Ухвала

від 30.01.2018 по справі 760/2510/18

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

760/2510/18

1-кс/760/1902/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2018 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування №32017110130000020 внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 30.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, про арешт майн, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погоджене з прокурором про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 10.08.2017 в приміщенні, що використовуєтьсяТОВ «АГРО ФУД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39942259), ТОВ «ТПК Атлас» (код ЄДРПОУ 40500890), ТОВ «Славутич Тайм» (код ЄДРПОУ 40923909) за адресою: м. Київ, вул. О.Довбуша, 18, майна, а саме: грошові кошти в розмірі 702813 (сімсот дві тисячі вісімсот тринадцять) гривень, мотивуючи свої вимоги наступним.

Слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32017110130000020 від 30.06.2017, за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Сімпліторг» (код за ЄДРПОУ 38972916) та пособництва в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Олвіс Трейд» (код за ЄДРПОУ 39077903) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 212 ч.3; 27 ч.5, 212 ч.3 КК України.

10.08.2017 на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області проведено обшук в приміщенні, що використовуєтьсяТОВ «АГРО ФУД СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 39942259), ТОВ «ТПК Атлас» (код ЄДРПОУ 40500890), ТОВ «Славутич Тайм» (код ЄДРПОУ 40923909) за адресою: м. Київ, вул. О.Довбуша, 18, під час якого вилучено грошові кошти в розмірі 702813 (сімсот дві тисячі вісімсот тринадцять) гривень, на який не було надано прямий дозвіл на вилучення в ухвалі, але слідчий стверджує, що вони мають важливе значення доказів у кримінальному провадженні.

Правовою підставою для задоволення даного клопотання наводив п.1 ч.2 ст.170 КПК України, зауважив, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати їх такими, що відповідають критеріям визначеним ст..98 КПК України.

В судовому засіданні слідчий наполягав на необхідності накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку 10.08.2017 майно, з підстав викладених в клопотанні та просив його задовольнити.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України під час обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Також ч.5 ст.171 КПК України встановлено, що в разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Разом з цим, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173,174 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб, необхідність подальшого перебування майна під арештом.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок чого, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що стороною обвинувачення не доведено та необґрунтовано необхідність накладення арешту на грошові кошти за спливом значного часового проміжку, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.107,170-171,309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС ВРКП СУ Головного управління ДФС у Київській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування №32017110130000020 внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 30.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, про арешт майна, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом п`яти днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1