Постанова

від 23.06.2018 по справі 373/2020/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/2020/17 Головуючий у І інстанції Керекеза Я. І. Провадження № 22-ц/780/2268/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 58 23.06.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

учасники справи:

позивач - Переяслав-Хмельницький міськрайонний центр зайнятості,

представник позивача - ОСОБА_4

відповідач - ОСОБА_5 , -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2018 року у справі за позовом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_5 про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 8020,38 грн.,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом та просив стягнути на свою користь 8020 грн. 38 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю з ОСОБА_5, посилаючись на те, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості отримував допомогу по безробіттю, не повідомив про наявність укладеного ним 25 грудня 2012 року з ПАТ Київобленерго договору цивільно-правового характеру, тоді як дана обставина впливає на умови призначення та виплати допомоги по безробіттю.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2018 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 8 020,38 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю на користь Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості, а також стягнуто з відповідача судовий збір в розмірі 704,8 грн. на користь держави.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що перед тим, як стати на облік до Переяслав-Хмельницького ЦЗ він звернувся із заявою до ПАТ Київобленерго про розірвання договору і оплати за даним договором з березня 2013 року вже не отримував. Тобто, він ніяк не міг умисно зловживати своїми обов'язками, так як був упевнений, що цивільно-правова угода розірвана.

У відзиві на апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницький міськрайонний центр зайнятості зазначає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судовому засіданні сторони підтримали свої позиції.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1)письмовими, речовими і електронними доказами;

2)висновками експертів

3)показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність укладеного відповідачем 25 грудня 2012 року з ПАТ Київобленерго договору цивільно-правового характеру №14, який діяв на час звернення відповідача до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та протягом перебування на обліку і отримання допомоги по безробіттю, є порушенням ним вимог ч.2 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття та відповідно до ч.3 ст.36 вказаного Закону є підставою для стягнення суми незаконно отриманого забезпечення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду.

Відповідно до ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статусу безробітного може набути, зокрема,особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.3 ст.44 Закону України Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Пунктом 8 ч.1 ст.45 Закону України Про зайнятість населення передбачено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ від 20.03.3013року № 198, центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Пунктом 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.03.2009 за №232/15248, передбачено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Судом першої інстанції встановлено, що 05 квітня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного, а 12 квітня 2013 року із заявою про виплату допомоги по безробіттю.

З витягів із наказів Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості про прийняті рішення по ОСОБА_5 вбачається, що наказом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 05 квітня 2013 року за №НТ130405, ОСОБА_5 надано статус безробітного.

Наказом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 12 квітня 2013 року за №НТ130412, ОСОБА_5 призначено допомогу по безробіттю з 12 квітня 2013 року по 06 квітня 2014 року.

Наказом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 12 квітня 2013 року за №НТ130412, ОСОБА_5 розпочато виплату допомоги по безробіттю з 12 квітня 2013 року.

Наказом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 08 січня 2014 року за №НТ140108, ОСОБА_5 скорочено виплату допомоги по безробіттю з 07 січня 2014 року по 06 квітня 2014 року.

Наказом Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 11 січня 2014 року за №НТ140111, ОСОБА_5 припинено виплату допомоги по безробіттю в зв'язку з поданням безробітним заяви про припинення реєстрації.

Із заяви про надання статусу безробітного та рекомендацій клієнту щодо сприяння працевлаштуванню, що були підписані відповідачем 05 квітня 2013 року, вбачається, що останній був ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені ЗУ Про зайнятість населення та Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , і вказала, що, зокрема, пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує.

25 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством АЕС Київобленерго та ОСОБА_5 був укладений договір цивільно-правового характеру №14.

Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону Про зайнятість населення №252 від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_5 під час перебування на обліку в Переяслав-Хмельницькому Хмельницького міськрайонного центр зайнятості з 05 квітня 2013 року по 11 січня 2014 року, надавав послуги згідно договору цивільно-правового характеру ПАТ Київобленерго з 01 січня 2013 року по 01 липня 2013 року та отримав винагороду за надані послуги в сумі 1127 грн.30 коп. Додаткова угода від 01 липня 2013 року припинила дії договору 01 липня 2013 року.

Відповідно до наказу директора Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості від 15 листопада 2016 року за № 141 головний бухгалтер провів розрахунок по персональній картці ОСОБА_5, сума переплати за період з 12 квітня 2013 року по 06 січня 2014 року в зв`язку з виявленням факту працевлаштування під час перебування на обліку як безробітного по розслідуванню страхового випадку становить - 8020 грн.38 коп.

З метою досудового врегулювання спору 17 листопада 2016 року відповідачу було вручено претензію №1560/02 Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості про повернення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 8020 гривень 38 коп. На день розгляду справи кошти до центру зайнятості відповідачем повернуті не були.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив, що підписи на заяві та рекомендації клієнту щодо сприяння працевлаштуванню від 05 квітня 2013 року зроблені ним власноручно. Наказ позивача про стягнення з нього коштів в сумі 8020 грн. 38 коп., з яким ознайомився у грудні 2016 року, не оскаржував.

Відповідач надав суду акти приймання-передачі наданих послуг за січень-березень 2013 року та індивідуальні відомості про застраховану особу з Пенсійного фонду України, зокрема, і за 2013 рік. Також надав довідку від 09.12 2016 з ПАТ Київобленерго про отримання доходів та періоду надання послуг за договором цивільно-правового характеру, з якого вбачається, що він надавав послуги з 01.01.2013 по. 01.07.2013. Будь-яких інших доказів не надав.

Неповідомлення відповідачем ОСОБА_5 про наявність укладеного ним 25 грудня 2012 року з ПАТ Київобленерго договору цивільно-правового характеру №14, згідно якого він доставляв споживачам електроенергії різні повідомлення та фіксував показники лічильників, який діяв на час звернення відповідача до центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та протягом перебування на обліку і отримання допомоги по безробіттю, є порушенням ним вимог ч.2 ст.36 Закону України Про загальнообов'язкове держане соціальне страхування на випадок безробіття та відповідно до ч.3 ст.36 вказаного Закону є підставою для стягнення суми незаконно отриманого забезпечення.

ОСОБА_5 рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного центру зайнятості про повернення коштів не оскаржував.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 45 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг).

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною третьою статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до підпункту 1 пункту 37 Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198 , центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Факт отримання чи неотримання ОСОБА_5 коштів, в якості винагороди не змінює його обов'язку повідомити центр зайнятості про обставин, що впливають на умови виплати забезпечення.

Отже, укладений застрахованою особою, яка має статус безробітної, такого договору є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов'язків та відповідно до частини третьої статті 36 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення за період з 12 квітня 2013 року по 11 січня 2014 року у сумі 8 020,38 грн.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить. Посилання апелянта на закінчення дії договору з ПАТ Київобленерго в березні 2013 року колегія суддів не бере до уваги, оскільки це спростовується наявними письмовими доказами, зокрема і поданими особисто відповідачем (довідка № 1065 від 09.12.2017). Дія цивільно-правового договору була припинена 01.07.2013 року.

Оскільки, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374 - 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2018 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: