Рішення

від 18.06.2018 по справі 804/2627/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року Справа № 804/2627/13-а

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В, одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" про стягнення коштів за податковим боргом , -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод Дніпропетровська» про стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" у банках, обслуговуючих даного платника податків та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" у розмірі податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 512000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод Дніпропетровська» має податковий борг перед бюджетом з орендної плати у сумі 512000,00 грн., який виник внаслідок того, що відповідачем податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по строку сплати до 02.03.2013 року несплачене.

10.04.2013 р. відповідач, подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначає про протиправність вимог позивача, оскільки податковий орган не надав розрахунок сум, які належать до сплати у 2011 році, а також не надав розрахунок штрафних санкцій. Крім того, зазначив, що без розрахунку вартості орендної плати, яку не надав позивач у позові, не можливо встановити з якої суми оцінки земельної ділянки виходила ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська. Також, Товариство зазначило, що у 2008 році відбулась незаконна перереєстрація підприємства, в зв'язку з чим відповідач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області за захистом своїх корпоративних прав. На протязі значного часу товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод Дніпропетровська» не користувалась ні майном, ні земельною ділянкою, в зв'язку з чим вважає, що у період за який нарахована несплата платежів та штрафних санкцій відповідач не користувався земельною ділянкою з поважних причин, користувачами майна і земельної ділянки без згоди підприємства на той час були ТОВ МеГа та ТОВ Вуглекислотний завод Дніпропетровьска , як власники майна, що розташоване на цій земельній ділянці, що підтверджується витягом з реєстру прав власності.

Ухвалою суду від 21 лютого 2013 року судом відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/0470/3418/12 (суддя Ляшко О.Б.) та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23.05.2013 року зупинено провадження у справі № 804/2627/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" про стягнення коштів за податковим боргом до набрання законної силу судовим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/5283/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 15.02.2013 року.

На виконання вимог ухвали суду від 23.05.2013 року до матеріалів справи була долучена ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2017 року, яка набрала законної сили, по справі № 804/5283/13-а про залишення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № НОМЕР_1 від 15.02.2013 року, без розгляду.

23.04.2018 року Розпорядженням № 1280 д було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 804/2627/13-а, у зв'язку із закінченням повноважень у судді Ляшка О.Б.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 804/2627/13-а було перерозподілено судді - Ількову В.В.

Ухвалою суду від 24.04.2018 року справу прийнято до свого провадження суддею Ільковим В.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні без участі сторін за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглекислотний завод Дніпропетровська» зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська на підставі акта перевірки від 20.12.2011 року №89/15-342/05496661, винесено податкове повідомлення-рішення №0000241503 від 15.02.2012 року, яким відповідачеві збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 515000 гривень.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська було направлено податкове повідомлення - рішення від 15.02.12р. №0000241503/0 відповідачу, яке отримане відповідачем 21.02.2012 року.

Таким чином податкове повідомлення - рішення від 15.02.12р. № 0000241503/0 вважається узгодженим 21.02.12р., а у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" виник обов'язок сплатити суму зазначеного податкового зобов'язання у строк до 02.03.12 року.

Відповідачем податкове зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб по строку сплати до 02.03.12р. несплачене, внаслідок чого податковий борг Відповідача з орендної плати з юридичних осіб за податковому повідомленню - рішенню від 15.02.12р. №0000241503 склав 515000 грн., що підтверджується довідкою розрахунків з бюджетом від 09.01.13 року.

Зі змісту Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) убачається, що користування землею в Україні є платним.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону України Про оренду землі .

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно п.п.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою:

- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Актом від 20.12.2011 р. невиїзної позапланової перевірки відповідача встановлено, що згідно даних Державного земельного кадастру з підприємством ТОВ Дніпропетровський вуглекислотний завод укладено договір оренди на земельну ділянку №3410 від 20.12.2001 р. площею 1,7031 га за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Волзька,26. Термін дії договору з 30.03.2002 р. по 20.12.2016 року кадастровий номер №81102001. Річна сума орендної плати за землю складає 412000,00 гривень.

У зв'язку з ненаданням податкової звітності по платі за землю та на підставі даних Державного земельного кадастру за 2011 рік підприємством не нарахована та не сплачена плата за землю згідно договору оренди у сумі 412000,00 гривень.

В зв'язку з зазначеним, податковим органом збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 515000 грн. - 412000,00 грн. за основним платежем та за штрафні санкції у розмірі 103000 гривень, що визначені податковим повідомленням-рішенням від 15.02.2012 року № НОМЕР_1.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, зазначена сума податкового боргу утворилась у зв'язку із несплатою відповідачем узгоджених сум податкового зобов'язання. Так, на виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України на адресу останнього було виставлено податкову вимогу від 19.05.2010 року №2/312. З огляду на положення п.42.2. ст.42, п.58.3. ст.58 ПК України таке поштове відправлення вважається врученим належним чином.

Однак, загальна сума податкового боргу залишається несплаченою, тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Згідно до ч.1. ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

За ст.61 ПК України податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пп.54.3.3. п.54.3. ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1. - 54.3.6. пункту 54.3. статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

За п.58.1. ст.58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до пп.14.1.39. п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Згідно з пп.14.1.175. п.14.1. ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1. п.59.3. п.59.4. п.59.9. ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За п.87.1. п.87.2. п.87.11. ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.95.2. ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.20.1.19. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Враховуючи вище викладене, судом з'ясовано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" на час судового засідання має податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 512000,00 грн., який у добровільному порядку не погашений. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення коштів за податковим боргом підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод" про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський вуглекислотний завод» (код ЄДРПОУ 05496661) у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський вуглекислотний завод» (код ЄДРПОУ 05496661), суму податкового боргу в розмірі 512000,00 гривень.

Позивач: Державна податкова інспекція у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49047, м. Дніпро, вул. Театральна, 1-А, код ЄДРПОУ: 39497010.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський вуглекислотний завод", місцезнаходження: 49017, м. Дніпро, вул. Волзька, 26, код ЄДРПОУ:05496661.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В Ільков