Рішення

від 22.06.2018 по справі 815/1825/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1825/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючого Потоцької Н.В.

за участю секретаря Сердюк І.С.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області, в якому позивач просить:

визнати неправомірними дії Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу роботи та призначення відповідної пенсії за списком № 1;

скасувати Рішення №74 від 27.02.2018 року Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1;

зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області зарахувати трудовий стаж роботи на посадах, до загального пільгового стажу за списком №1, який складає 4 роки 11 місяців та 23 дні;

зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до 14 Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням пільгового стажу - 4 роки 11 місяців та 23 дні з 31.10.2017року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

По - перше: приймаючи рішення №74 від 27 лютого 2018 року, посадові особи Ізмаїльського ОУПФУ досконально не дослідили всі наявні матеріали для призначення пенсії на пільгових умовах, але ще й не точно здійснили переклад документального підтвердження з російської мови на державну українську, що є не припустимим, а саме :

A) в рішенні не вірно зазначено попереднє найменування його місця роботи у ш/у ім. Н.П. Баранова по Краснодонвугілля , фактично правильне найменування ..у шахтоуправлінні (ш/у) ім. М.П. Баракова виробничого об'єднання (в/о) Краснодонвугілля ;

Б) в рішенні зазначено найменування підприємства, яке видало довідки №№1993 та 1992 від 10.03.2017р ПАТ Краснодонвугілля фактично правильне найменування ПрАТ Краснодонвугілля ;

B) ) в рішенні не правильно зазначено щодо попереднього найменування місця роботи після його реорганізації

у шахтоуправління ім. Н.П. Баранова ПО Кранодонвуголь , фактично правильне найменування ..шахтоуправління ім. М.П. Баракова ВО Краснодонвугілля в ПрАТ Краснодонвугілля .

По - друге: відповідно до записів у трудовій книжці чітко вбачається , що з 06.07.1981 року до 01.12.1989 року (порядкові номери записів 3,4,6,7,9,11,13 та 16) позивач працював на той час на різних шахтах у Виробничому об'єднанні Краснодонвугілля на різних посадах підземних спеціальностей, та записів про підтвердження наявного трудового стажу я маю загальний стаж роботи за списком № 1 - 4 роки 11 місяців 23 дні з важкими та шкідливими умовами праці.

А саме:

запис №3 у трудовій книжці з 06.07.1981 року до 21.09. 1981 року учнем підземного гірника з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 2 місяці 15 днів;

запис №4 у трудовій книжці з 21.09.1981 року до 10.09. 1982 року у якості підземного гірника з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 11 місяців 20 днів;

запис №6 у трудовій книжці з 29.11.1982 року до 23.09. 1983 року у якості підземного гірника другого розряду з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 09 місяців 25 днів;

запис №7 у трудовій книжці з 23.09.1983 року до 25.08. 1984 року у якості підземного електрослюсаря з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 11 місяців 29 днів;

запис № 9 у трудовій книжці з 10.07.1985 року до 27.08. 1985 року у якості електрослюсаря з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 01 місяць 17 днів;

запис № 11 у трудовій книжці з 04.08.1986 року до 18.10. 1986 року у якості підземного гірника п'ятого розряду з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 02 місяці 14 днів;

запис №13 у трудовій книжці з 25.06.1987 року до 23.10. 1^88 року у якості підземного гірника п'ятого розряду з повним робочим днем на підземних роботах

1 рік 03 місяці 28 днів;

запис № 16 у трудовій книжці з 01.08.1989 року до 01.12. 1989 року у якості дільничим гірським нормувальником з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 04 місяці 30 днів.

Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991р. № 10 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення , затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, на підземних роботах, на роботах з особо шкідливими та особо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, згідно якого віднесені посади на яких я працював у зазначений вище період.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. № 162, яка втратила чинність із прийняттям постанови від 16.01.2003 №36, але діяла під час моєї роботи на вказаних посадах, також зазначені вище посади віднесені до Списку №1 робіт з особо шкідливими та особо тяжкими умовами праці, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

По - третє:

Згідно з загальнодоступного безкоштовного у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України від 21.03.2018 року прямо вбачається що Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) Краснодонвугілля (ідентифікаційний код юридичної особи -ЄДРПОУ 32363486), у розділі витягу: дані про відокремлені підрозділи юридичної особи на ряду з іншими структурними підрозділами зазначено й: ... структурний підрозділ ШАХТОУПРАВЛІННЯ ІМЕНІ М.П.БАРАКОВА ПРАТ КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ , КОД ЄДРПОУ 26262625...

Тобто, враховуючи той факт, що згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу я маю загальний трудовий стаж роботи 38 років 01 місяць та 13 днів, з яких :

- 4 роки 11 місяців та 23 дні складає пільговий стаж тобто з 06.07.1981р згідно довідок , наказів, особистих карток та історичної довідки маю право на пенсію за віком з 04 березня 2017 року.

Відповідач проти позову заперечував в обґрунтування заявленої правової позиції надав відзив за вхід. № 13693/18 від 16.05.2018 р.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 31.10.2017р. звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1. п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (зі змінами).

Для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і важких умовах праці за Списками №1 та Списками №2, такі довідки зазвичай є обов'язковими, оскільки в трудових книжках не зазначається, у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем розуміється виконання робіт в умовах, передбачених Списком, не менше як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків.

У довідці мають бути вказані такі дані: період роботи, що зараховується до пільгового стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номер) Списків, які передбачають такі роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

З урахуванням вищезгаданого видавати пільгові довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники, тому законодавцем ст.101 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також-за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

За наявними документами пенсійної справи ОСОБА_1. працював на пільгових роботах в ПрАТ Краснодонвугілля . До заяви про призначення пенсії позивачем надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії №1993 від 10.03.2017 року, №2048-а від 10.03.2017 року,. №2049 від 10.03.2017 р., №1992 від 10.03.2017, №1962, №1990. №1989 з ПрАТ Краснодонвугілля .

Відповідно до Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 18.11.2005 р. №383, уточнюючі довідки про характер робот та умови праці, видані адміністрацією підприємств, повинні бути зустрічно перевірені працівниками управлінь ПФУ, в складених за результатами перевірок актах обов'язково мас бути посилання на конкретні архівні документальні дані із зазначенням їх дат, номерів: на накази, розпорядження, записи на прийом, переведення та звільнення з роботи, надання відпусток, журнали спуску в шахту. Перевірка вищезазначених довідок неможлива.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом №11195/02-05 від 05.09.2017 року повідомило, що керівництво Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля листом, що надійшов до управління ПФУ в Луганській області 27.03.2017 року, повідомило про те що з 15 березня 2017 року втратило контроль над майном підприємства і неможливість здійснювати господарську діяльність у м.Сорокине (раніше - Краснодон) Луганської області у зв'язку з незаконним заволодінням нелегітимними представниками окремих районів Луганської області виробничим майном та іншими виробничими потужностями.

Відповідно до п.п.1.13 п.2 додатку до Розпорядження № 1275-р від 02.12.2015 р. Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України , м. Сєвєродонецьк входить до переліку населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

З урахуванням вищевказаного, довідки, які були надані позивачем про періоди роботи в ПрАТ Краснодонвугілля є недійсними, та не можуть бути використанні Органами Пенсійного фонду для визначення права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1 та п. а) ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та Порядків. Прийняття незаконних довідок має наслідок безпідставних витрат Державного бюджету України, бюджету Пенсійного фонду України та ставить під загрозу виконання державних програм та державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав, тобто у визначений законодавством строк отримання пенсій та виникнення заборгованості по пенсійним виплатам, гарантованим Конституцією України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

31.10.2017р. ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області в якій просив призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1.

Рішенням №74 від 27 лютого 2018 року Ізмаїльським ОУПФУ ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі відсутності пільгового стажу для призначення відповідного виду пенсії за Списком №1.

Трудова книжка ОСОБА_1 містить наступні записи:

запис №3 у трудовій книжці з 06.07.1981 року до 21.09. 1981 року учнем підземного гірника з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 2 місяці 15 днів;

запис №4 у трудовій книжці з 21.09.1981 року до 10.09. 1982 року у якості підземного гірника з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 11 місяців 20 днів;

запис №6 у трудовій книжці з 29.11.1982 року до 23.09. 1983 року у якості підземного гірника другого розряду з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 09 місяців 25 днів;

запис №7 у трудовій книжці з 23.09.1983 року до 25.08. 1984 року у якості підземного електрослюсаря з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 11 місяців 29 днів;

запис №9 у трудовій книжці з 10.07.1985 року до 27.08. 1985 року у якості електрослюсаря з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 01 місяць 17 днів;

запис №11 у трудовій книжці з 04.08.1986 року до 18.10. 1986 року у якості підземного гірника п'ятого розряду з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 02 місяці 14 днів;

запис №13 у трудовій книжці з 25.06.1987 року до 23.10. 1^88 року у якості підземного гірника п'ятого розряду з повним робочим днем на підземних роботах

1 рік 03 місяці 28 днів;

запис № 16 у трудовій книжці з 01.08.1989 року до 01.12. 1989 року у якості дільничим гірським нормувальником з повним робочим днем на підземних роботах

0 років 04 місяці 30 днів.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ВИСНОВКИ СУДУ.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАСУ).

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (ч.2 ст.6 КАСУ).

Висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v. Turkey , Cyprus v. Turkey ), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic of Moldova and Russia , Ilascu and Others v. Moldova and Russia ), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), де ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини , ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року №1788-XII, Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року№1058-IV.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закон №1058-IV.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 1статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Згідно п. б ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

З урахуванням викладених приписів чинного законодавства суд приходить до висновків.

Права людини та громадянина, гарантовані законодавством України також мають бути не теоретичними та ілюзорними, а ефективними на практиці.

Відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою. А в ст.1 Протоколу №12 до цієї Конвенції передбачена загальна заборона дискримінації:

1. Здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою.

2. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1 .

Слід зазначити, що дискримінація може бути прямою (різне поводження до людей в однаковій ситуації) та непрямою (однакове поводження з людьми, незважаючи на те, дехто з них знаходиться в певній особливій ситуації).

Так, у справі Тлімменос проти Греції (Thlimmenos v. Greece, рішення від 06.04.2000, заява № 34369/97) ЄСПЛ наголосив, що згідно зі статтею 14 Конвенції право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, порушується, коли Держави ставляться по-різному до осіб в аналогічних ситуаціях, не забезпечуючи при цьому об'єктивного та розумного виправдання. Однак це не єдиний аспект заборони дискримінації у статті 14 Конвенції. Право не зазнавати дискримінації у користуванні правами, гарантованими Конвенцією, також може бути порушене, коли Держави, не маючи об'єктивних і розумних підстав, не застосовують різний підхід до осіб, які перебувають у ситуаціях, що істотно відрізняються.

Аналогічний підхід закріплено в національному праві. Так, відповідно до Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні формами дискримінаціє є: пряма дискримінація, непряма дискримінація, підбурювання до дискримінації, пособництво у дискримінації, утиск (ст.5). Відповідно до ст.1 цього Закону непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Саме в такій особливій ситуації опинився позивач у цій справі, який є особою яка раніше працювала на підприємстві, яке залишилося на тимчасово окупованій території України, у зв'язку із чим подані ним довідки щодо роботи позивача на цьому підприємстві не можуть бути взяті до уваги, оскільки неможливо перевірити їх достовірність.

Слід зазначити, що відповідач відмовляється визнати пільговий стаж позивача виключно на тій підставі, що позивач надав уточнюючу довідку підприємства, які були видані підприємством, яке залишилося на тимчасово окупованій території України, відповідач не врахував як такі, що видані незаконно.

Суд в свою чергу вважає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки.

Разом з трудовою книжкою, позивачем подано до відповідача для призначення пенсії довідки від 10.03.2017 року №№ 1992, 1993, 2048/а, 2049, 1962, 1990, 1989 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані ПрАТ Краснодонвугілля .

Відповідачем довідки № 1993 від 10.03.2017р. (з 06.07.1981 р -26.07.1981р. та з 16.09.1981р - 10.09.1982р.), та довідка № 1992 від 10.03.2017р (за період з 10.07.1985р - 27.08.1985) не були прийняті, оскільки відсутня підстава видачі вище зазначених довідок з ПАТ Краснодонвугілля , а саме довідка про реорганізацію шахтоуправління ім. Н.П. Баракова ПО Краснодонуголь в ПАТ Краснодонвугілля .

Суд вважає висновок Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області необґрунтованим, оскільки відповідно до загальнодоступного безкоштовного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України прямо вбачається що Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) Краснодонвугілля (ідентифікаційний код юридичної особи -ЄДРПОУ 32363486), у розділі витягу: дані про відокремлені підрозділи юридичної особи на ряду з іншими структурними підрозділами зазначено й: ... структурний підрозділ ШАХТОУПРАВЛІННЯ ІМЕНІ М.П.БАРАКОВА ПРАТ КРАСНОДОНВУГІЛЛЯ , КОД ЄДРПОУ 26262625... . Вказана інформація є загальнодоступною.

Таким чином, суд бере до уваги відомості, які зазначені у довідці від 10.03.2017 року №№1992, 1993, 2048/а, 2049, 1962, 1990, 1989 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані ПрАТ Краснодонвугілля , які засвідчені підписами генерального директора шахти, головного бухгалтера, начальника ВК та печаткою із зазначенням коду ЄДРПОУ, ПрАТ Краснодонвугілля , враховуючи, що вона повністю узгоджується із відомостями, зазначеними у трудовій книжці ОСОБА_1 з огляду на неможливість позивачу в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цих довідках, хоча й не визнає зазначені довідки офіційними документами.

Верховний Суд у Постанові від 27.02.2018 р. справа № 172/718/17 року зазначив: Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. .

Позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з цим, у відзиві на адміністративний позов Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області вказує, що підставою для не визнання довідок №№1992, 1993, 2048/а, 2049, 1962, 1990, 1989 від 10.03.2017 року є лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №11195/02-05 від 05.09.2017 року про те, що Керівництво Приватного акціонерного товариства Краснодонвугілля (ПРАТ Краснодонвугілля (код ЄДРПОУ 32363486) листом, що надійшов до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 27.03.2017 року та листом від 16.08.2017 року №160817/2 повідомило, що з 15 березня 2017 року втратило контроль над майном підприємства і неможливість здійснювати господарську діяльність у м.Сорокине (раніше - м. Краснодон) Луганської області у зв'язку з незаконним заволодінням нелегітимними представниками окремих районів Луганської області виробничим майном та іншими виробничими потужностями .

Суд не приймає вказані доводи відповідача, оскільки довідки №№1992, 1993, 2048/а, 2049, 1962, 1990, 1989 видані 10.03.2017 року, контроль над майном підприємства і неможливість здійснювати господарську діяльність у м.Сорокине (раніше - м.Краснодон) втрачено 15.03.2017 року, тобто після видачі вказаних довідок.

При цьому, зазначені доводи не були зазначені як підстава для відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно положень ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст.ст. 21,22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 6 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Як зазначив ЄСПЛ у справі Andrejevav. Latvia (п.77 рішення Великої палати ЄСПЛ від 18.02.2009 р.) стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції не накладає ніяких обмежень на свободу держави, що ратифікувала Конвенцію, приймати рішення про те, чи створювати якусь схему соціального забезпечення, або обирати тип або розмір виплат, які надаються відповідно до будь-якої такої схеми. Однак, якщо в державі існують чинні законодавчі норми, що передбачають такі виплати на основі права на соціальну підтримку незалежно від того, чи обумовлені вони попередньою сплатою внесків ці норми слід вважати такими, що створюють майновий інтерес, що потрапляє в сферу дії статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції для осіб, що відповідають пропонованим до благоотримувачів вимогам.

У справі Будченко проти України (рішення від 24 квітня 2014 року, заява №38677/06) ЄСПЛ також зазначив, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку. ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України , п.59 рішення у справі Мельниченко проти України , п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо).

Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

З дослідженої у судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_1 копія якої знаходиться в матеріалах справи (а/с. 17-21), вбачається, що в ній мають місце записи, в яких присутні всі відомості що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. ст.2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови у зарахуванні пільгового стажу роботи та призначення відповідної пенсії за списком № 1.

Скасувати Рішення №74 від 27.02.2018 року Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Одеської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.

Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області зарахувати трудовий стаж роботи на посадах, до загального пільгового стажу за списком №1, який складає 4 роки 11 місяців та 23 дні.

Зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Одеської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 з урахуванням пільгового стажу - 4 роки 11 місяців та 23 дні з 31.10.2017року.

Стягнути з Ізмаїльського об'єднаного управління пенсійного фонду України Одеської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору за подання адміністративного позову за:

квитанцією №23 від 11.04.2018 р. у сумі 704, 80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), адреса проживання: 68600, АДРЕСА_1, телефон: (НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_2

Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (ЄДРПОУ 37743414), адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, буд. 46, телефони: тел. (04841)4-86-40, (04841)2-23-81 електронна пошта: izm@od.pfu.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.