Рішення

від 18.06.2018 по справі 910/3950/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2018Справа № 910/3950/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Приватної фірми Офсет

до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія САТ

про стягнення 20.941,20 грн.

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

02.04.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватної фірми Офсет до Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія САТ про стягнення 20.941,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір перевезення вантажів № 16342 від 22.10.2014. Відповідно до ТТН № 016015445 від 15.11.2017 відправник - ТОВ Полі С м. Львів передало відповідачу для перевезення на адресу позивача вантаж - поліграфію. Адреса розвантаження згідно ТТН - м. Харків, вул. Кацарська, 58А. Вартість зазначеного перевезення була сплачена позивачем згідно платіжного доручення № 2211 від 21.11.2017 в розмірі 4.035,00 грн. При розвантажені вантажу за адресою: м. Харків, вул. Кацарська, 58-А пошкоджень вантажу не було виявлено. В подальшому зазначений вантаж в той же день за окремим замовленням позивача перевезено відповідачем за адресою м. Харків, вул. Георгівська, 10 (автомобілем НОМЕР_1. При огляді вантажу за адресою м. Харків, вул. Георгівська, 10 було виявлено пошкодження вантажу, про що складено акт пошкодження. Фактична вартість пошкодженого вантажу становить 20.941,20 грн. Свою вину в пошкоджені вантажу відповідач визнав, що вбачається з листа № 5509 від 22.12.2017. Претензія позивача про відшкодування шкоди, направлена відповідачу, залишилась без відповіді та без задоволення. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму, в якості відшкодування завданої майнової шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3950/18 від 04.04.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

18.04.2018 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2018 відкрито провадження у справі № 910/3950/18 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.04.2018 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103046062160 за адресою: 02660, м. Київ, вул. Гроденська, 32, яка згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 03.04.2018 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 19.04.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 23.04.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103046062160, а отже відповідач мав подати відзив до 08.05.2018 включно.

03.05.2018 відповідачем до відділу діловодства суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що в ТТН оголошена цінність вантажу зазначена в розмірі 300,00 грн. За умовами п. 2.4 договору в ТТН клієнт зобов'язаний повідомити перевізнику повні відомості щодо вантажу, в тому числі оголошену цінність. Згідно п. 7.1.3 договору у випадку часткового пошкодження вантажу, переданого до перевезення з оголошеною цінністю, перевізник несе відповідальність в розмірі, на яку зменшилась вартість вантажу, але не більше розміру оголошеної цінності, задекларованої вантажовідправником. 21.03.2018 платіжним дорученням відповідач сплатив позивачу збитки в розмірі 300,00 грн., що дорівнює оціночній вартості вантажу, вказані у ТТН.

29.05.2018 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що ТТН № 016015445 складалась відповідачем у м. Львів без участі позивача, позивач інформації про оголошену цінність зазначеного вантажу відповідачу не надавав, а також позивач не уповноважував вантажовідправника - ТОВ Полі С визначати оціночну вартість зазначеного вантажу, а зважаючи на положення п. 2.4 договору, зазначену інформацію про оголошену цінність вантажу відповідач повинен отримати виключно від позивача. Отже, зважаючи на викладене та відсутність доказів з боку відповідача про надання інформації саме позивачем про оціночну вартість вантажу за накладною № 016015445, то розмір шкоди, завданої позивачу, у вигляді пошкодженого вантажу, визначається саме за рахунком № 787 від 31.10.2017 і становить 20.941,20 грн. Звертає увагу суду, що перевезення вантажу з м. Львів до центрального складу відповідача - адреса розвантаження м. Харків, вул. Кацарська, 58А підтверджено актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 029025938 від 16.11.2017, де визначено вартість перевезення за накладною 016015445 у розмірі 2.172,00 грн. Також, згідно накладної № 016015445 вантаж перевозився автомобілем НОМЕР_2. В той же час, доставка вантажу з центрального складу відповідача м. Харків, вул. Кацарська, 58А до позивача за адресою м. Харків, вул. Георгієвська, 10 підтверджено актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 029027126 від 30.11.2017, де визначена вартість послуг 70,00 грн. Доставка вантажу за адресою м. Харків, вул. Георгієвська, 10 здійснювалось відповідачем автомобілем НОМЕР_1.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2014 між Приватною фірмою Офсет (клієнт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія САТ (перевізник, відповідач) укладено договір перевезення вантажів № 16342 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт надає для перевезення вантажі, а перевізник зобов'язується здійснити їх перевезення автомобільним транспортом і надати інші послуги по перевезенню вантажів на території України.

Згідно з п. 1.2 договору перевізник зобов'язується доставити надані клієнтом вантажі до пункту призначення в установлений договором строк та видати їх уповноваженій на одержання ватажу особі - вантажоодержувачу, а клієнт зобов'язується вчасно сплатити за послуги перевізника встановлену плату, відповідно до умов договору, та на підставі наданих перевізником рахунків за перевезення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що під час прибуття вантажу було виявлено пошкодження вантажу, тому відповідач має відшкодувати збитки у вигляді вартості пошкодженого вантажу в сумі 20.941,20 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 10.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016. В разі, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дії цього договору, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні правовідносини не подано, а отже договір є пролонгованим.

15.11.2017 згідно товарно-транспортної накладної (накладної на вантаж одержувача) № 016015445 відповідачем (перевізником) від відправника - ТОВ Полі С отримано вантаж (поліграфію). Згідно цієї накладної адреса завантаження: м. Львів, вул. Зелена, 115-А; адреса розвантаження: м. Харків, вул. Кацарська, 58-А, адреса доставки: м. Харків, вул. Георгіївська, 10; дата доставки вантажу 17.11.2017; одержувач ПФ Офсет ; автомобіль НОМЕР_2; оголошена цінність вантажу 300,0 грн.

Матеріали справи свідчать, що вантаж за накладеною № 016015445 від 15.11.2017 спочатку був доставлений відповідачем на адресу розвантаження: м. Харків, вул. Кацарська, 58-А (акт № 029025938 від 16.11.2017 здачі-приймання робіт (надання послуг) по договору № 16342 від 22.10.2014 на суму 2.172,00 грн.), а потім доставлений на адресу: м. Харків, вул. (акт № 029027126 від 30.11.2017 здачі-приймання робіт (надання послуг) по договору № 16342 від 22.10.2014 на суму 70,00 грн.).

Відповідно до п. 6.4 договору у разі втрати, пошкодження або нестачі вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником/вантажоодержувачем обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності оформлюються актом.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажоодержувача (або вантажовідправника) і представниками перевізника. Односторонні записи в акті як вантажоодержувача (вантажовідправника) так і перевізника вважаються недійсними (п. 6.4.1 договору).

Згідно з п. 6.4.2 договору жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку і засвідчити підписом.

В матеріалах справи наявний акт пошкодження вантажу від 17.11.2017 (заповнений письмово), в якому зазначено, що вантаж відправлений за накладною № 016015445, а саме клей Planatol DK A 3001 у кількості 6 (шести) відер пошкоджений (відра лопнули та клей витік). Даний акт складений в присутності та підписаний представниками позивача: менеджера ОСОБА_1, менеджера ОСОБА_2, директора ОСОБА_3; водія ОСОБА_4; менеджера відповідача ОСОБА_5

Також в матеріалах справи наявний акт пошкодження вантажу № 029000122 від 17.11.2017 (заповнений шляхом друку), в якому зазначено, що вантаж (поліграфія) відправлений за накладною № 016015445 від 15.11.2017 пошкоджено, а саме розбито 6 (шість) відер клею Planatol DKA 3001. Даний акт складений в присутності та підписаний представниками відповідача менеджером з логістики ОСОБА_6, начальником відділу видачі вантажу ОСОБА_7 та директором позивача ОСОБА_3

Позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № б/н від 22.01.2018, в якій позивач вимагав протягом 7 (семи) днів відшкодувати шкоду завдану пошкодженням вантажу в розмірі 20.941,20 грн.

Розмір завданих збитків позивачем визначено на підставі рахунку-фактури ТОВ Полі С № 787 від 31.10.2017 згідно якого вартість клею Planatol DK A 3001 у кількості 360 кг становить 41.882,40 грн. Тобто вартість одного відра масою 30 кг становить 3.490,20 грн. та відповідно вартість 6 (шести) відер складає 20.941,20 грн.

Дана претензія була направлена позивачем 22.01.2018 рекомендованою кореспонденцією за № 6101004945320, що підтверджується фіскальним чеком № 0061540 0030375 і описом вкладення у цінний лист від 22.01.2018 та отримана відповідачем 30.01.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 6101004945320.

Відповідачем факт пошкодження ним вантажу не заперечується.

Відповідач заперечує проти розміру збитків, що підлягають відшкодуванню позивачу внаслідок пошкодження вантажу та посилається на п. 7.1.3 договору відповідно до якого передбачено, що у випадку частково пошкодження вантажу, переданого до перевезення з оголошеною цінністю, перевізник несе відповідальність розмірі, на яку зменшилась вартість вантажу, але не більше розміру оголошеної цінності, задекларованої вантажовідправником в ННВ.

Тобто відповідач вважає, що оскільки в товарно-транспортній накладній № 016015445 від 15.11.2017 визначено оголошену цінність вантажу в сумі 300,00 грн., то відшкодуванню за умовами зазначеного пункту договору підлягають збитки саме в цьому розмірі.

Тому згідно платіжного доручення № 900004561 від 23.03.2018 відповідач перерахував позивачу компенсацію за пошкоджений вантажу за ННВ № 016015445 від 15.11.2017 в сумі 300,00 грн.

Суд не може погодитись з такими доводами відповідача, оскільки відповідно до ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Тобто, сторонам надається можливість самостійно в договорі передбачити цивільно-правову відповідальність за порушення зобов'язання із перевезення, але за умови, якщо інше не передбачено законом.

Разом з цим положеннями ст. 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з п. 136 Статуту автомобільного транспорту автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах:

а) за втрату або недостачу вантажу - в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу;

б) за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість;

в) за втрату вантажу, зданого до перевезення з оголошеною цінністю, - в розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона нижча його справжньої вартості.

Оскільки вантажем, що перевозився відповідачем був клей, що містився у відрах, які тріснули, внаслідок чого клей витік, а отже подальше його використання за призначенням не є можливим, суд приходить до висновку, що дане пошкодження слід розцінювати як втрату вантажу.

Враховуючи наведене вище, а також те, що оголошена до перевезення цінність вантажу є нижчою ніж його дійсна вартість, суд приходить до висновку, що відповідач має відшкодувати позивачу збитки саме в розмірі вартості втраченого вантажу.

Проте приймаючи до уваги те, що відповідачем було перераховано позивачу компенсацію за пошкоджений вантаж в сумі 300,00 грн., відшкодуванню підлягають 20.641,00 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Приватної фірми Офсет обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно розподілу витрат позивача по оплаті послуг на правничу допомогу в розмірі 1.500,00 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

23.02.2018 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро Олексія Циганенко укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокатське бюро прийняло на себе зобов'язання надавати правничу допомогу, в тому числі складання заяв.

Згідно зі ст. 14 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив.

23.03.2018 між клієнтом та адвокатським бюро складено акт надання правничої допомоги, відповідно до якого адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв послуги з підготовлення проекту позову з відшкодування шкоди до ТОВ Транспортна компанія САТ , вартістю 1.500,00 грн.

Позивач сплатив на користь адвокатського бюро грошові кошти в розмірі 1.500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2530 від 26.03.2018.

ОСОБА_8 є адвокатом згідно свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 669 від 20.07.2001 (згідно інформації з Єдиного реєстру адвокатів України).

Враховуючи те, що підтверджено правовий статус адвоката, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, а також співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на правову допомогу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1.478,51 грн.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія САТ (02660, м. Київ, вул. Гроденська, 32, код ЄДРПОУ 35646516) на користь Приватної фірми Офсет (61177, м. Харків, пров. Ігоря Муратова-2, 7, кв. 2, код ЄДРПОУ 30590993) 20.641 (двадцять тисяч шістсот сорок одна) грн. 20 коп. збитків, 1.736 (одна тисяча сімсот тридцять шість) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору, 1.478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 51 коп. витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя В.В.Сівакова