Постанова

від 12.06.2018 по справі 820/4693/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Старосєльцева О.В.

12 червня 2018 р. Справа № 820/4693/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства Дослідне господарство АГРАРНЕ Інституту рослинництва імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України до Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю Автотранс-Схід про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

06.10.2017 року позивач ОСОБА_2 підприємство Дослідне господарство Аграрне Інституту рослинництва імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України (подалі - ДП АГРАРНЕ , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий оран, відповідач) № НОМЕР_1 від 15.09.2017 року на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 1018447,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень ґрунтується на помилкових судженнях, припущення контролюючого органу про вчинення платником податкових правопорушень спростовуються обставинами фактичної дійсності. Позивач вказує, що проведені господарські операції зумовлені потребами реальної діяльності, відбулись у дійсності, мали спрямування на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов'язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій.

Заперечуючи проти позову ГУ ДФС у Харківській області зазначає, що позивачем вчинено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (подалі - ПК України). Наслідком цього порушення є завищення податкового кредиту на 1018447,00 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ на суму 1018447,00 грн. за рахунок відображення в обліку показників господарських операцій, котрі реально не відбулись.

Відповідач вважає, що контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірно, обґрунтовано та з врахуванням всіх обставин по справі, а відтак, у задоволенні позову просить відмовити.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року (постанова у повному обсязі виготовлена 15.12.2017 року) позовні вимоги ДП АГРАРНЕ задоволений наступним чином: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 15.09.2017 року.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто на користь ДП АГРАРНЕ сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області.

Висновок суду першої інстанції вмотивований тим, що згідно з текстом акту перевірки запит на адресу платника податків по взаємовідносинам з ТОВ АВТОТРАНС-СХІД надіслано Ізюмською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області. Про направлення запиту про надання пояснень та документів по взаємовідносинам з ТОВ АВТОТРАНС-СХІД безпосередньо самим відповідачем, ГУ ДФС у Харківській області в тексті акту перевірки мова не йде. Незважаючи на відсутність факту направлення запиту з боку саме відповідача, ним видано наказ № 4084 від 16.08.2017 року про призначення позапланової невиїзної перевірки.

Суд вважає, що такий порядок дій владного суб'єкта не відповідає вимогам п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України, а відтак, і сама перевірка, і добуті в її ході докази мають суттєвий і нездоланний дефект походження і тому не можуть бути визнані судом належними, допустимими та достатніми доказами вчинення платником податкового правопорушення.

Окрім того, акт перевірки не містить відомостей і про одержання платником наказу № 4084 від 16.08.2017 року, що з огляду на обраний контролюючим органом спосіб реалізації владної управлінської функції контролю за додержанням податкової дисципліни шляхом проведення саме невиїзної перевірки, має суттєве юридичне значення для забезпечення прав платника у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції визначився про те, що господарські операції позивача за перевіряємий період знайшли своє відображення у господарській діяльності позивача, доказів на спростування чого відповідачем суду не надано.

Обставини реальності господарських операцій за цим договором підтверджуються поданими платником на вимогу суду первісними документами.

Оскільки відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з вищезазначеним контрагентом та правомірність винесення податкового повідомлення-рішення, суд визначився, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягають скасуванню, а відтак позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, не надання належної оцінки обставинам справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позову ДП АГРАРНЕ .

Скаржник зазначає, що відповідно до умов договору № АС-12092016 від 12.09.2016 року підприємством ТОВ АВТОТРАНС-СХІД виписані акти прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні на адресу ДП АГРАРНЕ . Втім, до перевірки підприємством лише надано реєстри товарно-транспортних накладних, а самих ТТН не надано.

В ході перевірки використана податкова інформація від ГУ ДФС у Харківській області 16.01.2017 року № 33/20-40-14-08-12/40695895.

Під час проведеного аналізу можливості виконання ТОВ АВТОТРАНС-СХІД оформлених господарських операцій, враховуючи відсутність на підприємстві, яке було постачальником товарів та послуг, а саме - ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК власних основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, встановлено неможливість виконання документально оформлених робіт ТОВ АВТОТРАНС-СХІД , оформлені у вересні 2016 року по взаємовідносинам з постачальником ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК .

Дані податкових накладних, виданих та отриманих ТОВ АВТОТРАНС-СХІД у вересні 2016 з постачальником ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК та подальшим ланцюгом постачання товарів, вказують на транзитні операції спрямовані на надання податкової вигоди третім особам.

При дослідженні ланцюга постачання, згідно баз даних Архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних у вересні 2016 підприємством ТОВ АВТОТРАНС-СХІД придбано послуги у ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК , які в подальшому реалізовано на адресу ДПДГ ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ , що ставить під сумнів реальність господарських операцій у зв'язку з неможливістю виконання фінансово - господарських операцій з боку постачальника ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК .

Також встановлено реалізацію товару на адресу ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК , яку фактично неможливо було здійснити у зв'язку з неможливістю виконання фінансово-господарських операцій з боку підприємства ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК (негативна податкова інформація Броварської ОДПІ від 07.09.2016 року № 5717/7/10-06-12-01/2850).

Скаржник зазначає, що ДП АГРАРНЕ , відображаючи в бухгалтерському обліку вищезазначені операції порушило п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року № 20 та п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246. Таким чином, у ДП АГРАРНЕ відсутні підстави для формування податкового кредиту за зазначеними податковими накладними, виписаними ТОВ АВТОТРАНС-СХІД у вересні 2016 року.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, позивач ТОВ АВТОТРАНС-СХІД зазначає, що проведення перевірки зі сторони відповідача стосовно позивача, за результатами якої було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у судовому порядку визнано незаконним. Судове рішення по справі № 820/3693/17 має приюдиційне значення для розгляду справи № 820/4693/17 щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, винесеного у зв'язку з незаконно проведеною перевіркою стосовно позивача.

У разі визнання перевірки незаконною така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у контролюючого органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення. У такому випадку висновки акта перевірки, визнаної протиправною, не повинні оцінюватися судом. Податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу незаконності податкової перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Що стосується господарських операцій між позивачем та ТОВ АВТОТРАНС-СХІД , позивач зазначає, що зобов'язання по оплаті вартості послуги були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується приєднаними до справи платіжними дорученнями та визнано контролюючим органом при перевірці.

Факт реєстрації виписаних контрагентом податкових накладних в ЄРПН також визнаний контролюючим органом при перевірці.

Тобто, здійснення вказаних господарських операцій підтверджується наданими на перевірку документами: договором з додатковими угодами, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними документами. При цьому, транспортування вантажу в рамках даного Договору здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується товарно- транспортними накладними. Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, дебіторська/кредиторська заборгованість, за вказаними господарськими відносинами відсутня.

На підставі викладеного, господарські операції, здійснені позивачем, підтверджуються наданими на перевірку відповідними документами.

При цьому, об'єктивною необхідністю у отриманні відповідних послуг по перевезенню вантажу у ТОВ АВТОТРАНС-СХІД зумовлено тим, що позивач має в своєму користуванні земельну ділянку, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію, зокрема, цукровий буряк. Вказаний цукровий буряк необхідно було перевезти до інших юридичних осіб - ТОВ ЦУКРОВЕ та ТОВ Сільськогосподарське підприємство БІЛИЙ КОЛОДЯЗЬ за господарськими операціями щодо поставки та продажу цукрового буряку (копії документів, які свідчать про наявність вказаних господарських операцій маються в матеріалах справи і судом першої інстанції були досліджені).

Тобто необхідністю в користуванні послугами ТОВ АВТОТРАНС-СХІД обумовлена господарською потребою позивача у перевезенні цукрового буряку до інших контрагентів.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань,

Позивач зазначає, що обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів позивача, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договору за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Звертає увагу на ту обставину, що в ОСОБА_2 наявні посилання виключно на інформацію, а не на акти перевірок ТОВ АВТОТРАНС-СХІД та його контрагентів - ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК . В свою чергу, в ОСОБА_2 відсутні будь-які відомості щодо проведення перевірок цих платників податків та вручення їм відповідних податкових повідомлень-рішень.

Крім цього, посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів Позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами не може бути прийнята як доказ, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Фактично ДП АГРАРНЕ притягнуто до відповідальності за порушення, допущені навіть не його контрагентом - ТОВ АВТОТРАНС-СХІД , а контрагентами його контрагента - ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК .

З огляду на викладене, висновки ОСОБА_2 про неможливість здійснення господарських операцій між ДП АГРАРНЕ і ТОВ АВТОТРАНС-СХІД складені з порушенням приписів ст. 83 ПК України, прямо суперечать положенням ст. 61 Конституції України та нормам ПК України. Відтак, і оскаржуване податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 15.09.2017 року на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 1018447,00 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, третя особа ТОВ АВТОТРАНС-СХІД зазначає, що транспортування вантажу в рамках договору перевезення № АС- 12092016 від 12.09.2016 року, укладеного між ТОВ АВТОТРАНС-СХІД та ОСОБА_2 підприємством дослідне господарство ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, правонаступником якого є дп Аграрне здійснювалась вантажним автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які є в наявності у позивача та надавалися суду першої інстанції.

Твердження контролюючого органу про нереальність господарських операцій з огляду на відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю виробничих потужностей та трудових ресурсів є необгрунтованим, адже немає законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів. У товариства є можливість здійснення діяльності шляхом використання орендованих основних фондів, залучення трудових ресурсів на підставі укладення цивільно-правових договорів, зокрема, субпідрядних договорів, договорів оренди обладнання, транспортних засобів, договорів перевезення тощо, з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності та з метою виконання своїх зобов'язань перед замовником.

Не можуть прийматися до уваги аргументи апелянта щодо недоліків податкової правосуб'єктності ТОВ АВТОТРАНС-СХІД та ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК , оскільки зустрічна звірка, якою могли бути встановлені такі факти, не відбулась.

Підставою для відмови у праві на податковий кредит може слугувати лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником (виконавцем робіт) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань. Однак, податковим органом такого не доведено.

Вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат по господарським операціям з ТОВ АВТОТРАНС-СХІД , оскільки реальність таких операцій підтверджується первинними документами, які відображають зміст господарської операції та її вартісні показники також підтверджують факт використання придбаних послуг у господарській діяльності позивача.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності до приписів пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України.

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У відповідності до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом відповідача, як податкового органу.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом установлено, що на підставі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 16.08.2017 року № 4084 посадовими особами контролюючого органу, відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України проведена позапланова невиїзна перевірка ДП АГРАРНЕ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ АВТОТРАНС-СХІД податковий номер 40695895 за вересень 2016 року.

За результатами зазначеної перевірки складено ОСОБА_2 перевірки від 31.08.2017 року № 11283/20-40-14-11-11/05460456, яким встановлено порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 1018447 грн., що призвело до завищення від'ємного значення на суму 1018447 грн. /а.с. 12-19 т. 1/.

Означених висновків контролюючий орган дійшов з огляду на встановлене під час перевірки те, що:

Між позивачем та ТОВ АВТОТРАНС-СХІД податковий номер 40695895 укладено Договір купівлі-продажу № АС-12092016 від 12.09.2016 року, згідно якого ДП ДГ ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ Інститут рослинництва імені ОСОБА_1 Національної академії аграрних наук України - Замовник, в особі керуючої санацією ОСОБА_3, яка діє на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 15.10.2013 року та ТОВ АВТОТРАНС-СХІД , Виконавець, в особі директора ОСОБА_4, уклали договір про наступне:

1.1 відповідно до умов цього договору Виконавець зобов'язується доставляти автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видавати його собі, яка має право на одержання вантажу. Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену оплату;

1.2 для надання послуг з перевезення вантажу виконавець має право залучити інших осіб (субвиконавців), залишаючись відповідальним перед замовником за кількість, строки та якість наданих ним послуг;

1.7 Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник виписує в кількості чотирьох примірників.

При оформлені ТТН, автомобільним перевізником зазначається виконавець, незалежно від того, чи було залучено ним третіх осіб (субвиконавців) для виконання умов цього Договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2016 року.

Додаток № 2 до Договору перевезення № АС-12092016 від 12.09.2016 року.

1 Вартість перевезення вантажу складає 215,00 грн,, за 1 тонну на відстані від 120 км. до 140 км., з урахуванням ПДВ.

Відповідно до умов договору підприємством ТОВ АВТОТРАНС-СХІД виписані акти прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) та податкові накладні на адресу ДП АГРАРНЕ .

До перевірки підприємством лише надано реєстри товарно-транспортних накладних, а самих ТТН не надано.

Розрахунки між суб'єктами господарювання відбувались у безготівковій формі.

ДП ДАГРАРНЕ надано наступні платіжні доручення:

- № 1091 від 20.09.2016 року на загальну суму 610466,70 грн. у т.ч. ПДВ 101744,45 грн., призначення платежу: оплата за виконані роботи по перевезенню цукрового буряку;

- № 1124 від 26.09.2016 року на загальну суму 1159811,05 грн. у т.ч. ПДВ 193301,84 грн., оплата за виконані роботи по перевезенню цукрового буряку;

- № 1128 від 27.09.2016 року на загальну суму 1356499,50 грн. у т.ч. ПДВ 226083,25 грн., призначення платежу: оплата за виконані роботи по перевезенню цукрового буряку;

- №1144 від 04.10.2016 року на загальну суму 1272099,10 грн. у т.ч. ПДВ 212016,52 грн., призначення платежу: оплата за виконані роботи по перевезенню цукрового буряку;

- № 1147 від 05.10.2016 року на загальну суму 1000000,00 грн. у т.ч. ПДВ 166666,67 грн., призначення платежу: оплата за виконані роботи по перевезенню цукрового буряку;

- № 1181 від 10.10.2016 року на загальну суму 711804,20 грн. у т,ч. ПДВ 118634,03 грн, призначення платежу: оплата за виконані роботи по перевезенню цукрового буряку.

В ході перевірки використана податкова інформація від ГУ ДФС у Харківській області 16.01.2017 року № 33/20-40-14-08-12/40695895.

Витяг з податкової інформації:

ТОВ АВТОТРАНС-СХІД , код за ЄДРПОУ 40695895, яке має стан 0 - ПЛАТНИК ПОДАТКІВ ЗА ОСНОВНИМ МІСЦЕМ ОБЛІКУ, вид діяльності - вантажний автомобільний транспорт, юридична адреса Україна, 61099, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський р-н, б-р. ОСОБА_5АДРЕСА_1.

На адресу відділу реєстрації платників та електронних сервісів управління обслуговування платників направлено службову записку, з метою збору додаткової доказової бази інформації, щодо отриманих доходів за ІІІ квартал 2016 року по штатним працівникам ТОВ АВТОТРАНС-СХІД .

Станом на дату укладання податкової інформації відповідь не отримано.

У зв'язку із неможливістю документального підтвердження щодо рівня освіти, кваліфікації, професіональних знань, фахової належності робітників підприємства неможливо встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій за періоди: вересень 2016 року.

Враховуючи всі вищезазначені норми, та відсутність інформації щодо наявності у підприємства власного або орендованого обладнання та приміщень для зберігання значних обсягів продукції можна зробити висновок про неможливість виконання оформлених господарських операцій.

- відсутня будь-яка інформація про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа);

- відсутня інформація про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства;

- відсутня інформація про транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів, визначення перевізника, вантажовідправника, вантажоотримувача, відомостей про маршрут, посередників у транспортуванні).

Під час проведеного аналізу можливості виконання ТОВ АВТОТРАНС-СХІД (код 40695895) оформлених господарських операцій, враховуючи відсутність на підприємстві, яке було постачальником товарів та послуг, а саме - ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК власних основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів тощо, встановлено неможливість виконання документально оформлених робіт ТОВ АВТОТРАНС-СХІД (код 40695895), оформлені у вересні 2016 року по взаємовідносинам з постачальником ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК (код ЄДРПОУ 40396301).

Таким чином, аналізом придбаних товарів та послуг у ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК (код ЄДРПОУ 40396301) ТОВ АВТОТРАНС-СХІД в вересні 2016 РОКУ, враховуючи, що відповідні послуги -із залученням сторонніх осіб та послуги з експлуатації основних засобів та оренди складських приміщень не придбавались, контролюючий орган дійшов висновку, що підприємство ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК не мало можливості здійснювати господарські операції, оформлені у вересні 2016 року.

Дані податкових накладних, виданих та отриманих ТОВ АВТОТРАНС-СХІД (код 40695895) у вересні 2016 з постачальником ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК (код ЄДРПОУ 40396301) та подальшим ланцюгом постачання товарів, вказують на транзитні операції спрямовані на надання податкової вигоди третім особам.

При дослідженні ланцюга постачання, згідно баз даних Архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних у вересні 2016 року підприємством ТОВ АВТОТРАНС-СХІД (код 40695895) придбано послуги у ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК (код ЄДРПОУ 40396301), які в подальшому було реалізовано на адресу ДПДГ " ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ (код ЄДРПОУ 5460456), що ставить під сумнів реальність господарських операцій у зв'язку з неможливістю виконання фінансово - господарських операцій з боку постачальника ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК , а саме:

Реалізація: перевезення вантажу (цукровий буряк).

Придбання: перевезення вантажу (цукровий буряк).

Також встановлено реалізацію товару на адресу ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК , яку фактично неможливо було здійснити у у зв'язку з неможливістю виконання фінансово - господарських операцій з боку підприємства ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК (негативна податкова інформація Броварської ОДПІ від 07.09.2016 року № 5717/7/10-06-12-01/2850), а саме :

Реалізація: шина вантажна 185/75R16C (рис.TOURING К99), шина грузова Double Road 225/75R17.5(pHc.DR785), шина грузова Double Road 275/70R22.5 (pHc,DR366+), шина грузова Double Road 225/75R17.5 (pHC.DR366), та інше.

В той же час, відсутні відомості про майно, складські приміщення, які постачальник ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК використовувало у своїй діяльності. Факт відсутності відомостей, щодо наявності у підприємства власних або орендованих складських приміщень, виробничих потужностей, не надання документів стосовно товару ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК , відсутність відомостей щодо придбання товарів, та знаходження цих товарів на складах, а також відсутність документів, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, техніки та інших засобів, вказує на те, що підприємство (його посадові особи) не могло здійснювати господарську діяльність з постачання товарів, здійснення робіт та послуг.

Таким чином, в ході аналізу встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження товару, та інше в силу відсутності транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у постачальника ТОВ Бізнес Страйк можливостей здійснювати фактичні товарні операції. Також, не можливо встановити кінцевого споживача товару, та встановити факт присутності даного товару. .

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 15.09.2017 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000210141 про зменшення відємного значення з ПДВ на суму 1018447,00 грн. /а.с. 20-21 т. 1/.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 року по справі № 820/3693/17 за адміністративним позовом ДП АГРАРНЕ до ГУ ДФС у Харківській області, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Харківській області № 4084 від 16.08.2017 року про проведення позапланової невиїзної перевірки ДП АГРАРНЕ .

Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2018 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018 року, - відмовлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд України у постановах від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 та від 09.02.2016 року у справі № 826/5689/13-а виклав наступну правову позицію:

Нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої .

Цю позицію підтримано і в постановах Верховного Суду від 17.01.2018 року у справі № 1570/7146/12, від 06.03.2018 року у справі №805/2307/17-а, від 05.06.2018 року у справі № 826/4156/14.

Оскільки судові рішення по справі № 820/3693/17 набрали законної сили, а наказ ГУ ДФС у Харківській області № 4084 від 16.08.2017 року про проведення позапланової невиїзної перевірки ДП АГРАРНЕ скасований, колегія суддів зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 000210141 від 15.09.2017 року, прийняте за результатами цієї перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону та підлягає скасуванню.

Крім цього, погоджуючись із загальним висновком суду, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (подалі - Закон № 996-XIV) визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV, для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, приписами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм убачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (подалі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Наведені норми свідчать про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не відбувалось, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом установлено, що позивач ДП АГРАРНЕ у перевіряємому періоді мав фінасово-господарські взаємовідносини з ТОВ АВТОТРАНС-СХІД .

Матеріалами справи підтверджується, що 12.09.2016 року між позивачем, ДП ДГ ЧЕРВОНИЙ ЖОВТЕНЬ Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (в якості Замовника, правонаступником якого є ДП АГРАРНЕ ) та третьою особою - ТОВ АВТОТРАНС-СХІД (в якості Виконавця) укладено договір перевезення № АС-12092016 (подалі - Договір), відповідно до якого Виконавець зобов'язується доставляти автомобільним транспортом, довірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на одержання вантажу. Замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно додатку № 2 до даного Договору передбачено, що вартість перевезення вантажу складає 215,00 грн. за 1 (одну) тонну на відстані від 120 км. до 140 км., з урахуванням ПДВ.

17.10.2016 року між Виконавцем і Замовником підписано додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що з 21.10.16 року вартість перевезення вантажу складає 235,00 грн. за 1 (одну) тонну на відстані від 120 км. до 140 км., з урахуванням ПДВ.

28.11.2016 року між Виконавцем і Замовником підписано додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої було вказано перелік автотранспорту, яким Виконавець надає послуги Замовнику.

В межах згаданого Договору між згаданими сторонами були проведені господарські операції, які оформлені наступними первинними документами:

- актами виконаних робіт на загальну суму 6110680,55 грн., в тому числі ПДВ 1018446,76 грн. (№ 1 від 16.09.16 року, № 2 від 19.09.16 року, № 3 від 23.09.16 року, № 4 від 26.09.16 року, № 5 від 30.09.16 року). Означені акти виконаних робіт підписані уповноваженими представниками сторін, засвідчені печатками;

- податковими накладними № 1 від 16.09.16 року, № 2 від 19.09.16 року, № 3 від 23.09.16 року, № 4 від 26.09.16 року, № 5 від 30.09.16 року (податкові накладні внесені та зареєстровані в ЄРПН за звітний період та включені до податкової декларації з ПДВ позивача за вересень 16 року).

Фізичне переміщення товару підтверджується товарно-транспортними накладними (реєстр товаротранспортних робіт за кожним актом виконаних робіт та ТТН маються в матеріалах справи).

Зобов'язання по оплаті виконані позивачем шляхом перерахування коштів в сумі 6110680,55 грн., в т.ч. ПДВ 1018446,76 грн. на користь контрагента згідно з платіжними дорученнями № 1128 від 27.09.16 року, № 1124 від 26.09.16 року, № 1091 від 20.09.16 року, № 1144 від 04.10.16 року, № 1147 від 05.10.16 року, № 1181 від 10.10.16 року.

Зазначені господарські операції також відображені озивачем і в бухгалтерському обліку, що підтверджується карткою рахунку № 631 за вересень 2016 року.

При цьому, об'єктивною необхідністю у отриманні відповідних послуг по перевезенню вантажу у ТОВ АВТОТРАНС-СХІД зумовлено тим, що позивач має в своєму користуванні земельну ділянку, що підтверджується ОСОБА_2 на право постійного користування землею І-ХР № 001201 від 24.10.2002 року та довідкою Відділу Держгеокадастру у Балаклійському районі Харківської області від 15.03.16 року № 8-20.09-0.3-554/2-16, на якій вирощує сільськогосподарську продукцію, зокрема, цукровий буряк. Вказаний цукровий буряк необхідно перевезти до інших юридичних осіб - ТОВ ЦУКРОВЕ та ТОВ Сільськогосподарське підприємство БІЛИЙ КОЛОДЯЗЬ за господарськими операціями щодо поставки та продажу цукрового буряку.

Тобто необхідністю в користуванні послугами ТОВ АВТОТРАНС-СХІД обумовлена господарською потребою позивача у перевезенні цукрового буряку до інших контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що означені правочини є діючими, укладеними між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, їх предметом не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони правочинів мають правовий статус платників ПДВ у періоді їх укладення та виконання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи, колегія суддів установила, що вони відповідають вимогам до їх оформлення в розумінні Закону № 996-XIV та Положення № 88, мають всі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, відтак, вони підтверджують реальність вчинених позивачем господарських операцій.

Відповідачем не спростована за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України у ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції і та обставина, що господарські операції позивача за перевіряємий період знайшли своє відображення у господарській діяльності підприємства.

Матеріали справи посвідчують факт виконання ДП АГРАРНЕ зобов'язань за правочинами, укладеними з ТОВ АВТОТРАНС-СХІД шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що, в свою чергу, означає втрату підприємством права власності на них.

Колегія суддів зауважує про відсутність обставин та доказів на їх підтвердження, які б доводили відсутність у ДП АГРАРНЕ об'єктивної потреби на укладання цих правочинів, неспівпадання предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача, фізичну відсутність товару.

Колегія суддів зауважує, що єдиним доводом контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства є те, що контрагент позивача ТОВ АВТОТРАНС-СХІД не має наявних трудових ресурсів для виконання господарських операцій за вересень 16 року, а також відсутність на підприємствах, які були постачальниками товарів та послуг для даного контрагента, а саме - ТОВ БІЗНЕС СТРАЙК власних основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів тощо. ТОВ АВТОТРАНС-СХІД здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов 'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами, в тому числі тими, які не були безпосередніми постачальниками товару, податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.04.2018 року по справі № 826/14549/15 (К/9901/28924/18).

Враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача, суд погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача та задоволення адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції на підставі приписів ч. 2 ст. 6 КАС України враховує те, що Європейський суд з прав людини у п. 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції вказав на те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення &lд; &?т; суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_6 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_7 ОСОБА_8

Постанова у повному обсязі складена і підписана 22 червня 2018 року.