Рішення

від 12.06.2007 по справі 20-11/282-8/016-7/071

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/282-8/016-7/071

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" червня 2007 р. справа № 20-11/282-8/016-7/071

За позовом:          Адвокатського об`єднання „Адвокатська компанія „ЛАМОС”

          (вул. Каліча, 2 А, місто Севастополь, 99042)

до відповідачів:          Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

          (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011),

          Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон”

          (вул. Адмірала Октябрьского, 8-2, місто Севастополь, 99011)

про          спонукання до продовження (укладення) договору оренди нежитлового майна, розташованого за адресою: вул. Каліча, 2, місто Севастополь, строком на 3 роки на умовах договору оренди №343 від 01.11.2005,

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники:

від позивача:          -          Гуло О.А., представник, довіреність № 068-ГОА від 22.02.2007;

від відповідачів:          -          Ігнатенко В.В., юрист, довіреність № 01/06 від 31.12.2006 (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради);

          -          Ігнатенко В.В., юрист, довіреність № 97 від 08.02.2007 (КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради);

Суть спору:

13.11.2006 (вх.№2825) Адвокатське об`єднання „Адвокатська компанія „ЛАМОС” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Державного комунального підприємства „Аррікон” про спонукання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради продовжити (укласти) договір оренди нежитлового майна, розташованого за адресою: вул. Каліча, 2, місто Севастополь, строком на 3 роки на умовах договору №343 від 01.11.2005, з посиланням на статті 759, 763, 764, 773, 777, 783 Цивільного кодексу України, статті 188, 285 Господарського кодексу України, статті 47, 48 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Ухвалою суду від 20.11.2006 матеріали позову прийняті до провадження суддею Дмитрієвим В.Є. з привласненням  справі  №20-11/282 (т.1 арк.с. 1).

10.01.2007 (вх. № 446) від позивача надійшла позовна заява (уточнення позовних вимог) про зобов`язання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Комунального підприємства Севастопольської міської ради „Аррікон”  в десятиденний термін з моменту набрання рішення суду законної сили укласти з Адвокатським об`єднанням „Адвокатська компанія „ЛАМОС” договір оренди нежитлового приміщення за адресою: місто Севастополь, вул. Каліча, 2 (89,21 м2) на умовах договору №343 від 01.11.2005 строком на 3 роки (т.1 арк.с. 54-57).

18.01.2007 (вх. № 1583) від позивача надійшла позовна заява, в якій він знову уточнив позовні вимоги та просить суд  зобов`язати Фонд комунального майна Севастопольської міської ради та Комунальне підприємство Севастопольської міської ради „Аррікон”  в десятиденний термін з моменту набрання рішення суду законної сили продовжити договір оренди нежитлового приміщення за адресою: місто Севастополь, вул. Каліча, 2 (89,21 м2) на умовах договору №343 від 1.11.2005 строком на 3 роки (т.1 арк. с. 91-94).

Ухвалою суду від 20.11.2006 вжито заходи до забезпечення позову у вигляді заборони Фонду комунального майна Севастопольської міської ради та Севастопольській міській раді  проводити конкурс на визначення орендаря нежитлового приміщення, яке розташоване в місті Севастополі, по вул. Каліча, 2 (89,21 м2) до розгляду справи № 20-11/282 за позовом  Адвокатського об'єднання “Адвокатська компанія “Ламос”  до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Державного комунального підприємства “Аррікон” про  спонукання до продовження договору оренди з Адвокатським об'єднанням  “Адвокатська компанія “Ламос” (т.1 арк. с. 2 ).

Розпорядженням №6 від 24.01.2007 справа №20-11/282 передана до провадження судді Ткаченко М.І у зв`язку з врегулюванням завантаженості суддів (т.1 арк. с. 101).

Ухвалою суду від 29.01.2007 справа №20-11/282 прийнята до провадження суддею Ткаченко М.І. з привласненням справі №20-11/282-8/016 (т.1 арк. с. 109).

16.02.2007 розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 16 справу передано у провадження судді Ілюхіній Г.П. у зв`язку з призначенням судді Ткаченко М.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду (т.1 арк. с. 115-117).

Ухвалою суду від 20.02.2007 справу прийнято до провадження суддею Ілюхіною Г.П., справі присвоєно № 20-11/282-8/016-7/071 (т.1 арк.с.118-120).

22.05.2007 до початку судового розгляду справи від позивача надійшла заява (вх.№17453) про уточнення позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач просить визнати пролонгованим (продовженим) на той ж самий строк й на тих самих умовах договір оренди № 343 від 01.11.2005, укладений між КП „Аррікон” Севастопольської міської Ради за погодженням з Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і АО „АК „Ламос” комунального нерухомого майна окремо розташованого одноповерхового будинку, загальною площею 89,21 м2 за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча, 2, для розташування адвокатської контори (т.1 арк.с.143-145).

Заявою (вх.№19917) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог, які були заявлені раніше, та просить розглянути первісні позовні вимоги про зобов'язання відповідачів протягом 10 днів з моменту набрання рішення законної сили укласти з АО „АК „Ламос” договір оренди в редакції позивача (т.2 арк.с.1).

Заяви про уточнення позовних вимог не підлягають задоволенню, так як вони оформлені без дотримання вимог процесуального закону, не відповідають статтям 22, 54 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заяви про зміну позовних вимог надані у вигляді нових позовних заяв, що не передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначених норм Господарського процесуального кодексу України  зміна позивачем підстав та предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива.

Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви) (Інформаційній Лист Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228).

Фактично позивач звертався з новими позовними вимогами, які не можна розглядати як зміну предмету позовних вимог.

Заяви позивача містили нові вимоги з новим предметом та підставами, тому задоволенню не підлягають.

Первісні вимоги позивача наступні: спонукання до продовження (укладення) договору оренди нежитлового майна, розташованого за адресою: вул. Каліча, 2, місто Севастополь, строком на 3 роки на умовах договору оренди №343 від 01.11.2005, і суд вважає їх такими, що підлягають розгляду судом.

Відповідач (Фонд комунального майна СМР) в відзиві на позов (вх. № 11705), позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що КП СМР „Аррікон” повідомив позивача 10.08.2006 вих.№93 про припинення строку дії договорі оренди № 343 від 01.11.2005 у зв'язку з закінченням строку, на який він укладався, таким чином договір вважає припиненим; в теперішній час позивач неправомірно користується орендованим майном; позивач добровільно сплачує орендодавцю збитки, так як неправомірно займає орендоване приміщення; просить відмовити в задоволенні позовних вимог (т.1 арк. с. 131-132).

Відповідач (КП СМР „Аррікон”) в відзиві та поясненнях на позов (вх. № 34386, 1582), позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що повідомив позивача 10.08.2006 вих.№93 про припинення строку дії договорі оренди № 343 від 01.11.2005 у зв'язку з закінченням строку, на який він укладався, таким чином договір вважає припиненим; рахунки виставлялись в рахунок погашення збитків за користування приміщенням; позивач користується приміщенням без законних підстав; просить в задоволенні позовних вимог відмовити (т.1 арк. с. 29, 95).

25.01.2007 позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав додаткові докази про те, що КП СМР „Аррікон” після закінчення строку договору здійснював дії, що свідчили про його згоду на продовження договору № 343 від 01.11.2005, в тому числі направляв вимоги про сплату орендної плати та приймав грошові кошти від позивача саме, як орендну плату: податкові накладні № 25004 від 31.07.2006, № 25698 від 31.10.2006, № 26338 від 31.12.2006, банківський  витяг, рахунки-акти № 1811 від 07.08.2006, № 2441 від 07.11.2006 (арк.с.102-108).

Строк розгляду спору продовжувався, розгляд справи відкладався, в порядку статей 69,  77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

01.11.2005 між Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” та позивачем укладено договір оренди № 343 нерухомого майна, загальною площею 89,21 м2 по вул. Каліча, 2, строком на 9 місяців та 8 днів - до 08.08.2006 для розміщення адвокатської контори.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що зміни або розірвання договору може мати місце за згодою сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами в місячний термін. Одностороння відмова від виконання договору або внесення в нього змін не допускаються (арк.с.10-13).

01.11.2005 –окремо розміщена одноповерхова будівля, загальною площею 89,21 м2 передана по Акту прийому-передачі позивачу (арк.с.14).

08.08.2006 Орендар звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з пропозицією продовжити договір оренди на новий строк –3 роки з посиланням на статті 759-764 Цивільного кодексу України, статті 1, 5, 6, 9, 10, 17, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, надавши докази звернення, що є відносинами про зміну умов договору № 343 від 01.11.2005 (арк.с.18).

10.08.2006 вих.№ 93 Орендодавець - КП СМР „Аррікон” направив позивачу повідомлення про припинення дії договору оренди № 343 від 01.11.2005 у зв'язку з закінченням строку, на який він укладався, і просив передати орендоване майно по Акту прийому-передачі в строки та порядку, встановленому договором (арк.с.30).

16.08.2006 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (вих.№1633) повідомив, що відповідно до Положення про порядок передачі в оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади м. Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради  № 343 від 12.11.2002 рішення про продовження договору оренди на строк більше року приймає міська комісія по оренді комунального майна, що пропозиція буде винесена на розгляд  зазначеної комісії, затребувані для інформації додаткові документи: Договір страхування, Договори з підприємствами комунальної сфери (арк.с.15).

04.10.2006 вих.№ 1965 майже через два місяці Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив, що протоколом комісії від 19.09.2006 № 5-06 у зв'язку з надходженням двох заявок підприємців Акуленко О.Т. та Кравченко Т.В. прийнято рішення про оголошення конкурсу на приміщення по вул. Каліча, 2 і запропоновано позивачу прийняти участь в ньому, запропоновано звільнити приміщення або укласти додаткову угоду на користування об'єктом до визнання переможця конкурсу. Доказів оголошення та проведення конкурсу в місячний строк, що передбачено Положенням не надано (арк.с.16-17).

КП СМР „Аррікон” виставляло позивачу рахунки, Акти виконаних робіт (послуг) за серпень, вересень, жовтень 2006 року в якості орендної плати, що підтверджується податковими накладними та рахунками на оплату (арк.с.19-25).

Спір виник в зв'язку з тим, що по закінченню терміну дії договору оренди сторони здійснювали укладення договору оренди на новий строк шляхом внесення змін в діючий договір в частині строку його дії.

Правовідносини сторін регулюються статтями 188, 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтями 5, 6, 7, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 759, 764, 785 Цивільного Кодексу України.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003) /далі –ЦК України/, статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003), згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992, відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, встановлення обставини продовження користування наймачем майном після закінчення строку договору найму протягом одного місяця та за відсутності в межах зазначеного строку заперечень наймодавця, має своїм правовим наслідком поновлення дії договору на строк, який був встановлений раніше.

Відповідно до частини першої статті 285 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини третьої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар може реалізувати надане йому переважне право на продовження строку дії договору оренди тільки в тому разі, коли після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій особі.

Відповідачі вважають Договір припиненим  через надіслання Позивачу зазначеного листа, який, на їх думку, є заявою про припинення Договору, та має характер заперечення щодо його поновлення. Проте, ці доводи не можуть бути прийняті судом до уваги.

З наданих сторонами пояснень та інших доказів вбачається відсутність  станом на 08.09.2006 (протягом одного місяця після закінчення строку Договору) волевиявлення відповідачів щодо його припинення. Відповідачі з позовом про розірвання договору та виселення позивача з займаного приміщення до суду не звертались.

Після закінчення строку дії договору оренди, позивач фактично продовжує користуватись орендованим майном, сплачує орендну плату, а відповідач приймає орендні платежі.

За загальними правилами укладення та зміни договору, що встановлені у главі 53 ЦК України, особа, яка зробила пропозицію, звільняється від відповідних зобов'язань, якщо відповідь про прийняття пропозиції укласти договір одержано із запізненням (частина перша статті 645).  

Крім того, судом встановлені факти виставлення Відповідачем 1 рахунків-актів виконаних робіт за Договором для сплати Позивачем орендної плати та експлуатаційних зборів (арк.с.19-25).

Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 ЦК України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений. Поряд з цим, між сторонами договору, що припинив дію, ЦК України (стаття 785) передбачений інший порядок розрахунків.

Зазначене визнається судом як доведеність належними і допустимими доказами обставини продовження користування Позивачем об'єктом Договору після закінчення строку його дії за відсутністю заперечень відповідачів та на умовах договору №343 від 01.11.2005.

Докази вчинення відповідачами дій по примусовому звільненню займаного позивачем вбудованого нежитлового приміщення за адресою: місто Севастополь, вул. Каліча, 2 (89,21 м.кв.), відсутні.

В листі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 04.10.2006 вих.№ 1965 не було висловлено заперечення проти продовження терміну дії вказаного Договору, і, відповідно, такий лист не може розцінюватися у якості відповіді на лист позивача.

Листом від 10.08.2006  вих.№ 93 КП СМР „Аррікон” також повідомив позивача про закінчення терміну дії Договору оренди, проте, як і у листі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради також не міститься заперечень проти продовження Договору оренди на новий термін.

Матеріали справи не містять доказів того, що Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” або Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради у своїх листах від 10.08.2006 і 04.10.2006 повідомили про відмову у продовженні строку дії договору оренди.

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України „Про оренду державного і комунального майна” за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.

Відповідно до статті 6 цього Закону орендарями можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства.

Статтею 7 названого Закону передбачено, що ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону, пропозиція може надходити від орендодавців, зазначених у статті 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити конкурс на право оренди майна у порядку, встановленому частиною сьомою статті 9 цього Закону.

Порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначається органами місцевого самоврядування.

У відповідності з  пунктом 6 порядку проведення конкурсу по визначенню орендаря комунального майна, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 341 від 12.11.2002, конкурс проводиться обов'язково у разі наявності заяв про оренду від двох або більш фізичних або юридичних осіб, які надійшли протягом місяця після опублікування оголошення про об'єкт, який пропонується для оренди, в газеті „Севастопольские известия”.

Згідно з частиною 2 пункту 6 вищевказаного положення конкурс може також оголошуватись за рішенням комісії по оренді комунального майна при наявності або за відсутністю вказаної заяви про оренду комунального майна.

Конкурс у встановлені строки не був оголошений.

Нормою абзацу 7 частини 4 статті 9 Закону України “Про оренду державного та  комунального майна” встановлено, що у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо:

-          було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;

-          об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;

-          орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті;

-          орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства;

-          з інших підстав, передбачених законами; 

-          орендодавець, зазначений в абзаці другому та третьому статті 5 цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією.

Обставини справи свідчать про наявність у Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради наміру передати в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча, 2.

Пунктом 8 цієї статті передбачено, що у разі відмови в укладенні договору оренди, а також неодержання відповіді у встановлений термін заінтересовані особи мають право звернутися за захистом своїх інтересів до суду, арбітражного суду.

Обставини, які могли б бути підставою для відмови Адвокатському об`єднанню „Адвокатська компанія „ЛАМОС” в продовженні (укладенні) з ним договору оренди  нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Каліча, 2, на  новий строк, відсутні.

Зазначені обставини підтверджують те, що між сторонами продовжують існувати орендні відносини по оренді цього комунального майна на умовах, визначених договором оренди № 343 від 01.11.2005.

Вказані обставини слід розцінювати як зміну висловленого Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та Комунальним підприємством Севастопольської міської Ради „Аррікон” ставлення щодо припинення договору оренди.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51.

Матеріали справи свідчать, що відповідачі мали намір  передати об'єкт оренди іншим особам.

Відповідно до статті 15 Цивільного Кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 785 Цивільного Кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України  за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частин 1,2,4 статті  284 Господарського кодексу України  істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до частин 1,2 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Зазначені положення також містяться у частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Адвокатське об`єднання „Адвокатська компанія „ЛАМОС” звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та Комунального підприємства Севастопольської міської Ради „Аррікон” з заявою про продовження строку дії договору оренди, але листами від 10.08.2006  вих.№ 93  та від 04.10.2006 вих.№ 1965 він був повідомлений про неможливість вирішення цього питання  у зв'язку з організацією конкурсу на оренду вказаного приміщення до його проведення та визначення переможця.

В ході розгляду справи було встановлено, що листом від 04.10.2006 вих.№ 1965 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив позивача про те, що орендна комісія прийняла рішення про оголошення конкурсу на вказане приміщення, в зв'язку з чим необхідно його звільнити. При цьому вказаним листом позивачу не було доведено про припинення договору оренди, а, навпаки, запропоновано укласти угоду про оренду вказаного приміщення на строк до визначення орендатора приміщення на конкурсній основі: переможця конкурсу.

Після закінчення строку дії договору позивач продовжував орендувати вказане приміщення, за що йому виставлялися відповідні рахунки по сплаті орендної плати та плати за комунальні послуги, які він своєчасно сплачував, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.  

Аналогічні положення містяться в статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Відповідно до статті 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Орендодавцями, зокрема, є:

- органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

- підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м.

Статтею 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Аналіз норм цієї статті свідчить про те, що діючим законодавством за відсутності заперечень сторони (сторін) передбачається можливість продовження договору оренди на новий термін і не вимагається укладення нового договору оренди цього ж майна  між цими ж сторонами.

Викладені обставини та надані  докази свідчать про те, що відповідач не заперечував проти оренди позивачем майна після закінчення строку дії договору.

Це повною мірою відповідає вимогам статті 762 Цивільного кодексу України щодо справляння плати за користування майном та свідчить про відсутність наміру припинити Договір у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи дають суду підстави вважати, що договір № 343 від 01.11.2005 є пролонгованим. Однак пропозиція позивача про зміну його умов, продовження (укладення) договору на новий строк –три роки, на умовах договору № 343 від 01.11.2005 не розглянута відповідачами у встановлені законом строки.

Між сторонами фактично має місце договірний спір про право, про внесення змін в договір оренди в частині строку його дії.

Предметом спору є продовження договору на тих самих умовах на строк 3 роки.

З урахуванням викладеного суд вважає, що договір № 343 оренди нерухомого державного майна від 01.11.2005 року підлягає зміні, так як  позивач мав і має право на його продовження та укладення строком на три роки на умовах договору № 343 від 01.11.2005. Позовні вимоги підлягають задоволенню, так як відсутні докази оголошення конкурсу та його проведення в місячний строк: до 08.09.2006

Право позивача гарантується частиною третьою статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.

Правове навантаження частин другої та третьої статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” різне за своєю суттю, а отже доказова база ґрунтується в залежності від предмету та підстав заявленого позову.

Фактично предметом розгляду є договірний спір про зміну умов договору, про право на продовження (укладення) договору оренди № 343 від 01.11.2005 на новий строк: 3 роки.

Позивач надав достатньо доказів, що підтверджують його право на продовження договору оренди № 343 від 01.11.2005 на строк до 08.08.2009.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати позивача по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на позивача, так як відповідачі ухилились від прийняття пропозиції позивача з тих, підстав, що це питання не входить до їх компетенції, а відноситься до компетенції Міської комісії з оренди комунального майна, рішення якої для них є обов'язковим.

На підставі викладеного,  керуючись статтями 188, 283-285, 291 Господарського Кодексу України, статтями 5, 6, 7, 9, 17, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 15, 645, 759, 764, 785 Цивільного Кодексу України, статтями 22, 33, 34,44, 49, 69, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради „Аррікон” (99011, г.Севастополь, ул. Адм. Октябрьского, 8, кв.2;ідентифікаційний код 20711909, п/р № 26000945207871 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195, код ЄДРПОУ 20711909) та Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 25750044, п/р 37188003000416 в УДК м. Севастополя, МФО 824509, код ЄДРПОУ 25750044) в строк до 02.07.2007 внести зміни в договір оренди № 343 від 01.11.2005, укладений з Адвокатським об'єднанням  „Адвокатська компанія „Ламос” (99014, г.Севастополь, ул. Калича, 2, ідентифікаційний код 23011466, п/р № 2600730110040 в СФ АКБ УСБ, МФО 324195, код ЄДРПОУ 23014750) в частині продовження строку його дії: продовжити строком на три роки шляхом викладення пункту 7.1 Договору в наступній редакції: „Цей договір діє з моменту його підписання сторонами до 08.08.2009”.

Суддя                                                                                                                     Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України

14.06.2007.