Рішення

від 13.06.2018 по справі 379/184/18

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 379/184/18

2/379/142/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2018 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Василенка О.М.

при секретарі: Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Таращі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про стягнення невиплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, згідно договору оренди земельної ділянки №595 від 01.06.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути 6038,00 грн. невиплаченої орендної плати, 1789,40 грн. інфляційних витрат, 385,00 грн. 3% річних за договором оренди №595 від 01.06.2012 року укладеного між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Відродження за 2016 та 2017 роки і судовий збір в розмірі 704,80 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 16.05.2017 року, позивач після смерті свого батька, ОСОБА_3, успадкував земельну ділянку площею 2,0184 га, кадастровий номер 3224480500:03:017:0031, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Великоберезянської сільської ради Таращанського району Київської області.

В свою чергу, батько позивача, отримав у власність дану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, після смерті своєї матері ОСОБА_2.

Після належного оформлення своїх спадкових прав позивачу стала відома правова доля земельної ділянки. Так, ОСОБА_2 уклала договір оренди земельної ділянки № 595 від 01.06.2012 року. Предметом договору була земельна ділянка, яка на даний момент є власністю позивача. Договір був зареєстрований 17.12.2012 року в управлінні Держкомзему Таращанського району Київської області. Строк дії даного договору згідно п. 2.3 становить 5 років. Тобто термін його дії закінчився 17.12.2017 року.

ОСОБА_2 померла 24 лютого 2015 року. Оформивши спадкові права на орендовану земельну ділянку, батько позивача звернувся до набувача права оренди земельної ділянки (товариства з обмеженою відповідальністю Відродження ) за отриманням орендної плати. В 2015 році ОСОБА_3 отримав орендну плату згідно договору оренди земельної ділянки № 595. Враховуючи те, що сума останнього не влаштовувала, оскільки була мізерною, останній виявив наміри розірвати договір оренди, що був укладений його матір'ю в 2012 році.

09.09.2015 року ОСОБА_3, звернувся з заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Відродження про намір розірвати договір оренди № 595. Після його звернення відповідач перестав належним чином платити орендну плату. Так за 2016 та 2017 рік борг по виплаті орендної плати становить 6038,11 грн.

09.10.2016 ОСОБА_3 помер, а позивач після оформлення права власності на дану земельну ділянку 16.05.2017 року не отримував жодних виплат згідно умов даного договору. Позивач, неодноразово, в усному порядку, звертався до відповідача, з вимогою про виплату орендної плати, згідно умов договору № 595, але отримував відмову. Згідно умов договору заборгованість по орендній платі становить 6038,00 грн.. Тому позивач змушений звернутися до суду за захистом свої прав.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та проси їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві до нього.

Свідок ОСОБА_4 показав, що спірною земельною ділянкою з кадастровим номером №3224480500:03:017:0031 ТОВ Відродження в період 2016-2017 років не використовувалася, оскільки між позивачем ОСОБА_1 та ПСП Ківшовата укладено договір оренди вказаної земельної ділянки від 19.11.2015 року, в зв'язку з чим орендна плата за вказаний період не здійснювалася.

Врахувавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення обох сторін, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.06.2012 року між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю Відродження було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,0184 га, кадастровий номер 3224480500:03:017:0031 №595. Термін дії договору становив 5 років.

24.02.2015 року ОСОБА_2 померла.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 26.08.2015 №835 виданого приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,0184 га, кадастровий номер 3224480500:03:017:0031 успадкував ОСОБА_3 (батько позивача).

09.10.2016 року ОСОБА_3 помер.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.05.2017, №829, виданого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 земельну ділянку площею 2,0184 га, кадастровий номер 3224480500:03:017:0031 успадкував ОСОБА_1 (позивач по справі).

Так, відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі , відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 Закону України Про оренду землі ).

Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності (ст. 3 Закону України Про оренду землі ).

Статті 4 та 5 Закону України Про оренду землі встановлюють, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи, а орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про оренду землі за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі , розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Відповідно до положень статті 22 Закону України Про оренду землі (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Крім того, згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині 1 ст. 628 ЦК України зазначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору або актів цивільного законодавства.

З фактичних обставин справи вбачається, що за життя ОСОБА_3 до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки площею 2,0184 га, кадастровий номер 3224480500:03:017:0031 від 01.06.2012 № 595, який укладений між ОСОБА_2 Андрієвною та ТОВ Відродження , 19.11.2015 року уклав договір оренди № 543 вказаної земельної ділянки з ПСП Ківшовата на строк 7 років.

Стаття 204 ЦПК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А згідно зі ст.ст. 77, 78 цього Кодексу докази повинні бути належними і допустимими.

Враховуючи те, що відповідач за період з 2016 по 2017 роки спірною земельною ділянкою площею 2,0184 га, кадастровий номер 3224480500:03:017:0031 не користувався, а тому і не сплачував орендну плату, суд вважає, що права позивача не порушені оскільки з 19.11.2015 діє новий договір, який є чинним і його правомірність ніким не оспорювалася.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 203, 204, 215 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: 07403, АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1) до товариства з обмеженою відповідальністю Відродження (ЄДРПОУ 31824199, місцезнаходження: 09550 Київська область м. Тараща вул. Крупської, 1 ), про стягнення невиплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, згідно договору оренди земельної ділянки №595 від 01.06.2012 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.

У відповідності до п.п. 15.5, п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Таращанський районний суд Київської області.

Повний текст рішення складено 22.06.2018.

Головуючий:ОСОБА_7