Постанова

від 21.06.2018 по справі 804/466/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2018 рокусправа № 804/466/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя:                    Малиш Н.І.

           судді:                     Баранник Н.П. Щербак А.А.

за участю секретаря судового засідання:          Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального закладу «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року (суддя 1-ї інстанції Рябчук О.С., дата ухвалення 19.02.2018, місце ухвалення – м. Дніпро) в адміністративній справі № 804/466/18 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування шляхом заборони та повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта до повного усунення порушень.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що при проведенні позапланової перевірки Комунального закладу «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, а саме будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Китайгород, вул. Яна Фабріціуса (Шкільна), 1 - було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 17.11.2017 року № 63 та створюють небезпеку для життя і здоров'я людей та на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Зауважень до проведеного заходу та складеного акта з боку відповідача не було.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року позов задоволено.

Вирішено застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Китайгород, вул. Яна Фабріціуса (Шкільна), 1 Комунального закладу «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Відповідачем на рішення суду першої інстанції подано апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що комунальним закладом власними зусиллями усунено ряд порушень, інші порушення буду усунено згідно плану - впродовж 2018 року. Зазначають, що повне зупинення експлуатації будівлі школи позбавить дітей шкільного віку права на освіту.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача щодо задоволення скарги просив відмовити. Зазначив, що всі виявлені порушення не усунуті, зокрема приміщення та будівлі не обладнані системою оповіщення про пожежу та системою пожежної сигналізації

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо доводів відповідача про порушення судом норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що провадження у цій справі відкрито судом 04.12.2017р., в редакції чинній на час відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.183-2 КАС України (в редакції чинній на час відкриття провадження у справі) скорочено провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Таким чином, суд першої інстанції, з огляду на предмет спору у цій справі, правомірно відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку скороченого провадження.

При цьому, в ухвалі про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції запропонував відповідачу у 10-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, подати заперечення проти позову та докази, які у нього є, або заяву про визнання позову.

Ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 02.02.2018р., що підтверджується зворотнім поштовим відправленням (а.с.38).

Тобто, відповідач був обізнаний про відкриття провадження у справі, але своїм процесуальним правом щодо надання заперечень на позов, будь-яких клопотань чи заяв, не скористався.

Таким чином, після отримання доказів щодо належного повідомлення відповідача про надходження позову та відкриття провадження у справі, суд першої інстанції вправі був розглянути справу.

На час розгляду справи у суді першої інстанції набули зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказаними змінами не передбачалась можливість розгляду справи у порядку скороченого провадження, натомість, запроваджено новий порядок позовного провадження, а саме за правилами загального позовного провадження та за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд першої інстанції, з урахуванням положень ч.3 ст.3 КАС України, правомірно застосовував положення КАС України в редакції, які набрали чинності 15.12.2017р.

Визначивши категорію справ, які можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст..257 КАС України) та дійшовши правильного висновку про те, що ця справа не відноситься до справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, суд першої інстанції правомірно розглянув справу у порядку спрощеного провадження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що чинні положення КАС України не зобов'язують суди розпочинати розгляд справи знову та за новими правилами ,у випадку відкриття провадження у цих справах до внесення змін у Кодекс адміністративного судочинства України.

Щодо суті спору, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовується сторонами, що у період з 09 листопада 2017 року по 17 листопада 2017 року відповідно до наказу від 09.11.2017 р. №430, посвідчення на перевірку № 116 від 09.11.2017р., фахівцями Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунальним закладом «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, а саме, перевірено приміщення будівлі та територію за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Китайгород, вул. Яна Фабріціуса (Шкільна) 1, за результатами якої складено акт № 63 від 17.11.2017.

Перевіркою встановлено низку порушень, допущених відповідачем при експлуатації приміщень будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, село Китайгород, вул. Яна Фабріціуса (Шкільна) 1.

Зміст даних порушень зафіксований в акті та полягає в наступному:

- приміщення будівлі не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системою пожежної сигналізації», ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014, розділ V п.1.2, п. 7.3, табл. А.1;

- посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», ППБУ, розділ II п.16;

- не проводяться заміри опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, ППБУ, розділ IV п.1 пп.1.20;

- пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік не піддають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування, ППБУ, розділ V п.2 пп. 2.2;

- не забезпечено будівлю зовнішнім пожежогасінням відповідно до ДБН В.2.5-74:2013 п. 6.2.3, табл. 4, ППБУ, розділ ІІ п.22;

- біля місць розташування пожежних водойм невстановлені покажчики (об'ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми, ППБУ, розділ V п.2.1;

-приміщення, недоукомплектовані первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку, ППБУ, розділ V п. 3.6;

- під час експлуатації об'єкта не допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах: незаповнені отвори в протипожежній перешкоді, яка відокремлює приміщення електрощитової відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 п.6.4, п. 6.31, ППБУ, розділ IIІ п.2.3 розділ ІV п.1.24;

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації незабезпечені евакуаційним освітленням. Відповідно до ДБН В.2.2.3-97 п.4.25 (прохідні приміщення, коридори, холи, вестибюлі, на сходах, у фізкультурно-спортив ні і актові зали, роздягальні, кухні). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, ППБУ, розділ IIІ п.2.31, розділ ІІ п.22;

- не забезпечено світловими покажчиками «Вихід» які повинні бути приєднані до мережі евакуаційного або аварійного освітлення. Най менша освітленість повинна бути 0,5 лк на підлозі при міщення відповідно до ДБН В.2.2.3-97 п. 4.25, ППБУ, розділ IIІ п.2.32, розділ ІІ п.22;

- допускається використання світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), ППБУ, розділ IV п.1 пп.1.18;

- з'єднання жил електродротів не виконано за допомогою зварки, пайки, опрессовки або за допомогою спеціальних затискачів Місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків, ППБУ, розділ IV п.1 пп.1.6;

- клас вогнестійкості проходок електричних кабелів будинку через огороджувальні конструкції з нормованою межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди має бути не меншим, ніж нормована межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати теплоізолювальної спроможності). В приміщенні електрощитової прохід електричних кабелів через огороджувальну конструкцію не відповідає вимогам ДБН В.1.1-7:2016 п. 6.20, ППБУ, розділ IIІ п. 2.4, розділ ІІ п.22;

- допущено під сходовою клітиною складування горючого матеріалу, ППБУ, розділ IIІ п. 2.37;

- двері сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів, незабезпечені пристроями для само зачинення, ППБУ, розділ IIІ п.2.37;

- не відкориговані та не розвішані на кожному поверсі плани евакуації людей на випадок пожежі, ППБУ, розділ II п. 5;

- не забезпечено вільне відкривання зовнішніх евакуаційних виходів з середини без ключа відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 п. 7.2.10, ППБУ, розділ IIІ п. 2.27, 2.37;

- не забезпечено висоту евакуаційних виходів дверей не меншою за 2 м. (1-й поверх 3-х поверх. буд.) відповідно до ДБН В.1.1-7:2016 п. 7.2.7, ППБУ, розділ IIІ п. 2.23 розділ ІІ п.22;

- не забезпечено площу світлових прорізів, що відчиняються, у зовнішніх стінах сходових кліток СК1 не менше як 1,2 м. відповідно до ДБН В.2.2-9-2009 п.9.2.1 та ДБН В.1.1-7:2016 п. 7.3.26, ППБУ, розділ IIІ п.2.23, розділ ІІ п.22;

- дерев'яні конструкції сценічної коробки необроблені вогнезахисними засобами, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, ППБУ, розділ VІ п.2.3, розділ ІІ п.22;

- не забезпечено напрямок відкривання дверей на шляху евакуації в напрямку евакуації людей з приміщення (коридор 1-го поверху) відповідно до ДБН В.1.1-7:2016, п. 7.2.9, ППБУ, розділ IIІ п. 2.27 розділ ІІ п.22;

- допущено знімання дверей сходових кліток, ППБУ, розділ IIІ п.2.37;

- територія об'єкта, а також будинки, споруди, приміщення незабезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности», ППБУ, розділ II п.8;

- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не установлені вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби). Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення, ППБУ, розділ V п.3.10;

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними надписами і вказаним зазначенням номінального струму апаратів захисту, ППБУ, розділ IV п. 1.16;

- на дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку встановити надпис з літерним індексом "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежної охорони, ППБУ, розділ V п. 2.2;

- не кожен пожежний кран-комплект розміщено у вбудованих, або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання, ППБУ, розділ V п. 2.2, розділ ІІ п.22;

- не кожен пожежний кран-комплект укомплектовано рукавами, стволами та ричагами для полегшення відкривання вентиля елементи з'єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними, ППБУ, розділ V п. 2.2, розділ ІІ п.22;

- для кожного приміщення об'єкта не розроблено та не затверджено керівником об'єкта інструкції про заходи пожежної безпеки, ППБУ, розділ II п.4;

- для всіх будівель і приміщень виробничого, складського призначення невизначено категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами, ППБУ, розділ IIІ п.2.9;

- не забезпечено працівників об'єкта засобами індивідуального захисту, КЦЗУ, ПКМУ 1200, ПТБ, пункт 2 частини першої статті 20 пункти 4.3, 4.6;

- не проведено ідентифікацію об'єкта, наказу МНС України від 16.08.2005 №140 «Про внесення змін до наказу МНС України від 18.12.2000 №338»; «Методики ідентифікації потенційно-небезпечних об'єктів»; «Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях», п. 7. п. 6. п. 3.1.1.

- керівник та посадові особи діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку, ПКМУ № 444 від 26.06.2013р., п. 15;

- не розроблено та не узгоджено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, КЦЗУ; порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, ПКМУ N 444, пункт 11 частини першої статті 20; пункти 5, 6,7;

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії, КЦЗУ, пункт 3 частини першої статті 20;

- не створено та не затверджено об'єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, КЦЗУ, стаття 98 КЦЗУ, абзац шостий пункту 4 Порядку створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, ПКМУ № 308 (втратив чинність) на заміну абзац четвертий пункту 3 Порядку створення та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій ПКМУ 775, пункт 18 частини першої статті 20;

- не призначено відповідальну особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності об'єкта, КЦЗУ, статті 20.

Копію акту вручено директору школи 17.11.2017 року. Згідно з відміткою на акті - заперечень або зауважень на акт перевірки не було.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта відповідача, оскільки відповідач, не зважаючи на встановлені перевіркою порушення, про наявність яких установі достеменно відомо, свідомо експлуатує будівлі із цими порушеннями правил і норм пожежної та техногенної безпеки, чим створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч.7 ст.7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Отже, підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) з техногенної та пожежної безпеки у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, є встановлення фактів недотримання (порушення) вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, в разі, якщо такі порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Кодексом цивільного захисту України регулюються відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначаються повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно з підпунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведені норми, адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей і не були усунуті суб'єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність виводу сигналу від приймально-контрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого спостереження спричинить до збільшення часу передачу інформації про пожежу, в зв'язку з чим збільшиться час прибуття пожежних підрозділів, та в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину.

Не належне утримання автоматичної системи пожежогасіння і автоматичної пожежної сигналізації, та відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації і системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, не відбудеться оповіщення людей, які перебувають у приміщеннях, в зв'язку з чим продукти горіння та чадний газ унеможливить своєчасну та безпечну евакуацію з приміщень та може призвести до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

При відсутності протипожежних дверей (люків, клапанів, вікон) з нормованою межею вогнестійкості або їх не відповідності можливі втрата цілісності та втрата теплоізолювальної спроможності цієї перешкоди, що підвищує вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), унеможливлює евакуацію людей з будівлі та послідуючим отруєнням чадним газом та продуктами горіння та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

При порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме не виконання їх на легковідчиняємих запорах з середини, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Тобто, порушення, зазначенні в акті перевірки відповідача свідчать про те, що відповідачем не було забезпечено безпеку об'єктів, що перевірялися, на належному рівні шляхом забезпечення системами запобігання, у тому числі організаційно-технічними заходами, а отже на об'єктах відповідача можливі умови для виникнення небезпечних факторів, що впливають на людей і матеріальні цінності, а саме: полум'я й іскри; підвищена температура навколишнього середовища; токсичні продукти горіння і термічного розкладання; дим; знижена концентрація кисню. Вищезазначені фактори пожежі несуть реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Колегія суду враховує докази подані відповідачем про часткове усунення виявлених порушень, але зважаючи на те, що залишаються не усуненими такі порушення як відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення, відсутність протипожежного водопостачання не може свідчити про не співмірність застосованих заходів реагування.

Крім того, враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень підприємства, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на підприємстві порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2018р. відповідачу було відстрочено сплату судового збору до розгляду справи судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643грн. підлягає стягненню з позивача у відповідності до ч. 2 ст. 133 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року в адміністративній справі № 804/466/18 за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування – залишити без змін.

Стягнути з Комунального закладу «Китайгородський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 33352889)в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643 (дві тисячі шістсот сорок три) грн.. 00 коп. на наступні реквізити:

Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ

Код банку отримувача (МФО): 805012

Рахунок отримувача: 31217206781004

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою хох (ПІБ особи чи назва організації, установи, що подає апеляційну скаргу), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 23 червня 2018року.

          Головуючий суддя:                                                                       Н.І. Малиш

           Суддя:                                                                                Н.П. Баранник

           Суддя:                                                                                А.А. Щербак