Постанова

від 19.06.2018 по справі 605/536/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 605/536/17Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 22-ц/789/515/18 Доповідач - Хома М.В. Категорія - 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - Хоми М.В.

суддів - Сташків Б. І., Костів О. З.,

секретар - Романюк Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 27 березня 2018 року, ухвалене суддю Горуцом Р.О. у цивільній справі №605/536/17 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2017 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 звернулись в суд із позовом, в якому просили припинити право власності відповідачів на належні їм частки - 1/6 ОСОБА_4 та 1/12 ОСОБА_5 у житловому будинку з надвірними спорудами, який розташований по вул. Утратниця (Топоркова), 68 в с. Старе Місто, Підгаєцького району Тернопільської області, а також на 1/4 частину земельної ділянки за вказаною адресою, та визнати за позивачами право власності на вказане майно в рівних частках.

Позов обґрунтовано тим, що спірний житловий будинок належить позивачам по 1/4 частині кожному, а також відповідачам - 1/6 ОСОБА_4 та 1/12 ОСОБА_5 Будинок розташований на земельній ділянці, співвласниками якої згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку в рівних частках є позивачі, а також ОСОБА_6 - матір відповідачів, яка померла 8.03.2009 року. Відповідачі прийняли спадщину після її смерті та зареєстрували право власності на житловий будинок, однак право власності на земельну ділянку, на якій розташований цей будинок, не зареєстрували.

Оскільки частка відповідачів у спільному майні є незначною, відповідачі не проживають у спірному будинку, не користуються ні будинком, ні земельною ділянкою, не утримують його, проживають в іншому житлі, тому припинення на підставі ст. 365 ЦК України їх частки у спільному майна з виплатою їм вартості їхньої частки у майні, яка внесена на депозитний рахунок суду, не завдасть їм істотної шкоди та захистить право позивачів на користування, утримання та розпорядження належним їм майном.

Рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 27 березня 2018 року позов задоволено частково.

Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/6 частину та ОСОБА_5 - на 1/12 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд, що розташовані за адресою: с. Старе Місто вул. Утратниця, 68 Підгаєцького району Тернопільської області, з компенсацією належних їм часток - ОСОБА_4 - 36 730 грн., ОСОБА_5 - 18 365 грн., які попередньо внесені позивачами на депозитний рахунок суду.

Визнано за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в рівних частках право власності на належну ОСОБА_4 1/6 частку житлового будинку у с. Старе Місто вул. Утратниця, 68 Підгаєцького району Тернопільської області, тобто по 1/18 частці за кожним, та на належну ОСОБА_5 1/12 частку цього ж будинку - по 1/36 за кожним.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Повернуто попередньо внесені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 31 жовтня 2017 року на р/р 31211206700445 Держбюджет Підгаєцького району, код отримувача 36084944, код банку отримувача 838012, банк отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області кошти в сумі 24850 грн., тобто по 8283,30 грн. кожному.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 просять рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, припинити право власності відповідачів на 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий номер 6124887300:03:001:0072), загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у с.Старе Місто Підгаєцького району, на якій розташований належни й позивачам житловий будинок, з компенсацією відповідачам вартості їх частки земельної ділянки в сумі 24 850,00 грн. за рахунок коштів, попередньо внесених позивачами на депозитний рахунок суду, та визнати за позивачами право власності в рівних частках на 1/4 частину земельної ділянки.

Зазначають, що відповідачі прийняли спадщину після смерті їх матері ОСОБА_6, подавши відповідні заяви у нотаріальну контору, однак право власності на належну спадкодавцю ОСОБА_6 1/4 частину земельної ділянки не оформили, хоча згідно вимог ч.1 ст. 1297 ЦК України зобов'язані звернутися до нотаріуса за видачею їм свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно. Суд першої інстанції не врахував правову позицію, висловлену у постанові Верховного суду України від 23.01.2013 року у справі №6-164 цс12, згідно якої у спадкоємця право володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, а право розпорядження - з моменту державної реєстрації цього майна. Судом не враховано норми ст. 120 ЗК України, ст.ст. 1223, 1225, 1296, 1297 ЦК України. Відповідачі прийняли спадщину після смерті їх матері ОСОБА_6, проте за видачею свідоцтва про право на спадщину - 1/4 частину належної ОСОБА_6 земельної ділянки у с.Старе Місто Підгаєцького району, на якій розташований житловий будинок по вул. Утратниця, 68, не звертаються, що свідчить про непотрібність їм такого майна.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони у судове засідання не з»явилися.

Від представника позивачів ОСОБА_7 на адресу суду надійшла письмова заява про слухання справи у її відсутності та відсутності позивачів.

Відповідачі у судове засідання не з»явилися. Справа двічі відкладалася у зв»язку з неявкою відповідачів. Про кожне судове засідання відповідачі повідомлялися шляхом направлення їм повісток рекомендованим листом, однак на адресу суду поверталися судові повістки із зазначенням причини невручення адресатам - у зв»язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідачу ОСОБА_4 судові повістки направлялися за адресою його місця реєстрації - м. Бережани, вул. Сонячна, 4/3, а ОСОБА_5 - за двома адресами - за місцем реєстрації у с. Старе Місто Підгаєцького району, вул. Утратниця, 68, та за інформацією про місце фактичного проживання - м. Бережани, вул. Сонячна, 4/3.

У матеріалах справи наявна довідка Староміської сільської ради Підгаєцького району №1439 про те, що ОСОБА_4 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, але за цією адресою ніколи не проживав і не проживає.

Оскільки місцезнаходження відповідачів та місце їх роботи невідоме, тому відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідачі були викликані до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене 4 червня 2018 року, тобто не пізніше 10 днів до дати судового засідання 19 червня 2018 року. З опублікуванням оголошення про виклик відповідачі вважаються такими, що повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення оскаржується лише позивачами в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо припинення права власності відповідачів на 1/4 частину земельної ділянки, тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції саме в цій частині.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить кожному по 1/4 частці житлового будинку з надвірними будівлями, що в с. Старе Місто по вул. Утратниця, 68 Підгаєцького району Тернопільської області, що підтверджується реєстраційними посвідченнями, виданими Бережанським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 18 листопада 2002 року, нотаріально посвідченим свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11 жовтня 2002 року та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18 серпня 2010 року виданим Підгаєцьким районним бюро технічної інвентаризації.

Також позивачі є співвласниками (по 1/4 частині кожен) земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 6124887300:03:001:0072, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в с. Старе Місто по вул. Утратниця Підгаєцького району Тернопільської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №122502 від 26 серпня 2008 року.

Власником ще 1/4 частини зазначеної земельної ділянки була ОСОБА_6, яка померла 8.03.2009 року.

Спадщину після її смерті прийняли її сини - відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які у встановлений законом строк подали нотаріусу заяви про прийняття спадщини та уклали договір про поділ спадкового майна.

Відповідач ОСОБА_4 є власником 1/6 частини вищевказаного житлового будинку у с.Старе Місто Підгаєцького району, а відповідач ОСОБА_5 - власником 1/12 частини цього ж будинку.

Задовольнивши позовні вимоги про припинення права власності відповідачів на належні їм частки у будинку та господарських будівлях, суд відмовив у припиненні права власності відповідачів на земельну ділянку, на якій розташований цей будинок.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо припинення права власності на земельну ділянку, суд прийшов до висновку, що право власності ОСОБА_6 уже є припиненим у зв»яку із її смертю 8 березня 2009 року, а відповідачі не набули права власності на спірну частину земельної ділянки, а тому позбавити їх цього права не можливо.

Однак, висновок суду про те, що відповідачі не набули права власності на спірну частину земельної ділянки, а тому позбавити їх цього права не можливо, є помилковим, до такого всиновку суд дійшов, невірно застосувавши норми матеріального права, а тому рішення в цій частині підлягає до скасування з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

Згідно із ч.2 ст. 1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із ч. 1, ч.2 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов»язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Право власності на зазначений житловий будинок відповідачі оформили у встановленому законом порядку, однак право власності на земельну ділянку не зареєстрували, хоча фактично стали власниками 1/4 частини земельної ділянки, прийнявши спадщину після смерті матері.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо :

1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

2) річ є неподільною;

3) спільне володіння і користування майном є неможливим;

4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласників та членам його сім»ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Із змісту ст. 321 ЦК України випливає, що припинення права особи на частку в спільному майні поза її волею допускається у передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадках, в разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї та за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитних рахунок суду.

Згідно із ч.1, ч.4 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Суд першої інстанції не врахував зазначені норми матеріального права та прийшов до помилкового висновку, що відповідачі не набули право власності на частину земельної ділянки, що належала їх матері ОСОБА_6, після смерті останньої.

Прийнявши рішення про припинення права власності відповідачів на належні їм частки у будинку та господарських будівлях, суд не вирішив питання про право власності на земельну ділянку, на якій знаходиться цей будинок та господарські будівлі, та цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що відсутність у відповідачів свідоцтва про право на спадщину - частину земельної ділянки площею 0, 25 га у с. Старе Місто Підгаєцького району не позбавляє спадкоємців права на спадщину, а у випадку зволікання спадкоємцями з виконанням обов'язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, позивачі не можуть бути позбавлені права на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що право власності відповідачів на належні їм частки будинку та господарських будівель припинено та рішення суду в цій частині не оскаржується, тому припинення права власності відповідачів на належну їм частку земельної ділянки, на якій розміщений цей будинок та цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, не завдасть істотної шкоди їх інтересам та членам їх сім»ї за умови компенсації їм вартості належної їм частки у спільному майні.

Із звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки №29092017-057 вбачається, що вартість земельної ділянки загальною площею 0, 25 га, кадастровий номер 6124887300:03:001:0072, що розташована у с.Старе Місто Підгаєцького району, складає 99 400 грн., відповідно вартість 1/4 частини цієї земельної ділянки - 24 850 грн.

Дана сума внесена позивачами на депозитний рахунок суду (р/р 31211206700445 Держбюджет Підгаєцького району, код отримувача 36084944, код банку отримувача 838012, банк отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області).

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає до скасування в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 на 1/4 частину земельної ділянки у с. Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області з компенсацією вартості належної їм частки майна та визнання за позивачами права власності в рівних частинах на зазначену частину земельної ділянки.

У цій частині слід ухвалити нове рішення, яким припинити право власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 на 1/4 частину земельної ділянки, яка належала їх матері ОСОБА_6 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №122502 від 26 серпня 2008 року, та яку після смерті ОСОБА_6 успадкували ОСОБА_4 та ОСОБА_5, визнавши право власності на зазначену частину земельної ділянки за позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в рівних частках.

Виплатити ОСОБА_4, ОСОБА_5 компенсацію вартості належної їм частини земельної ділянки у розмірі по 12 425 грн. кожному (вартість 1/4 частини земельної ділянки 24 850 грн. : 2) за рахунок коштів, попередньо внесених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у сумі 24 850 грн. на р/р 31211206700445 Держбюджет Підгаєцького району, код отримувача 36084944, код банку отримувача 838012, банк отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 27 березня 2018 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 на 1/4 частину земельної ділянки у с.Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області з компенсацією вартості належної їм частки майна та визнання за позивачами права власності в рівних частинах на зазначену частину земельної ділянки.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким припинити право власності ОСОБА_4, ОСОБА_5 на 1/4 частину земельної ділянки (кадастровий номер 6124887300:03:001:0072), яка належала їх матері ОСОБА_6 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №122502 від 26 серпня 2008 року, та яку після смерті ОСОБА_6 успадкували ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) право власності на 1/4 частину земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 6124887300:03:001:0072, яка розташована у с.Старе Місто Підгаєцького району, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в рівних частках, тобто по 1/ 12 за кожним.

Виплатити ОСОБА_4, ОСОБА_5 компенсацію вартості належної їм частини земельної ділянки у розмірі по 12 425 грн. кожному (вартість 1/4 частини земельної ділянки 24 850 грн. : 2) за рахунок коштів, попередньо внесених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у сумі 24 850 грн. на р/р 31211206700445 Держбюджет Підгаєцького району, код отримувача 36084944, код банку отримувача 838012, банк отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Днем складення повного тексту постанови є 23 червня 2018 року.

Головуюча - підпис

Судді - два підписи