Рішення

від 22.06.2018 по справі 906/396/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/396/18

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,

за участю секретаря судового засідання: Сидорчук О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт склад сервіс" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене місто - Житомир" (м.Житомир)

про стягнення 42017,06грн,

21.05.2018 через діловодну службу Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт склад сервіс" (м. Київ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене місто - Житомир" про стягнення 42017,06грн, з яких: 28900,00грн основного боргу, 11386,60грн пені, 1262,52грн інфляційних втрат, 467,94грн 3% річних з простроченої суми.

У якості фактичних підстав позову позивач посилається на неналежне виконання основного зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару за Договором №ІС-1976 від 20.10.2016 на поставку пересувних сміттєвих контейнерів; правовими підставами позову визначив ст.ст. 526, 625 ЦК України.

Ухвалою від 23.05.2018 господарський суд залишив позовну заяву без руху з підстав недотримання вимог ст.ст.162, 164, 172 ГПК України та зобов'язав позивача усунути недоліки позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали шляхом подання заяви про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

04.06.2018 на адресу суду із супровідним листом від 30.05.2018 надійшла позовна заява від 30.05.2018 у новій редакції з доказами надіслання її копії відповідачу.

Ухвалою від 06.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.06.2018 об 11:00 та вчинено інші процесуальні дії.

Представники сторін у судове засідання не прибули.

18.06.2018 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання від 15.06.18 про розгляд справи без участі його представника, оскільки усі обставини справи викладені ним у позовній заяві та усі необхідні документи додані до неї.

Ухвала від 06.06.18 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачу, повернулася суду з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням встановленого строку зберігання". До початку засідання судом перевірено та встановлено достовірність адрес сторін спору. На підставі ст.242 ГПК України судове рішення вважається врученим, а відповідач таким, що повідомлений належним чином про розгляд цієї справи.

Суд вирішив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами. Правова позиція відповідача по суті спору станом на 22.06.2018 суду невідома.

Дослідивши докази та письмові пояснення позивача, викладені у позовній заяві, відповідно до ч.8 ст.252 ГПК України, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Зелене місто - Житомир (як замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Імпорт склад сервіс (як постачальник, позивач) було укладено Договір №ІС-1976 (далі за текстом - Договір), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язується на умовах, передбачених цим Договором, поставити та передати у власність замовника пересувний сміттєвий контейнер 1100л в комплектності згідно зі Специфікацією (Додаток №1 до цього Договору) (далі - товар), а замовник зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість відповідно до вимог розділу 2 Договору (а.с.37-40).

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника з моменту підписання сторонами видаткових накладних та/або акта приймання-передачі товару. Разом із товаром постачальник зобов'язаний надати замовнику такі товаросупроводжувальні документи: видаткову накладну, рахунок, податкову накладну (п.п.1.3, 1.4).

У розділі 2 Договору сторони погодили суму договору і порядок розрахунків таким чином:

2.1. Орієнтована загальна вартість товару, який постачається за цим Договором, становить: 312000,00грн (триста дванадцять тисяч 00коп) у тому числі ПДВ (52000,00грн).

2.2. Сторони підтверджують, що загальна вартість товару, передбачена п.2.1 цього Договору, включає усі витрати постачальника, що випливають із умов цього Договору (в тому числі вартість пакування, тари, транспортування, сплата необхідних податків та митних зборів).

2.3. Замовник зобов'язаний здійснити попередню оплату у розмірі 10% від загальної вартості товару у період з 21.10.2016 по 28.10.2016 після підписання цього Договору. Оплата замовника проводиться на підставі рахунка постачальника.

2.4. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у розмірі 90% від загальної вартості товару протягом 6 місяців, але строк оплат не повинен перевищувати більше ніж 8 (вісім) місяців. Згідно з Додатком №2 (графік оплат) кожна із сторін розуміє, що сьомий і восьмий місяці є відтермінуванням оплат у разі форс-мажорних обставин. Вказані обставини не звільняють замовника від виконання грошових зобов'язань.

2.5. Остаточна сума Договору в гривнях визначається в день оплати за товар замовником, згідно з п.2.4 цього Договору, та складається із сум, визначених п.п.2.3-2.4 цього Договору.

Згідно з п.3.1 цього Договору, постачальник зобов'язаний поставити товар не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання постачальником повної суми попередньої оплати згідно з п.2.3. Постачальник має право на дострокову поставку з обов'язковим повідомленням замовника не менше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до дати поставки. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних та/або акта приймання-передачі товару. По факту приймання-передачі товару за кількістю і якістю сторонами підписується Акт приймання-передачі товару та/або видаткова накладна (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.3.3 Договору, у випадках, не передбачених Договором стосовно процедури приймання-передачі продукції, сторони керуються інструкціями ДА№П-6 Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості , №П-7 Інструкція про порядок приймання продукції виробничого-технічного призначення і товарів народного споживання .

У розділі 5, зокрема у п.5.1, сторони домовилися, що постачання здійснюється на умовах (ІНКОТЕРМС-2010) склад постачальника вул. Святошинська, 34, що є місцем поставки.

п.6.2 Договору передбачено, що замовник зобов'язується: вчасно провести розрахунок з постачальником за цим Договором, в обумовлені сторонами терміни та прийняти товар на умовах цього Договору.

Положеннями розділу 8 Договору закріплена відповідальність сторін. Згідно з п.8.1 цього Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. При цьому штрафні санкції стягуються понад суми відшкодування збитків.

У випадку прострочення замовником термінів оплати за товар за п.п.2.3, 2.4 Договору понад 30 календарних днів (але не більше ніж 60 календарних днів) останній сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% несплаченої суми за кожні 30 календарних днів прострочення (п.8.3 Договору).

У випадку прострочення замовником термінів оплати за товар за п.п.2.3, 2.4 Договору більше ніж на 60 календарних днів останній сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми Договору (п.2.1. Договору) за кожний календарний день прострочення понад 60 календарних днів. Застереження: сторони встановили, що у випадку ненадання/несвоєчасного надання рахунка постачальником замовник не несе відповідальності за прострочення оплати (п.8.3 Договору).

У п.8.4 Договору сторони підтверджують наступне: суми штрафів, пені, передбачених цим Договором, можуть бути утримані замовником із суми, що підлягає сплаті постачальнику (п.3.1 Договору); суми штрафів, пені, передбачених цим Договором, можуть бути утримані постачальником із суми, сплаченої замовником постачальнику (п.п.2.3-2.4 Договору).

Строк дії договору, закріплений п.10.1 Договору, визначається з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Всі Додатки до Договору, підписані уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною цього Договору (п.12.9 Договору).

20.10.2016 сторони уклали Специфікацію №1 (Додаток до Договору №ІС-1976 від 20.10.2016), якою погодили поставку товару загальною вартістю 312000,00грн (триста дванадцять тисяч 00коп), а номенклатуру, ціну та кількість товару визначили таким чином:

пересувний сміттєвий контейнер 1100л сірий суло, 50шт., за ціною 4333,34грн без ПДВ, у сумі 216667,00грн без ПДВ;

пересувний сміттєвий контейнер 1100л.Арт.22.С.19 зел., 10шт., за ціною 4333,30грн без ПДВ, у сумі 43333,00грн без ПДВ (а.с.41).

Крім того, 20.10.2016 сторонами засвідчено Графік оплати (Додаток №2 до Договору №ІС-1976 від 20.10.2016), у якому ними ж погоджено такі строки оплати: листопад 2016 - квітень 2017 по 46800,00грн і всього: 280800,00грн (а.с.42).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар - пересувні сміттєві контейнери в кількості 60 штук на загальну суму 312000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №1026 від 16.11.2016 та довіреністю №59 від 15.11.2016, дійсною до 30.11.2016 (а.с.43-44).

До матеріалів справи (а.с.45-46) позивач також приєднав копію не підписаного відповідачем акта звірки взаєморозрахунків станом за період: травень 2016 - квітень 2018 та копію підписаного відповідачем акта звірки взаєморозрахунків станом за період: 01.01.2016 - 15.08.2017, згідно з яким прострочена заборгованість замовника перед постачальником становить 145900,00грн.

16.08.2017 відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист за вих.№37 про відтермінування строків погашення боргу терміном на два місяці у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем з гарантуванням повного розрахунку за Договором №ІС-1976 від 20.10.2016 (а.с.47).

Як зазначено позивачем у тексті позовної заяви, 31.08.2017 відповідачем було погашено 17000,00грн та 29.09.2017 - 100000,00грн (однак доказів на підтвердження вказаних оплат не додано), жодних інших виплат не здійснено. У зв'язку з цим, 20.03.2018 позивач надіслав відповідачу досудове попередження за вих№12 від 19.03.2018, у якому пропонував у строк до 01.04.2018 погасити суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 28900,00грн (а.с.48-49).

Оскільки відповідач не сплатив дану заборгованість, а сторони не змогли врегулювати спір шляхом переговорів, позивач змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 28900,00грн.

Додатково позивач заявив суду матеріально-правові вимоги про стягнення 11386,60грн пені, 1262,52грн інфляційних втрат та 467,94грн 3% річних від простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо оцінивши наявні у ній докази, з урахуванням ст.86 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити позовні вимоги частково, з огляду на наступне.

Ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз.2 ч.1 ст.175 ГК України).

Укладений між ТОВ Імпорт склад сервіс та ТОВ Зелене місто - Житомир Договір №ІС-1976 від 20.10.2016 за своєю правовою природою є договором поставки.

Положеннями ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Господарський суд встановив, що відповідач своє грошове зобов'язання за даним Договором у повному обсязі не виконав, а строки оплати за отриманий товар, визначені у Графіку оплати від 20.10.2016 (Додатку №2 до Договору №ІС-1976 від 20.10.2016), сплинули. Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач має прострочену заборгованість у розмірі 28900,00грн.

За змістом ч.1 ст.193 ГК України, ч.1 ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За умовами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеною вимогою позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 28900,00грн, тому задовольняє її у заявленому розмірі.

Позивач, крім суми основного боргу, заявив до стягнення також 11386,60грн пені, 1262,52грн інфляційних втрат та 467,94грн 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначалося вже раніше, у п.8.3 Договору №ІС-1976 від 20.10.2016 сторони погодили, що замовник у випадку прострочення термінів оплати за товар за п.п.2.3, 2.4 Договору більше ніж на 60 календарних днів сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від простроченої суми Договору (п.2.1. Договору) за кожний календарний день прострочення понад 60 календарних днів.

Разом із цим, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №905/1923/16.

За таких обставин господарський суд вважає вимогу позивача про стягнення на свою користь пені такою, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 4760,19грн, у частині стягнення пені у розмірі 6626,41грн суд відмовляє.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї ж статті, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналіз зазначеної норми права та умов укладеного між сторонами договору, дає підстави для висновку, що порушення відповідачем умов Договору щодо оплати товару у встановлений строк є підставою для нарахування визначених ст.625 ЦК України платежів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.04.2017 у справі № 906/1072/15.

Кредитор вправі вимагати, в тому числів судовому порядку, сплати боржником сумі інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, господарський суд перевірив здійснені позивачем та викладені ним у позовній заяві розрахунки інфляційних втрат і 3% річних, вважає їх арифметично правильними та задовольняє у заявлених розмірах.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача4760,19грн пені, 1262,52грн інфляційних втрат, 467,94грн 3% річних є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні позову в частині стягнення 6626,41грн пені суд відмовляє за безпідставністю.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.

11.05.2018 за подання позовної заяви до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1762,00грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами платіжного доручення №1684823485 від 11.05.2018 (а.с.6, 52).

На підставі ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелене місто - Житомир" (10020, м.Житомир, вул.Маршала Рибалко, 2, кв.69, код ЄДРПОУ 39408067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт склад сервіс" (02660, м.Київ, вул.М.Раскової, буд.11, корпус А, оф.203, код ЄДРПОУ 38498055; 02002, м.Київ, Дніпровський район, вул.Євгена Сверстюка, буд.13) 28900,00грн основного боргу, 4760,19грн пені, 1262,52грн інфляційних втрат, 467,94грн 3% річних та 1484,12грн судового збору. Видати наказ.

3. У стягненні 6626,41грн пені та 277,88грн судового збору відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 25.06.18

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - у справу,

2- позивачу (рек. з повід.),

3 - відповідачу (рек. з повід.)