Постанова

від 19.06.2018 по справі 922/3844/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2018 р. Справа № 922/3844/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивача - Ворожбянов А.М., довіреність № 08-21/34/2-18 від 04.01.2018 р., ;

1-го відповідача - Поддашкіна О.Ю., свідоцтво НОМЕР_1 від 12.10.2012 р., довіреність від 05.06.2018 р. ;

2-го відповідача - Ковбасенко І.В., свідоцтво НОМЕР_2 від 09.07.2010 р., довіреність від 18.06.2018 р.;

3-ї особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Харківської міської ради (вх. № 684Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.18 (повний текст якої підписано 05.04.18, суддя Калініченко Н.В.) у справі №922/3844/17

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Інвест 2007", м. Харків

Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехбуд", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Тех Буд", м. Харків

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до першого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Інвест 2007", другого відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківтехбуд", про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "А-2" площею 569,4 кв.м., літ. "Б-1" площею 1356,0 кв.м., літ. "В-1" площею 165,1 кв.м., літ. "Г-1" площею 46,1 кв.м. та літ. "Д-1" площею 154,8 кв.м по вул. Дербентській, 109-А у м. Харкові, серія та номер: 1777, виданий 04.10.2017, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєва Л.В. укладений між першим та другим відповідачами. Також позивач просить суд покласти на відповідачів судові витрати. Позовні вимоги вмотивовано тим, що правочин (оспорюваний договір купівлі-продажу), за яким до другого відповідача перейшло право власності на нерухоме майно від першого відповідача, направлений не на задоволення майнових потреб та здійснення господарської діяльності другого відповідача, а вчинений з метою уникнення першим відповідачем виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року у справі № 922/5466/14, що є ознаками вчинення фіктивного правочину. З огляду на наведене позивач вважає, що договір купівлі-продажу, серія та номер: 1777, виданий 04 жовтня 2017 року, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєва Л.В є недійсним.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 березня 2018 року (суддя Калініченко Н.В.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач - Харківська міська рада, з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27 березня 2018 року у справі № 922/3844/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Харківської міської ради задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що на підставі наданих Харківською міською радою доказів неможливо встановити фіктивність договору купівлі-продажу від 04.10.2017 № 1777. Апелянт вважає, що разом із позовною заявою долучені докази на підставі яких можна встановити, що договір купівлі-продажу від 04.10.2017 № 1777 направлений не на задоволення майнових потреб та здійснення господарської діяльності останнього, а вчинений з метою уникнення ТОВ БУД ІНВЕСТ 2007 виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2015 у справі № 922/5466/14, що є ознаками вчинення фіктивного правочину. Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції встановлена лише об'єктивна сторона укладання оскаржуваного договору, проте, не досліджена суб'єктивну сторону.

Ухвалою від 20.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - Харківської міської ради. Відповідачам та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів в строк до 07 травня 2018 року запропоновано надати суду відзиви на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 263 ГПК України, а також докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Позивачу встановлено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з моменту отримання відзиву на апеляційну скаргу.

ТОВ "Харківтехбуд" надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду просить залишити без змін, як таке, що прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Вказує на те, що доводи апеляційної скарги суперечать вимогам статті 328 ЦК України, статті 41 Конституції України. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття. В даному випадку ТОВ Харківпіехбуд , власник нерухомого майна щодо якого заявлено позовні вимоги про фіктивність правочину, є добросовісним набувачем права власності на нерухомість. Право власності набуто правомірно, нікім не скасовано, а доводи апелянта суперечать наведеним дійсним обставинам справи, вимогами Закону та висновків суду в даній справі не спростовують.

ТОВ "Буд Інвест 2007" у відзиві на апеляційну скаргу також просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду залишити без змін. Вказує на те, що оскаржуваний правочин повністю виконаний, за право чином відбулися розрахунки вартості нерухомого майна, фактична передача предмету договору та оформлення права власності, що свідчить про реальність настання правових наслідків правочину.

Після проведення підготовчих дій в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, у відповідності до вимог ст. 268 ГПК України ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.05.2018 року призначено справу №922/3844/17 до розгляду на 05.06.2018 року.

У судове засідання 05.06.2018 року 2-й відповідач і 3-тя особа не з'явились, про причини неявки не повідомили.

Через канцелярію суду ТОВ "Харківтехбуд" надало клопотання, в якому просило відкласти розгляд справи.

ТОВ "Буд Інвест 2007" також заявило клопотання про відкладення розгляду справи.

З метою забезпечення прав учасників справи та з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотань та відкладення розгляду справи на 19.06.2018 р. о 10:30.

3-тя особа в судове засідання 19.06.2018 р. не з'явилась, копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду про відкладення справи, направлена на юридичну адресу ТОВ ЄвтоТехБуд , була доставлена співробітником поштового відділення, але вручити рекомендоване відправлення не представилось можливим, про що йдеться в роздруківці з офіційного Інтернет-сайту ПАТ УКРПОШТА з приписом невдала спроба вручення .

Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться.

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.

Приймаючи до уваги, що ухвалу Харківського апеляційного господарського суду було направлено 07.06.2018 р. рекомендованим листом № 6102224692217 на юридичну адресу ТОВ ЄвтоТехБуд та доставлено своєчасно працівником поштового відділення за вказаною адресою, але ТОВ ЄвтоТехБуд не забезпечив отримання рекомендованої кореспонденції, колегія суддів вважає, що відповідно ч.7 ст. 120 ГПК України ухвала є врученою і учасник процесу є належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Крім того, інформацію про час розгляду справи ТОВ ЄвтоТехБуд міг дізнатись на веб-сайті http://court.gov.ua/fair/ або в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Таким чином, Харківським апеляційним господарським судом було здійснено всі можливі заходи щодо повідомлення ТОВ ЄвтоТехБуд про час та місце проведення судового засідання.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що 04 жовтня 2017 року між ТОВ "Буд Інвест 2007" (продавець) та ТОВ "Харківтехбуд" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексеєвою Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1777.

Відповідно до п. 1 договору, продавець передає у власність, а покупець приймає у власність нежитлові будівлі літ. "А-2" загальною площею 569,4 кв.м., літ. "Б-1" загальною площею 1356,0 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 165,1 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 46,1 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 154,8 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Харків, вулиця Дербентська, будинок 109-А.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року у справі № 922/5466/14 позовні вимоги Харківської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Інвсет 2007" (перший відповідач) про стягнення доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, задоволений частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Інвест 2007" на користь Харківської міської ради 1 256 919,84 грн. доходів, отриманих від безпідставно набутого майна.

На виконання вказаного рішення Харківська міська рада отримала наказ господарського суду Харківської області від 07 квітня 2015 року та пред'явила його на виконання до Дзержинського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області. Постановою Дзержинського ВДВС ХМУЮ від 19 червня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 47896311 з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року у справі № 922/5466/14.

Постановою Дзержинського ВДВС ХМУЮ від 19 червня 2015 року у виконавчому провадженні № 47896311 накладений арешт на все майно товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Інвсет 2007" та заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "Буд Інвест 2007" здійснювати відчуження будь-якого майна, яке йому належить.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18 вересня 2017 року у справі № 922/5466/14 відкрито провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Тех Буд" на рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року у справі № 922/5466/14.

У зв'язку з відкриттям апеляційного провадження у справі № 922/5466/14, постановою Шевченківського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області від 29 вересня 2017 року наказ господарського суду Харківської області від 07 квітня 2015 року у справі № 922/5466/14 повернутий до суду, що його видав. Цією ж постановою припинена чинність арешту на майно боржника, накладеного постановою виконавця, а саме на нежитлові будівлі літ. "А-2" площею 569,4 м.кв., "Б-12 площею 1356,0 м.кв., "В-12 і площею 165,1 м.кв., "Г-1" площею 46,1 м.кв. та "Д-1" площею 154,8 м.кв. по вул. Дербентській, 109-А у м. Харкові.

Як вказує позивач у позовній заяві, звернення ТОВ "Євро Тех Буд" з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року у справі № 922/5466/14, відкриття 18 вересня 2017 року Харківським апеляційним господарським судом апеляційного провадження, повернення Шевченківським ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області наказу до суду першої інстанції та зняття 29 вересня 2017 року арешту з нерухомого майна ТОВ "Буд Інвест 2007" і перехід нерухомого майна до ТОВ "Харківтехбуд" на підставі спірного договору свідчить про уникнення ТОВ "Буд Інвест 2007" виконання рішення господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року у справі № 922/5466/14, оскільки одним із засновників та керівником обох товариств є одна і та сама особа, а спірний договір купівлі-продажу є фіктивним, що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду.

З цих підстав, позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "А-2" площею 569,4 кв.м., літ. "Б-1" площею 1356,0 кв.м., літ. "В-1" площею 165,1 кв.м., літ. "Г-1" площею 46,1 кв.м. та літ. "Д-1" площею 154,8 кв.м. по вул. Дербентській, 109-А у м. Харкові, оскільки вважає його фіктивним.

Надаючи правову кваліфікацію наданим сторонами доказам та викладеним обставинам колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

В розумінні ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У ст. 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним.

До об'єктів нерухомого майна Цивільним кодексом України віднесено житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно (статті 331, 376).

Відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України унормовано правові наслідки фіктивного правочину: фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; фіктивний правочин визнається судом недійсним; правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

За вимогами статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

При дослідженні матеріалів справи встановлено, що на момент укладення 04 жовтня 2017 року договору купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "А-2" площею 569,4 кв.м., літ. "Б-1" площею 1356,0 кв.м., літ. "В-1" площею 165,1 кв.м., літ. "Г-1" площею 46,1 кв.м. та літ. "Д-1" площею 154,8 кв.м. по вул. Дербентській, 109-А у м. Харкові, власником даного майна було ТОВ "Буд Інвест 2007".

За наслідками укладеного договору купівлі-продажу від 04 жовтня 2017 року відповідно до чинного законодавства право власності на нерухоме майно було зареєстроване за ТОВ "Харківтехбуд", що підтверджується наданими до матеріалів справи 2-м відповідачем витягом № 99311571, виданим приватним нотаріусом ХМНО Алексєєвою Л.В.

Також судом досліджено надану 2-м відповідачем копію платіжного доручення № 1 від 11 жовтня 2017 року на суму 345 050,00 грн., яке свідчить про те, що на виконання умов договору купівлі-продажу ТОВ "Харківтехбуд" були перераховані грошові кошти у розмірі 345050,00 грн. на рахунок продавця ТОВ "Буд Інвест 2007".

Відповідно до Закону від 1 липня 2004 р. № 1952-ІV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" об'єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення (ст. 5 Закону).

Згідно з положеннями статей 182, 331, 334 ЦК України, основною умовою для визначення статусу та переходу права на нерухоме майно щодо будь-якого об'єкта нерухомості є державна реєстрація прав на нього.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В силу приписів ст. 6 ЦК України, ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору вільно обирати контрагента. Однак під час укладення договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів. Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству.

Приписами ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства України, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Під час розгляду спорів про визнання правочинів недійсними суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на надані сторонами та досліджені судом докази, у спірному договорі купівлі-продажу не вбачається ознак фіктивності.

Слід окремо відзначити, що на об'єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 331 ЦК України виникає з дня державної реєстрації.

Надані до матеріалів справи докази свідчать про те, що реєстрація договору проведена, є законною, чинною, відповідно Закону не скасована, а на час укладення правочину жодних обтяжень чи обмежень прав третіх осіб на предмет договору не існувало та не встановлено. Таким чином, згідно наданих доказів право власності на нерухоме майно зареєстровано відповідно Закону, що виключає правові підстави позову.

Відповідно до статей 330, 334 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у добросовісного набувача з дня державної реєстрації, якщо відповідно до ст. 388 ЦК майно не може бути витребувано у нього.

Таким чином, за змістом ст. 330 ЦК України добросовісний набувач набуває право власності на майно не лише тоді, коли набрало законної сили рішення суду про відмову в задоволенні позову про витребування майна з його володіння, а й тоді, коли попередній власник з відповідним позовом не звертався. Відтак, доводи апелянта суперечать нормам чинного законодавства.

Крім того, доводи апелянта щодо фіктивності спростовуються наданими до матеріалів справи доказами фактичного виконання договору купівлі-продажу і щодо реєстрації права власності і щодо фактичного переходу права користування нерухомим майном та розрахунків за нерухомість.

Відповідно до Закону України Про судоустрій та статус суддів повинна бути врахована правова позиція Верховного Суду України. В даному випадку згідно Висновків Верховного Суду України, викладених в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1. 2 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за І півріччя 2015 р. Верховний Суд України чітко вказав, що згідно зі ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним: вчиняючи фіктивні правочин сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який право чин, якщо він не має на меті встановлення правові наслідків.

Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям сторін правочину. Якщо одна сторона діяча лише для вигляду, а інша намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 21 січня 2015 р. у справі № 6-197цс14).

В даному випадку реальність намірів сторін, фактичне досягнення змісту

правочину, настання юридичних та правових наслідків, фактичне виконання договору купівлі-продажу свідчить про помилковість доводів позивача.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Харківської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель літ. "А-2" площею 569,4 кв.м., літ. "Б-1" площею 1356,0 кв.м., літ. "В-1" площею 165,1 кв.м., літ. "Г-1" площею 46,1 кв.м. та літ. "Д-1" площею 154,8 кв.м. по вул. Дербентській, 109-А у м. Харкові, серія та номер: 1777, виданий 04.10.2017, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Алексєєва Л.В., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Буд Інвест 2007" та товариством з обмеженою відповідальністю "Харківтехбуд", є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Харківської міської ради не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2018 року у справі №922/3844/17 має бути залишене без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду господарського суду Харківської області від 27.03.2018 року у справі №922/3844/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 25.06.2018 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.