Рішення

від 11.06.2018 по справі 910/3497/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.06.2018Справа № 910/3497/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД"

до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ"

про стягнення 190514,41 грн.

за участю представників:

від позивача: Щербань Д.М. (довіреність)

від відповідача: Стригун О.А. (довіреність)

від третьої особи:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України про стягнення 152103,31 грн. інфляційних втрат, 28192,97 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012, яке встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 по справі №910/18040/16, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3497/18, призначено підготовче засідання у справі на 23.04.2018 та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

18.04.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що за договором кошторисних призначень на оплату безпосередньо ТОВ "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" у сумі 663672,07 грн. для 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України не було передбачено, а тому оплату цієї суми здійснено лише на підставі рішення суду. Строки здійснення оплати не залежали від дій та рішень відповідача, у зв`язку із чим відповідач стверджує, що його вина у несвоєчасності оплати відсутня. Кошторисних призначень на оплату позивачу інфляційних витрат та трьох процентів річних для 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України також не передбачено та Державному казначействі зазначені витрати на фінансове зобов`язання не взяті, у зв`язку із чим, відповідач не має змоги здійснити виплати відповідно до поданої заяви ТОВ "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД".

В підготовчому засіданні 23.04.2018, на підставі 183, 233 ГПК України, суд відклав підготовче засідання на 21.05.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено третій особі повідомлення про виклик в судове засідання.

07.05.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечив наведені у відзиві заперечення проти позовних вимог.

18.05.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 161073,19 грн. інфляційних втрат, 29441,22 грн. 3% річних, всього 190514,41 грн.

В підготовчому засіданні 21.05.2018 суд розглянув заяву позивача про збільшення позовних вимог.

У своїй заяві позивач просить суд стягнути з відповідача 161073,19 грн. інфляційних втрат, 29441,22 грн. 3% річних, всього 190514,41 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заява позивача відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Також в підготовчому засіданні 21.05.2018 представник відповідача надав суду клопотання в якому зазначив, що відповідач не відмовлявся від оплати виконаних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ", а кошторисних призначень на оплату ТОВ "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" не було передбачено, а тому оплату було здійснено на підставі рішення Господарського суду міста Києва Казначейською службою. До вказаного клопотання відповідачем додані довідки про зміни до кошторису, довідки про зміни до плану асигнувань, план асигнувань, витяги із скоригованого титульного списку, листи відповідача та наказ Державної казначейської служби України №68 від 29.04.2013.

В судовому засіданні 21.05.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3479/18 до розгляду по суті на 12.06.2018, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання та направлено третій особі повідомлення про виклик в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2018 направлено третій особі повідомлення про виклик в судове засідання 12.06.2018 з розгляду справи № 910/3497/18 по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2018 надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові пояснення та усні пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судове засідання 12.06.2018 не з`явився, про розгляд справи по суті був повідомлений ухвалою суду від 21.05.2018, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103047099947.

В судовому засіданні 12.06.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 між 1 окремим відділом капітального будівництва Державної прикордонної служби України(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" (генпідрядник), було укладено договір будівельного підряду №113-12 на виконання робіт по об`єкту: "Реконструкція даху будівлі штабу (інв. №10310001) ОКПП "Київ" Державної прикордонної служби України" (далі договір), відповідно до п. 1.1 якого генпідрядник на свій ризик власними і залученими силами та засобами відповідно до робочого проекту з високою якістю виконує всі роботи з реконструкції даху будівлі штабу ОКПП " Київ" Державної прикордонної служби України та спільно з замовником за актом прийому-передачі передає в обумовлені строки об`єкт експлуатуючій організації.

Відповідно до п. 1.2 договору об`єкт будівництва: "Реконструкція даху будівлі штабу (інв. №10310001) ОКПП "Київ" Державної прикордонної служби України" (об`єкт). Адреса розташування об`єкта: 08300, Київська обл., м. Бориспіль-7, в/ч 1492.

Згідно із п. 3.1 договору, договірна ціна робіт (приблизна) на час укладення договору становить 2646554,40 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди №4/113-12 від 30.12.2015), фінансування робіт здійснюється за рахунок державних капітальних вкладень, відповідно до кошторисних призначень згідно з титулом будов на 2012-2016 роки через Управління державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва. Замовник забезпечує безперервне фінансування виконаних робіт згідно з планом фінансування, який є невід`ємною частиною договору (додаток 3). Фінансування робіт проводиться при наявності та в межах кошторисних призначень і становить 2646554,40 грн.:

- 2012 рік (І черга) за програмою КПКВ 5341800 1032000,00 грн.;

- 2016 рік (ІІ черга) за програмою КПКВ 5341800 1614554,40 грн..

Пунктом п. 4.2 договору встановлено, що розрахунки з генпідрядником за виконані роботи провадяться у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок генпідрядника, проміжними платежами в міру виконання робіт за закінчені етапи робіт згідно з графіком виконання етапів робіт. Оплата здійснюється за виписаним генпідрядником та поданим замовнику рахунком після підписання замовником акта форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 з розрахунками та виконавчою документацією згідно з графіком виконання етапів робіт.

Згідно із п. 11.1 договору (в редакції додаткової угоди №4/113-12 від 30.12.2015), строк дії договору це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.12.2016.

Відповідно до п. 6.4.18 договору генпідрядник зобов`язаний не передавати свої права третій стороні без письмової згоди на те замовника.

На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" ухвалено рішення, яке оформлене протоколом №3 від 18.08.2016, про створення Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" шляхом його виділу із ТОВ "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" та передання йому частини прав та обов`язків.

На підставі передавального акту від 18.08.2016, затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" (протокол №3 від 18.08.2016), від ТОВ "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" передано, в тому числі, дебіторську заборгованість на суму 663672,07 грн. за Договором з правом на отримання відсотків та штрафних санкцій у відповідності до вимог такого договору та положень цивільного законодавства.

ТОВ "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" листом №22/3 від 07.09.2016 повідомило відповідача про необхідність протягом семи календарних днів сплатити заборгованість за договором у розмірі 663672,07 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД".

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" звернулося до відповідача з вимогою № 3/1 від 07.09.2016 про сплату заборгованості за договором будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012 у сумі 663672,07 грн.

У зв`язку зі неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання по оплаті виконаних робіт по договору будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012, ТОВ "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" (право вимоги до відповідача отримано від ТОВ "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" внаслідок передання ТОВ "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" за передавальним актом частини активів ТОВ "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" під час створення юридичної особи позивача) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з 1-го окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України заборгованості у сумі 663672,07 грн.

Під час розгляду справи №910/18040/16 за вищевказаним позовом, судом було встановлено неналежне виконання 1 окремим відділом капітального будівництва Державної прикордонної служби України грошового зобов`язання по оплаті виконаних робіт по договору будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 по справі №910/18040/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2018, позов ТОВ "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" задоволено повністю. Стягнуто з 1-го окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" 663672,07 грн., 9955,08 грн. судового збору.

Позивач звернувся до УДКС у Дарницькому районі м. Києва із заявою про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 по справі №910/18040/16.

На виконання вказаного вище рішення суду 28.02.2018 та 16.03.2018 УДКС у Дарницькому районі м. Києва здійснено примусове списання коштів з рахунків відповідача у сумі 450000,00 грн. 28.02.2018 та 213672,07 грн. 16.03.2018.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012, яке встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 по справі №910/18040/16, позивачем заявлено до стягнення з відповідача (у редакції заяви про збільшення позовних вимог) 161073,19 грн. інфляційних втрат, нарахованих за жовтень 2016 року по березень 2018 року та 29441,22 грн. 3% річних, нараховані за період з 23.09.2016 по 16.03.2018.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факти встановлені рішенням суду по справі №910/18040/16 щодо неналежного виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012, повторного доведення не потребують.

Зі змісту договору будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012 вбачається, що сторони не погодили конкретний строк виконання зобов`язання з оплати вартості робіт, у зв`язку з чим зобов`язання у даному випадку повинно виконуватись у відповідності до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У пункті 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", роз`яснено, що днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як встановлено судом, ТОВ "СААРЛАНД БУД ІНВЕСТ" листом №22/3 від 07.09.2016 повідомило відповідача про необхідність протягом семи календарних днів сплатити заборгованість за договором у розмірі 663672,07 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД".

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 3/1 від 07.09.2016 в якій вимагав сплатити заборгованість за договором будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012 у сумі 663672,07 грн. протягом семи календарних днів.

Зазначена претензія отримана відповідачем 15.09.2016, що підтверджується витягом з офіційного веб-сайту Публічного акціонерного товариства "Укрпошта".

Оскільки претензію вих. № 3/1 від 07.09.2016 щодо виконання грошового зобов`язання по договору будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012 відповідач отримав 15.09.2016, то згідно з ст. 530 ЦК України першим днем прострочення є 23.09.2016.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Крім того, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора за відсутності реального виконання боржником свого зобов`язання не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, оскільки зобов`язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

В пункті 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Відповідно до п. 30.1. ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-III від 05.04.2001 переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних за весь час прострочення, тобто, по день надходження коштів на рахунок належного кредитора, оскільки в такому випадку зобов`язання відповідно до ст. 599 ЦК України припинилося внаслідок його виконання.

Наведене узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, зокрема, постанова від 10 квітня 2018 року по справі №914/1033/17.

Згідно із розрахунку, доданого до заяви про збільшення позовних вимог позивач нараховує інфляційні втрати у сумі 161073,19 грн. за жовтень 2016 року по березень 2018 року та 3% річних у розмірі 29441,22 грн. за період з 23.09.2016 по 16.03.2018.

Оскільки списання грошових коштів на виконання рішення суду було здійснене 28.02.2018 у сумі 450000,00 грн. та 16.03.2018 у сумі 213672,07 грн., то нарахування має здійснюватись за період з 23.09.2016 по 27.02.2018 на суму боргу 663672,07 грн. та з 28.02.2018 по 15.03.2018 на суму боргу 123672,07 грн.

Здійснивши, за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга", перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за визначені судом періоди, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 152128,25 грн., 3% річних у розмірі 28691,45 грн.

Щодо посилань відповідача на те, що за договором для 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України не було передбачено кошторисних призначень на оплату робіт у сумі 663672,07 грн. безпосередньо позивачу, то суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Виділом є перехід за розподільчим балансом майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних юридичних осіб (ч. 1 ст. 109 ЦК України).

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс (ч. 2 ст. 109 ЦК України).

З моменту передачі прав за розподільчим балансом юридичній особі, що утворилася внаслідок виділу, вона є кредитором за цим зобов`язанням.

Наведені обставини були встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 по справі №910/18040/16.

За таких обставин, заперечення відповідача щодо відсутності обов`язку здійснювати оплату по договору будівельного підряду №113-12 від 07.11.2012 безпосередньо позивачу є безпідставними.

Згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За змістом статті 511 ЦК України, зобов`язання не може створювати обов`язку для третьої особи.

Частиною 2 статті 194 ГК України передбачено, що неналежне виконання зобов`язання третьою особою не звільняє сторони від обов`язку виконати зобов`язання в натурі.

Враховуючи викладене, примусове списання коштів УДКС у Дарницькому районі м. Києва та відсутність кошторисних призначень на сплату позивачу інфляційних витрат та трьох процентів річних, не визнається підставою для звільнення відповідача від виконання свого зобов`язання.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" до 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України про стягнення 190514,41 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з 1 окремого відділу капітального будівництва Державної прикордонної служби України (02099, м. Київ, вулиця ЯЛТИНСЬКА, будинок 11, ідентифікаційний код 23311317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІПЕР-ІНВЕСТ-БУД" (03150, м. Київ, вулиця ЛАБОРАТОРНА, будинок 33/37, ідентифікаційний код 40760450) інфляційні втрати у розмірі 152128,25 грн., 3% річних у розмірі 28691,45 грн. та судовий збір у розмірі 2712,30 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повний текст рішення складено та підписано: 22.06.2018.

СуддяО.В. Гулевець