Постанова

від 20.06.2018 по справі 817/69/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 817/69/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"20" червня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_1,

за участю секретаря Нероди І.В.,

представників позивача та третьої особи, третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "15" березня 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Голового управління Держгеокадастру у Рівненській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , Фермерське господарство "Ровіна" про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій, , -

суддя в 1-й інстанції - Недашківська К.М.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 16.03.2018

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Голового управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому просив визнати протиправним рішення відповідача щодо відмови у затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність позивачу для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, викладеної у листі від 22.09.2017 №Л-4673/0-6866/0/6-17; зобов'язати відповідача затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0020 га у власність позивачу для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, кадастровий номер 5624286900:03:002:0076.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку виготовлено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ «Ровіна» громадянина ОСОБА_2, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області» кадастровий номер 5624286900:03:002:0076, та отримано Висновок про його погодження. Проте, після надходження Проекту землеустрою до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на затвердження, позивачу відмовлено у такому затвердженні. Позивач вказує, що відповідачем грубо порушено норми статті 118 Земельного кодексу України, оскільки визначених законом підстав для відмови у затвердженні Проекту землеустрою не було.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання: 43017, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (місцезнаходження: 33013, місто Рівне, вулиця Симона Петлюри, будинок №37; код ЄДРПОУ 39768252) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинення певних дій - задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області у затвердженні «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ «Ровіна» громадянина ОСОБА_2, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області» , викладеної у рішенні від 22 вересня 2017 року №Л-4673/0-6866/0/6-17.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області затвердити «Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ «Ровіна» громадянина ОСОБА_2, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області» кадастровий номер 5624286900:03:002:0076.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема вказує, що земельна ділянка площею 45,0000 га, яка передбачена для розподілу між членами фермерського господарства "Ровіна", перебуває у постійному користуванні ОСОБА_2 Отже вказана земельна ділянка не перебуває у власності чи в оренді самого фермерського господарства чи у власності позивача, а відтак не підлягає передачі у приватну власність членам такого господарства на підставі ст. 31 Земельного кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Фермерське господарство "Ровіна" вказує, що відповідечем було незаконно відмовлено позивачу у задоволенні його гарантованого онституцією України права на отримання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, у зв'язку з чим просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.01.2018р. залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Вважає, що земельна ділянка, яка була передана для постійного користування фермерському господарству була оформлена на голову Фермерського господарства гр.ОСОБА_2 як того вимагали норми ст.ст.2,5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області із заявою від 25.08.2016 про надання дозволу на виготовлення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ "Ровіна" громадянина ОСОБА_2, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, згідно державного акту серії РВ №00154 на підставі рішення Острозької районної ради народних депутатів Рівненської області від 23.05.2001 №146 (а.с. 6).

Наказом від 27.09.2016 №17-4005/16-16-СГ Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області позивачу надано дозвіл на розроблення Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) прощею 3,67 умовних кадастрових гектара, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови Фермерського господарства "Ровіна" громадянина ОСОБА_2, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, а також вирішено також погодити та затвердити відповідно до вимог чинного законодавства розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; Управлінню Держгеокадастру в Острозькому районі Рівненської області при надходженні проекту землеустрою забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "ВЧ" розроблено Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови ФГ "Ровіна" громадянина ОСОБА_2, на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5624286900:03:002:0076.

Експертом державної експертизи Відділу Держгеокадастру у Полонському районі сформовано Висновок від 09.02.2017 про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким Проект землеустрою погоджено.

Першим заступником начальника Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області затверджено Висновок державної експертизи землевпорядної документації від 23.06.2017 №190, яким визначено, що Проект землеустрою в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам та правилам, оцінюється позитивно.

В подальшому Проект землеустрою скеровано на затвердження до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області.

За результатами розгляду клопотання позивача про затвердження Проекту землеустрою, відповідачем надана відповідь від 22.09.2017 №Л-4673/0-6866/0/6-17, якою відмовлено у задоволенні клопотання посилаючись на те, що згідно поданих документів земельна ділянка площею 45 га, яка передбачена для розподілу між членами ФГ "Ровіна" перебуває в постійному користуванні громадянина ОСОБА_2 (державний акт на право постійного користування землею серії РВ №00154, довідка Управління Держгеокадастру у Острозькому районі про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 23.08.2016 №БП-13/0-12/0/6-16). Відповідач у даній відповіді посилається на норми статей 31, 32 Земельного кодексу України, та зазначає про відмову у задоволенні клопотання про затвердження Проекту землеустрою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 14 Конституції України №254к/96-ВР від 28.06.1996р, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001р, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною третьою статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_4 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною восьмою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 186-1 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що Проект землеустрою був погоджений Управлінням Держгеокадастру у Острозькому районі, що підтверджується відповідним висновком.

Згідно з частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

З аналізу наведених норм вбачається, що відмова у затвердженні Проекту землеустрою можлива лише у випадку відсутності його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні Проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 не містять.

Таким чином, відповідач протиправно відмовив позивачу у затвердженні Проекту землеустрою, оскільки законом не визначено чіткого переліку підстав для такої відмови.

Відповідно до частини першої статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Частиною першою статті 31 Земельного кодексу України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися з: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) (частина друга статті 31 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статної 32 Земельного кодексу України, громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідач, відмовляючи у затвердженні Проекту землеустрою, посилається саме на норми статей 31, 32 Земельного кодексу України та вказує, що земельна ділянка прощею 45 га, яка передбачена для розподілу між членами Фермерського господарства "Ровіна", не перебуває у власності чи в оренді самого фермерського господарства, не може вважатися землею фермерського господарства, а відтак не підлягає передачі у приватну власність членам такого господарства, на підставі статті 31 Земельного кодексу України.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та зазначає, що норми статей 31 та 32 Земельного кодексу України є самостійними та регулюють різні випадки передачі членам фермерських господарств у власність земельних ділянок.

Так, стаття 31 Земельного кодексу України визначає право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Стаття 32 Земельного кодексу України визначає право члена фермерського господарства на одержання безоплатно у власність земельної ділянки, вже наданої йому у користування.

У даному випадку позивач, як член фермерського господарства, скористався своїм правом на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), за рахунок, зокрема земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, саме в порядку статті 31 Земельного кодексу України.

Тому, посилання відповідача на норми статті 32 Земельного кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

В матеріалах справи міститься копія Державного акту на право постійного користування землею серії РВ №00154, відповідно до якого посвідчено право громадянина ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою площею 45 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Посилання відповідача на те, що оскільки така земельна ділянка перебуває у користуванні громадянина ОСОБА_2, то вона не може вважатися земельною ділянкою, що використовується саме фермерським господарством на умовах оренди, а відтак і не підлягає поділу між членами фермерського господарства є безпідставним, оскільки в матеріалах справи міститься Рішення Острозької районної ради від 23.05.2001р №146 Про затвердження проекту відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 для створення селянського/фермерського господарства, яким затверджено проект відведення земельної ділянки в постійне користування для створення селянського/фермерського господарства громадянину ОСОБА_2 на площу 45 га за рахунок земель запасу Почапківської сільської ради.

Згідно з статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" №2009-XII від 20.12.1991р, громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування, в тому числі в оренду, подають до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_4 народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, підписану головою створюваного селянського (фермерського) господарства.

Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування за погодженням з сільською, селищною ОСОБА_4 народних депутатів розглядає у місячний термін районна (міська) конкурсна комісія та районна, міська, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_4 народних депутатів, і в разі проходження конкурсного відбору та згоди відповідна ОСОБА_4 замовляє за рахунок Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств державній землевпорядній організації проект відведення ділянки, який розробляється в першочерговому порядку.

Проект відведення земельної ділянки погоджується із власником землі або землекористувачем (за винятком випадків відведення земельної ділянки із земель запасу) відповідно районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами та органом архітектури.

Рішення щодо передачі і надання земельних ділянок громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства відповідні ОСОБА_4 народних депутатів приймають на найближчій сесії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, який являється керівником Фермерського господарства "Ровіна" подав до місцевої ради заяву про одержання земельної ділянки у користування, в тому числі в оренду, для ведення селянського (фермерського) господарства, яка була задоволена. В подальшому отримав Державний акт на право постійного користування землею серії РВ №00154, відповідно до якого посвідчено право громадянина ОСОБА_2 на користування земельною ділянкою площею 45 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та створив фермерське господарство "Надія".

Згідно з статті 9 Закону №2009-XII, після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у ОСОБА_4 народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Для державної реєстрації селянського (фермерського) господарства до відповідної ОСОБА_4 народних депутатів подається заява, статут, якщо це необхідно для створюваної організаційної форми підприємництва, список осіб, які виявили бажання створити його (із зазначенням прізвища, імені та по батькові голови), і документ про внесення плати за державну реєстрацію.

За державну реєстрацію справляється плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Тобто, процедура створення фермерського господарства передбачала першочергове отримання у користування громадянином земельної ділянки для створення такого господарства та отримання відповідного Державного акту. Після отримання такого Державного акту та здійснення державної реєстрації, фермерське господарство набувало статусу юридичної особи.

Почапківською сільською радою Острозького району Рівненської області надано довідку від 13.12.2017р, що Фермерське господарство "Ровіна" - попередня назва "Надія" зареєстроване на території Почапківської сільської ради 01.03.2001р; свою господарську діяльність провадить на земельній ділянці площею 45 га, що надавалася засновнику фермерського господарства ОСОБА_2 для створення цього господарства.

Отже, земельна ділянка площею 45 га, яка підлягає поділу між членами фермерського господарства, зокрема і позивачу, відноситься до земель, що використовуються фермерським господарством на умовах оренди.

Тому, суд відхиляє посилання відповідача на те, що земельна ділянка площею 45 га, що підлягає поділу між членами фермерського господарства, не може бути надана у власність членам фермерського господарства, оскільки не належить на праві користування саме такому господарству.

Суд зазначає, що при розробленні Проекту землеустрою громадянин ОСОБА_2, який являється і засновникам і керівником Фермерського господарства "Ровіна", надав нотаріально засвідчену заяву-згоду на виділення землі в розмірі середньої частки паю на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області члену фермерського господарства "Ровіна" ОСОБА_3 (а.с.60).

Окрім того, в матеріалах справи міститься Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.07.2017р на заяву ОСОБА_3, зі змісту якого вбачається про присвоєння кадастрового номеру земельні ділянці прощею 4,0020 га; цільове призначення для ведення фермерського господарства; категорія земель - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства; кадастровий номер 5624286900:03:002:0078.

Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.

Тобто, при розробленні Проекту землеустрою, земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер, що ідентифікує таку ділянку як окрему.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_3 у затвердженні Проекту землеустрою підлягає задоволенню.

Щодо тверджень відповідача, що задоволення позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області затвердити Проект землеустрою матиме ознаки втручання у дискреційні повноваження державного органу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації ОСОБА_5 Європи №R (80)2, яка прийнята ОСОБА_5 Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій затвердження Проекту землеустрою.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність зобов'язати відповідача затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні голови Фермерського господарства "Ровіна" громадянина ОСОБА_2 на території Почапківської сільської ради Острозького району Рівненської області, кадастровий номер 5624286900:03:002:0076.

Викладені ним доводи в апеляційній скарзі спростовані встановленими вище обставинами та висновками.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Рішення прийнято судом першої інстанції з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від "15" березня 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_1

Повне судове рішення складено "21" червня 2018 р.