Ухвала

від 15.06.2018 по справі 757/24423/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/24423/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2018 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНКОМС" про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

18.05.2018 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ТОВ «ПРОМІНКОМС» в порядку ст. 174 КПК України.

Директор ТОВ «ПРОМІНКОМС» ОСОБА_5 у вимогах даного клопотання просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018 р. на грошові кошти ТОВ «ПРОМІНКОМС» (код ЄДРПОУ 41534208), які розміщені на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 відкритих в ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627).

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, вказує, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано, без достатніх правових підстав, також посилається на те, що кошти, на рахунку який арештовано, є власністю товариства, не є речовим доказом, а грошові кошти не відповідає критеріям визначеними ст. 98 КПК України. Окрім того, органом досудового розслідування не доведена можливість використання як доказів арештованих грошових коштів та не вказано. Слідчим не було надано доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

У судовому засідання представник особи, яка заявила клопотання ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотання підтримав, просив задовольнити та скасувати накладений арешт на грошові кошти ТОВ «ПРОМІНКОМС».

Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечив, посилаючись на необгрунтованість поданого клопотання та необхідність подальшого збереження арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42017000000002966 від 19.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205, ч. 5 ст. 191 КК України.

В рамках означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ПРОМІНКОМС» (код ЄДРПОУ 41534208), які розміщені на банківських рахунках: № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 відкритих в ПАТ «Сбербанк» (МФО 320627).

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Отже, ТОВ «ПРОМІНКОМС» є належним суб`єктом звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна на підставі та в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Згідно з п. 18 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018 вбачається, що підставою накладення арешту на грошові кошти належні ТОВ «ПРОМІНКОМС» є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження (ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

Разом з тим, станом на час розгляду клопотання слідчим суддею даних які б свідчили, що будь-кому із службових осіб ТОВ «ПРОМІНКОМС» повідомлено про підозру відсутні.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заперечуючи у судовому засіданні щодо скасування арешту, має місце посилання прокурора на постанову про визнання речовими доказами коштів, які знаходяться на банківських рахунках, на скасуванні арешту яких вимагає суб`єкт звернення.

При цьому, прокурором не надано належних та допустимих підтверджуючих документів щодо протиправності джерел набуття грошових коштів ТОВ «ПРОМІНКОМС», а відтак слідчий суддя в даному випадку враховує, що наданими даними спростовується висновок про те, що арештовані грошові кошти, які знаходяться на рахунках згаданих вище, є предметом кримінального правопорушення та відповідають критеріям визначеним у ст. 98 КПК України.

Підсумовуючи вище викладене, слідчий суддя вважає, порушеним гарантоване право власника на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, як безпідставно обмежене в силу положень національного законодавства, так і з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи, що у матеріалах клопотання відсутні достатні докази вчинення злочину за участю ТОВ «ПРОМІНКОМС», наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту грошових коштів взагалі спростовується. Тобто, спростовується той факт, що грошові кошти, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , здобутті незаконним шляхом, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-175, 309 КПК України,-

У Х В А Л И В :

скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.05.2018 (№757/19271/18-к) у кримінальному провадженні №42017000000002966, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНКОМС" (код ЄДРПОУ 41534208), що розміщені на рахунках: НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 відкритих в ПАТ "СБЕРБАНК"(МФО 320627), в тому числі заборону здійснювати видаткові операції. Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1