Ухвала

від 21.06.2018 по справі 161/7658/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/7658/18 Провадження №11-сс/773/281/18 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:арешт майна Доповідач: ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2018 року м. Луцьк

Апеляційний суд Волинської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

володільця тимчасово

вилученого майна ОСОБА_8 ,

представників

володільців майна ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами представника володільця майна ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_10 та володільця майна ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 червня 2018 року (ЄРДР№12016030010003718),

В С Т А Н О В И В

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 червня 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, що було вилучене відповідно до протоколів обшуків від 11.05.2018р. за адресою АДРЕСА_1 , офісного приміщення за адресою АДРЕСА_2 , затримання ОСОБА_8 та інше майно.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором та слідчим доведено наявність підстав, передбачених ст.170 КПК України, а саме майно відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України.

Непогоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_8 та представник володільця майна ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_10 подали апеляційні скарги. Вважають, що слідчим суддею допущено неповноту дослідження матеріалів клопотання та справи і прийнято рішення, яке не враховує всіх обставин та містить невідповідність висновків фактичним обставинам справи, вказують, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, слідчий суддя повинен був відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не враховано те, що було вилучено ряд майна, яке взагалі не має ніякого відношення до справи, саме клопотання розглянуте з порушенням строків, передбачених чинним кримінальним процесуальним законом. У своїх апеляціях просять ухвалу слідчого судді про задоволення клопотання слідчого скасувати, та відмовити в задоволенні даного клопотання.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційних скарг, володільця майна та представників володільців майна, які, кожен зокрема, підтримали апеляції з викладених в них підставах, прокурора та слідчого, які заперечили доводи скарг та просили залишити ухвалу без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

В статті 2 КПК України зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення обшуку на підставі ухвал слідчого судді від 07.05.2018р. про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи були виявлені та вилучені значна кількість речей та документів.

Вилучені речі відповідають критеріям, вказаним в ст.98 КПК України, а сам арешт майна накладений з метою забезпечення речових доказів.

Окрім того, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція закону про кримінальну відповідальність за вчинення якого, передбачає покарання у виді конфіскації майна. Про таку підставу для арешту майна підозрюваної обґрунтовано вказали слідчий та слідчий суддя.

Твердження апелянта ОСОБА_8 про порушення строків подання клопотання до суду не заслуговують на увагу, оскільки обшуку та вилучення майна відбулося 11.05.2018р., тобто у п`ятницю, а дане клопотання до суду першої інстанції подане 14.05.2018р., тобто у понеділок, в перший робочий день, після вилучення майна, в межах строків передбачених ч. 5 ст. 171 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

У відповідності до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, розглянувши клопотання, обгрунтовано наклав арешт на вилучене майно, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407 ч.3 п.1, 422 КПК України, апеляційний суд Волинської області,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційні скарги представника володільця майна ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_10 та володільця майна ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 05 червня 2018 року про накладення арешту на майно без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді