Рішення

від 21.06.2018 по справі 908/661/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/31/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2018 Справа № 908/661/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Тверська, буд.5; адреса для листування: 27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Жовтнева, буд. 10)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС РЕЙЛ" (69035, м.Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 13, кв. 50)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: Пашко С.Г., довіреність б/н від 06.11.2017;

від відповідача: Соколова В.Д., довіреність б/н від 18.04.2018.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.04.2018р. надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС РЕЙЛ" про стягнення штрафу у розмірі 209265,00 грн.

Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2018р. автоматичний розподіл справи не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Розпорядженням №П-223/18 від 25.04.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018р. позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/31/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.05.2018р.

Ухвалою суду від 21.05.2018р., з метою надання учасниками процесу додаткових доказів в обґрунтування своєї правової позиції, підготовче засідання було відкладено на 05.06.2018р.

Судове засідання призначене на 05.06.2018р. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Федорової О.В. на лікарняному з 29.05.2018р. по 09.06.2018р.

Ухвалою суду від 11.06.2018р. з огляду на викладене, підготовче засідання призначено на 21.06.2018р. о/об 10 год. 30 хв.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

В судовому засіданні 21.06.2018р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Підставою для звернення з позовом до суду позивачем зазначено невірне зазначення ваги вантажу у перевізному документі, що стало підставою для застосування ст. 122 Статуту залізниць України, а саме нарахування штрафу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 920, 925 Цивільного кодексу України, ст. ст. 307, 315 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України.

Також позивачем надана відповідь на відзив №НЮ-3/282 від 18.05.2018р. (арк.с. 56-57) із викладенням своїх заперечень стосовно пояснень відповідача.

Представник позивача проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу заперечив.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що всі наявні докази було подано до суду та жодних клопотань процесуального характеру у позивача немає.

Представник відповідача підтримав заперечення, що викладені у відзиві (арк.к 37-38) також підтримав клопотання про зменшення розміру штрафу (арк.с. 65-66). В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що подання ПАТ "Укрзалізниця" даного позову свідчить про зловживання монополістом положення Статуту з метою отримання додаткової вигоди, навіть від добросовісного відправника. Позивач не зазначив про жодні негативні наслідки та збитки. Зазначав, що позивачем не надано технічної документації на ваги, які були використані як ЗВТ для визначення маси вантажу В розпорядженні відповідача знаходиться інформація, що ваги на станції Знам'янка Придніпровської залізниці останній раз були повірені 07.09.2017р. Між тим, зазначені ваги кожні три місяці мають проходити перевірку на придатність для використання. Відповідач має сумніви, що станом на 19.12.2017р. ваги на станції Знам'янка використані для контрольного зважування пройшли своєчасну метрологічну перевірку. За відсутності інформації з технічного паспорту на ваги, відповідач позбавлений можливості визначитись зі своєю остаточною позицією. З урахуванням зазначеного просив в позові відмовити. Звертав увагу, що жодних збитків позивач по справі не зазнав, натомість відповідач забезпечив захист інтересів позивача стосовно усунення будь-яких претензій щодо маси вантажу. Просив суд застосувати положення ч. 3 ст. 551 ЦК України, а саме: зменшити розмір штрафу до 29000,00грн.

Також представник відповідача зазначив, що всі наявні докази було подано до суду та жодних клопотань процесуального характеру у відповідача немає.

Представники сторін в судовому засіданні надали суду письмову заяву про розгляд справи по суті 21.06.2018р. у даному судовому засіданні.

Дана заява судом прийнята до розгляду та задоволена на підставі ч. 6 ст. 183 ГПК України.

В судовому засіданні 21.06.2018р. судом оголошено про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.

Розгляд справи здійснювався за наявними у справі матеріалами та закінчений 21.06.2018р., судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2017 року згідно накладної №43404441 зі станції Юсківці Південної залізниці на станцію Жовтнева Одеської залізниці на адресу ТОВ "МСП Ніка-Тера" було відправлено три вагони з вантажем зерно кукурудзи з зазначенням в накладній маси вантажу 206400 кг, зокрема, у вагоні № 95680187 - 68500 кг, тара 21000 кг, у вагоні №95391066 - 69000 кг, тара - 21000 кг, у вагоні №95379889 - 68900 кг, тара - 21000кг.

20 грудня 2017 року на проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці на підставі актів загальної форми від 19 грудня 2017 року було здійснено контрольне переважування вагонів №95680187, №95379889, №95379889 та складено комерційний акт №410006/402/39 від 20.12.2017р. (арк.с. 19-20).

Згідно актів загальної форми станція Знам'янка № 90699, № 53766, 90700, 53767, 90701, 53768 від 19.12.2017р. ЗПП відправника:

- на вагоні № 95680187 на верхніх завантажувальних люках ЗПП відправника № Ц-770602, 770603, 770611, 770612, на нижніх розвантажувальних люках ЗПП відправника № Ц 770610, 770607, 770614;

- на вагоні № 95391066 на верхніх завантажувальних люках ЗПП відправника № Ц -770627, 770630. 770639, 770637, на нижніх розвантажувальних люках ЗПП відправника № Ц - 770609, 770601,770631;

- на вагоні № 95379889 на верхніх завантажувальних люках ЗПП відправника № Ц -770618, 770620. 770619, 770615, на нижніх розвантажувальних люках ЗПП відправника № Ц -770638,770617,770613;

Вагони справні, не пошкоджені та їх номера відповідають вказаним у перевізному документі. Доступу до вантажу немає. Просипання вантажу немає. Люки щільно закриті. Загальна нестача в вагонах складає 18 950 кг.

Відповідно до комерційного акта, виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем накладній, а саме:

- в вагоні № 95680187 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 68500 кг., в комерційному акті: брутто - 83600 кг., нетто - 62600 кг., тара - 21000 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 5900 кг.

- в вагоні № 95391066 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69000 кг., в комерційному акті: брутто - 83800 кг., нетто - 62800 кг., тара - 21000 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 6200 кг.

- в вагоні № 95379889 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 68900 кг., в комерційному акті: брутто - 83050 кг., нетто - 62050 кг., тара - 21000 кг, різниця проти накладної з сторону зменшення складає 6850 кг.

При прибутті вищезазначених вагонів на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі Є комерційного акта.

Відповідно до накладної № №43404441 відправником вантажу є ТОВ "Алекс Рейл" (м. Запоріжжя). У відповідній накладній маса вантажу була визначена вантажовідправником без участі представників залізниці, що підтверджує графа 24 перевізних документів.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що п. 5.5. розділу 4 Правил перевезення вантажів встановлено, що якщо під час перевезення або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно до ст. 122 Статуту залізниць України.

Також, положеннями ст. 24 Статуту залізниць України визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених у накладній.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код, адресу одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно до ст. 118 цього Статуту, якою встановлено стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.

Вартість провізної плати по накладній №43404441 за вагонами №95680187, №95391066, №95379889 становить 41853,00 грн. (13951,00 грн. х 3).

Керуючись положеннями ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, позивачем - Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" було здійснено нарахування штрафу за невірно зазначену масу вантажу у п'ятикратному розмірі, у зв'язку з чим, відповідно до розрахунків позивача за відповідачем - ТОВ "Алекс Рейл" рахується штраф у розмірі 209265,00 грн. (41853,00 грн. х 5 = 209265 грн.).

Позовні вимоги направлено на стягнення штрафу у п'ятикратному розмірі, відповідно до ст.ст. 118,122 Статуту залізниць України, розмір якого становить 209265,00 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 209265,00 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з наступного:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. (ч. 5 ст. 306 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 23 Статуту залізниць України, зокрема, встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Вимогами п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644 визначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. Якщо через порушення відправником Правил перевезення небезпечних вантажів сталася аварія, збитки відшкодовуються відправником.

Положеннями ст. 122 Статуту залізниць України визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ТОВ "Алекс Рейл" зобов'язань щодо вірного визначення маси вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Позивачем, відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України, було нараховано відповідачу штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за невірно визначену масу вантажу, у зв'язку з чим, за відповідачем - ТОВ "Алекс Рейл" рахується штраф в розмірі 209265,00 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, визнав розмір заявленого до стягнення штрафу у сумі 209265,00 грн. вірним.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів оплати штрафу за невірне зазначення ваги вантажу у перевізному документі відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заперечення відповідача спростовані наданими до справи матеріалами.

Доводи відповідача про безпідставне нарахування штрафу, внаслідок попередження ним отримувача (ТОВ "МСТ "Ніка-Тера") про факт невідповідності даних щодо ваги в накладній є безпідставними, оскільки доказів повідомлення саме перевізника (позивача) про допущення відправником недоліків/помилок в накладній в графі "маса вантажу" суду не надано.

Також безпідставним є посилання відповідача, що під час прийняття вантажу, оператор (особа, яка приймала вантаж) повинен перевірити правильність заповнення накладної та у разі виявлення будь-яких недоліків повідомити вантажовідправника про необхідність їх усунення. Положеннями Статуту залізниць України, Правилами приймання вантажів до перевезення, Правилами оформлення встановлений обов'язок заповнювати перевізні документи покладено саме вантажовідправника. Обов'язок особи, яка приймає вантаж (оператор) до відправки, перевіряти правильність заповнення супроводжувальних документів жодним нормативним актом не встановлений.

До того ж, суд зазначає, що згідно з п. 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за №567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Вищенаведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Посилання відповідача про наявність можливості Укрзалізниці самостійно списувати грошові кошти (суму штрафу) з накопичувальної картки відповідача не знайшли документально підтвердження, оскільки згідно з пояснень представника позивача у ТОВ "Апекс Рейл" зазначена накопичувальна карта не оформлена належним чином, а саме відсутній підпис, що в свою чергу унеможливлює вчинення будь-яких операцій по списанню коштів.

Щодо клопотання відповідача про зменшення судом розміру штрафу з 209265,00 грн. до 29000,00 грн., слід зазначити наступне.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У пункті 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України вказано, що зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття значно та надмірно є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.

У відповідності до п. 3.17.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно п. 6.4. Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року №04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.

Отже, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру штрафу.

Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі 916/3615/16 від 23.03.2018р.

Приймаючи до уваги наведені вище обставини, заслухавши позицію сторін, суд не вбачає правових підстав для зменшення суми штрафу, оскільки матеріалами справи доведений факт наявності вини в діях відповідача. Належних та допустимих доказів, які б дали суду можливість застосувати своє право на зменшення штрафних санкцій суду не надано. Так само відповідачем нормативно та документально не обґрунтовано, чому штрафні санкції мають бути зменшені до 10%. Позиція відповідача, що саме цю суму на даний час вони можуть сплатити не може бути покладена в основу судового рішення про зменшення нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 3138,97грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 549, 551, 908 ЦК України, ст. ст. 233, 306 ГК України, ст. ст. 23, 37, 118, 122 Статуту залізниць України, Правилами оформлення перевізних документів, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002 року, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС РЕЙЛ" про стягнення штрафу у розмірі 209265,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКС РЕЙЛ" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 13, кв. 50, ідентифікаційний код 36296288, п/р 26006500116786 ПАТ "Креді Агріколь Банк" у м. Київ, МФО 300614) на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 400812200, п/р 26005300114247 в філії ООУ АТ "Ощадбанк" м. Одеси, МФО 328845) 209265,00 грн. (двісті дев'ять тисяч двісті шістдесят п'ять грн. 00 коп.) штрафу, 3138,00 грн. (три тисячі сто тридцять вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 25 червня 2018 року.

Суддя О.В. Федорова