Постанова

від 12.06.2007 по справі 7/726

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/726

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.06.2007                                                                                           № 7/726

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Шипка  В.В.

 суддів:                                           

 За участю представників:

 від позивача - Субботіна О. В., Губар А. А.

 від відповідача - Дроботько О. В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово-будівельний кооператив "Взуттєвик-5"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 19.02.2007

 у справі № 7/726  

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" вособі Розрахункового департаменту

 до                                                   Житлово-будівельний кооператив "Взуттєвик-5"

 про                                                  стягнення 4814,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2007р. у справі № 7/726 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” в особі Розрахункового департаменту до Житлово-будівельного кооперативу “Взуттєвик-5” про стягнення 4 814 грн. 44 коп.

27.03.2007р. Житлово – будівельний кооператив “Взуттєвик-5” звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якому просить його скасувати, зазначивши, що спірне рішення прийнято з порушенням норм матеріального права; висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають обставинам справи; відповідно до рішення Київської міської ради від 24.11.2005р., яке було чинним до 25.05.2006р., позивач не мав права виставляти до оплати рахунки за холодну воду, яка є сировиною гарячої води; згідно із ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” розрахунок за спожиту гарячу воду повинен проводитись між балансоутримувачем бойлеру, балансоутримувачем будинку та споживачем; бойлер для відповідача знаходиться на балансі не позивача, а АЕК “Київенерго”; таким чином позивач не має права виставляти відповідачу рахунки за холодну воду, яка йде на підігрів.

В поясненнях по справі позивач просив суд залишити рішення суду без змін, вказуючи на те, що на підставі ст. 604 ЦК України сторони здійснили новацію договору, а саме зобов'язання за первісним договором від 19.02.1999р. № 6297/4-14 були замінені новими зобов'язаннями за договором № 02727/4-02 від 08.07.2003р.,  в зв'язку з цим договір від 19.02.1999р. № 6297/4-14 вважається розірваним; стягнення оспорюваної суми здійснюється позивачем на підставі договору № 02727/4-02 від 08.07.2003р.; оскільки в процесі судового провадження відповідач погасив заборгованість за період з 01.11.2001р. по 01.10.2005р., позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача борг в сумі 4 373 грн. 48 коп. за період з 01.10.2005. по 01.12.2006р.; своїми листами відповідач підтвердив факт постачання позивачем холодної води; заперечень щодо кількості або вартості отриманих послуг відповідачем не надано; таким чином позовні вимоги обґрунтовані, а рішення суду підлягає залишенню без змін.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 08.07.2003р. між ВАТ “АК “Київводоканал” (постачальник) та Житловим кооперативом “Взуттєвик-5” (абонент) було укладено договір № 02727/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1, п. п. а) п. 2.1., п. п. а) п. 2.2., п. п. 3.1., 3.4., 3.5., 7.1. якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65; постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 “Вода питна”; абонент сплачує вартість послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін цього договору; кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента; абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента; у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом; цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

14.11.2006р. ВАТ “АК “Київводоканал” звернулося з позовом до ЖБК “Взуттєвик-5” про стягнення 4 814 грн. 44 коп. боргу. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 6297/4-14 від 19.02.1999р., який пізніше було переукладено на новий договір № 02727/4-02 від 08.07.2003р.; відповідно до умов вказаних договорів в період з листопада 2001р. по червень 2006р. позивачем відповідачу надано послуг на суму 48 454 грн. 13 коп.; надані послуги відповідач оплатив на 43 639 грн. 69 коп.; таким чином заборгованість відповідача складає 4 814 грн. 44 коп.

19.02.2007р. позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 4 373 грн. 48 коп., зазначивши, що відповідач розрахувався з позивачем за надані послуги з постачання холодної води; сума боргу за холодну воду, яка йде на підігрів гарячої за період з 01.10.2005р. по 01.12.2006р. становить 4 373 грн. 48 коп.

У своєму відзиві відповідач не погодився з доводами позовної заяви, вказуючи на те, що до неї не додано доказів об'єму, кількості спожитих послуг; відповідач не визнає борг у сумі 3 388 грн. 06 коп. за підігрів води; згідно звітної документації відповідач переплатив за приймання стоків 1 128 грн. 32 коп.; сума коштів за підігрів води і коштів, переплачених за приймання стоків, перевищує суму боргу, заявлену позивачем.   

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2007р. у справі № 7/726 позов задоволено повністю. Рішення мотивоване тим, що поясненнями позивача, а також наданим розрахунком підтверджується наявність заборгованості у відповідача в сумі 4 373 грн. 48 коп.; доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано; позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.  

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню повністю в зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, враховуючи наступне.

Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином за своєю правовою природою договір № 02727/4-02 від 08.07.2003р. є договором про надання послуг.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

08.07.2003р. між сторонами було укладено договір № 02727/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення.

На виконання умов вказаного договору позивач надавав відповідачеві послуги з питного водопостачання та водовідведення.

Звертаючись з позовом до суду, позивач, зважаючи на те, що розрахунки за інші види послуг відповідачем здійснені,  вимагає стягнення з останнього заборгованості за постачання холодної води, що використовувалась для виготовлення гарячої.

Проте господарський суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що  вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” питне водопостачання – це діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання.

Пунктом 1.1. договору № 02727/4-02 від 08.07.2003р. передбачено, що постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України.

Проаналізувавши спірний договір й інші матеріали справи, апеляційний господарський суд вважає, що даний договір, не передбачає обов'язку відповідача оплачувати послуги з постачання холодної води, що використовувалась для виготовлення гарячої, оскільки укладений цей договір у 2003 році, а вимоги про оплату послуги за гаряче водопостачання позивач став пред'являти абоненту вже в процесі дії договору, не вимагаючи при цьому його зміни, уточнення або доповнення.

Доказом того, що між сторонами були відсутні зобов'язання з постачання та оплати холодної води, яка йшла на підігрів, є також те, що 20.02.2007р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією підписати додаткову угоду до основного договору від 08.07.2003р. № 02727/4-02, якою б визначався обсяг та порядок проведення розрахунків за послугу з постачання холодної води для підігріву та прийняття відповідної кількості стічних вод.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що у відповідача відсутній обов'язок сплачувати вартість послуг з постачання холодної води, яка використовувалася для виготовлення гарячої, що, в свою чергу,  свідчить про безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за вказані послуги.

Посилання позивача на те, що відповідач прийняв кількість та вартість послуг наданих позивачем, оскільки не складав акти звірки взаєморозрахунків відповідно до п. 3.5. договору № 02727/4-02 від 08.07.2003р., не заслуговують на увагу, так як розрахунки за постачання холодної води, що використовувалась для виготовлення гарячої, не є предметом вказаного договору, а тому не регулюється положеннями останнього.

Місцевий господарський суд, постановляючи спірне рішення, на вказані вище обставини справи уваги не звернув, належної юридичної оцінки їм не дав, що призвело до невірного вирішення спору по суті.

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2007р. у справі № 7/726 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал” (ідентифікаційний код 03327664; 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1а) на користь Житлово-будівельного кооперативу “Взуттєвик-5” (ідентифікаційний код 24361777; 02140, вул. Руденка, 9) 51 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.06.07 (відправлено)