Рішення

від 19.06.2018 по справі 909/295/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/295/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л.М., секретар судового засідання Дзіворонюк М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Житлово-будівельного кооперативу "Авалон 1"

вул. Реміснича, буд. 5, м. Львів, 79058

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Метал"

вул. Вовчинецька, буд. 225 А, м. Івано-Франківськ, 76018;

вул. Торгова, 1, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 3734691,48 грн

за участю:

Від позивача: Чапляк І.Р. - представник, довіреність від 01.02.18.

Від відповідача: представник не з'явився.

Встановив: Житлово-будівельний кооператив "Авалон 1" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Метал" про стягнення заборгованості в сумі 3 734 691, 48 грн.

Позиція позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач не поставив позивачу товар на суму 3111242,90 грн. чим порушив строк поставки товару передбачений ч.2 п. 5.1 укладеного між сторонами Договору поставки металопродукції; у зв'язку з чим відповідачу, на підставі п.8.3. Договору поставки нараховано штраф в розмірі 622448,58 грн. Свою позицію позивач обґрунтовує положеннями ст.ст. 173, ч.1 ст. 230, ч.1 ст. 265, ч.6 ст. 265 ГК України, ст.ст. 6, 509, 525, 526, 529, 551, 627, 629, 638, 693, 712 ЦК України.

Позиція відповідача.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце таких засідань за адресою, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 08.05.2018 (а.с.42-44): вул. Вовчинецька, буд. 225 А, м. Івано-Франківськ, 76018 та за адресою зазначеною в позовній заяві: вул. Торгова, 1, м. Івано-Франківськ, 76018.

Ухвали суду від 13.04.2018 про відкриття провадження у справі, від 29.05.2018 про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті були повернуті відділенням поштового зв'язку без вручення за закінченням встановленого строку зберігання (а.с. 38-41, 61-63). Ухвала суду від 08.05.2018 відправлена за адресою: вул. Торгова, 1, м. Івано-Франківськ, 76018, отримана уповноваженим представником відповідача, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового (а.с. 48).

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин відповідач вважається належним чином повідомленим про час та місце судових засідань. Враховуючи зазначене, суд в підготовчому засіданні 29.05.2018 постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 19.06.2018.

В судове засідання 19.06.2018 представник відповідача не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи по суті, причин неприбуття не повідомив, проти позову в установленому порядку не заперечив.

Ухвалою від 13.04.2018 відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов - до 07.05.2018. Такий строк сплив, проте і станом на час розгляду справи по суті відповідач не подав відзиву на позов та не повідомив можливих поважних причин пропуску цього строку.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розгляд судом заяв, клопотань. Процесуальні дії вчинені судом.

Житлово-будівельний кооператив "Авалон 1" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Метал" про стягнення заборгованості в сумі 3 734 691, 48 грн.

Одночасно із позовною заявою до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Житлово-будівельного кооперативу "Авалон 1" про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на кошти в межах суми позову 3 734 691, 48 грн, що знаходяться на усіх рахунках ТОВ "Інвест Метал".

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.05.2018; в задоволенні заяви Житлово-будівельного кооперативу "Авалон 1" про забезпечення позову - відмовлено.

Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання (вх. №6559/18 від 24.04.2018) про розгляд справи за відсутності позивача; підготовче засідання відкладено в зв'язку з тим, що представник відповідача в судове засідання не з'явився і щодо останнього немає відомостей про вручення йому ухвали про відкриття провадження від 13.04.2018.

Ухвалою господарського суду від 29.05.2018 підготовче провадження у справі закрито. Розгляд справи по суті призначено на 19.06.2018.

07.06.2018, через канцелярію суду, надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; позивач просить суд доручити Франківському районному суду м. Львова забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.06.2018 відмовлено в задоволенні зазначеного вище клопотання, з огляду на відсутність технічної можливості забезпечити проведення вже призначеного судового засідання в режимі відеоконференції.

Обставини встановлені судом.

26.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест Метал" (постачальник, відповідач) та ЖБК "Авалон 1" (покупець, позивач) було укладено договір № ДГ-000002 поставки металопродукції, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язаний поставляти та передати у власність покупця металопродукцію, асортимент якої визначено у п.2.1 цього договору (надалі іменується "Металопродукція"), а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, номенклатурі, кількості та за цінами, викладеними у Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1. Договору).

Згідно ч.2 п.5.1. Договору, строк поставки всього обсягу металопродукції по даному договору не повинен перевищувати 50 робочих днів з моменту підписання даного Договору.

Відповідно до ч.2 п. 7.1. Договору, загальна вартість даного Договору встановлюється у розмірі 8700000,00 грн. без ПДВ.

Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що протягом п"яти банківських днів з моменту підписання даного договору покупець оплачує аванс у розмірі 4350000,00 грн. без ПДВ, що становить 50% відсотків від суми даного договору.

На виконання п.7.2. Договору, 01.03.2016 та 03.03 2016 покупцем сплачено постачальнику передоплату в розмірі 4350000,00 грн; даний факт підтверджується платіжним дорученням № 110 від 01.03.2016 на суму 400000,00 грн (а.с.17) та платіжним дорученням № 122 від 03.03.2016 на суму 3950000,00 грн (а.с.18).

На виконання умов договору поставки постачальником (відповідачем) поставлено покупцю товар на загальну суму 1 237 757, 10 грн., а саме: 15.03.2016 на суму 1220957,10 грн, 30.03.2016 на суму 16800,00 грн., щодо решта авансового платежу в сумі 3112242,90 грн. товар не поставлено, тобто у відповідача утворилася заборгованість на вищевказану суму.

Пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної поставки металопродукції у строки, визначені п.5.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 20% від вартості непоставленої у строк металопродукції за кожен випадок такого прострочення.

Постачальник (відповідач) прийняті на себе договірні зобов'язання щодо поставки металопродукції належним чином не виконав, недопоставив товар на суму 3112242,90 грн, в зв'язку з чим порушив приписи п.5.1 Договору і з 11.05.16 допустив прострочку виконання забов'язання за договором.

Пунктом 10.1. погоджено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і дії протягом року, але до повного виконання Сторонами.

З метою досудового врегулювання спору, 13 березня 2018 року, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу-претензію (а.с. 19-21); докази направлення наявні в матеріалах справи (а.с.22-24). Проте, претензія залишена без відповіді та задоволення.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні приписи містяться у ст. 712 ЦК України, яка наведена вище.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки відповідач не поставив позивачу товар на суму авансу 3111242,90 грн, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально, відповідачем не надано суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3111242,90 грн, обгрунтована та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не поставив товар у строк передбачений п.5.1 Договору, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3. Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної поставки металопродукції у строки, визначені п.5.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника штраф в розмірі 20% від вартості непоставленої у строк металопродукції за кожен випадок такого прострочення.

У зв'язку з тим, що відповідач з 11.05.2016 прострочив зобов'язання з поставки продукції на суму 3112242,90, позивачем згідно з п. 8.3. договору нараховано 20% штрафу в сумі 622448,58 грн.

Суд перевірив розрахунок позивача щодо нарахування відповідачу штрафу - розрахунок вірний.

За наведених обставин та правових норм, позов обгрунтований та підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України, однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Стаття 123 ГПК України встановлює що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, у позовній заяві подав попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (а.с. 30).

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розрахунку судових витрат позивачем наведений перелік робіт (послуг) та сума оплати за виконані послуги.

Слід зазначити, що адвокат Попко Роман Іванович не був присутній в жодному судовому засіданні, судом відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, роботи щодо вивчення (аналізу) документів, підготування стратегії, на думку суду, відноситься до підготовки позовної заяви.

З врахуванням зазначеного в ч. 4 статті 126 ГПК України щодо врахування співмірності витрат на оплату послуг адвоката із ціною позову, складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг, задоволення позову судом, суд вважає підставними до відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 8200 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 77, 78, 86, 123, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Житлово-будівельного кооперативу "Авалон 1" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Метал" про стягнення заборгованості в сумі 3734691,48 грн задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест Метал", вул. Вовчинецька, буд. 225 А, м. Івано-Франківськ, 76018; вул. Торгова, 1, м. Івано-Франківськ, 76018 (код 37794610) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Авалон 1", вул. Реміснича, буд. 5, м. Львів, 79058 (код 39564013) - 3112242,90 (три мільйони сто дванадцять тисяч двісті сорок дві гривні дев'яносто копійок) неповернутої передоплати, 622448,58 (шістсот двадцять дві тисячі чотириста сорок вісім гривень п'ятдесят вісім копійок) штрафних санкцій, 56020,38 (п'ятдесят шість тисяч двадцять гривень тридцять вісім копійок) судового збору та 8200,00 (вісім тисяч двісті гривень) витрат на професійну правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.06.2018

Суддя Неверовська Л.М.