Рішення

від 23.06.2018 по справі 813/1636/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1636/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження, без виклику сторін та проведення судового засідання) адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю Паркос про стягнення коштів для погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Паркос (далі - ТОВ Паркос ) про стягнення до бюджету коштів в сумі 23582,96 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство внаслідок несплати у встановлені законом строки узгоджених грошових зобов'язань з податку на додану вартість має податковий борг на загальну суму 23582,96 грн.

Ухвалою від 25.04.2018 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог. На підставі частини одинадцятої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважається, що ухвала про відкриття провадження вручена відповідачу належним чином, оскільки скеровані за його зареєстрованим місцезнаходженням процесуальні документи суду повернулися 05.05.2018 на адресу суду з відміткою органу поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання . Відповідач не надіслав суду відзив на позов та не повідомив про поважність причин ненадання відзиву. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ТОВ Паркос (ідентифікаційний код 40249244) зареєстроване як суб'єкт господарювання, що підтверджується відповідним записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22-27).

ТОВ Паркос подало до Буської ОДПІ (Золочівське відділення) податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2017 року, в якій товариство самостійно визначило розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 28685 грн. (а.с. 16).

Відповідач не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у встановлені Податковим кодексом України строки. З метою погашення податкового боргу позивач надіслав ТОВ Паркос податкову вимогу від 02.11.2017 № 30138-17 (а.с. 17).

Згідно з довідкою (а.с.11) ТОВ Паркос має відкриті рахунки в банківських установах.

Відповідно до довідки ГУ ДФС у Львівській області податковий борг відповідача станом на 23.03.2018 становить 23582,96 грн. (а.с. 12). Стан розрахунків відповідача з бюджетом підтверджується даними інтегрованої картки платників податків (а.с.13).

Вирішуючи спір, суд керується такими нормами права:

Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 ПК України).

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункти 95.3, 95.4 статті 95 ПК України).

Вирішуючи спір, суд керується такими мотивами:

податковий борг ТОВ Паркос в сумі 23582,96 грн. виник внаслідок несплати у встановлені ПК України строки узгодженого грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податку у поданій ним податковій декларації з податку на додану вартість.

З метою спонукати відповідача сплатити узгоджені ним податкові зобов'язання орган стягнення надіслав платнику податку податкову вимогу № 30138-17 від 02.11.2017. Ця податкова вимога вручена відповідачу 11.01.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Зважаючи на положення пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, нові податкові вимоги платнику податків не надсилалися. Відповідач податковий борг в сумі 23582,96 грн. не сплатив, заборгованість перед бюджетом залишається не погашеною, доказів зворотного суду не надано.

Отже, позовні вимоги Головного управління ДФС у Львівській області є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 251, 255, 258, 262, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю Паркос (82404, Львівська область, м. Стрий, вул. Головацького, буд. 56, кв. 43, ідентифікаційний код 40249244) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків цього платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до відповідного бюджету кошти на погашення податкового боргу у загальній сумі 23582 (двадцять три тисячі п'ятсот вісімдесят дві) гривні 96 коп.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.