Рішення

від 22.06.2018 по справі 806/1827/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/1827/18

категорія 8.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОКЕРАМІК-К" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005921306, №0005931306 від 16.03.2018 р.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2018 № НОМЕР_1, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області про збільшення суми грошового податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 135771,70 (сто тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят одна) гривні 70 коп., з якої 100 007,13 (сто тисяч сім) грн. 13 коп. складає сума нарахованих ГУ ДФС штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), 35764 (тридцять п'ять тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 57 коп. - пеня;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2018 № НОМЕР_2, видане Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області про збільшення суми грошового податкового зобов'язання за платежем воєнний збір на загальну суму 3890,79 (три тисячі вісімсот дев'яносто) гривні 79 коп., з якої 2845 (дві тисячі вісімсот сорок п'ять) грн. 05 коп. складає сума нарахованих ГУ ДФС штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), 1045 (одна тисяча сорок п'ять) грн. 74 коп. - пеня.

В обґрунтування позову зазначає, що розраховуючи суми штрафу та пені у зв'язку із несвоєчасним перерахуванням ПДФО до бюджету України, ГУ ДФС в розрахунку до Акту та Рішення 1 "Відомості про повноту та своєчасність перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб ТОВ "Термокерамік-К" не бере до уваги та не враховує перерахування за платіжними дорученнями, за якими підприємством було сплачено утримані суми ПДФО; перерахування було здійснено на відповідний вірний код бюджетної класифікації, кошти бюджетом України утримані та зараховані, підприємству не повернуті, що унеможливлює визначення цих перерахувань як нездійснених; починаючи з січня 2016 року несвоєчасної сплати ПДФО до державного бюджету підприємством здійснено не було, ПДФО сплачується в повному обсязі та вчасно, а в січні 2018 року підприємство самостійно виявило несвоєчасну сплату, нарахувало та вже сплатило пеню за несвоєчасну сплату ПДФО та воєнного збору за період 2014-2015 років.

Ухвалою від 23.04.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

10.05.2018 відповідач подав письмовий відзив на позовну заяву (а.с. 186-192), в якому просить в задоволенні позову відмовити з тих підстав, що сплата самостійно нарахованої пені товариством по ПДФО та військовому збору не стосуються предмету спору по даній адміністративній справі; суми перераховані до бюджету, перераховані позивачем не за місцем знаходження юридичної особи, а за місцем реєстрації фізичної особи - орендодавця.

17.05.2018 позивач надав відповідь на відзив (а.с. 195-205) в якому зазначив, що вважає заперечення органів ДФС у відзиві на позов необґрунтованими, здійсненими всупереч діючому законодавству так як вимогами Податкового кодексу України не встановлена заборона прийняття документів, датованих іншим періодом аніж період перевірки, під час розгляду ним питання про прийняття рішення за результатами такої перевірки.

В судовому засіданні:

- представник позивача просила позов задовольнити в повному обсязі так як товариство не має заборгованості перед державою;

- представник відповідача проти задоволення позову заперечував вказавши, що податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до норм чинного законодавства.

За згодою учасників справи суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.

Проаналізувавши дослідженні докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОКЕРАМІК-К" з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.10.2014 по 30.09.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт від 21.02.2018 № 238/06-30-13-06/35144148 (а.с. 23-46), яким закріплено порушення позивачем:

- пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.4, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, утриманого із доходу найманих працівників;

- п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Інші перехідні положення", пп. 168.1.2, пп. 168.1.4, пп. 168.1.5 п. 168.1, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору, утриманого із доходу найманих працівників.

На підставі даного акту перевірки контролюючим органом 16.03.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1 (а.с. 13), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 135771,70 грн., з них: 100007,13 грн. сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); 35764,57 сума пені відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України;

- № НОМЕР_2 (а.с. 20), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового, пені на суму 3890,79 грн., з них: 2845,05 грн. сума грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); 1045,74 сума пені відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.03.2018 № НОМЕР_1.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (п. 18.1 ст. 18 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 171.1 ст.171 Податкового Кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Підпунктами 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 168.1.5. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів наступних за місяцем нарахування доходу.

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п.168.1.4. п. 168.1 ст. 168 ПК України).

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (абзац "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України).

Отже, податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

Як вбачається з ст. 11 акту перевірки (а.с. 33), перевіркою питань щодо повноти сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб згідно наданих головних книг, оборотних відомостей по рах. 641 нарахування та сплати податку на доходи встановлено, що в період і з 01.10.2014 по 30.09.2017 податок до бюджету підприємством сплачувався несвоєчасно та не в повному обсязі:

- станом на 01.10.2014 залишок по податку на доходи фізичних осіб складав К-т 21032,92 грн;

- за період з 01.10.2014 по 30.09.2017 нараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 936577,42 грн.;

- перераховано до бюджету податку на доходи фізичних осіб за вказаний період в сумі 888050,66 грн;

- станом на 30.09.2017 сальдо на податку на доходи фізичних осіб становить К-т 69559,68.

Проте, позивач не згоден з вищевикладеним та зазначає, що відповідачем при визначенні повноти сплати ПДФО не враховано те, що ТОВ "Термокерамік-К" 05.12.2014 сплатив до бюджету 5235,26 грн., 02.12.2014 - 14218,38 грн., 22.01.2015 - 36062,64 грн. податку на доходи фізичних осіб, що підтверджується платіжними дорученнями № 149, № 147, № 3 (а.с 154-155).

В судовому засіданні аргументуючи не врахування даних сум під час перевірки, відповідач вказав, що суми перераховані до бюджету, перераховані позивачем не за місцем знаходження юридичної особи, а за місцем реєстрації фізичної особи - орендодавця.

Суд вважає хибним таке твердження відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 9.3 ст. 9 Податкового кодексу України, зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Частиною 5 статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Відповідно до абз. 1 та абз. 2 ч. 2 та ч. 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України, казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу. Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Податки і збори та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування відповідно на єдиний казначейський рахунок та рахунки, відкриті в установах банків державного сектору згідно з частиною другою цієї статті, і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що хоча позивач в платіжних дорученнях № 149 05.12.2014, № 147 від 02.12.2014, № 3 від 22.01.2015 й зазначав отримувачем "УДКСУ в Печерському районі", а банк отримувача "ГУ ДКСУ у м. Києві", все ж сплачені ним кошти були консолідовані на єдиний казначейський рахунок та зараховані до бюджету, доказів того, що сплачені суми по вищевказаним платіжним дорученням не були зараховані до Державного бюджету як за сплату ПДФО відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не враховані суми ПДФО, сплачені відповідно до вищевказаних платіжних доручень, під час перевірки, а тому сума залишку по сплаті ПДФО станом на 30.09.2017 повинна була становити 14043,40 грн.

При цьому, попри наявність виявленого порушення та часткову правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 16.03.2018 № НОМЕР_1, в ході судового розгляду встановлено неправильність визначення та нарахування платнику податків грошових зобов'язань, штрафних (санкцій) та пені.

Беручи до уваги характер позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення та неможливості обрахування правильного розміру грошових зобов'язань, штрафних (фінансових) санкцій та пені відповідно до виявленого контролюючим органом порушення, суд зазначає наступне.

Діяльність суб'єктів владних повноважень врегульовано законами та підзаконними нормативно-правовими актами, ці правові документи дають суб'єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

Відповідно до п. 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта

Тобто здійснення органом державної влади дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.

При цьому, як випливає зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету ОСОБА_1 державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету ОСОБА_1 Європи № Я (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом ОСОБА_1 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів).

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

У разі здійснення судом самостійного розрахунку належного розміру податкових зобов'язань, це буде втручанням в дискреційні повноваження податкового органу

Враховуючи неможливість самостійного визначення судом належного та підтвердженого розміру податкового зобов'язання та неможливості скасування податкового повідомлення-рішення у спірній та непідтвердженій частині, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 16.03.2018 № НОМЕР_1 підлягає повному скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 16.03.2018 № НОМЕР_2.

Згідно п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної ОСОБА_1 України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп.1.4, пп.1.5, пп.1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Як вбачається зі сторінки 15 акту перевірки, за результатами перевірки встановлено, що станом на 30.09.2017 залишок по військовому збору склав Д-т 54,27 грн. (а.с. 37).

Даний залишок слугував підставою для застосування до ТОВ "Термокерамік-К" штрафної санкції та пені на суму 3890,79 грн за несвоєчасну сплату військового збору.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням рішенням позивач зазначив, що в 30.01.2018 сплатив пеню за несвоєчасну сплату воєнного збору за період 2014-2015 у розмірі 1006,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 321 (а.с. 153).

Проте, суд не приймає до уваги вищевказане посилання позивача та зазначає, що так, 30.01.2018 сплата ТОВ "Термокерамік-К" пені за несвоєчасну сплату воєнного збору була проведена в повному обсязі, але в період, за який проводилась перевірка, борг існував, а тому факт повної сплати пені в подальшому не свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення від 16.03.2018 № НОМЕР_2, оскільки пеня за несвоєчасну сплату воєнного збору була нарахована вірно, як наслідок суд приходить до висновку, що дане податкове повідомлення рішення прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.

Враховуючи часткове задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 2036,59 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОКЕРАМІК-К" (вул. Залізнодорожна, 22, с. Мамрин, Коростишівського р-ну, Житомирської обл., 12525, код 35144148) до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 39459195), задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 16.03.2018 № НОМЕР_1.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРМОКЕРАМІК-К" понесені ним судові витрати в сумі 2036,59 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк