Рішення

від 19.06.2018 по справі 904/1776/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2018м. ДніпроСправа № 904/1776/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмонтаж", м. Кам'янське Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат",

м. Кам'янське Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за договором підряду у розмірі 107 677, 24 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Лисенко П.П., довіреність від 23.04.2018;

від відповідача - Бразалук Л.В., довіреність № 26 від 31.01.2018

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбудмонтаж" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором будівельного підряду №15-0432-02 від 25.02.2015 у розмірі 107 677, 24 грн., з яких: 78 879, 30 грн. - основний борг, 23 888, 61 грн. - інфляційні, 4 909, 33 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушенням відповідачем зобов'язань за договором будівельного підряду №15-0432-02 від 25.02.2015 в частині оплати виконаних позивачем робіт.

Ухвалою господарського суду від 02.15.2017 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмонтаж" призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

12.06.2018 відповідачем надано відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечує проти позову, вказує, що позивачем не доведено факту виконання підрядних робіт, оскільки

акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт підписані неуповноваженими особами та відсутній акт технічної готовності. Також, відповідач зазначає, що з огляду на відсутність доказів підтвердження факту виконання позивачем робіт, підстави для стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних відсутні. Разом з тим, відповідач посилається на відсутність доказів вручення позивачем рахунків відповідачу. Крім того, відповідач вважає необґрунтовано завищеними витрати на адвокатські послуги, заявлені до стягнення позивачем. До того ж, відповідач не заперечує проти свого обов'язку щодо повернення позивачу невикористаних в процесі виконання робіт матеріалів або сплати їх вартості, що становить суму 185, 41 грн.

12.06.2018 відповідачем надано відповідь на відзив, за змістом якої позивач зазначає, що часткова оплата відповідачем рахунків позивача свідчить про визнання відповідачем факту виконання позивачем робіт та прийняття вказаних робіт відповідачем. Також, позивач зазначає, що використання відповідачем податкового кредиту за податковими накладними, разом з первинними документами (акт виконаних робіт, довідка за формою КБ-3) та частковою оплатою підтверджує факт дійсності виконання позивачем будівельно-монтажних робіт. Окрім того, позивач зазначає, що факт надання або ненадання рахунку на оплату не впливає на обов'язок відповідача щодо оплати вартості виконаних робіт . До того ж, позивач зазначає, що відповідачем не обґрунтовано тверджень щодо завищеного розміру витрат на професійну правничу допомогу, в той час як позивачем обґрунтовано та підтвердженого належними доказами розмір витрат позивача на правничу допомогу. Разом з тим, позивач вказує, що наявність або відсутність у позивача зобов'язання перед відповідачем щодо повернення невикористаних матеріалів не впливає на обов'язок відповідача оплатити виконані роботи відповідно до умов п. 6.2 договору будівельного підряду.

Клопотанням від 12.06.2018 позивач просить суд витребувати від Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (49600, м. Дніпро, вул. Олександра Поля, 57) відомості щодо відображення Публічним акціонерним товариством Дніпровський металургійний комбінат (51925 м. Кам'янське вул. Соборна 18-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 05393043) у податковій звітності за період лютий-травень 2015 року та лютий 2016 року податкових накладних:

№ 8 від 27.02.2015 року на суму 78 634,37 гривень (акт №58 приймання виконаних робіт за лютий 2015 року за договором будівельного підряду №15-0432-02 від 25.02.2015 року укладеним між ТОВ Укрбудмонтаж код 31692731 та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат код 05393043;

№ 4 від 31.03.2015 року на суму 22 519,69 гривень (акт№105 приймання виконаних робіт за березень 2015 року за договором будівельного підряду №15-0432-02 від 25.02.2015 року укладеним між ТОВ Укрбудмонтаж код 31692731 та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат код 05393043;

№ 6 від 30.04.2015 року на суму 44 121,20 гривень (акт №132 приймання виконаних робіт за квітень 2015 року за договором будівельного підряду №15-0432-02 від 25.02.2015 року укладеним між ТОВ Укрбудмонтаж код 31692731 та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат код 05393043;

№ 61 від 29.05.2015 року на суму 20 266,58 гривень (акт №150 приймання виконаних робіт за травень 2015 року за договором будівельного підряду №15-0432-02 від 25.02.2015 року укладеним між ТОВ Укрбудмонтаж код 31692731 та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат код 05393043;

№ 1 від 29.02.2016 року на суму 14 509,52 гривень (акт №42 приймання виконаних робіт за лютий 2016 року за договором будівельного підряду №15-0432-02 від 25.02.2015 року укладеним між ТОВ Укрбудмонтаж (код 31692731) та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат (код 05393043).

В судовому засіданні 29.05.2018 оголошено перерву.

За змістом наданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив, відповідач зазначає про відсутність у нього обов'язку щодо оплати робіт, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження фактів виконання робіт підрядником, прийняття їх замовником у спірному періоді, а також завершення виконання всього комплексу робіт за Договором.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у засіданні 19.06.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

25.02.2015 між позивачем (підрядником) та відповідачем (генпідрядником) укладено договір будівельного підряду №15-0432-02 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами та у строк, встановлений Договором, виконати у відповідності до проектно-кошторисної документації монтаж обладнання та трубопроводів (далі - роботи) (п.1.1 Договору)

Склад та об'єм робіт, що виконуються за Договором, визначається проектно-кошторисною документацією. Перелік об'єктів, на яких виконуються робот, зазначений у Додатку №1 до Договору (п.1.2 Договору)

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язується прийняти у встановленому рядку та оплатити фактично виконані Роботи (п.4.2.3 Договору)

Підрядник має право на отримання оплати за виконані роботи (п.4.3.1 Договору).

Відповідно до п. 6.2 Договору оплата за фактично виконані роботи проводиться протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання замовником акта приймання виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та отримання рахунку на оплату.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи , що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 (а.с.36-52), проте відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт, у зв'язку з чим, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 78 879, 30 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 28.03.2016 по 24.04.2018 у розмірі 4 909, 33 грн. та інфляційні за період з квітня 2016 року по квітень 2018 року у розмірі 23 888, 61 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.5)

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо недоведеності факту виконання робіт, з огляду на підписання актів приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт неуповноваженими особами, відхиляються судом з наступних підстав.

Довідку КБ-3 за лютий 2015 року та акт №58 виконаних підрядних робіт на суму 78 634,37 грн.(а.с.36, 37), згідно якого виставлено рахунок на оплату №18 від 27.02.2015, сплачений відповідачем у повному обсязі 29.05.2015 року.

При цьому, тим же складом представників позивача підписано довідку за формою КБ-3 за березень 2015 року, акт №105 виконаних підрядних робіт (а.с. 39, 40) на суму 22 519, 69 грн., згідно якого позивачем виставлено рахунок №16 від 31.03.2015, частково сплачений відповідачем 29.05.2015 року.

За викладених обставин, враховуючи усталену практику відносин між сторонами та звичаї ділового обороту, суд дійшов висновку, що спірні акти виконаних підрядних робіт та довідки за формою КБ-3 є такими, що підписанні уповноваженими особами, а отже у відповідача наявний обов'язок щодо сплати виконаних позивачем робіт.

Заперечення відповідача щодо відсутності доказів вручення виставлених на оплату відповідачу рахунків відхиляються судом, з огляду на те, що рахунок-фактура є документом, який містить платіжні реквізити, згідно яких потрібно перерахувати кошти, в той час як ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку оплати виконаних робіт.

Заперечення відповідача щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних відхиляються судом, з огляду на встановлені судом обставини справи.

Клопотання позивача про витребування доказів відхиляється судом, з огляду на те, що в матеріалах справи наявні докази для об'єктивного вирішення спору судом, в той час як витребування доказів має бути зумовлено неможливістю вирішення спору без доказів, які заявник вимагає витребувати.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Разом з тим, щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 12 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем внаслідок звернення з даним позовом до суду, суд зазначає наступне.

За змістом приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Крім того, частинами 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, позивач надав договір №20/04/18-1 про надання професійної правової допомоги від 20.04.2018, укладений між позивачем та Адвокатським бюро Фінекс , свідоцтво №2815 від 20.06.2014 про право на зайняття адвокатською діяльністю адвокатом Лисенко П.П., ордер серії ДП №148 від 20.04.2018, а також опис робіт виконаних на користь ТОВ Укрспецбуд в рамках виконання договору №20/04/18-1 від 20.04.2018 та платіжне доручення №112 від 25.04.2018 про сплату ТОВ Укрспецбуд на користь Адвокатського бюро Фінекс юридичних послуг у розмірі суми 12 000, 00 грн.

З огляду на викладене та враховуючи невисоку складність юридичної кваліфікації правовідносин у даному спорі, відносно невелику кількість часу, необхідного на виконання адвокатом робіт (надання послуг), та участь лише в двох судових засіданнях з розгляду даної справи, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованості та співрозмірності витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, розрахунок вартості послуг за надану професійну правничу допомогу на суму 12 000, 00 грн. є завищеними, а тому розмір таких витрат підлягає обмеженню сумою 3 000, 00 грн.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати у розмірі 1 762, 00 грн., згідно приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, буд. 18-Б, код 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудмонтаж" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Олекси Сокола, буд. 22-А, код 31692731) суму 78 879, 30 грн. основного боргу, 23 888, 61 грн. інфляційних, 4 909, 33 грн. 3% річних, 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1762, 00 грн. судового збору.

В частині вимог про стягнення суми 9 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 25.06.2018

Суддя А.В. Суховаров