Рішення

від 18.06.2018 по справі 910/4807/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2018Справа № 910/4807/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація

до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт-Груп

про стягнення 303.724,31 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

18.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація до Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт-Груп про стягнення 303.724,31 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2016 між сторонами укладено договір на надання охоронних послуг № 15/02-16-1, відповідно до якого відповідач зобов'язався надати охоронні послуги за наступними адресами: 1) м. Київ, вул. Довбуша, 33; 2) м. Київ, вул. Інститутська, 48; 3) м. Київ, просп. Повітрофлотський, 63; 4) м. Київ, вул. Березняківська, 28 літер А; 5) м. Київ, вул. Басейна, 1/2 літер А. Згідно з п. 5.3.3 договору відповідач зобов'язався забезпечити окрім іншого охорону майна, товарно-матеріальних цінностей і документів, що знаходяться на об'єктах. Відповідно до умов п. 6.2 договору збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору, підлягають відшкодуванню виконавцем за наявності його вини, у повному обсязі. 06.12.2016 та 18.02.2017 на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 33 сталися крадіжки, після яких позивачем виявлено нестачу необоротних активів і запасів на суму 303.724,31 грн. та складено відповідний акт. Позивач звертався до відповідача з вимогою № 062/15/1/03-1205 від 12.03.2018 про відшкодування збитків, але відповіді не отримано. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму понесених збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/4807/18; прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2018 зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.04.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103046062241 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 8, офіс 1, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 19.04.2018 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 19.04.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 23.04.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103046062241, а тому відповідач мав подати відзив на позов до 08.05.2018 включно.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 05.05.2018, проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що жодних описів товарно-матеріальних цінностей, які підлягали охороні згідно даного договору, складення яких передбачено п. 5.3.3 договору, між сторонами підписано не було, відтак звинувачення про зникнення зі складів інструментів та інших предметів (втулка, дриль, Масло ВД-40, ролик, тосол і т.д. - згідно протоколу інвентаризації від 21.02.2017) з вини відповідача є безпідставною та нічим не підтвердженою. Крім цього, згідно з п. 6.9. договору виконавець не несе відповідальності за збиток, заподіяний розкраданням, ушкодженням грошових і товарно-матеріальних цінностей, які не зазначені у вказаному в п. 5.3.3. цього договору описі. Таким чином, відсутність прийнятого та підписаного сторонами (згідно п. 5.3.3. договору) опису товарно-матеріальних цінностей звільняє відповідача від обов'язку відшкодування збитків у разі їх зникнення. Згідно з п. 6.8 договору факт нанесення матеріальних збитків чи втрати майна з вини виконавця оформлюється двостороннім актом про пошкодження майна, який підписується комісією у складі уповноважених працівників виконавця та замовника. Згідно акту про пошкодження майна складеним 12.03.2018 (складений через рік після проведення інвентаризації), вбачається, що його підписано та складено лише представниками комісії позивача, між тим жодних доказів того що для складання даного акту було запрошено представників відповідача, позивачем надано не було. Таким чином, відповідач був позбавлений права перевірки фактів щодо фактичного пошкодження майна, що свідчить про порушення позивачем процедури складання акту про пошкодження майна а відтак відповідач вважає його неналежним доказом. Більше того, протокол інвентаризації від 21.02.2017 на думку відповідача також не є належним доказом в підтвердження збитків на суму 303.724,31 грн., оскільки складений в односторонньому порядку представниками КП Київжитлоспецексплуатація . Окрім цього, зазначає, що позивачем не надано жодного доказу того, що всі згадані в Акті про пошкодження майна товарно-матеріальні цінності на момент виконання відповідачем функцій охорони й справді знаходилися за адресою об'єкту охорони, а також немає доказів їх придбання позивачем взагалі. Відповідач вражає, що відсутні обов'язкові елементи, які утворюють склад цивільного правопорушення (наявність збитку, протиправна поведінка, причинно-наслідковий зв'язок), що звільняє відповідача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Також у відзиві відповідачем було заявлено клопотання про здійснення розгляду справи в загальному провадженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/4807/18 від 08.05.2018 відхилено клопотання відповідача про здійснення розгляду справи в загальному провадженні, проте, з метою з'ясування всіх обставин справи, призначено судове засідання на 22.05.2018.

Позивачем 11.05.2018 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи № 910/4807/18 на ознайомлення. Представник позивача 11.05.2018 ознайомився з матеріалами справи № 910/4807/18, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою останнього.

Від відповідача 14.05.2018 на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Від відповідача 17.05.2018 на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів оплати відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Від відповідача 17.05.2018 на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме відповідь Дніпровського управління поліції ГУ НП у м. Києві № 148аз/125/50-2018 від 10.05.2018, яка отримана відповідачем 15.05.2018. У зв'язку з чим відповідач просить вважати причину пропуску строку на подання доказів обґрунтованою, оскільки відповідач не міг надати цей доказом разом з відзивом.

Від відповідача 21.05.2018 на адресу суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме акту виконаних робіт № 01/05 від 17.05.2018 згідно договору про надання правової допомоги адвоката № 27/04/2018 від 27.04.2018.

Позивачем 22.05.2018 до відділу діловодства суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що позивачем було складено акт про пошкодження майна від 12.03.2018, підписано повноважними особами та направлено разом з вимогою про відшкодування збитків від 12.03.2018 № 062/15/1/03-1205 до відповідача для узгодження. Однак відповідачем не було повернуто позивачу підписаний примірник зазначеного акту та не було направлено на адресу позивача заперечення щодо зазначеного акту. Таким чином, не підписання акту про пошкодження майна не звільняє відповідача від відповідальності за неналежне виконання його зобов'язань за договором. Документами, доданими до позовної заяви, повністю підтверджено понесені збитки позивача в розмірі 303.724,31 грн., які заподіяно через бездіяльність відповідача. Вважає, що наявні всі складові господарського правопорушення.

Також позивач у відповіді на відзив просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката. надану відповідачу. Зазначає, що справа є незначної складності та її розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження. Вважає, що заявлена сум на оплату послуг адвоката відповідачем є завищеною та неспівмірною з детальним описом робіт (наданих послуг) зазначених у відзиві на позовну заяву. При цьому зазначає, що матеріали справи не містять доказів надання послуг та їх оплати відповідачем.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Еліт-Груп (далі - виконавець, відповідач) та Комунальним підприємством Київжитлоспецексплуатація (далі - замовник, позивач) укладено договір про надання охоронних послуг № 15/02-16-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується у 2016 році надати замовнику охоронні послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Найменування послуг: Код ДК 016:2010 - 84.24.1 Послуги у сфері громадського порядку та громадської безпеки (послуги охорони): м. Київ, вул. Довбуша, 33; м. Київ, вул. Кайсарова, 7; м. Київ, вул. Інститутська, 48.

Додатковою угодою № 1 від 15.04.2016 внесено зміни до п. 1.1 договору та визначено наступні об'єкти за якими виконавець має надавати охоронні послуги: м. Київ, вул. Довбуша, 33; м. Київ, вул. Кайсарова, 7; м. Київ, вул. Інститутська, 48; м. Київ, пров. Повітрофлотський, 63.

Додатковою угодою № 2 від 19.05.2016 внесено зміни до п. 1.1 договору та визначено наступні об'єкти за якими виконавець має надавати охоронні послуги: м. Київ, вул. Довбуша, 33; м. Київ, вул. Інститутська, 48; м. Київ, пров. Повітрофлотський, 63; м. Київ, вул. Березняківська, 28 літер А.

Додатковою угодою № 2/1-а від 01.06.2016 внесено зміни до п. 1.1 договору та визначено наступні об'єкти за якими виконавець має надавати охоронні послуги: м. Київ, вул. Довбуша, 33; м. Київ, вул. Інститутська, 48; м. Київ, пров. Повітрофлотський, 63; м. Київ, вул. Березняківська, 28 літер А; м. Київ, вул. Басейна, 1/2 літер А.

Спір виник внаслідок того, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивачу завдано збитки у вигляді вартості викраденого майна за об'єктом: м. Київ, вул. Довбуша, 33 на суму 303.724,31 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 5.3.3 договору виконавець зобов'язаний виставити на об'єктах пости охорони в кількості та за адресами вказаними в додатку № 1.

15.02.2016 сторонами за наслідками проведення обстеження та виставлення постів охорони за адресами: м. Київ, вул. Довбуша, 33; м. Київ, вул. Кайсарова, 7; м. Київ, вул. Інститутська, 48 складено відповідний акт про виставлення постів охорони.

15.04.2016 сторонами за наслідками проведення обстеження та виставлення постів охорони за адресою: м. Київ, пров. Повітрофлотський, 63 складено відповідний акт про виставлення постів охорони.

19.05.2016 сторонами за наслідками проведення обстеження та виставлення постів охорони за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 28 літер А складено відповідний акт про виставлення постів охорони.

Відповідно до п. 5.3.3 договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 30.06.2016) виконавець зобов'язаний забезпечити пропускний режим на об'єктах, охорону від злочинних дій і інших незаконних зазіхань на життя і здоров'я персоналу, що знаходиться в службових приміщеннях організації замовника, а також майна, товарно-матеріальних цінностей і документів, що знаходяться на об'єктах, і прийнятих за описом, підписаним повноважними представника замовника та виконавця.

Сторонами доказів в підтвердження складання описів товарно-матеріальних цінностей, які підлягали охороні згідно договору не подано. Позивачем у відповіді на відзив не заперечується та обставина, що відповідний опис між сторонами не підписувався.

При цьому пунктом 6.9 договору визначено, що виконавець не несе відповідальності за збиток заподіяний розкраданням, ушкодженням грошових і товарно-матеріальних цінностей, які не зазначені у вказаному в п. 5.3.3 цього договору описі.

На об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 33 сталися крадіжки 06.12.2016 та 18.02.2017 про що було повідомлено Дніпровське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, що підтверджується витягами з кримінальних проваджень № 12016100040016712 від 06.12.2016 та № 12017100040002198 від 18.02.2017.

Відповідно до наказу КП Київжитлоспецексплуатація № 36 від 21.02.2017 Про проведення позапланової інвентаризації необоротних активів та запасів КП Київжитлоспецексплуатація проведено відповідну інвентаризацію за наслідками якої складено протокол комісії по позаплановій інвентаризації необоротних активів та запасів від 24.02.2017 з якого вбачається, що нестачу становлять 89 найменувань необоротних активів та запасів.

Позивач зазначає, що ним на підставі наказу № 36 від 21.02.2017 проведено позапланову інвентаризацію необоротних активів та запасів КП Київжитлоспецексплуатація про що складено акт відповідно до п. 6.8 договору та виявлено нестачу необоротних активів і запасів на суму 303.724,31 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 6.8 договору факти розкрадання, зникнення, знищення чи пошкодження майна сторонніми особами, що проникли на об'єкт, або внаслідок пожежі чи в силу інших причин, з вини працівників, що здійснюють охорону об'єкта, встановлюються в порядку, передбаченому чинним законодавством. Факт нанесення матеріальних збитків чи втрати майна з вини виконавця оформлюється двостороннім актом про пошкодження майна, який підписується комісією у складі уповноважених представників виконавця та замовника.

У разі виникнення зауважень/розбіжностей щодо фактичного пошкодження майна, такий акт підписується сторонами з відображенням відповідних зауважень.

У разі відмови/ухилення однієї зі сторін від підписання вказаного акту, інша сторона вправі залучити третю особу/третіх осіб у якості свідка/свідків для посвідчення вищевказаного акту з подальшим підписанням його третьої особи/третіми особами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 12.03.2018 складено акт про пошкодження майна (про факт нанесення матеріальних збитків і втрати майна), відповідно до якого виявлено нестачу майна вартістю 303.724,31 грн.

Даний акт був підписаний представниками КП Київжитлоспецексплуатція та 14.03.2018 надісланий відповідачу рекомендованою кореспонденцією за № 0103045546008 на підписання разом з вимогою № 062/15/1/03-1205 від 12.03.2018, що підтверджується фіскальним чеком поштового зв'язку № 2248 та описом вкладення у цінний лист від 14.03.2018.

Згідно інформації з офіційного сайту ПАТ Укрпошта в мережі Інтеренет вбачається, що 20.03.2018 відбулось вручення адресату (відповідачу) поштового відправлення за номером 0103045546008.

Проте як зазначає позивач в позовній заяві та свідчать матеріали справи відповідач відповіді на зазначену вище вимогу не надав, підписаний акт або із зауваженнями не надав.

Отже, в даному випадку позивач мав залучити третю особу/третіх осіб для посвідчення вищевказаного акту з подальшим підписанням його третьої особи/третіми особами.

Проте, наявний в матеріалах справи акт про пошкодження майна (про факт нанесення матеріальних збитків і втрати майна) від 12.03.2018 складений в односторонньому порядку лише представниками КП Київжитлоспецексплуатція .

Отже, позивачем не подано акту, який би відповідав вимогам встановленим п. 6.8 договору та підтверджував би факт нанесення позивачу матеріальних збитків в розмірі 303.724,31 грн.

Згідно з п. 6.2 договору збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору, підлягають відшкодуванню виконавцем за наявності його вини, у повному обсязі.

У відповідності до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафна санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

На підставі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення; при визначення неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Наслідки порушень зобов'язань за договором є правовою підставою, згідно із ст. 623 Цивільного кодексу України, для стягнення збитків.

З огляду на положення статті 224 Господарського кодексу України, статей 22, 611, 614, 623 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належних та допустимих доказів в підтвердження наявності протиправної поведінки і вини у відповідача та доказів понесення позивачем збитків в розмірі 303.724,31 грн. внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем договірних відносин не подано.

Таким чином, позивачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями відповідача та понесеними збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають повністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Стосовно розподілу витрат відповідача по оплаті послуг адвоката в розмірі 20.000,00 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

27.04.2018 між відповідачем (клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги адвоката № 27/04/2018.

Додатком № 1 до договору визначено, що за представництво інтересів клієнта у справі № 910/4807/18 з усіх без виключення питань, що виникають під час розгляду справи до набрання рішенням законної сили (в тому числі, але не виключно, підготовка відзиву, участь в судових засіданнях, супровід справи в судах апеляційної та касаційної інстанцій) клієнт сплачує адвокатові 20.000,00 грн., які мають бути сплачені протягом 7 днів з моменту підписання даного договору.

Позивач 04.05.2018 та 08.05.2018 перерахував на користь адвоката ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 20.000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

ОСОБА_1 є адвокатом згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000100 від 19.02.2018 (згідно інформації з Єдиного реєстру адвокатів України).

17.05.2018 між клієнтом та адвокатом складено акт виконаних робіт (надання послуг) № 01/05, відповідно до якого адвокат надав клієнту наступні послуги: вивчення матеріалів справи (4 години); аналіз судової практики (3 години); підготовка відзиву (5 годин) підготовка та направлення запитів щодо стану кримінальних проваджень № 12016100040016712 від 06.12.2016 та № 12017100040002198 від 18.02.2017 (2 години), загальною вартістю 20.000,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Уразі недотриманням вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на те, що спір не є складним та на думку суду час витрачений адвокатом на виконання зазначених в акті від 17.05.2018 послуг є завищеним, суд приходить до висновку, що витрати відповідача на оплату послуг адвоката є неспівмірними, тому суд з урахуванням наявності відповідного клопотання позивача вважає за необхідне зменшити розмір витрат відповідача на адвоката.

Враховуючи те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, а також неспівмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на правову допомогу покладаються на позивача частково в сумі 3.000,00 грн.

Керуючись ст. ст. ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 003366500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Еліт-Груп (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 8, офіс 1, код ЄДРПОУ 32425683) 3.000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В. Сівакова