Рішення

від 08.06.2018 по справі 808/1342/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 червня 2018 року Справа № 808/1342/18 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Поховальний будинок Жалоба

про стягнення коштів за податковим боргом,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Поховальний будинок Жалоба (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з юридичних осіб в сумі 10746,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно узгодженої сум податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений.

Ухвалою суду від 16.04.2018 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14.05.2018 з повідомленням (викликом) сторін.

14.05.2018 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 14811) про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов просив задовольнити у повному обсязі. До клопотання додано витяг з інтегрованої (облікової) картки платника податків на підтвердження податкового боргу відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістка про виклик, які направлялися відповідачу за місцем реєстрації, але були повернуті на адресу суду з відміткою поштового відділення за закінченням терміну зберігання . Адреса відповідача підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням вимог ст.ст. 205, 229 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження та на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Повний текст судового рішення виготовлено з урахуванням вищезазначених норм.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Поховальний будинок Жалоба (ЄДРПОУ 38069100) зареєстровано як юридична особа 23.01.2012 номер запису 1 103 102 0000 031085, за адресою: 69035, АДРЕСА_1. Основний вид діяльності - Організування поховань і надання суміжних послуг (КВЕД: 96.03), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач є платником податків та зборів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних інтегрованих (облікових) карток платника податків, за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) в сумі 10746,28 грн.

Податковий борг з орендної плати з юридичних осіб виник на підставі:

- наданої відповідачем до податкового органу податкової декларації з плати за землю за 2015 рік № НОМЕР_1 від 30.01.2015 на загальну суму 6344,97 грн. з щомісячною сплатою по 528,75 грн. (грудень 2015 року - 528,72 грн.). Відповідачем частково сплачений щомісячний платіж, по терміну сплати: 30.10.2015, залишок несплаченої суми складає 67,70 грн. По терміну сплати 30.11.2015 відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 528,75 грн. По терміну сплати 30.12.2015, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 528,75 грн. По терміну сплати 30.01.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 528,72 грн.

- наданої відповідачем до податкового органу податкової декларації з плати за землю за 2016 рік № НОМЕР_2 від 18.02.2016 на загальну суму 9092,36 грн. з щомісячною сплатою по 757,70 грн. (грудень 2016 року - 757,66 грн.)

- по терміну сплати 01.03.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.03.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.04.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.05.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.06.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.07.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.08.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.09.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.10.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.11.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.12.2016, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.;

- по терміну сплати 30.01.2017, відповідачем не сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання в сумі 757,66 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Кодексу).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У зазначені строки грошове зобов'язання відповідачем не сплачено (докази іншого відповідачем не надані), а тому у відповідності до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважається сумою податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідачу 02.03.2017 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення була направлена податкова вимога форми Ю № 152-17 від 23.02.2017 на суму 10746,28 грн., яка повернулась адресу позивача з відміткою поштового відділення зв'язку організація вибула .

Згідно з абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкові вимоги на борг, що утворився після надіслання вимоги відповідачу не надсилались.

Відповідно до п.п. 95.1- 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.4 ст.95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав.

Аналіз зазначених вище вимог законодавства, наявні матеріали справи свідчать про те, що відповідачем в порушення вимог законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 10746,28 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Поховальний будинок Жалоба про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Поховальний будинок Жалоба (69035, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 38069100), а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, в рахунок погашення суми податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 10746,28 грн. (десять тисяч сімсот сорок шість гривень двадцять вісім копійок) на р/р 33212812700431, отримувач - УК у Запорізькому районі/отг.с.Широке/ 18010600, банк отримувача - ГУДКСУ у Запорізькій області, ЄДРПОУ 38025393, МФО 813015.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 08.06.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко