Постанова

від 22.06.2018 по справі 626/713/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Постанова

Іменем України

22 червня 2018 року

м. Харків

справа № 626/713/17

провадження № 22-ц/790/ 3199 /18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І., Пилипчук Н.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс"

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтогазресурс" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 27 березня 2018 року ухвалене суддею Рибальченко І.Г.,-

в с т а н о в и в :

У травні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просила достроково розірвати договір оренди належної їй на праві приватної власності земельної ділянки площею 5,9500 га, що розташована на території Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області (кадастровий номер земельної ділянки 6323380500:09:000:0115) за №189 від 05.05.2010 та стягнути пеню за прострочення строків виплати у розмірі 2742,32 грн. та судові витрати, понесені нею у зв'язку з розглядом справи.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки, що укладений договір оренди землі з відповідачем виконується з порушенням умов виплати орендарем орендної плати.

Зазначала, що підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки є систематичне порушення відповідачем умов договору оренди в частині повноти та строків розрахунків з орендної плати.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 27 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що систематичної несплати відповідачем орендної плати, яка б могла бути підставою для припинення права користування земельною ділянкою відповідно до вимог закону не встановлено.

Не погоджуючись з рішенням ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції змінити. В частині відмови дострокового розірвання договору оренди землі рішення суду скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення судом першої інстанції є необґрунтоване, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Суд першої інстанції не звернув увагу та не надав оцінки тому факту, що орендна плата за 2014 рік була виплачена у 2015 році, за 2015 рік у 2016, а за 2016 рік орендна плата була виплачена 3 серпня 2017 року, коли справа розглядалася судом, а пеня за порушення строків виплати орендної плати була виплачена лише у березні 2018 року, суд безпідставно вважав, що порушення строків виплати орендної плати не призвів до суттєвих збитків орендодавця.

До апеляційного суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу , в якому він просить апеляційну скаргу відхилити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відзив мотивований тим, що позивачем або представником не було надано жодного належного доказу щодо істотних порушень умов спірного договору, які завдали їй шкоди, що стало б підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Зазначає, що судом першої інстанції достовірно було встановлено, що мала місце незначна затримка у розрахунках, а не факт відсутності орендної плати загалом. Будь-яких належних доказів щодо істотних порушень умов договору оренди, що завдало шкоди позивачу до суду не було надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши

матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1П є власником земельної ділянки площею 5,9500 га кадастровий номер земельної ділянки 6323380500:09:000:0115, що розташована на території Володимирівської сільської ради Красноградського району Харківської області, наданої для ведення підсобного особистого господарства.

Між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ "Укрнафтогазресурс" 5 травня 2010 року укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 23 червня 2010 року у Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при державному комітеті України по земельних ресурсах", за умовами якого позивач передала відповідачу земельну ділянку в оренду терміном на 15 років.

Пунктом 7 договору оренди землі передбачений обов'язок орендаря за користування земельною ділянкою щороку сплачувати орендну плату у грошовій або натуральній формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 3010,18 грн, яка згідно п.9 договору вноситься до 31 грудня поточного року (а.с.7).

Відповідно платіжних відомостей, що містяться в матеріалах справи ОСОБА_1 орендна плата виплачена, в тому числі виплачена пеня за прострочення строків виплати орендної плати у розмірі 2742,32 грн., що підтверджується копією відомостей на виплату грошей (а.с.33-43,69).

Згідно з п. 34 вказаного договору вбачається, що дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до положень ст. 792 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У відповідності до ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, належними сторонами, у передбачений законом чи договором спосіб та термін, за відповідною ціною і інше.

Згідно ст. 96 ЗК України, встановлено обов'язок землекористувачів, у тому числі орендарів, своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею.

Відповідно зі ст. 24 Закону України Про оренду землі , орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до вимог ст. 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін, договір оренди землі може бути достроково розірвано за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі та умовами договору, а також на підставах визначених Земельним кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримував плату за користування відповідачем земельною ділянкою.

Згідно з п.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд згідно п. 1 ст.13 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ЦПК належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В підтвердження своїх правомірних дій відповідач надав вищевказані докази.

На спростування доводів апеляційної скарги, слід зазначити таке.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт не нарахування та не отримання позивачем ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою, яка знаходиться в оренді ТОВ "Укрнафтогазресурс".

Натомість матеріали справи містять докази, а саме платіжні відомості, про отримання ОСОБА_1 орендної плати за користування земельною ділянкою та отримання пені за прострочення строків виплати орендної плати у розмірі 2742,32 грн.

Отримання коштів підтверджується підписами ОСОБА_1 у платіжних відомостях про отримання орендної плати за користування ТОВ "Укрнафтогазресурс"земельною ділянкою.

Судовою колегією перевірено матеріали справи, що містять докази нарахування та отримання позивачем виплат орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі та судом не встановлено фактів невиконання відповідачем умов договору.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність факту систематичного невиконання відповідачем договірних зобов'язань , який міг би бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди.

За правилами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірваний або змінений за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Судовим розглядом не встановлено факту заподіяння позивачу шкоди діями відповідача внаслідок якої позивач значною мірою позбавлений був того, на що розраховував при укладенні договору оренди.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Так, доводи позивача, що орендна плата виплачена була не у строк, а коли справа розглядалася судом, та пеня за порушення строків виплати орендної плати була виплачена лише у березні 2018 року, спростовуються матеріалами справи.

Судова колегія погоджується з аргументами відповідача, що дійсно мали місце факти несвоєчасної виплати, але це мало тимчасовий характер і всі кошти з урахуванням пені виплачені.

Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, отже, з урахуванням зазначених норм права, враховуючи обставини справи, беручи до уваги норми чинного законодавства, колегія суддів Апеляційного суду Харківської області приходить до висновку, що під час розгляду справи судом першої інстанції фактичні обставини справи були встановлені, висновки суду відповідають обставинам справи їм дана неналежна юридична оцінка з урахуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин судова колегія прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 27 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття, в силу ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_2

Повний текст постанови

складено 22 червня 2018 року