Постанова

від 18.06.2007 по справі 7/340/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/340/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2007 р. 14:40Справа №  7/340/07

м. Миколаїв

     за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. Революції, 36

до відповідача: Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу “Консервпром”, 55243, Миколаївська область, Первомайський район, с.Синюхин Брід

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16347,00 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

Секретар судового засідання Дзюба Ю.Ф.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Никитенко Т.В., дов. № 5978/07 від 08.12.2006р.

Первушина В.О., дов. № 1642/07 від 26.04.2007р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області звернулось до господарського суду з позовними вимогами (зменшення позовних вимог від 18.06.2007р.) про стягнення з Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу “Консервпром” заборгованості в сумі 14874,36 грн.

Ухвали господарського суду від 24.04.2007 року та додана до них позовна заява з додатком надіслані на адресу відповідача повернулись до суду з відміткою пошти: «повернуто за закінченням терміну зберігання».

Повістка-повідомлення від 24.05.2007 року надіслана на адресу відповідача до суду не поверталась.

Враховуючи, що ухвали господарського суду від 24.04.2007 року та додана до них позовна заява з додатком та повістка-повідомлення від 24.05.2007 року надіслані на адресу відповідача: 55243, Миколаївська область, Первомайський район, с.Синюхин Брід, яка зазначена в виписці ЄДРПОУ на відповідача від 15.04.2007р. (а.с. 7) суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідач відзив на позовну заяву та заперечень проти позову не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

          Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, суд –

встановив:

Відповідач є юридичною особою та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 6 ст. 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно розрахунку позивача відповідач має заборгованість в розмірі 14874,36 грн., з яких недоїмка - 12222,50 грн., пеня - 536,40 грн., штрафні санкції - 1765,67 грн., пільгові пенсії –349,50 грн., що підтверджується картками особового рахунку страхувальника, актом перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати збору за додатковими ставками згідно ЗУ від 15.07.1999р. № 967-ХY  «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№ 48 від 07.04.2003р. (а.с. 38-41), актом перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № 1-ю від 04.01.2007р. (а.с. 28-31), розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2006р., (а.с. 22-23), рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 24 від 15.01.2007р. (а.с. 19), рішенням про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених податкових зобов'язань № 23 від 05.01.2007р. (а.с. 32), вимогами № Ю-7 від 05.01.2007р., № Ю-14 від 02.02.2007р., № Ю-20 від 02.03.2007 (а.с. 21, 25, 27). Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, рішенням про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених податкових зобов'язань та вимоги про сплату боргу отримані відповідачем та у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржені.

Згідно п. 3 ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV, в разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Також відповідач не відшкодував ПФУ заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 349,50 грн., що підтверджується розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, за 2006 рік та місячний розмір з 01.01.2007р. (а.с. 13).

На підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 –ІV від 09.07.2003р., п. 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. (далі Інструкція № 21-1) суб'єкт господарювання повинен відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пенсій, призначених громадянам на пільгових умовах, відповідно до пунктів „б” - „з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991р. до досягнення громадянами пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

У відповідності з п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів  Пенсійного  фонду  України  щорічно  в повідомленнях  про  розрахунок  сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,  призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються  підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно п. 6.8. Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного  фонду  зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру  пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють  про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

На день розгляду справи визначена до сплати сума не погашена.

За таких обставин зменшені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167, 254 КАСУ господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничо-обслуговуючого кооперативу “Консервпром” (55243, Миколаївська область, Первомайський район, с.Синюхин Брід, р/р 26009650066735, МФО 326449, код 05440465) на користь Управління Пенсійного фонду України в Первомайському районі Миколаївської області (Миколаївська область, м.Первомайськ, вул. Революції, 36, р/р 256063016123 ВАТ «Ощадбанк»м.Миколаїв, код 20904867) заборгованість в сумі 14874,36 грн.

Постанова у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя