Рішення

від 21.06.2018 по справі 909/399/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.06.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/399/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., секретар судового засідання Бабенецька А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Візит-2",

с. Ісаків,Тлумацький район, Івано-Франківська область,78042

адреса для листування: вул.Макуха,14, м.Тлумач,

Івано-Франківська область,78000

до відповідача: Відділу будівництва Тлумацької районної державної адміністрації

Івано-Франківської області

вул.І.Макуха,12, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000

про стягнення заборгованості в сумі 36 758,60 грн., з яких: 13 602,00грн. - основного боргу, 20 153,73грн.- інфляційних втрат та 3 002,87грн. - 3% річних

за участю:

від позивача: ОСОБА_2- представник, (довіреність б/н від 01.11.17)

від позивача: ОСОБА_3- директор, (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Тлумацьким РВ УМВС в Івано-Франківській області 08.02.97 )

від відповідача: Атаманюк Я.В.- начальник відділу будівництва, (паспорт серія СЕ №757824 виданий Тлумацьким РС УДМС України в Івано-Франківській області 29.06.16)

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне підприємство "Візит-2" із позовною заявою до Відділу будівництва Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 36 758,60 грн., з яких: 13 602,00грн. - основного боргу, 20 153,73грн.- інфляційних втрат та 3 002,87грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 23.05.18 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 05.06.18.

Судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Буланов та Купчик проти України" заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., "Чуйкіна проти України" № 28924/04 від 13.01.2011р.).

В судовому засіданні 05.06.18 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на 21.06.18.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, вказавши при цьому на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за виконані роботи.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав, вказав на недостатність коштів для погашення боргу.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

22 грудня 2010 року між ПП "Візит-2" (підрядник) та Управлінням капітального будівництва Тлумацької РДА, в подальшому перейменованого у Відділ будівництва Тлумацької РДА Івано-Франківської області (замовник) укладено договір підряду № 79/6.

Відповідно до п. 1 договору підрядником було виконано будівельно-монтажні роботи щодо "Відновлення приміщення загальноосвітної школи І-ІП ст., с. Нижнів Тлумацького району". Згідно Протоколу погодження договірної ціни, підписаного Підрядником і Замовником, договірна ціна виконаних робіт становить 13602 грн.

Відповідно до п. 4 договору ці роботи були виконані в строк, тобто до 31.12.2010, про що у відповідності до умов договору № 79/6 були складені та підписані сторонами: акт № 050.68/19-02-1-1 приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-3).

У відповідності до п. 27 договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися на підставі актів виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3.

Незважаючи на те, що визначені договором № 79/6 роботи були виконані підрядником та прийняті замовником без будь-яких претензій чи зауважень, підрядник не здійснив оплати за виконані роботи.

На підставі вищезазначених документів замовник повинен оплатити підряднику за виконані роботи по договору № 79/6 - 13602 грн., однак, незважаючи на неодноразові звернення і нагадування підрядника, здійснення оплати відтерміновував, посилаючись на відсутність коштів у бюджеті. На підтвердження своїх зобов'язань за договором № 79/6 замовник двічі (01.03.2014 і 24.04.2018) підписував акт звірки розрахунків з підрядником, якими підтвердив своє невиконане зобов'язання перед позивачем за Договором № 79/6 від 22.12.2010 року.

Станом на 11.05.2018 р. основний борг по договору підряду становить 13602,00 грн. Відповідачем борг не сплачено.

За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних на суму основного боргу 13602,00 грн за період з 01.01.2011 по 10.05.2018, що складає 3002,87 грн та 20153,73 грн - інфляційних втрат за період з січня 2011 року по березень 2018 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість всього разом у сумі 36758,60 грн.

Беручи до уваги викладене вище суд бере до уваги наступне.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

З огляду на положення умов пункту 27 договору строк оплати виконаних робіт є таким, що настав за відповідачем згідно акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по договору щодо оплати в строк за надані послуги. Станом на сьогоднішній день борг відповідача перед позивачем становить 13602,00 грн.

Щодо стягнення 3%річних та інфляційних втрат суд вказує наступне. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов'язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України).

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та встановлено, що позивачем невірно визначено період та суми боргу від яких здійснено такі нарахування.

Судом враховано вказівки, викладені у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97 (сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця).

Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних за період з 01.01.2011 по 10.05.2018 та інфляційних втрат за період з січня 2011 року по березень 2018 року. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 3002,87 грн - 3% річних та 20153,73 грн - інфляційних втрат.

З огляду на вимоги ч.ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1,2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, на основі вказаного вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 73-79,86,129, п.2 ч.1 ст.321, стст.233,236-238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Візит-2" до відповідача Відділу будівництва Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про стягнення заборгованості в сумі 36 758,60 грн., з яких: 13 602,00грн. - основного боргу, 20 153,73грн.- інфляційних втрат та 3 002,87грн. - 3% річних - задоволити.

Стягнути з Відділу будівництва Тлумацької районної державної адміністрації Івано-Франківської області, вул.І.Макуха,12, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000 (код ЄДРПОУ 37644259) на користь Приватного підприємства "Візит-2", с. Ісаків, Тлумацький район, Івано-Франківська область,78042, адреса для листування: вул.Макуха,14, м.Тлумач, Івано-Франківська область,78000 (код ЄДРПОУ 34023371) - 13602,00грн (тринадцять тисяч шістсот дві грн 00 коп.) - основного боргу, 20153,73грн (двадцять тисяч сто п'ятдесят три грн 73 коп.) - інфляційних втрат, 3002,87грн (три тисячі дві грн 87 коп.) - 3% річних, 1762,00 грн (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн 00 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 25.06.2018

Суддя Булка В.І.