Рішення

від 14.06.2018 по справі 916/2393/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" червня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2393/16

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя Цісельський О.В., судді Літвінов С.В., Петренко Н.Д.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Кудрявцева О.В. - директор, Батуріна Г.О. - довіреність

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: Шкумат Л.П. - за паспортом, Дубінкін Ю.М.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Хіміків, буд. №27)

до відповідачів: 1. Южненської міської ради Одеської області (65481, Одеська обл., м. Южне, пр-т Григорівського Десанту, буд. №18)

2. Фізичної особи-підприємця Шкумат Людмили Петрівни (АДРЕСА_1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" (67551, м. Южне, вул. Заводська 3)

про визнання протиправним та скасування рішення та визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна приватна фірма "Вячеслава" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Южненської міської ради Одеської області, фізичної особи-підприємця Шкумат Людмили Петрівни, за участю третьої, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод" в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Южненської міської ради №1107-V від 16.12.2008р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи- підприємця Шкумат Л.П. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3";

- визнати недійсним Договір купівлі - продажу від 20.05.2009р. ФОП Шкумат Людмилі Петрівні земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0038 га під розміщення торгівельного павільйону, який розміщений за адресою: АДРЕСА_3 та перебуває в оренді у ФОП Шкумат Л.П.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

На підставі рішення Южненської міськради Одеської області №169 від 20.12.1996 року ВКПФ "Вячеслава" був виданий державний акт серії НОМЕР_1 від 06.03.1997 року на право постійного користування землею приватній фірмі "Вячеслава" під продовольчий та промисловий базар, розміщений на площі 6005 кв.м., в тому числі під промисловий базар 1385 кв.м., під продовольчий - 4620 кв.м. за рахунок земель міста, які знаходяться в міжмікрорайонній зоні.

Позивач зазначає, що станом на час звернення до суду із даним позовом, відповідний Державний акт є чинний та не скасований, а ВКПФ "Вячеслава" з 06.03.1997р. є єдиним законним користувачем вказаної земельної ділянки.

Разом з тим, в липні 2014 року ВКПФ "Вячеслава" стало відомо, що в порушення чинного земельного законодавства, Южненською міською радою 14.02.2002р. прийнято рішення №629 "Про надання земельних ділянок в тимчасове користування на умовах оренди суб'єктам підприємницької діяльності Шкумат Л.П., Борщенко Г.В., Михайловою Г.М., Копицею В.М.", а протягом 2008-2010 років підписано щонайменше 5 договорів купівлі-продажу частин земельних ділянок приватними підприємцями ринку, розташованих в межах наданої земельної ділянки ВКПФ "Вячеслава", без її згоди, повідомлення, попереднього вилучення.

Договір купівлі-продажу від 24.03.2008р. ФОП Бєляєвій Ліані Якубівні земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,00665 га, яка розташована а адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27\2, та перебуває в оренді у ФОП Бєляєвої Л.Я. Договір підписано на підставі рішення Южненської міської ради №606-V від 21.02.2008р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,00665 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Бєляєвої Л.Я. під розміщення кафе-бару за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків 27\2".

Договір купівлі-продажу від 20.01.2009р. ФОП Михальову Олександру Вікторовичу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0038 га під розміщення торгівельного павільйону, який розміщений за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27\3 А, В, та перебуває в оренді у ФОП Михальова О.В. Договір підписано на підставі рішення Южненської міської ради №977-V від 16.12.2008р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Михальова О.В. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: Одеська область, м. Южне, вул.. Хіміків 27\3 А, В".

Договір купівлі - продажу від 18.03.2009 р. ФОП Борщенко Галині Владиславівні земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0039 га під розміщення торгівельного павільйону, який розміщений за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27\4 В, Г та перебуває в оренді у ФОП Борщенко Г.В. Договір підписано на підставі рішення Южненської міської ради №982-V від 16.12.2008р. (зі змінами рішенням №1087 - V від 05.03.2009 р.) "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0039 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Борщенко Г.В.. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків 27/4 В, Г".

Договір купівлі-продажу від 20.05.2009р. ФОП Шкумат Людмилі Петрівні земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0038 га під розміщення торгівельного павільйону, який розміщений за адресою: АДРЕСА_3 та перебуває в оренді у ФОП Шкумат Л.П. Договір підписано на підставі рішення Южненської міської ради №1107-V від 16.12.2008р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Шкумат Л.П. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3".

Договір купівлі-продажу від 28.09.2010р. ФОП Копиця Володимир Миколайович земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0038 га під розміщення торгівельного павільйону, який розміщений за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27/3 Б, Г та перебуває в оренді у ФОП Копиця В.М. Договір підписано на підставі рішення Южненської міської ради №1455-V від 19.08.2010р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Копиця В.М. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3".

Відповідні рішення Южненської міської ради про продаж земельних ділянок приватним підприємцям, договори купівлі-продажу, укладені на їх підставі, свідчать про протиправне розпорядження Южненською міською радою комунальними землями, що зумовлює недійсність договорів оренди з огляду на таке.

Враховуючи те, що право постійного користування вищевказаною земельною ділянкою ВКПФ "Вячеслава" не припинено, земельна ділянка не вилучена, відчуження названих частин земельних ділянок в межах єдиної землі ВКПФ "Вячеслава" здійснено Южненською міською радою з порушенням встановленого законодавством порядку регулювання та розпорядження землями комунальної власності, свідомим нехтуванням правами ВКПФ "Вячеслава" як постійного користувача.

Оскаржувані договори були прийняті поза відома та волі ВКПФ "Вячеслава", без попереднього припинення права користування на частини земельних ділянок, переданих в оренду, прийняття рішення про пропорційне зменшення прав ВКПФ "Вячеслава" у користуванні належної їй земельної ділянки.

Натомість, за усіма вказаними договорами Продавець (Южненська міська рада) свідчив та запевнив, що земельні ділянки, предмети договорів, є вільними від будь-яких майнових прав та претензій третіх осіб, та жодних обставин не приховав від Покупця.

Южненська міська рада відчужила комунальні землі не громадянам чи юридичним особам, а фізичним особам-підприємцям , які за законом не можуть набувати такі землі у власність.

А тому, фізичні особи-підприємці - набувачі земельних ділянок, не мали права на їх придбання без попереднього вилучення їх у постійного користувача ВКПФ "Вячеслава".

Договір купівлі -продажу від 20.05.2009р., укладений із ФОП Шкумат Л. П., не містить обов'язкової умови договору - кадастрового номеру, що свідчить про заздалегідь сплановане відчуження земель попри будь-які заборони та обмеження, встановлені законом.

Оскаржуване рішення Южненської міської ради №1107-V від 16.12.2008p. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Шкумат Л.П. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3" не містить вказівки щодо присвоєння відчужуємій ділянці кадастрового номеру.

Слід також наголосити, що Южненській міській раді було достеменно відомо про права постійного користування ВКПФ "Вячеслава", про незгоду приватної фірми із позбавленням її землі.

ВКПФ "Вячеслава" зверталась особисто до відповідача із листами з проханням не відчужувати на будь-чию користь належної їй землі.

Крім того, оскаржувані договори відчуження земельних ділянок укладені в період судових розглядів по скасуванню протиправних рішень Южненської міської ради №161-У від 14.12.2006 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВКПФ "Вячеслава" та № 502-V від 11.10.2007 року "Про надання дозволу ОК "Южненський міський ринок" на оформлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,5785 га під розміщення ринку за адресою АДРЕСА_2.".

Внаслідок чого, в подальшому ВКПФ "Вячеслава" змушено тривалий час відстоювати свої права на статутний капітал, земельну ділянку, майно, розташоване на відповідній ділянці внаслідок незаконного втручання в господарську діяльність з боку міської влади.

Постановами Южненського міського суду від 06.06.2012 р., 16.04.2010 р., які залишені без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 р., 30.05.2013 р. визнано незаконними та скасовані рішення Южненської міської ради №161-У від 14.12.2016р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВКПФ "Вячеслава" та №502-V від 11.10.2007р. "Про надання дозволу ОК "Южненський міський ринок" на оформлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,5785 га під розміщення ринку за адресою АДРЕСА_2.

Рішенням Одеського апеляційного господарського суду від 15.10.2013р. визнано недійсним договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2, яке залишено без змін рішенням Вищого господарського суду України від 03.12.2013р.

Наведене свідчить лише про свідомі протиправні наміри Южненської міської ради, втілені в оскаржувані договори, у позбавленні ВКПФ "Вячеслава" наданої в законному порядку землі та передати на неї права третім особам.

При цьому, про фактичне зменшення обсягу наданих прав, розміру земельної ділянки, ВКПФ "Вячеслава" повідомлена не була, жодних змін до документів про виділення землі, державного акту, внесено не було, що також спричинило сплату земельного податку ВКПФ "Вячеслава" протягом усього часу користування за всю ділянку.

За таких обставин, Южненська міська рада протиправно, без законних підстав, без дотримання передбачених законодавством процедур припинення та набуття прав на землю, всупереч шкоди правам і законним інтересам ВКПФ "Вячеслава", розпорядилась невільними земельними ділянками та відчужила на користь третіх осіб.

Окремо, позивач наголошує, що про існування оскаржуваних рішень позивачеві відомо не було. Лише 10.07.2014 р. в ході судового розгляду в Господарському суді Одеської області позовної заяви ВКПФ "Вячеслава" до ФОП Федоренко Д.О., треті особи Южненська міська рада та Обслуговуючий кооператив "Южненський міський ринок" у справі №916/1273/14, про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки та демонтажу самовільно встановленого торгівельного лотку, Южненська міська рада у судовому засіданні на виконання ухвали суду про витребування доказів надала копії договорів про відчуження землі.

Ознайомившись із ними, 15.07.2014 р. листом № 235 ВКПФ "Вячеслава" звернулась до відповідача із інформаційним запитом про надання копій оскаржуваних рішень, а також технічної документації по виділенню проданих земельних ділянок, актів встановлення меж в натурі.

21.07.2014р. листом №925\11-02-07 Южненська міська рада надала лише копії оскаржуваних рішень.

Позивач зазначає, що йому стало відомо про порушення його прав на землю у вигляді прийняття оскаржуваних рішень саме 21 липня 2014 року.

Відсутність згоди та відома ВКПФ "Вячеслава" на відчуження земель, а відповідно і прийняття оскаржуваних рішень, підтверджується і самим представником Южненської міської ради в згаданому судовому процесі Деновим Геннадієм Васильовичем.

До того ж, ВКПФ "Вячеслава" зверталась із запитом до Управління Держаземагенства у Комінтернівському районі Одеської області щодо видання з 1997 по 2013 роки державних актів на право постійного користування чи права власності будь-яким фізичним чи юридичним особам, фізичним особам-підприємцям на земельні ділянки, що розташовані по АДРЕСА_2 Одеської області під продуктовим та промисловим базарами м. Южне.

Листом №13-13-п\і\2658 від 20.09.2013р. Управління повідомило про відсутність відомостей про надання таких земель.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із даним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, позовну заяву Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Бездоля Ю.С.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2016р. порушено провадження у справі №916/2393/16 та справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

03.10.2016р. позивач звернувся із клопотанням (вх.№2-5215/16) про витребування доказів, яке судом було задоволено.

19.10.2016р. Южненська міська рада Одеської області звернулась до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи (вх.№25481/16), яке судом було задоволено.

26.10.2016р. обслуговуючий кооператив "Южненський міський ринок" звернувся до суду із заявою (вх.№2-5690/16), про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, яка судом була залишена без задоволення.

27.10.2016р. відповідач - Южненська міська рада Одеської області звернулась до суду із заявою (вх.№2-5708/16) про застосування строків позовної давності.

Зазначена заява врахована судом при прийнятті рішення у даній справі.

27.10.2016р. позивач звернувся до суду із клопотанням про продовження строку розгляду справи (вх.№2-5707/16), яке судом задоволено, у зв'язку з чим, строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

27.10.2016р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№26315/16), відповідно до якої просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Южненської міської ради №1107-V від 24.04.2009р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Шкумат Л.П. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3";

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0038 га під розміщення торгівельного павільйону розташованої за адресою: АДРЕСА_3, який укладений 20 травня 2009 року між фізичною особою-підприємцем Шкумат Людмилою Петрівною та Южненською міською територіальною громадою в особі Южненської міської Ради Одеської області.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

Приймаючи до уваги складність справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.11.2016р., справу №916/2393/16 було призначено до колегіального розгляду.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.11.2016р., справу №916/2393/16 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Літвінов С.В., Петренко Н.Д.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.11.2016р., колегія суддів у складі: головуючий суддя Бездоля Ю.С., судді Літвінов С.В., Петренко Н.Д. прийняла справу №916/2393/16 до свого провадження та призначила до розгляду в судовому засіданні.

28.11.2016р. позивач звернувся до суду із клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх.№2-26061/16), яке судом задоволено.

06.12.2016р. позивач звернувся до суду із клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи (вх.№2-6474/16), яке судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.12.2016р. призначено у справі №916/2393/16 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

На вирішення судового експерта було поставлено наступні питання:

- Чи є накладення земельної ділянки площею 0,0038 кв.м., кадастровий номер: НОМЕР_2, розташованої за адресою: АДРЕСА_3., яка придбана Фізичною особою-підприємцем Шкумат Людмилою Петрівною за договором купівлі-продажу від 20.05.2009 № 671, на земельну ділянку площею 0,60 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, право постійного користування Виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" на яку посвідчено державним актом на право постійного користування землею від 06.03.1997 І-ОД № 001381?

- Який розмір земельної ділянки необхідний для розміщення та обслуговування об'єкта нерухомості-приміщення двох кіосків (1/2 кам'яного блока-кіоску), розташованого у АДРЕСА_3, право власності на який визнано за Фізичною особою-підприємцем Шкумат Людмилою Петрівною рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2001 у справі № 17-6-3/01-6780?

З підстав призначення судової експертизи, провадження у справі №916/2393/16 було зупинено.

З врахуванням закінчення повноважень у судді Господарського суду Одеської області Бездолі Ю.С., розпорядженням керівника апарату суду Вінцевської О.О. №328, справу №916/2393/16 було призначено до повторного автоматичного розподілу.

Згідно протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу №916/2393/16 було передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Літвінов С.В., Петренко Н.Д.

На адресу Господарського суду Одеської області надійшло повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вх.№10133/17) про неможливість проведення судової експертизи у справі №916/2393/16.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.05.2016р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Літвінов С.В., Петренко Н.Д. було прийнято до провадження зупинену справу №916/2393/16 та поновлено провадження у справі №916/2393/16.

З підстав того, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов'язки публічного акціонерного товариства "Одеський припортовий завод", ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2017р. публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

03.07.2017р. обслуговуючий кооператив "Южненський міський ринок" звернувся до суду із заявою (вх.№2-3519/17) про залучення останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Суд розглянувши подану обслуговуючим кооперативом "Южненський міський ринок" встановив, що рішення у даній справі не вплине на права або обов'язки заявника, у зв'язку з чим, заява останнього про залучення його до участі у справі №916/2393/16 була залишено без задоволення.

03.07.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про призначення судової земельно - технічної експертизи.(вх.№2-3520/17).

14.07.2017р. на адресу господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення відповідача 2, відповідно до яких останній не заперечує проти призначення у справі №916/2393/16 судової земельно - технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р., клопотання позивача (вх.№2-3520/17 від 03.07.2017р.) про призначення судової земельно - технічної експертизи - було задоволено, призначено у справі №916/2393/16 комплексну судову земельно - технічну експертизу.

Проведення комплексної судової земельно - технічної експертизу, доручити судовому експерту фірми "ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, будинок 16/8, офіс 6) Голєву Олексію Анатолійовичу.

На вирішення комплексної судової земельно - технічної експертизи було поставлено наступні питання:

- Чи є накладення земельної ділянки розміром 0,0038 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер: НОМЕР_2, яка належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Шкумат Людмилі Петрівні на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2009р., на земельну ділянку, яка належить Виробничо-комерційній приватній фірмі "Вячеслава" на праві постійного користування на підставі Державного акту серії НОМЕР_1 від 06.03.1997р. на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, якщо є, то яка площа такого накладення і де саме?

- Який розмір земельної ділянки необхідний для обслуговування торгівельного павільйону в АДРЕСА_3, який перебуває у власності фізичної особи-підприємця Шкумат Людмили Петрівни?

- Чи відповідають межі фактичного розташування земельної ділянки площею 0, 0038 га, яка належить фізичній особі-підприємцю Шкумат Людмилі Петрівні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, даним земельно - кадастрової документації?

З підстав призначення судової експертизи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2017р. провадження у справі №916/2393/16 було зупинено.

19.07.2018р. від Южненської міської ради Одеської області надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№2-3889/17), яке судом залишено без задоволення.

На адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання судового експерта (вх.№2-4298/16) про надання додаткових документів для проведення судової експертизи по справі №916/2393/16, у зв'язку з чим, провадження у справі №916/2393/16 було поновлено та з метою задоволення клопотання судового експерта та подальшого проведення судової експертизи, судом було витребувано в Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області: кадастровий паспорт (план) на земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_2 площею 0,0038 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 В кадастровому паспорті (плані) повинні бути відображені координати поворотних точок меж земельної ділянки в системі координат СК-63 (63 роки).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.10.2017р. провадження у справі №916/2393/16 було зупинено.

15.12.2017р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147VІІІ, чинної з 15.12.2017р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На адресу Господарського суду Одеської області надійшов висновок судової земельно-технічної експертизи №557, зі змісту якого вбачається, що за результатами кадастрової зйомки, що виконана інженером-землевпорядником Грозовим І.Ф. та даними зазначеними в Технічному висновку "з встановлення меж земель меж земельної ділянки АДРЕСА_2, ВКПФ "Вячеслава", м. Южне, Одеської області", виконаного СПД-ФО Береснивим А.В., встановлено, що існує фактичне накладення земельної ділянки, розміром 0,0038 га, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер: НОМЕР_2, що належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Шкумат Людмилі Петрівні на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2009р., на земельну ділянку, що належить виробничо-комерційній приватній фірмі "Вячеслава" на праві постійного користування на підставі Державного акту серії НОМЕР_1 від 06.03.1997р. на право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2.

Земельна ділянка розміром 0,0038 га (кадастровий номер: НОМЕР_2) всією площиною накладається на частину земельної ділянки, площею 0,6 га, який було виділено виробничо-комерційній приватній фірмі "Вячеслава" на праві постійного користування на підставі Державному акту серії НОМЕР_1 від 06.03.1997р.

Місце накладення земельної ділянки, площею 0,0038 га, на земельну ділянку, площею 0,6 га відображено графічно на плані, що виконаний в масштабі 1:500, що входить до складу Геодезичного висновку ФОП Грозова І.Ф.

З врахуванням наявної забудови та діючих нормативно-правих актів, площа земельної ділянки, що необхідна для обслуговування торгівельного павільйону в АДРЕСА_3, який належить на праві власності ФОП Шкумат Людмилі Петрівні, визначена в межах земельної ділянки з кадастровим номером: НОМЕР_2 в розмірі 0,0038 га (38м 2 ).

В наданому Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області кадастровому паспорті (плані) на земельній ділянці з кадастровим номером: НОМЕР_2, площею 0,0038 га, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (вих.№916/2393/16/6306/2017), дані про координати поворотних точок та лінейних вимірів меж земельної ділянки, суперечать відображеному в цьому ж паспорті плану земельної ділянки, а також не узгоджуються з іншою технічною документацією, яка міститься в матеріалах господарської справи №916/2393/16.

Виходячи з наведеного, до виправлення помилкових даних державного земельного кадастру, виконати дослідження питання, Чи відповідають межі фактичного розташування земельної ділянки площею 0,0038 га, яка належить фізичній особі-підприємцю Шкумат Людмилі Петрівні, що розташована за адресою: АДРЕСА_3., з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, даним земельно - кадастрової документації, - не представляється можливим.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2018р. провадження у справі було поновлено в порядку ст.230 ГПК України та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, оскільки попередня редакція ГПК України не передбачала такої стадії судового розгляду як спрощене провадження.

ОСОБА_16 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№2-2350/18 від 08.05.2018р.) в якій просить суд залучити себе, до участі у розгляді справи №916/2393/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та зупинити провадження по справі №916/2393/16 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №519/769/15-ц за позовом ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_17 до Южненської міської ради Одеської області, за участі третіх осіб, про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 06.03.1997р., виданого Южненською міською радою Одеської області ВКПФ "Вячеслава".

Судом за результатами дослідження заяви (вх.№2-2350/18 від 08.05.2018р.) та матеріалів справи №916/2393/16 встановлено, що рішення по даній справі жодним чином не може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_16 та оскільки останній не являється учасником справи №916/2393/16, ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2018р. у задоволенні заяви ОСОБА_16 (вх.№2-2350/18 від 08.05.2018р.) про вступ до участі у розгляді справи №916/2393/16 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та зупинення провадження у справі було відмовлено.

Фізична особа-підприємець Шкумат Людмила Петрівна звернулась до Господарського суду Одеської області із клопотанням (вх.№2-2368/18 від 10.05.2018р.) в якому просить суд зупинити провадження по справі №916/2939/16 до набрання законної сили судового рішення у цивільній справі №519/769/15-ц за позовом ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16 до Южненської міської ради, треті особи ОК "Южненський міський ринок", ВКПФ "Вячеслава", про визнання недійсним рішення та державного акту на право постійного користування землею та їх скасування.

Судом за результатами дослідження клопотання фізичної особи-підприємця Шкумат Людмили Петрівни та матеріалів справи №916/2393/16 встановлено, що розгляд цивільної справи №519/769/15-ц за позовом ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_16 до Южненської міської ради, треті особи ОК "Южненський міський ринок", ВКПФ "Вячеслава", про визнання недійсним рішення та державного акту на право постійного користування землею та їх скасування не вплине на об'єктивний розгляду справи №916/2393/16, у зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2018р. у задоволенні клопотання (вх.№2-2368/18 від 10.05.2018р.) фізичної особи-підприємця Шкумат Людмили Петрівни про зупинення провадження у справі №916/2393/16 було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.2018р. строк підготовчого засідання у справі №916/2393/16 було продовжено на тридцять днів за власною ініціативою суду.

Представники позивача заявлені позовні вимоги підтримують та просять задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача - 2 фізичної особи-підприємця Шкумат Людмили Петрівни, заявлені позивачем позовні вимоги не визнають та просять суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№22746/16), доповнень до відзиву (вх.№26935/16), відзиву (вх.№9307/18), запереченнях на позов (вх.№10940/18) та застосувати наслідки пропуску строку позовної давності.

Представник відповідача - 1 Южненської міської ради, в судове засідання призначене на 14.06.2018р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином за юридичною адресою: пр-т Григорівського Десанту, 18, м. Южне, Одеська обл., 65481, подав до суду заяву (вх.№11847/18) про розгляд справи без участі представника Южненської міської ради Одеської області, яка судом була задоволена.

Подав до суду відзив на позов (вх.№22774/16) та письмові пояснення (вх.№28839/16), відповідно до яких заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи в судові засідання не з'явився, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином за юридичною адресою: вул. Заводська 3, м. Южне, 64481, свою письмову позицію щодо позову суду не навів.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами ч.ч.1, 2 ст.20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.

Метою подання такого позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

Законодавчо визначенні способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Отже, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений ст.16 ЦК України, але який встановлений законом або договором та є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Крім того, суд зазначає, що підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстави.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується вимога позивача.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Южненської міської ради №1107-V від 24.04.2009р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Шкумат Л.П. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3", суд зазначає наступне:

На підставі договору, укладеного між Южненським міськвиконкомом та ВКПФ "Вячеслава" на будівництво та ввід в експлуатацію другої черги міського продовольчого ринку в м. Южний від 16.08.1996 року, ВКПФ "Вячеслава" було передано об'єкти незавершеного будівництва на суму 152 684,00 грн. з проектно-кошторисною документацією на його будівництво, а ВКПФ "Вячеслава" зобов'язувалась завершити будівництво до 01.01.1997р., здати об'єкт в експлуатацію та після завершення будівництва сплатити вартість прийнятого незавершеного будівництва протягом року щомісячно рівними долями.

02.07.1997р. міським Головою Южненської міської ради було прийнято розпорядження №02-02-344р "Про затвердження акту Державної технічної комісії про прийняття до експлуатації колгоспного ринку на 120 торговельних місць, першого пускового комплексу II черги по АДРЕСА_2 Одеської області".

На підставі рішення Южненської міськради Одеської області №169 від 20.12.1996 року ВКПФ "Вячеслава" був виданий державний акт серії НОМЕР_1 від 06.03.1997 року на право постійного користування землею приватній фірмі "Вячеслава" під продовольчий та промисловий базар, розміщений на площі 6005 кв.м., в тому числі під промисловий базар 1385 кв.м., під продовольчий - 4 620 кв.м. за рахунок земель міста, які знаходяться в міжмікрорайонній зоні.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2001р. у справі №17-6-3/01-6780 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Шкумат Людмили Петрівни до ВКПФ "Вячеслава" про визнання права приватної власності, позов суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Шкумат Людмили Петрівни було задоволено, визнано Шкумат Людмилою Петрівною право приватної власності на об'єкт нерухомості-приміщення двох кіосків (1/2 кам'яного блока кіоску), розташованого в АДРЕСА_2 і позначених на доданій експлікації як №№ 1Б, 1Г.

Зазначене рішення Господарського суду Одеської області від 11.09.2001р. постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2001р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2001р. було залишено без змін.

Крім того, суд зазначає, що виникнення у ФОП Шкумат Л.П. права користування земельною ділянкою встановлено ч.2 ст.120 ЗК України (у відповідній редакції), яка регулює перехід права користування земельною ділянкою.

Саття 120 ЗК України у відповідній редакції, не містить додаткових умов для переходу права користування земельною ділянкою, крім набуття права власності на об'єкти нерухомості, які розміщені на земельній ділянці, а тому застосування до зазначеного випадку набуття права землекористування інших умов, а саме припинення права землекористування або вилучення земельної ділянки не передбачено законом.

Як зазначено в абз. 2 п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (далі - Постанова), правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Таке оформлення здійснюється з урахуванням законодавчих приписів, зазначених в абзацах другому-п'ятому підпункту 2.12 пункту 2 цієї постанови, і положень постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2009 № 439 "Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку".

Крім того, в п.2.12. Постанови зазначено, що відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача.

Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права". Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

При цьому необхідно враховувати також приписи:

- статті 120 ЗК України, зокрема її другої частини, та статті 126 названого Кодексу;

- статті 377 ЦК України;

- статті 50 Закону України "Про землеустрій", зокрема, частини першої згаданої статті.

Враховуючи, що на момент переходу права користування земельною ділянкою до ФОП Шкумат Л.П. земельна ділянка під торговим павільйоном не була сформована, оформлення права землекористування ФОП Шкумат Л.П. відбулось у вигляді отримання земельної ділянки в оренду за рішенням Южненської міської ради Одеської області від 14.02.2002 року №529 „Про надання земельних ділянок в тимчасове користування на умовах оренди суб'єктам підприємницької діяльності Шкумат Л.П., Борщенко Г.В., Михайловою Г.М., Копицею В.М.

З висновку судової експертизи вбачається, що земельна ділянка розміром 0,0038 га (кадастровий номер: НОМЕР_2) всією площиною накладається на частину земельної ділянки, площею 0,6 га, який було виділено виробничо-комерційній приватній фірмі "Вячеслава" на праві постійного користування на підставі Державному акту серії НОМЕР_1 від 06.03.1997р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.04.2003р. у справі №17-2-1-3/01/6/3878 за позовом Южненської міської ради до виробничо-комерційної приватної фірми "Вячеслава" про припинення права користування земельною ділянкою, у задоволенні позову було відмовлено.

Зазначене рішення залишено без змін, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2003р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.10.2003р.

Постановами Южненського міського суду від 06.06.2012 р., 16.04.2010 р., які залишені без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 р., 30.05.2013 р. визнано незаконними та скасовані рішення Южненської міської ради №161-У від 14.12.2016р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ВКПФ "Вячеслава" та №502-V від 11.10.2007р. "Про надання дозволу ОК "Южненський міський ринок" на оформлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 0,5785 га під розміщення ринку за адресою АДРЕСА_2.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ФОП Шкумат Л.П. здобувши, за рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2001р. право приватної власності на об'єкт нерухомості-приміщення двох кіосків (1/2 кам'яного блока кіоску), розташованого в АДРЕСА_2 і позначених на доданій експлікації як №№ 1Б, 1Г, отримало право користування земельної ділянкою під цим об'єктом нерухомості.

При цьому, судом враховується висновок судової експертизи, що ФОП Шкумат Л.П. використовується земельна ділянка під об'єкт нерухомості, право на який відповідач набув за рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2001р. у справі №17-6-3/01-6780, площею 0,0038 га (38м 2 ).

Крім того, суд зазначає, що Конституційний Суд України у пункті 5 мотивувальної частини рішення від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), серед іншого, зазначив про неприпустимість скасування рішень органів місцевого самоврядування, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх припинення.

Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Усталена судова практика поширює зазначене положення, викладене у рішенні Конституційного Суду України, й на ненормативні правові акти місцевого органу виконавчої влади, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи (саме така правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 5 березня 2012 року у справі №21-423а11).

Суд, дослідивши оскаржуване позивачем рішення Южненської міської ради №1107-V від 24.04.2009р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Шкумат Л.П. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3", встановив що зазначене рішення має ненормативний характер одноразового застосування та яке станом на час його оскарження є реалізованим, а тому вичерпало свою дію фактом його виконання (укладенням договору).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Южненської міської ради №1107-V від 24.04.2009р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Шкумат Л.П. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3" задоволенню судом не підлягає.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,0038 га під розміщення торгівельного павільйону розташованої за адресою: АДРЕСА_3, який укладений 20 травня 2009 року між фізичною особою-підприємцем Шкумат Людмилою Петрівною та Южненською міською територіальною громадою в особі Южненської міської Ради Одеської області, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Частина 1 ст.181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 2 ст.640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За положеннями абз.5 п.5 Постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. №9 відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Згідно п.2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013р., якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими, тому обов'язком позивача є доведення/підтвердження/ в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Суд зазнає, що оспорюваний договір купівлі-продажу було укладено 20 травня 2009 року між фізичною особою-підприємцем Шкумат Людмилою Петрівною та Южненською міською територіальною громадою в особі Южненської міської Ради Одеської області на підставі не чинного рішення Южненської міської ради №1107-V від 24.04.2009р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,0038 га, що перебуває в оренді фізичної особи-підприємця Шкумат Л.П. під розміщення торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_3".

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, що оспорюваний правочин було вчинено відповідачами з порушенням чинного законодавства України.

Одночасно, суд, перевіривши доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дійшов висновку про відсутність підстав для правового захисту його інтересів в межах даного спору.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим відмовляє позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Щодо заяви Южненської міської ради Одеської області (вх.№2-5708/16) про застосування строків позовної давності, слід зазначити наступне:

Згідно вимог ст.256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності відповідно до вимог ч.1 ст.261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно вимог ч.4 ст.267 ЦК України законодавцем в імперативному порядку визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позовна давність відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013р., позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України).

З урахуванням приписів частини другої статті 1 ЦК України правила позовної давності, передбачені цим Кодексом, не застосовуються (якщо інше не встановлено законом) до правовідносин, які виникають у зв'язку із застосуванням державними органами щодо підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності встановленої законодавством відповідальності за вчинення протиправних дій, у тому числі за порушення правил здійснення підприємницької діяльності (зокрема, й вимог конкурентного законодавства).

Водночас необхідно мати на увазі, що, оскільки закон (пункт 10 частини другої статті 16, стаття 21 ЦК України, абзац третій частини другої статті 20 ГК України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (з урахуванням, водночас, викладеного в підпункті 3 пункту 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011 № 4176-VI).

Крім того, якщо відносини, які виникають між юридичними або фізичними особами з одного боку і державними та іншими органами - з іншого, мають цивільно-правовий або господарсько-правовий характер, в яких ці органи виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин (наприклад, у зв'язку з виконанням цивільно-правових чи господарсько-правових договорів, відшкодуванням матеріальної або моральної шкоди, із зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави тощо), то у вирішенні відповідних спорів також застосовується позовна давність - загальна або спеціальна, у залежності від змісту позовних вимог.

Приписи п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" №10 від 29.05.2013р. передбачають, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Дослідивши подану відповідачем заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд дійшов висновку, що вона не підлягає застосуванню з огляду на відсутність порушеного права або порушення охоронюваного законом інтересу позивача в межах даного позову, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Суд, керуючись п.п.5 п.5 ст.13 ГПК України зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Відповідно до п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачами у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача спростовано.

Підсумовуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача необґрунтовані, непідтверджені належними доказами, а тому задоволенню судом не підлягають.

У відповідності до приписів ст.129 ГПК України, судові витрати у справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.13, 74, 78, 129, 202, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові - відмовити повністю.

2. Судові витрати по справі покласти на позивача.

Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест рішення складено 22 червня 2018 р.

Головуючий суддя О.В. Цісельський

Судді С.В. Літвінов

Н.Д. Петренко