Рішення

від 19.06.2018 по справі 906/395/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/395/18

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,

за участю секретаря судового засідання: Сидорчук О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 05.01.2018, дійсна до 05.01.2019,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Ензифарм" (м. Ладижин, Вінницької області)

до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Святовит-Агро" (с.Сингаї, Коростенського району, Житомирської області)

про стягнення 65886,74грн,

21.05.2018 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Ензифарм" (м. Ладижин, Вінницької області) до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Святовит-Агро" (с. Сингаї, Коростенського району, Житомирської області) про стягнення 65886,74грн, з яких: 45033,20грн основного боргу, 3664,36 грн 3% річних, 17189,18 грн інфляційних втрат.

В якості правових підстав позову позивач посилається на ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 ЦК України, в якості фактичних підстав - невиконання умов Договору поставки №02/06/02-15 від 02.06.2015 в частині оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою від 23.05.2018 господарським судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.06.2018 о 10:00, вчинено інші процесуальні дії.

Відповідач про дату, час та місце розгляду цієї справи повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника у повідомленні про вручення поштового відправлення ), однак у судове засідання не прибув, вимог ухвали суду від 23.05.2018 не виконав, документально обґрунтований відзив на позовну заяву не подав.

Оскільки явка сторін спору не є обов'язковою, а неявка не є перешкодою для розгляду справи, суд вирішив здійснювати розгляд справи по суті за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала за предметом та підставами позову, надала усні пояснення по суті спору.

Дослідивши в порядку ч.8 ст.252 ГПК України докази та письмові пояснення, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Ензифарм" (як продавець, позивач) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Святовит-Агро" (як покупець, відповідач) було укладено Договір поставки 02/06/02-15 (далі за текстом - Договір), згідно з п.1.1 якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати) у визначені цим Договором строки біологічні препарати Торгової марки "Жива земля", інші біопрепарати, добрива та продукцію, згідно Специфікації (далі - товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, його оплатити та прийняти (а.с.11-12).

Асортимент, кількість і якість кожної партії товару, що є предметом поставки за Договором, номенклатура, типи тощо зазначаються у специфікаціях до Договору, що є його невід'ємною частиною, та у видаткових накладних (або в актах приймання-передачі товару) (п.2.1 Договору).

У розділі 3 Договору сторонами погоджено умови постачання і приймання товару таким чином:

п.3.1. Умови, строки поставки товару та вантажоотримувачі вказуються у Специфікаціях до Договору, що є його невід'ємною частиною.

п.3.2. Поставка товару за цим Договором здійснюється партіями, після письмових заявок покупця, за відповідними накладними, згідно Специфікацій, надходження передоплати та не залежить від сезонності використання товару.

п.3.3. Датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної (або акта приймання - передачі товару), декларації про отримання товару в службі доставки товару або відмітки в товарно-супроводжувальних документах перевізника відповідно до умов поставки.

п.3.4. Після надходження від покупця заявки та оплати (відповідно до умов відповідної Специфікації), продавець повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаження, а покупець зобов'язаний надати підтвердження про готовність до прийняття товару.

п.3.5. Одночасно з товаром продавець передає покупцю оригінали рахунків-фактур, видаткові накладні (або акти приймання-передачі товару). У разі неможливості одночасно надати зазначені документи, направляє їх поштою. Надані документи є належним доказом фактичної кількості та якості товару при вирішенні всіх питань між сторонами. Податкові накладні та, у разі потреби, розрахунки коригування до них надаються в електронному вигляді за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc" та реєструються в ЄРПН відповідно до діючого законодавства.

п.3.6. Покупець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання накладних (або приймання-передачі товару) підписує їх та повертає продавцеві або в цей же строк надає мотивовану відмову від прийняття товару. В разі неповернення підписаних накладних (або актів приймання-передачі товару) та ненадання мотивованої відмови у зазначений строк, товар вважається прийнятим у повному обсязі і належної якості і це є підставою для проведення розрахунків між сторонами.

Положеннями розділу 4 Договору, а саме пунктами 4.1, 4.2, 4.3, передбачено, що ціна та вартість товару встановлюються у національній валюті України - гривні. Ціна вказується у рахунках-фактурах, видаткових накладних та у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору. Ціна товару залежить від умов оплати, але не перевищує ціну, яка вказана в прайс-листі продавця. Ціна Договору визначається як сума загальної вартості поставленого за даним Договором товару відповідно до Специфікацій та видаткових накладних.

У п.5.1. сторони домовилися., що покупець проводить оплату вартості товару на умовах (попередня оплата: повна або часткова; оплата після отримання товару) та в строки, які зазначаються у Специфікаціях, що оформлюються на кожну партію товару та є невід'ємною частиною даного Договору. Продавець та покупець є платниками податку на прибуток на загальних умовах (п.5.2, 5.3)

Згідно з п.6.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

п.6.2 Договору закріплено, що за прострочення строків оплати вартості товару, відповідно до даного Договору, покупець сплачує покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Строк дії договору, встановлений п.9.1. Договору, визначається з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині оплати поставленого товару до повного виконання зобов'язання.

02.06.2015 сторони уклали Специфікацію №1 до Договору №02/06/02-15 від 02.06.2015, якою погодили поставку товару за найменуванням: "Липосам", препарат (І група, біоклей), фасування 10 л, одиницею виміру, кількістю, ціною за одиницю з ПДВ, за загальною вартістю, що становить 57541,50грн, з урахуванням ПДВ..

Крім того, у п.п. 4, 5 цієї Специфікації сторони передбачили строк поставки: 8-9 червня 2015 року та умови оплати: покупець проводить оплату продавцю за рахунком-фактури в два етапи: 20% (11508,30грн) - попередня оплата за товар; 80% (46033,20грн)- відстрочка платежу до 01.09.2015 (а.с.13).

На виконання умов Договору продавцем (позивачем) було поставлено покупцю (відповідачу) товар на загальну суму 57541,50грн з урахуванням ПДВ, що підтверджується такими доказами, як:

видаткова накладна №78 від 09.06.2015 на суму 21737,90грн;

видаткова накладна №101 від 16.06.2015 на суму 35803,60грн;

довіреність №19 від.08.06.2015;

довіреність №21 від 16.06.2015 (а.с.14-15, 27-28).

До матеріалів справи серед інших приєднано також податкові накладні №29 від 09.06.2015 та №50 від 16.06.2015 та квитанції про реєстрацію даних податкових накладних від 22.06.2015 та від 23.06.2015 (а.с.30-33).

Відповідач своє грошове зобов'язання зі сплати коштів за отриманий товар у зазначений сторонами строк не виконав, у зв'язку з чим позивачем була виготовлена претензія від 11.05.2017 №22 щодо погашення заборгованості у розмірі 46033,20грн у 5 денний термін з моменту її отримання (а.с.29). Доказів надіслання цієї претензії на адресу відповідача суду не подано, однак у судовому засіданні 19.06.2018 представник позивача у своїх усних поясненнях підтвердила вищезазначене та часткову оплату відповідачем поставлених біологічних препаратів. У результаті чого розрахунок у повному обсязі не здійснений, залишок заборгованості у розмірі 45033,20грн не сплачений.

У зв'язку з тим, що сторони не врегулювали спір у добровільному порядку шляхом переговорів, позивач з метою захисту свого порушеного права був змушений звернутися до господарського суду з позовом про стягнення 65886,74грн.

Додатково позивач заявив суду матеріально-правові вимоги про стягнення 3664,36грн 3% річних та 17189,18грн інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням ст. 86 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги, з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. 173 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір поставки 02/06/02-15 від 02.06.2015 за своєю правовою природою є договором поставки, який відповідає правовій природі договору поставки.

Статтею 265 ГК України передбачено, що відповідно до договору поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач має прострочену заборгованість перед позивачем у розмірі 45033,20грн, оскільки не здійснив розрахунок за поставлений товар у повному обсязі, а строк оплати, визначений п.5 Специфікації №1 до Договору, сплинув 01.09.2015. Відповідач участі представника у судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позов, контррозрахунку суми боргу або доказів оплати коштів за Договором суду не надав.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч.1 т.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд перевірив розрахунок заборгованості та вважає доведеною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 45033,20грн за поставлений товар, тому задовольняє її у заявленому розмірі.

Як уже зазначалося раніше, позивач додатково заявив суду матеріально-правові вимоги про стягнення 3664,36грн 3% річних та 17189,18грн інфляційних втрат.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з розрахунками позивача, наведеними у тексті позовної заяви та перевіреними судом, розмір 3% річних складає 3664,36грн від простроченої суми, а розмір інфляційних витрат - 17189,18грн за увесь час прострочення, тобто зазначені вимоги суд вважає арифметично правильними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як підтверджується матеріалами справи, зокрема оригіналом платіжного доручення №285 від 16.05.2018 (а.с.7), позивачем за подання позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00грн.

На підставі ст.129 ГПК України господарський суд дійшов висновку покласти судовий збір на відповідача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Святовит-Агро" (11542, Житомирської області, Коростенського району, с.Сингаї, вул.Героїв АТО, буд.5, код ЄДРПОУ 38107067) на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповіальністю "Фармацевтична компанія "Ензифарм" (24321, Вінницької області, м.Ладижин, вул.Хлібозаводська, буд.3, код ЄДРПОУ 38023218) 65886,74грн, з яких: 45033,20грн основного боргу, 3664,36грн 3% річних, 17189,18 грн інфляційних втрат, 1762,00грн судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.06.18

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1. у справу,

2 - позивачу (рек. з повід.),

3 - відповідачу (рек. з повід.).