Ухвала

від 23.06.2018 по справі 926/1224/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у в и д а ч і с у д о в о г о н а к а з у

23 червня 2018 року Справа № 926/1224/18

Суддя Господарського суду Чернівецької області Байталюк В. Д., розглянувши

заяву стягувача приватного підприємства «Старпласт» (61106, Харківська область, м. Харків, вул. Індустріальна, 3Б, ідентифікаційний код 32563542)

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Аплот» (Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Великий Кучурів, ідентифікаційний код 38623486)

про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 149347,05 грн.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Старпласт» звернулося до Господарського суду Чернівецької області із заявою від 14.06.2018 про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аплот» заборгованості за договором поставки № 2/35 від 10.01.2017 (далі – договір) в сумі 96347,64 грн., пені за період з 13.12.2017 по 12.06.2018 в сумі 41930,27 грн., 3 % річних у сумі 3446,33 грн., інфляційних втрат у сумі 7649,81 грн. та 176,20 грн. судового збору.

Згідно статті 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.

Судом перевірено зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За результатами такої перевірки встановлено, що заява про видачу судового наказу підсудна Господарському суду Чернівецької області.

Розглянувши заяву приватного підприємства «Старпласт», суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.

Частиною другою статті 150 Господарського процесуального кодексу України встановлений перелік відомостей, які мають бути зазначені у заяві про видачу судового наказу, а частиною третьою вказаної статті Господарського процесуального кодексу України передбачений перелік документів, що мають бути додані до заяви про видачу судового наказу.

Подана заява обґрунтовується тим, що стягувач згідно умов укладеного із боржником договору 12.12.2017 за двома видатковими накладними №№ 1504, 1505 та товарно-транспортними накладними №№Р1504, Р1505 від того ж числа поставив останньому товар на загальну суму 141347,64 грн. Однак, у заяві стягувач просить суд видати судовий наказ про стягнення заборгованості за Договором на загальну суму 96347,64 грн. зазначаючи про визнання боржником грошового зобов'язання за договором у зв'язку з чим ним частково перераховані кошти на рахунок стягувача 15.05.2018 в сумі 25000,00 грн., 16.05.2018 в сумі 10000,00 грн. та 23.05.2018 в сумі 10000,00 грн. Однак доказів оплати до заяви не додано, що перешкоджає встановленню судом фактичної суми боргу.

У зв'язку з відсутністю доказів часткової оплати боржником заборгованості за договором, суд не може перевірити правильність нарахування стягувачем інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки стягувачем вказані розрахунки здійснені з урахуванням часткової оплати заборгованості.

Таким чином, заявником не повністю зазначено обставини та не вказано доказів, на яких ґрунтуються його вимоги щодо видачі судового наказу в частині стягнення суми основного боргу в сумі 96347,64 грн., 3 % річних у сумі 3446,33 грн. та інфляційних втрат у сумі 7649,81 грн., що є порушенням приписів частин другої та третьої статті 150 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини другої статті 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Отже, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено права господарського суду щодо часткового задоволення вимоги заяви про видачу судового наказу.

Відповідно до пунктів 1, 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу, з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Що стосується видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника пені в сумі 41930,27 грн., суд відзначає наступне.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як було зазначено вище, окрім суми основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат, заявником заявлено до боржника вимогу щодо стягнення пені, яка за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов'язань, та у випадку її неналежного обґрунтування та розрахунку вказана сума може бути стягнута з боржника в порядку позовного провадження, оскільки в порядку наказного провадження можливо стягнути лише неоспорювану заборгованість, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає статті 148 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу (частини друга та третя статті 152 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з боржника суми основного боргу в розмірі 96347,64 грн., 3 % річних у розмірі 3446,33 грн. та інфляційних втрат в розмірі 7649,81 грн. на підставі пунктів 1 та 8 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України, а щодо стягнення пені в сумі 41930,27 грн. – на підставі пункту 3 частини першої статті 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина перша статті 153 Господарського процесуального кодексу України). Тоді як, згідно частини другої статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 – 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись пунктами 1, 3, 8 частини першої статті 152, статтями 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

У видачі судового наказу приватному підприємству «Старпласт» за вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Аплот» грошової заборгованості за договором поставки № 2/35 від 10.01.2017 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254 – 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 23.06.2018.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб – адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя В. Байталюк