Постанова

від 19.06.2018 по справі 636/2864/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м.Харків

справа № 636/2864/17

провадження № 22-ц/790/3120/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого : Колтунової А.І.,

суддів: Пилипчук Н.П., Кругової С.С.

за участю: секретаря - Семикрас О.В.

учасників справи -

представника відповідача -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку за апеляційною скаргою директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 - ОСОБА_3 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2018 року, ухвалене суддею - Оболєнською С.А. в залі суду в м.Чугуєві, Харківської області,-

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 (далі СТОВ Колос 2000 ) про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на ті обставини, що він на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії РЗ № 780068 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 6,8300 га, розташованої на території Введенської сільської ради Чугуївського району Харківської області.

Між ним та СТОВ Колос 2000 10 січня 2005 року було укладено договір оренди, строком на 5 років.

З 2013 року відповідач користується ділянкою без достатніх правових підстав. Після 2005 року жодних договорів, додаткових угод до них чи інших правочинів позивач не укладав і відповідних документів не підписував.

Відповідно до висновку судово - почеркознавчої експертизи, що була проведена Харківським науково - дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_4 від 07 липня 2017 року встановлено, що підпис в угодах про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 11 червня 2013 року виконаний не ОСОБА_2

Добровільно повертати належну на праві власності земельну ділянку позивача відповідач не бажає.

У зв'язку з чим, позивач просив суд визнати недійним договір оренди земельної ділянки від 10 січня 2005 року, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ Колос 2000 , зобов'язати СТОВ Колос 2000 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,8300 га, стягнути з СТОВ Колос 2000 розмір сплаченого судового збору.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2018 року позов ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 10 січня 2005 року, укладений між ОСОБА_2 та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Колос 2000 , відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 6,8300 га на території Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області (кадастровий номер 6325455300:05:000:0079), зареєстрований комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації , номер запису про інше речове право 16144677. Зобов'язано сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Колос 2000 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,8300 га (кадастровий номер 6325455300:05:000:0079). Стягнено з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 на користь ОСОБА_2 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, директором СТОВ Колос 2000 ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на ті обставини, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі. Зазначає, що в якості обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ним не підписувалась угода про зміну та доповнення до договору оренди землі, підпис який в ній міститься нібито не належить позивачу, проте у позовних вимогах позивач просив суд визнати недійсним саме договір оренди землі від 10 січня 2005 року. Посилається на те, що угода про зміну та доповнення до договору оренди землі є окремим правочином. Твердження позивача щодо підроблення підпису відповідачем жодним чином не доведене. Крім того кримінальне провадження № 42016220440000075 за заявою ОСОБА_6 перебуває в провадженні слідчого відділу Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області. Рішення по суті справи у даному кримінальному провадженні судом не приймалося.

В суді апеляційної інстанції представник СТОВ Колос 2000 підтримував апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. У заяві просив суд розглядати справу без його участі (а.с. 112, 117).

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 до СТОВ Колос 2000 про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання повернути земельну ділянку, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди землі від 10 січня 2015 року пройшов державну реєстрацію, а отже є укладеним, він є оспорюваним і витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння можливо за умови визнання цього договору недійсним.

Судом на підставі висновку судово-почеркознавчої експертизи №6775/12179 від 07 липня 2017 року встановлено, що позивач не підписував угоду про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 11 червня 2013 року, а отже відсутнє волевиявлення власника, що є підставою для визнання договору недійсним.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами та не оспорюється сторонами, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,8300 га, кадастровий № 6325455300:05:000:0079, виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Введенської селищної ради Чугуївського району Харківської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії Р3 №780068 (а.с. 8).

10 січня 2005 року між ОСОБА_2 та СТОВ Колос 2000 було укладено договір оренди землі строком на п'ять років з моменту його реєстрації, яка здійснена 30 травня 2008 року у Чугуївському відділі Харківської регіональної філії державного підприємства центр державного земельного кадастру за № 040868200041 (а.с. 12).

Факт укладення зазначеного договору оренди земельної ділянки, його підпису та виконання ОСОБА_2 не оспорюється.

Строк дії зазначеного договору оренди був визначений 5 років (а.с. 12).

11 червня 2013 року між сторонами була укладена угода про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Строк дії договору визначений 25 років (а.с. 17).

Зазначеною угодою були внесені в договір оренди від 10 січня 2005 року наступні зміни, а саме, в п.1 розділу Предмет договору , в якому зазначено, що орендодавець на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія РЗ № 780068 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Введенської сільської ради Чугуївського району Харківської області, кадастровий номер 6325455300:05:000:0079;

в п.5 розділу Об'єкт оренди про те, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 158225,43 грн. після індексації станом на 01 січня 2013 року;

в п.8 розділу Строк дії договору , в якому зазначено, що договір укладено строком на двадцять п'ять років. Після закінчення строку договору оренди Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію;

в п.9 розділу Орендна плата , про те, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 3.0 % від нормативної грошової оцінки з урахуванням добутку коефіцієнта індексації за попередні роки, що становить 4 746,76 грн. на рік;

доповнено розділ Умови використання земельної ділянки пунктом 17.1, згідно до якого орендарю забороняється передача у заставу, спадщину та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Інші умови даного договору залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ними зобов'язання.

З копії висновку судово-почеркознавчої експертизи №6775/12179 від 07 липня 2017 року, проведеної експертами ХНДІСЕ ім. засл. проф. ОСОБА_4 під час досудового розслідування кримінального провадження №42016221440000075, вбачається, що підписи від імені ОСОБА_2 в двох угодах про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 11 червня 2013 року, розташовані в графі Орендодавець , виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_2 (а.с. 66 -84).

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що волевиявлення позивача на внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2005 року відсутнє.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право власності в Україні є непорушним, а за ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом, і такого обов'язку власника у даній справі не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які передбачені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були правові підстави для визнання недійсними правочину в частині внесення змін до вищезазначеного договору в редакції угоди про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 11 червня 2013 року.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що вищенаведена угода про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення є невід'ємною частиною основного договору оренди земельної ділянки та на її укладення не було волевиявлення позивача.

Проте, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки у повному обсязі, оскільки дійсність договору оренди земельної ділянки в редакції від 10 січня 2005 року позивачем не оскаржується.

Його умови сторонами були виконані.

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що є правові підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в частині внесених змін вищенаведеною угодою та зміні судового рішення відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України.

Доводи скаржника про те, що при розгляді справи позивачем не було надано доказів щодо вчинення підпису в договорі не ОСОБА_2, а іншою особою, не заслуговують на увагу, оскільки суду надані належним чином завірені письмові докази про те, що підпис від імені ОСОБА_2 в угоді про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 11 червня 2013 року, розташована в графі Орендодавець , виконаний не ОСОБА_2 (а.с. 66-71).

Висновок судової почеркознавчої експертизи № 6775/12179 від 07 липня 2017 року, складений за кримінальним провадженням № 42016221440000075, відповідно до вимог ст.ст. 77,78, 79 ЦПК України є належним, допустимим та достовірним доказом.

Відповідач при розгляді справи як в суді першої так і апеляційної інстанції клопотання про проведення судово - почеркознавчої експертизи в рамках зазначеної справи не заявляв.

Отже, суд першої інстанції правильно вважає, що надані позивачем докази є достатніми для встановлення відсутності волевиявлення позивача на укладення угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині покладення обов'язку на СТОВ Колос 2000 повернути ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 6,8300 га, то колегія суддів вважає, що в зазначеній частині рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки строк дії основного договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2005 року закінчився, а внесені зміни до договору угодою від 11 червня 2013 року є недійсними, то суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що земельна ділянка підлягає поверненню її власнику.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу та змінює рішення суду, то згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України перерозподіляє судові витрати по справі.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір при зверненні до суду у сумі 640,00 грн. (а.с. 1), відповідачем при подачі апеляційної скарги 960,00 грн. (а.с. 95).

Оскільки колегія суддів частково задовольняє апеляційну скаргу та змінює рішення суду, то є підстави для перерозподілу судових витрат згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України.

Отже, позивачу підлягає компенсація судових витрат у розмірі 640,00 грн., а відповідачу - 480,00 грн.

На підставі ч.10 ст. 141 ЦПК України колегія суддів стягує з відповідача на користь позивача різницю у сумі судових витрат, а саме, 160,00 грн. (640,00 - 480,00 грн.)

Керуючись, ст.ст. 367, 368, ст. 371, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376,ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2018 року - змінити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 про визнання договору оренди землі недійсним задовольнити частково.

Визнати недійсними пункт 1 розділу Предмет договору , пункт 8 розділу Строк дії договору , пункт 9 розділу договору Орендна плата та розділу Умови використання земельної ділянки , якими доповнений пункт 17.1 Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 10 січня 2005 року в редакції Угоди про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення від 11 червня 2013 року.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Колос 2000 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 160,00 грн.

В іншій частині рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 червня 2018 року.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: Н.П. Пилипчук

ОСОБА_7