Ухвала

від 19.06.2018 по справі 592/4687/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/4687/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/210/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 592/4687/18 за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 30 квітня 2018 року, якою накладено арешт на майно,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7

представника власника майна адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

В поданій апеляційній скарзі представник власника майна ДП «Охтирське лісове господарство» адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого, оскільки слідчим суддею надавався дозвіл на виявлення та вилучення речей, що стосувалися фінансово-господарської діяльності ДП «Охтирське лісове господарство» та ТОВ «Укрєвро-агроекспорт», а фактично вилучені документи ТЗОВ «ОЛДІ», ТОВ «БАНСАЛ» та ТОВ «СВІСС КРОНО», тобто інших суб`єктів господарювання.

27.04.2018 до Ковпаківського районного суду м. Сум з клопотанням про арешт майна, погодженим із прокурором Сумської місцевої прокуратури, звернувся слідчий Сумського ВП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що впродовж 2017-2018 років працівники ТОВ «Укрєвро-агроекспорт» підробили ТТН на придбання лісоматеріалів з метою отримання «сертифікатів про походження лісоматеріалів» та виготовлення з них пиломатеріалів для експортних операцій. Крім того службові особи ТОВ «Укрєвро-агроекспорт» та ДП «Охтирське лісове господарство» здійснили розтрату грошових коштів, шляхом відпуску деревини породи «дуб 1-го сорту», при цьому супроводжуючі документи видавалися на породу «дуб 3-го сорту», тобто за заниженими цінами.

Зважаючи на те, що вилучене 26.04.2018 під час обшуку майно є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також в даному кримінальному провадженні може бути застосована спеціальна конфіскація та наявна шкода, розмір якої на даний час встановлюється, тому слідчий просив накласти на це майно арешт.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 30.04.2018 вказане клопотання слідчого задоволене. Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що вилучене і вказане у клопотанні слідчого майно може бути використане як доказ кримінального правопорушення, бути предметом конфіскації відповідно до вироку суду і на нього може бути звернуто стягнення у разі цивільного позову.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи представника власника майна ОСОБА_8 , який підтримав свою апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді, відмовивши слідчому у задоволенні його клопотання про арешт майна, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга представника власника майна підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст.98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

Крім того, у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Також, п.4 ч.2 цієї статті передбачено, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Розглянувши клопотання слідчого та наклавши арешт на майно, слідчий суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що слідчим доведено існування сукупності підстав та розумних підозр вважати, що зазначене у його клопотанні майно є доказом злочину, по вказаному кримінальному провадженню може бути застосована конфіскація майна як вид покарання або захід кримінального-правового характеру та може бути пред`явлений цивільний позов.

Однак такі висновки слідчого судді, на думку колегії суддів, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки наклавши арешт на вказані речі не було враховано обставин, за яких вони були отримані органом досудового розслідування.

Зокрема, при вирішенні зазначеного вище питання слідчий суддя не в повній мірі дотримався вимог ст.ст.170-173 КПК України, не достатньо з`ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно юридичної особи, а саме правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, конфіскації майна як виду покарання та відшкодування цивільного позову.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим СВ Сумського ВП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про які були внесені до ЄРДР за № 42018201010000037 від 09.02.2018 за ч.4 ст.358 КК України та від 12.04.2018 за ч.3 ст.191 КК України за фактом підробки впродовж 2017-2018 років працівниками ТОВ «Укрєвро-агроекспорт» ТТН на придбання лісоматеріалів з метою отримання «сертифікатів про походження лісоматеріалів» та виготовлення з них пиломатеріалів для експортних операцій, а також розтрати службовими особами вказаного товариства за попередньою змовою з посадовими особами ДП «Охтирське лісове господарство» грошових коштів державного підприємства шляхом відпуску деревини породи «дуб» 1-го сорту, а видачею супроводжуючих документів на породу «дуб» 3-го сорту, тобто за заниженими цінами.

В рамках даного кримінального провадження органами досудового розслідування було проведено 26.04.2018 обшук за адресою м. Охтирка, вул. Слобідська, 92 А (приміщення нижнього складу ДП «Охтирське лісове господарство»), на підставі ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 20.04.2018 про дозвіл на обшук приміщення нижнього складу ДП «Охтирське лісове господарство», з метою відшукування документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини ДП «Охтирське лісове господарство» та ТОВ «Укрєвро-агроекспорт», за результатами якого (обшуку) було вилучено документи, що підтверджують фінансово-господарські відносини ДП «Охтирське лісове господарство» з ТОВ «ОЛДІ», ТОВ «БАНСАЛ», ТОВ «СВІСС КРОНО» та ТОВ «Укрєвро-агроекспорт».

Постановою слідчого від 26.04.2018 зазначене в клопотанні слідчого майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42018201010000037.

Одним із способів отримання доказової інформації у кримінальному процесі є обшук, порядок на проведення якого регламентований ст.ст.234-236 КПК України, згідно яких вказаний обшук - це слідча (розшукова) дія, що полягає в примусовому обстеженні приміщення, місцевості й окремих осіб з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно ч.5 ст.236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку, яка була визначена ухвалою слідчого судді від 20.04.2018, а саме відшукування документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини ДП «Охтирське лісове господарство» та ТОВ «Укрєвро-агроекспорт».

Крім того, слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на майно з метою збереження його як речового доказу, забезпечення конфіскації та можливого відшкодування цивільного позову, не врахував, що документи, на які слідчий просив накласти арешт у своєму клопотанні, не мають ніякого відношення до фінансово-господарських операцій ДП «Охтирське лісове господарство» та ТОВ «Укрєвро-агроекспорт», оскільки вони підтверджують факти здійснення операцій ДП «Охтирське лісове господарство» з іншими суб`єктами господарювання ТОВ «ОЛДІ», ТОВ «БАНСАЛ», ТОВ «СВІСС КРОНО», однак лише

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і усталену прецедентну практику ЄСПЛ на предмет відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Протокол і Конвенція), згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: 1) чи є втручання законним; 2) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; 3) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави в право володіння майном у даному кримінальному провадженні, на думку колегії суддів, здійснено на підставі кримінального процесуального закону, однак поза обсягами визначеними ухвалою слідчого судді про дозвіл на обшук, а тому таке втручання не є виправданим, так як воно хоча і було здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу», але за відсутності об`єктивної необхідності в цьому.

Крім того, втручання у право власності було здійснено слідчим суддею без дотриманням принципу «пропорційності» «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи (власника майна ДП «Лісове господарство»), яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оцінюючи пропорційність, враховуючи те, що ТОВ «ОЛДІ», ТОВ «БАНСАЛ», ТОВ «СВІСС КРОНО» не мають жодного відношення до фінансово-господарських операцій ДП «Охтирське лісове господарство» та ТОВ «Укрєвро-агроекспорт», колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт її майна у встановлений спосіб, цілком можливо, а застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного майна є занадто надмірними і більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таким чином, не дотримавшись вимог ст.ст.131, 132, 170-173 КПК України, не з`ясувавши і не дослідивши в достатньому обсязі всіх тих обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно особи, слідчий суддя допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, внаслідок чого ухвала про арешт майна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга представника власника майна задоволенню.

Колегія суддів враховує і те, що слідчим суддею при прийнятті рішення про необхідність накладення арешту на майно, метою якого було визначено можливе відшкодування цивільного позову, однак посилання на таку мету можливо лише за умови обґрунтованого розміру цивільного позову, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди (ч.6 ст.170 КПК).

Однак дані матеріали кримінального провадження не містять даних про цивільний позов та розмір неправомірної вигоди.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до протоколу обшуку від 26.04.2018 проведеного приміщення нижнього складу ДП «Охтирське лісове господарство», було вилучено документи які безпосередньо стосуються фінансово-господарських відносини ДП «Охтирське лісове господарство» та ТОВ «Укрєвро-агроекспорт», однак вказані документи взагалі не були відображені в переліку документів, арешт на які просив накласти слідчий.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне після скасування ухвали слідчого судді постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому в задоволенні його клопотання про арешт майна.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Сум від 30 квітня 2018 року щодо накладення арешту на майно зазначене в клопотанні слідчого ОСОБА_10 від 27.04.2018 скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4