Ухвала

від 15.06.2018 по справі 552/6370/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

15 червня 2018 року

місто Київ

справа № 552/6370/17

провадження № 61-15666ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В. , Усика Г. І. ,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Спецмонтаж-НТУ , ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про виправлення описки в постанові Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмонтаж-НТУ , ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ТОВ Спецмонтаж-НТУ про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25 жовтня 2017 року залучено до участі у справі як співвідповідача ОСОБА_5

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Київського районного суду від 22 листопада 2017 року залишено без змін.

26 лютого 2018 року ОСОБА_4 подала до апеляційного суду заяву про виправлення описки у постанові Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року, в якій просить вказати вірно відповідача по справі, до якого пред'явлено позов - ОСОБА_6.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року відмовлено ОСОБА_4 у внесенні виправлень у постанову Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року.

У травні 2018 року ОСОБА_4 звернулася із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати зазначене судове рішення та задовольнити її заяву.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.

Разом з тим, за правилом частини п'ятої статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення Верховний Суд встановив, що касаційна скарга є очевидно необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо її незаконності та неправильності.

Такий висновок суд зробив з огляду на таке.

Згідно зі статтею 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

В оцінці правомірності оскаржуваного судового рішення Верховний Суд виходить з того, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Таким чином, під описками необхідно розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Отже, виправлення допущених у рішенні, ухвалі, описок, арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не змінюється суть самого рішення, ухвали.

У заяві про виправлення описки ОСОБА_4 фактично просить визначити відповідача у справі, замість відповідача юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмонтаж-НТУ визнати відповідачем фізичну особу ОСОБА_6.

Судом враховано, що подана ОСОБА_4 заява спрямована на зміни кола учасників судового процесу у справі, що за своєю суттю не є виправленням описки, а змінюєсуть самого рішення.

За загальним правилом частини першої статті 11 ЦПК України 2004 року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України 2004 року суд у попередньому судовому засіданні вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Згідно з частиною першою статті 33 ЦПК України 2004 року суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, керуючись принципом диспозитивності цивільного процесу, саме позивачу належать повноваження з визначення відповідача, до якого цією стороною пред'являються позовні вимоги, що має бути вчинено під час розгляду справи в суді першої інстанції. Зміна складу учасників розгляду справи на стадії апеляційного розгляду за заявою позивача не допускається, окрім вирішення питання процесуального правонаступництва, що має носити об'єктивний характер.

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про виправлення описки, правильно виходив з того, що зазначені заявником недоліки судового рішення не є допущеною ним опискою у розумінні статті 269 ЦПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову ОСОБА_4 у внесенні виправлень описок у постанову Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року.

Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою та шостою статті 394 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скарго ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про виправлення описки в постанові Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецмонтаж-НТУ , ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття судом та оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Погрібний

О. В. Ступак

Г. І. Усик