Ухвала

від 23.06.2018 по справі 826/9774/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 23 червня 2018 року                                                                      № 826/9774/18 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з заявою та доданими до неї матеріалами Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ ЛТД» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків В С Т А Н О В И В : Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту – ГУ ДФС у місті Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків – Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ ЛТД», в якому просить: - відстрочити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві сплату судового збору; - прийняти рішення, яким підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ВПГ ЛТД» (код 38221785), застосованого рішенням керівника контролюючого органу. Розглянувши заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та додані до неї матеріали, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. У відповідності до частини 2 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі. Виходячи зі змісту статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому вважається особливою формою позовної заяви, яка є об'єктом справляння судового збору. Так, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. В порушення вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України, заявником не надано до заяви документу про сплату судового збору. Натомість, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві просить відстрочити сплату судового збору. В обґрунтування заявленого клопотання заявник посилається на статтю 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Враховуючи те, що майнове становище не може обмежувати доступ до правосуддя, вважає, що у Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві наявні підставі для відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду з даною заявою. Розглянувши зазначене клопотання, Окружний адміністративний суд місті Києва дійшов до наступних висновків. За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат. Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. У відповідності до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. В той же час, суд звертає увагу, що порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру регламентовано  статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для зменшення розміру, відстрочення або розстрочення сплати судового збору суб'єктом владних повноважень. Враховуючи той факт, що позивачем не надано належних обґрунтувань заявленого ним клопотання, а також не додано жодних доказів на підтвердження того, що на теперішній час існують перешкоди для сплати останнім судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, а також, з урахуванням того, що обов'язковість сплати судового збору встановлена діючим законодавством України, а відстрочення або розстрочення сплати судового збору є дискреційним правом, а не обов'язком суду, суд приходить до висновку, що викладені Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень  статті 8 Закону України «Про судовий збір», а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню в повному обсязі. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2018 року у справі №826/7670/18. Так, частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2018 року – 1762 гривень. З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаною заявою становить 1  762,00 гривень. Відповідно до частини 3 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини 2 цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Вказані недоліки позивач може усунути в строк до 25 червня 2018 року до 12 години 00 хвилин з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: - оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) – 38004897, рахунок отримувача - 31218206784007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача – 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030101. З огляду на зазначене та керуючись статтями 161, 283, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – У Х В А Л И В: 1. У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві відмовити. 2. Заяву Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків залишити без руху. 3. Встановити Головному управління Державної фіскальної служби у місті Києві строк до 25 червня 2018 року до 12 години 00 хвилин для усунення недоліків. 4. Попередити Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві про те, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. 5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                      А.І. Кузьменко