За змістом ст.ст. 526 та 1058 Цивільного кодексу України, зобов'язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що строк дії Договору № 67, Договору № 94 та Договору № 20 сплив, відповідач не повернув позивачу у зазначений в договорах термін суму вкладу в повному обсязі, а тому останні підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Судом встановлено, що розмір заборгованості по вкладу згідно Договору № 67 становить 15000 грн, по Договору № 94 24500 грн та по Договору № 20 складає 4000 грн, загальна сума заборгованості 43500 грн, позивачем заявлено вимогу про стягнення вкладу на зазначену суму, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача відсотків за депозитними договорами суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за депозитними Договорами №№ 67, 94 відповідно до п. 1.2 встановлена процентна ставка в розмірі 21 річних, згідно встановлених ставок, що діють в Спілці на день укладення договору; за депозитним Договором № 20 відповідно до п. 1.2 встановлена процентна ставка в розмірі 19 річних, згідно встановлених ставок, що діють в Спілці на день укладення договору.
В письмових запереченнях на позов відповідач зазначає, що відсотки по договорах нараховувалися щомісячно та на момент звернення до суду виплачені Позивачці в повному обсязі. Крім того, вказує, що згідно графіків розрахунків сума нарахованих та виплачених відсотків склала: по договору № 20 від 12.02.2016 року - 305,07 грн, по договору № 94 від 16.11.2015 року - 4140,18 грн, по договору № 67 від 11.09.2015 року - 2593,18 грн. До того ж КС Глобинська виступає податковим агентом Вкладника під час нарахування процентів на вклад, тому утримує з суми нарахованих на вклад процентів суму податку.
Відповідно до п.п. 2.1.1 - 2.1.2 п. 2.1 Депозитних договорів, спілка зобов'язується за користування внеском здійснювати нарахування процентів щомісячно станом на останній день місяця на залишок внеску (вкладу); за користування внеском (вкладом) здійснювати сплату належних членові КС - вкладнику процентів готівкою через касу спілки на протязі кожного наступного місяця.
Як вбачається з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони в Договорах визначили сплату відповідачем на користь позивача відсотків за користування депозитом та строк їх виплати.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суду не надано відповідачем жодного доказу на виконання умов договору в частині виплати позивачу відсотків за депозитним договором, графіки розрахунків є односторонніми документами Кредитної спілки та не свідчать про отримання позивачем відсотків за Договорами .
До посилань представника відповідача в письмових поясненнях на те, що КС Глобинська виступає податковим агентом вкладника, як на підставу для стягнення відсотків у меншому розмірі на суму 18% податків та 1,5 % військового збору, суд відноситься критично з огляду на таке.
Пунктом 18.1. ст.18 Податкового Кодексу України визначено, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Згідно п.163.1 ст.163 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Із зазначених норм законодавства вбачається, що доходи оподатковуються під час їх виплати або надання, але не під час вирішення питання про стягнення сум у зв'язку з невиконанням умов договорів.
Отже, за підрахунками суду, відповідач має заборгованість перед позивачем за відсотками:
за Договором № 67 від 11.09.2015 року в розмірі 3237,16 грн. (15500х21%х363:365); сплачено 948,18 грн; залишок 2288,98 грн;
за Договором № 94 від 16.11.2015 року в розмірі 5145 грн. (24500х21%х365:365), сплачено 2270,18 грн. залишок 2874,82 грн;
за Договором № 20 від 12.02.2016 року в розмірі 376,87 грн. (4000х19%х181 :365), сплачено 175,07, залишок 201,8 грн.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за Договорами на загальну суму 8675 грн., разом з тим, за підрахунками суду, заборгованість за Договорами № 67, № 94 та № 20 становить 5365,6 грн., тому позов в цій частині підлягає до часткового задоволення, а саме за Договором № 67 на суму 2288,98 грн., за Договором № 94 на суму 2874,82 грн. та за Договором № 20 на суму 201,8 грн.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних в зв'язку з невиконанням зобов'язання .
Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язальні відносини, що склалися між сторонами на підставі Договорів № 67, 94, 20 мають майново-грошовий характер, тому у цьому випадку, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач має право на відшкодування інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань.
Виконанням проведеним належним чином необхідно вважати отримання коштів кредитором або перерахування їх на його рахунок.
Як вбачається з розрахунку наданого позивачем, в останньому він невірно зазначає період, з якого необхідно рахувати розмір інфляційних втрат та 3 % річних, крім того, невірно зазначає розмір заборгованості, на який необхідно їх нараховувати.
Суд, розраховуючи інфляційне збільшення боргу та 3% річних, враховує те, що інфляційне збільшення боргу починається з першого дня наступного місяця після останньої сплати боржником боргу в межах заявлених позивачем вимог, оскільки інфляційне збільшенням боргу є збільшення розміру заборгованості у порівнянні з попереднім місяцем. Розрахунок інфляційного збільшення боргу проводився з урахуванням Листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та розмірів індексів інфляції, опублікованих в газеті Урядовий кур'єр .
Судом встановлено, що за підрахунками суду, інфляційне збільшення суми боргу станом на 10.04.2018 року ( в межах заявлених позовних вимог) за Договором № 67 складає 4201,44 грн , за Договором № 94 складає 5117,91 грн, за Договором № 20 складає 1045,27 грн.
За підрахунками суду, 3 % річних станом на 10.04.2018 року ( в межах заявлених позовних вимог) за Договором № 67 становлять 725 грн , за Договором № 94 - 1025 грн, за Договором № 20 - 199 грн.
Разом з тим позивачем заявлено позовну вимогу в цій частині на загальну суму за Договорами 17072,04 грн, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню на суму за підрахунками суду.
З відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 560, 599, 611, 625, 610, 626-629, 1058 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,13, 76-81,141, 263-265 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково .
Стягнути з Кредитної спілки Глобинська (місцезнаходження: 39001, Полтавська обл., м. Глобине, вул. 1 Травня, 9, код ЄДРПОУ 25173167) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Полтавська обл., м. Глобине, вул. Мічуріна, 129, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1):
1) за договором № 67 про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 11.09.2015 року станом на 10 квітня 2018 року:
-15000 (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість за договором по вкладу;
-2288,98 (дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 98 копійок) - відсотки за договором;
-4201,44 (чотири тисячі двісті одна гривня 44 копійки ) - інфляційне збільшення суми боргу;
-725 (сімсот двадцять п'ять гривень 00 копійок) - 3% річних за договором;
2) за договором № 94 про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 16.11.2015 року станом на 10 квітня 2018 року:
-24500 (двадцять чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок) - заборгованість за договором по вкладу;
- 2874,82 (дві тисячі вісімсот сімдесят чотири гривні 82 копійки ) - відсотки за договором;
-5117,91 (п'ять тисяч сто сімнадцять гривень 91 копійка ) - інфляційне збільшення суми боргу;
-1025 (одна тисяча двадцять п'ять гривень 00 копійок) - 3% річних за договором;
3) за договором № 20 про надання фінансової послуги - залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 12.02.2016 року станом на 10 квітня 2018 року:
-4000 (чотири тисячі гривень 00 копійок) - заборгованість за договором по вкладу;
-201,8(двісті одна гривня 8 копійок ) - відсотки за договором;
-1045,27 (одна тисяча сорок п'ять гривень двадцять сім копійок ) - інфляційне збільшення суми боргу;
- 199 (сто дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок) - 3% річних за договором.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Кредитної спілки Глобинська на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Глобинський районний суд Полтавської області.
Суддя Т. В. Левицька
Суд | Глобинський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2018 |
Оприлюднено | 23.06.2018 |
Номер документу | 74855641 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Глобинський районний суд Полтавської області
Левицька Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні