Рішення

від 31.05.2018 по справі 804/1965/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Справа № 804/1965/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняДраготи С.А. за участі: представника позивача представника відповідача Гусарова В.О. Сербулової К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Буд і К" до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стиль-Буд і К звернулося до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №7427-п від 29.12.2017р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль-Буд і К ;

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль-Буд і К , за результатами якої складено акт перевірки від 19.01.2018р. №1654/04-36-14-20/35112357.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. Крім того, контролюючий орган не повідомив позивача до початку перевірки про дату початку її проведення та про місце її проведення, чим грубо порушив норми чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі №804/1965/18 та призначено справу до розгляду у судове засідання в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в якому останній просив відмовити у задоволені адміністративного позову, зазначаючи, що останній діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 14.03.2017р. ТОВ Стиль-Буд і К отримало від відповідача запит №2953/10/04-36-14-06-16 від 23.02.2017р. про надання пояснень та їх документального підтвердження, в якому зазначалося, що за результатами аналізу податкової інформації та показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих ТОВ Стиль-Буд і К за відповідні періоди, даних Єдиного реєстру податкових накладних, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України.

Також у вищевказаному запиті відповідач просив надати пояснення та документальне підтвердження стосовно здійснення господарських операцій ТОВ Стиль-Буд і К з ТОВ Білдінг - Строй за період березень 2014 року.

28 березня 2017 року позивач направив на адресу відповідача поштою лист-відповідь на вищевказаний запит (вих. №24 від 27.03.2017 року), в якому, зокрема, зазначалося, що запит не містить фактів про порушення відповідного законодавства з боку ТОВ Стиль-Буд і К та жодних законних і правових підстав для його надсилання.

18 січня 2018 року позивач отримав повідомлення від 29.12.2017 року №3031 разом з копією наказу №7427-п від 29.12.2017 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Стиль-Буд і К .

Так, наказом №7427-п від 29.12.2017 року призначено з 05.01.2018р. документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БК Білдінг Строй за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, тривалістю 5 робочих днів.

24.01.2018 року позивач отримав акт перевірки від 19.01.2018 року №1654/04-36-14-20/35112357 Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ Стиль-Буд і К , код за ЄДРПОУ 35112357 (телефон 0567367729, факс та електронна пошта - інформація відсутня) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БК Білдінг Строй (код ЄДРПОУ 38866337) за період січень-грудень 2014 року , яким встановлено порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, внаслідок чого ТОВ Стиль-Буд і К занижено податок на прибуток за 2014 рік на 36096,00 грн.; п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок чого ТОВ Стиль-Буд і К занижено податок на додану вартість на 40107,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з законністю наказу №7427-п від 29.12.2017 року та законністю проведення перевірки, подав заперечення від 31.01.2018р., в яких зазначав, що взагалі не відносив до витрат в податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 рік послуги, наданні ТОВ БК Білдінг Строй , і про те, що достатніх підстав стверджувати про заниження позивачем податку на прибуток за 2014 рік на суму 36096,00грн. у відповідача немає.

Листом від 09.02.2018р. №6196/10/0436-14-09 відповідач відхилив заперечення позивача, зазначаючи, що висновки акта перевірки від 19.01.2018 року №1654/04-36-14-20/35112357 є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями абзаців 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.4. пункту 78. ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності на те законних підстав має право прийняти рішення про початок проведення документальної позапланової перевірки, яке оформлюється наказом.

Щодо доводів позивача, про те що відповідачем до наказу на перевірку було протиправно включено такий податковий період з податку на додану вартість як березень 2014 року, оскільки станом на 29.12.2017 року сплинув встановлений п.102.1 ст.102 ПК України строк для проведення перевірки даного податкового періоду, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 та ст. 203 ПК України податкова декларація з ПДВ подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного і податкового) місяця.

Отже, платник податку зобов'язаний подавати декларацію з податку на додану вартість щомісячно (тобто за кожний окремий податковий період) до 20 числа кожного наступного місяця, без наростаючого підсумку.

Відповідно до акта перевірки від 19.01.2018 року №1654/04-36-14-20/35112357 при проведенні перевірки використана податкова декларація позивача з податку на додану вартість за березень 2014 року, яка має у контролюючому органі вхідний №9021739327 і була прийнята контролюючим органом 18.04.2014 року разом з додатком №5(вх.№9021739347) та реєстром отриманих та виданих податкових накладних (вх.№9021738822).

Оскільки декларація зі сплати податку на додану вартість за березень 2014 року відповідно до зазначеного в акті перевірки була подана позивачем до контролюючого органу своєчасно, то термін для проведення перевірки позивача з податку на додану вартість за березень 2014 року слід відраховувати з дня наступного за 20.04.2014 року.

Отже, на дату винесення наказу №7427-п від 29.12.2017 року сплинув строк у 1095 днів, що настали за 20.04.2014 року, як останнім днем граничного строку, передбаченого для подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Тому оспорюваним наказом №7427-п від 29.12.2017 року до перевірки безпідставно включено податковий період з податок на додану вартість березень 2014 року.

При цьому відповідно до пункту 78.1.1. пункту п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка призначається у випадку отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня. наступного за днем отримання запиту.

Як зазначено відповідачем в запиті №2953/10/04-36-14-06-16 від 23.02.2017 року, контролюючим органом за результатами аналізу податкової інформації та показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ, поданих позивачем за відповідні періоди, даних Єдиного реєстру податкових накладних, були виявлені порушення лише з податку на додану вартість, а саме: порушення позивачем пунктів 198.1 та 198.3 статті 198 ПК України.

При цьому посилань на виявлення за наслідком проведення аналізу податкової інформації порушень позивачем інших норм податкового законодавства, крім пунктів 198.1 та 198.3 ст.198 ПК України у запиті відсутні.

Отже, відповідач в вищевказаному запиті не посилався на виявлення будь-яких порушень податкового законодавства з податку на прибуток з боку позивача.

З огляду на означене, у відповідача після направлення позивачу запиту №2953/10/04-36-14-06-16 від 23.02.2017 року не виникли передбачені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України підстави для прийняття рішення у формі наказу про призначення документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства з податку на прибуток.

Також суд погоджується з твердженнями позивача, що наказом №7427-п від 29.12.2017 року було протиправно призначено перевірку позивача з податку на додану вартість за календарні місяці січень, лютий, квітень - грудень 2014 року.

Неправомірність призначення податкової перевірки позивача за вказані календарні місяці (січень, лютий, квітень - грудень 2014 року) підтверджується відсутністю належним чином оформленого обов'язкового письмового запиту відповідача, в якому б останній посилався на отримання податкової інформації, що свідчить про порушення позивачем валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зазначені податкові періоди.

Так, із запиту №2953/10/04-36-14-06-16 від 23.02.2017 року чітко слідує, що контролюючим органом пропонується надати пояснення та документальні підтвердження виключно у зв'язку із виявленням порушень з податку па додану вартість що стосуються відносин позивача з ТОВ БК Білдінг Строй у податковому періоді березень 2014 року.

При цьому, відповідач не вимагав пояснень чи документальних підтверджень і не повідомляв про виявлення порушень з податку па додану за січень, лютий, квітень - грудень 2014 року та взагалі не стверджував про наявність взаємовідносин сторін у такі періоди.

З огляду на означене, у відповідача після направлення позивачу запиту №2953/10/04-36-14-06-16 від 23.02.2017 року не виникли передбачені пунктом 78.1.1. ПК України підстави для прийняття рішення у формі наказу про призначення документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість за січень, лютий, квітень-грудень 2014 року.

Згідно з п. 79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під підпис копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як було зазначено, про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Стиль-Буд і К дізналося лише 18.01.2018р., в той час як сама перевірка була проведена з 05.01.2018р. по 12.01.2018р.

Тобто позивач був повідомлений про перевірку вже після завершення її проведення.

Таким чином, відповідачем було порушено п.79.2 ст.79 ПК України, що призвело до порушення прав позивача, оскільки останній був позбавлений можливості бути присутнім під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, надавати необхідні документи, пояснення та зауваження під час такої перевірки (п.17.1.6 ПК України).

Так, у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015р. у справі №21-425а14 про визнання незаконним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій з проведення перевірки, було закріплено ряд важливих висновків:

1) право платника податків оскаржити наказ та дії щодо проведення перевірки після її доведення (позивач оскаржив наказ про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки вже після її проведення);

2) неприпустимість порушення податковим органом процедури призначення та проведення перевірки, незважаючи на вид перевірки, зокрема необхідності повідомлення про перевірку та ознайомлення платника з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення;

3) порушення податковою вимог щодо призначення та проведення податкової перевірки, приводить до визнання її незаконною та відсутності правових наслідків такої.

При цьому колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначила у вказаному рішенні, що вважає помилковим таке тлумачення пункту 79.2 статті 79 ПК як такого, що не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-УІ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм такого змісту: Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки . Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК, яким встановлено право платника податків бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок.

Тому, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015р. в справі №21-425а14 вказала, що неповідомлення відповідачем позивача про місце перевірки не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обов'язку надати посадовим і службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки та дійшла таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. .

Враховуючи означені висновки Верховного Суду України та зважаючи на встановлені у цій справі обставини, які свідчать про те, що позивач не був належним чином повідомлений про призначення та проведення перевірки, а дізнався про це вже після завершення її проведення, суд приходить до висновку про порушення відповідачем приписів п.79.2 ст.79 ПК України та встановленого ними порядку проведення перевірки.

Водночас, проведення перевірки з порушенням порядку, встановленого ПК України (в т.ч. п.79.2 ст.79 ПК України), призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

В даному випадку порушення прав позивача мало місце не тільки при прийнятті відповідачем рішення про проведення перевірки, але і при проведенні самої перевірки на виконання оскаржуваного наказу. Розгляд питання про скасування рішення податкового органу про проведення перевірки тісно пов'язане з розглядом питання про правомірність проведеної перевірки.

Належними способами захисту порушених прав в даній справі є звернення платника податків до суду з вимогами про визнання протиправними та скасування наказів про проведення перевірок та про визнання протиправними дій органу ДФС з проведення документальних позапланових невиїзних перевірок.

Вказана правова позиція підтверджується постановами Верховного суду України від 16.02.2016 № 826/12651/14|21-2749а15, від 13.07.2016р. № 826/10114/13-а|21-5914а15, від 27.01.2015р. № 21-425а14, постановою Вищого адміністративного суду України (від 01.10.2015р. № К/800/10043/15).

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими відповідачем, а отже підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов має бути задоволений, суд вважає за необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у загальному розмірі 1762,00грн.

Керуючись ст. ст.244, 245, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №7427-п від 29.12.2017 року Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Стиль-Буд і К .

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Стиль-Буд і К , за результатами якої складено акт перевірки від 19.01.2018 року № 1654/04-36-14-20/351 12357.'

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 червня 2018 року.

Суддя О.В. Єфанова