Рішення

від 21.06.2018 по справі 807/323/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2018 року м. Ужгород№ 807/323/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Стенавська А.М.

за участю:

позивача: Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, представник - ОСОБА_1;

відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Горвел , представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Горвел про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Горвел (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 73470,97 грн. по платежам: 30 11021000 Податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 411,04 грн.; 30 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 503,00 грн.; 50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 71210,05 грн.; 18010400 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1346,88 грн., за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Горвел (код ЄДРПОУ 37975853) внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, буд. 5 А та перебуває на обліку в органах Державної фіскальної служби. Станом на 27.02.2018р. за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 73470,97 грн. по платежам:

30 11021000 Податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 411,04 грн.;

30 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 503,00 грн.;

50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 71210,05 грн.;

50 18010400 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1346,88 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився та не забезпечив явку свого представника, відзив на позовну заяву, а також заяви про розгляд справи без його участі суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований згідно з законодавством України як юридична особа та відомості щодо нього внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.11-15). Місцезнаходження юридичної особи (юридична адреса) - ТОВ Горвел : 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гранітна, буд. 5 А, КОД ЄДРПОУ 37975853.

Положенням ч. 1 ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки, збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України): платники податків зобов'язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України.

Відповідно до ст. 36 ПК України: податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені ПК України. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків передбачених законом.

В порушення вищевказаних норм, відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати податків, у зв'язку з чим в нього виник податковий борг, що станом на день подання позовної заяви складає 73470,97 грн., а саме:

30 11021000 Податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 411,04 грн.;

30 14010100 Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 503,00 грн.;

50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб у розмірі 71210,05 грн.;

50 18010400 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 1346,88 грн.

Даний податковий борг підтверджується розрахунком податкового боргу, код 37975853, ТОВ Горвел , станом на 27.02.2018 (а.с.10).

Вищевказаний податковий борг виник у зв'язку з наступним.

Працівниками податкового органу було проведено камеральну перевірку діяльності відповідача щодо своєчасності сплати податку на прибуток приватних підприємств, результати якої зафіксовані в Акті перевірки від 02.12.2016 № 456/07-01-12-00 (а.с.31).

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 ПК України. В той же час, у висновку перевірки вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11021000), а відповідальність платника передбачена п. 126. 1 ст. 126 ПК України (а.с.31 на взороті).

За наслідками перевірки, позивачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2016 № НОМЕР_1, яким нараховано суму штрафу у розмірі 411,04 грн. (а.с.32). Вказана заборгованість суми штрафу за вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням додатково підтверджена розрахунком штрафної санкції (а.с.32 на звороті).

Окрім цього, працівниками податкового органу також було проведено камеральну перевірку діяльності відповідача стосовно дотримання встановлених законодавством граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, результати якої зафіксовано в Акті перевірки від 11.08.2017 № 374/12-01/37975853 (а.с.33).

Перевіркою встановлено порушення п. 57.1, п. 57. 3 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України. Крім того, у висновку перевірки зазначено про те, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість по деклараціях за березень, квітень та травень 2015 року, а відповідальність платника передбачена п. 126. 1 ст. 126 ПК України (а.с.33 на звороті).

За наслідками перевірки, позивачем було винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

податкове повідомлення-рішення від 21.09.2017 № НОМЕР_2, яким нараховано суму штрафу в розмірі 100,60 грн. (а.с.35);

податкове повідомлення рішення від 21.09.2017 № НОМЕР_3, яким нараховано суму штрафу в розмірі 402,40 грн. (а.с.37).

Заборгованість суми штрафу по ПДВ в загальному розмірі 503,00 грн. (100,60+402,40) за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями додатково підтверджена розрахунками штрафних санкцій (а.с.36,38).

З огляде на вищенаведене, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України: платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з вимогами п. 202.1 ст. 202 ПК України: звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Положеннями ст. 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця .

Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Окрім цього, згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України: платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем було порушено податкові зобов'язання у зв'язку порушенням термінів сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, які виникли на підставі самостійно задекларованих сум у податкових деклараціях, внаслідок чого і було прийнято вищевказані податкові повідомлення-рішення.

Однак, у терміни встановленні статтями 57 та 203 ПК України, податкові зобов'язання по сплаті податків виконані так і не були.

Відповідно до ст. 126 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин): у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначені порушення й стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2016 року № НОМЕР_1 та податкових повідомлень-рішень від 21 вересня 2017 року № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3, так як наслідок застосування до відповідача штрафних санкцій.

Дані податкові повідомлення-рішення не оскаржені відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Доказів протилежного у даній адміністративній справі відповідачем надано так і не було.

Водночас, відповідачем до податкового органу самостійно було подану податкову звітну декларацію по платежу 50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_4 від 16.06.2016 за 2016 рік (а.с.40-42), із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 45647,48 грн. (щомісячно по 3803,96 грн., за грудень 3803,92 грн.). Проте, самостійно задекларовано сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою за липень-грудень 2016 року у розмірі 22823,72 грн.

Крім того, відповідачем також було подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_5 від 20.02.2017 за 2017 рік (а.с.43-45), із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 48386,33 грн. (щомісячно по 4032,19 грн., за грудень 4032,24 грн. Однак, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі.

Отже, сума податкового боргу за платежем 50 18010500 Земельний податок з юридичних осіб становить 71210,05 грн. (22823,72+48386,33).

В той же час, відповідачем до фіскального органу було подану й податкову звітну декларацію по платежу 50 18010400 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості № НОМЕР_6 від 16.02.2016 за 2016 рік (а.с.46), із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 2693,76 грн. (щоквартально по 673,44 грн.). Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається відповідачем не сплаченою за ІІІ-IV квартали 2016 року у розмірі 1346,88 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України: крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України: не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

В силу положень п. 57.3 ст. 57 ПК України: у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначені у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Станом на час розгляду та вирішення адміністративної справи, ТОВ Горвел не вжило достатніх заходів для погашення в добровільному порядку суми заборгованості на загальну суму в розмірі 73470,97 грн., що й послужило підставою для звернення до суду щодо примусового стягнення податкового боргу.

Таким чином, сума податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 411,04 грн. (код платежу - 30 11021000), з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 503,00 грн. (код платежу - 30 14010100), з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 71210,05 грн. (код платежу - 50 18010500) та з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код платежу - 50 18010400) у розмірі 1346,88 грн. є доведеною, узгодженою та додатково підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с.16-30).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України: податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 59 ПК України: у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України: податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми податкового боргу, відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу було сформовано та надіслано засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) податкову вимогу про наявність податкового боргу форми Ю № 95-25 від 28.01.2015 року, яка була вручена 04.02.2015 (а.с.47).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України: у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Приписами пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України: передбачено право органів фіскальної служби застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному ПК України та іншими законами України.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України: у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 ПК України: контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України: контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на положення ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Станом на час розгляду та вирішення адміністративної справи відповідачем податковий борг не сплачений.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги обставини у справі, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Горвел про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Горвел (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Гранітна, буд. 5 А, КОД ЄДРПОУ 37975853) податковий борг на загальну суму 73470,97 (сімдесят три тисячі чотириста сімдесят гривень дев'яносто сім копійок) грн., зокрема:

з Податку на прибуток приватних підприємств (код платежу - 30 11021000) в розмірі 411,04 (чотириста одинадцять гривень чотири копійки) грн.;

з Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу - 30 14010100) в розмірі 503,00 (п'ятсот три гривні) грн.;

з Земельного податку з юридичних осіб (код платежу - 50 18010500) у розмірі 71210,05 (сімдесят одна тисяча двісті десять гривень п'ять копійок) грн.;

з Податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код платежу - 50 18010400) у розмірі 1346,88 (одна тисяча сорок шість гривень вісімдесят вісім копійок) грн., в тому числі за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII Перехідні положення КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

Суддя ОСОБА_2

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 21 червня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення було виготовлено та підписано 23 червня 2018 року.