Рішення

від 03.05.2018 по справі 199/1945/18

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/1945/18

(2/199/1546/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

03.05.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення часток у праві спільної часткової власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про встановлення часток у праві спільної часткової власності та визнання права власності, зазначивши, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 травня 1973 року виданого Четвертою державною нотаріальною конторою, на праві спільної сумісної власності належить частина домоволодіння, що розташовано за адресою вул. Доватора, буд. 11 у м. Дніпрі. Інша частина домоволодіння, відповідно до вказаного свідоцтва, за життя належала брату позивача - ОСОБА_3, після смерті якого, його дружина ОСОБА_4 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду з позовом про зміну часток у праві спільної часткової власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, визначення порядку користування земельною ділянкою. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2012 року по цивільній справі № 2-450/11 (2/401/171/12) позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: визнано за ОСОБА_4 право власності на 60/100 частин домоволодіння 11, по вул. Доватора у м. Дніпропетровську, які складаються з: житлового будинку А-1 приміщення 2-7, житлової прибудови А2-1 приміщення 2-3, 2-5,2-4, сіни а1-1 приміщення 2-6, тамбур а4-1 приміщення 2-1, сіни аЗ-1 приміщення 2-2, гараж Л з погрібом та оглядовою ямою, погріб Б, сарай К (тимчасовий), зливна яма 3, огорожі 7,10,11,12, хвіртки 2,4, мостіння 1, ворота №9 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 16 листопада 2010 року. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:272:0043 по вул. Довлатова, буд. 11 у м. Дніпропетровську. Визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 згідно 1/2 частки за кожною, розташованою по вул. Довлатова, буд. 11 по другому варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 9.07.2009 року, а саме: ОСОБА_4 виділено земельну ділянку зі сторони вул. Доватора на протязі 6,8 м., зі сторони проїзної частини -22,98 м.,9,11 м., зі сторони протилежної вул. Доватора -12,38 м., зі сторони співвласника ОСОБА_1 на протязі 2,63 м., 9,28 м., 8,9 м., 7,45 м., 2,5 м., 0,6 м., 8,9 м., 2,5 м.,7,74 м. Загальна площа земельної ділянки ОСОБА_5 складає 498,3 кв.м. ОСОБА_1 виділено земельну ділянку зі сторони вул. Доватора на протязі 21,73 кв.м., зі сторони домоволодіння №13 на протязі 1,33 м., 23,34 м., 15,25 м., зі сторони, протилежній вул. Доватора - 14,52 м. та 2,52 м. та зі сторони співвласника ОСОБА_4 на протязі 2,63 м., 9,28 м.,8,9 м., 7,45 м., 2,5 м., 0,6 м., 8,9 м.,2,5 м., 7,74 м. Загальна площа земельної ділянки ОСОБА_1 складає 501,7 кв.м.

19 лютого 2014 року було укладено договір дарування 60/100 частин домоволодіння, відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_2 належну їй частку у майні.

Позивач у досудовому порядку внесла до єдиного реєстру нерухомого майна відомості про право власності на 1/2 частину земельної ділянки, однак у внесенні відомостей щодо реєстрації права власності на 40/100 частин домоволодіння ОСОБА_1 було відмовлено та запропоновано звернутись до суду з позовом про визначення часток у спільній власності.

Тому позивач просить суд встановити частки у спільній частковій власності, шляхом визнання за нею права власності на 40/100 частин домоволодіння 11, по вул. Доватора у м. Дніпрі, які складаються з: житлового будинку А-1, приміщення 1-3, житлової прибудови А1-1, приміщення 1-4, житлової прибудови АЗ-1, приміщення 1-5,1 -6, сіни а2-1, приміщення 1-, сіней а-1 приміщення 1-2 , сараю В, вбиральні Г , душ Е, навісу , зливної ями О, огорожі № 3,5,6, хвіртки №1, мостіння II, сараю М

Позивач в судове засідання не з'явилася, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, про, що надала письмову заяву.

Відповідач до судового засідання не з'явилася, про час, дату та місце слухання справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій не заперечувала проти позовних вимог та просила суд слухати справу у її відсутності.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17 травня 1973 року, виданого Четвертою державною нотаріальною конторою, на праві спільної часткової власності належить частина домоволодіння, що розташовано за адресою вул. Доватора, буд. 11 ум. Дніпрі. Інша частина домоволодіння, відповідно до вказаного свідоцтва, за життя належала брату позивача - ОСОБА_3, після смерті якого, його дружина ОСОБА_4 звернулась до Амур-Нижньодніпровського районного суду з позовом про зміну часток у праві спільної часткової власності та визнання права власності в порядку спадкування за законом, визначення порядку користування земельною ділянкою. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 07 червня 2012 року по цивільній справі № 2-450/11 (2/401/171/12) позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково: визнано за ОСОБА_4 право власності на 60/100 частин домоволодіння 11, по вул. Доватора у м. Дніпропетровську, які складаються з: житлового будинку А-1 приміщення 2-7, житлової прибудови А2-1 приміщення 2-3, 2-5,2-4, сіни а1-1 приміщення 2-6, тамбур а4-1 приміщення 2-1, сіни аЗ-1 приміщення 2-2, гараж Л з погрібом та оглядовою ямою, погріб Б, сарай К (тимчасовий), зливна яма 3, огорожі 7,10,11,12, хвіртки 2,4, мостіння 1, ворота №9 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 16 листопада 2010 року. Визнано за ОСОБА_4 право власності на Б частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:272:0043 по вул. Доватора, буд. 11 у м. Дніпропетровську. Визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 згідно 1/2 частки за кожною, розташованою по вул. Доватора, буд. 11 по другому варіанту судової будівельно-технічної експертизи від 9.07.2009 року, а саме: ОСОБА_4 виділено земельну ділянку зі сторони вул. Доватора на протязі 6,8 м., зі сторони проїзної частини -22,98 м.,9,11 м., зі сторони протилежної вул. Доватора -12,38 м., зі сторони співвласника ОСОБА_1 на протязі 2,63 м., 9,28 м., 8,9 м., 7,45 м., 2,5 м., 0,6 м., 8,9 м., 2,5 м.,7,74 м. Загальна площа земельної ділянки ОСОБА_5 складає 498,3 кв.м. ОСОБА_1 виділено земельну ділянку зі сторони вул. Доватора на протязі 21,73 кв.м., зі сторони домоволодіння №13 на протязі 1,33 м., 23,34 м., 15,25 м., зі сторони, протилежній вул. Доватора - 14,52 м. та 2,52 м. та зі сторони співвласника ОСОБА_4 на протязі 2,63 м., 9,28 м.,8,9 м., 7,45 м., 2,5 м., 0,6 м., 8,9 м.,2,5 м., 7,74 м. Загальна площа земельної ділянки ОСОБА_1 складає 501,7 кв.м.

19 лютого 2014 року було укладено договір дарування 60/100 частин домоволодіння, відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала відповідачу по справі ОСОБА_2 належну їй частку у майні.

Відповідно до ч.4,5 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

ОСОБА_1 у досудовому порядку внесла до єдиного реєстру нерухомого майна відомості про право власності на 1/2 частину земельної ділянки, однак у внесенні відомостей щодо реєстрації права власності на 40/100 частин домоволодіння ОСОБА_1 було відмовлено.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.06.2012 року по цивільній справі № 2-450/11 встановлено, що відповідно до акту ідеальних часток ОСОБА_3, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.05.1973р., належала 1\2 частина домоволодіння, а у фактичному користуванні знаходилося: житловий будинок А-1, приміщення 2-7, житлова прибудова а2-1, приміщення 2-3,2-4,2-5, сіни а1-1 приміщення 2-6, тамбур а4-1 приміщення 2-1, сіни а3-1, приміщення 2-2, гараж Л з погребом, з оглядовою ямою, погріб Б, сарай К (тимчасовий) зливна яма 3, огорожі №7,10,11,12, хвіртки № 2,4, мостіння 1, ворота № 9, всього на суму 18799,00 грн.,що складає 60/100 частини домоволодіння.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 17.05.1973 р, належить 1/2 частина домоволодіння, а у фактичному користуванні знаходиться: Житловий будинок А-1, приміщення 1-3, житлова прибудова А1-1, приміщення 1-4, житлова прибудова А3-1, приміщення 1 -5,1 -6, сіни а2-1, приміщення 1-1, сіни а-1, приміщення 1-2, сарай В, вбиральня Г, душ Е, навіс Н, зливна яма О, огорожі № 3,5,6,8, хвіртка №1, мостіння II, сарай М (тимчасовий) всього на суму 12333.00 грн., що складає 40/100 частин домоволодіння.

Такий самий порядок користування житловим приміщення зберігся і між сторонами по справі.

Відповідно до ст. ст. 356-358, 373, 374 ЦК України, власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

При цьому, відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в п.3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності

Судом встановлено, що відповідно до судового рішення по справі № 2-450/11 (2/401/171/12), яке не оскаржувалось та набрало законної сили, було проведено експертизу, визначено належність розміру частки відповідача та визнано право власності, таким чином суд вважає позовні вимоги в частині встановлення частки за ОСОБА_1 в розмірі 40/100 частини домоволодіння №11 по вул. Доватора у м. Дніпрі, які складаються з: у житловому будинку А-1 приміщення 1-3, у житловій прибудові А-1-1 приміщення 1-4, у житловій прибудові А3-1 приміщення 1-5,1-6, сіней а2-1 (приміщення 1-1), сіней а-1 (приміщення 1-2), сараю В, вбиральні Г,душу Е, навісу Н, сараю тимчасового М, є законним та обґрунтованими а тому підлягають задоволенню. В іншій частині позовні вимоги щодо переліку складових частин нерухомого майна не підтверджено технічним паспортом від 26.07.2017 року.

Позовні вимоги про визнання права власності на 40/100 частини домоволодіння 11, по вул. Доватора у м. Дніпрі не підлягають задоволенню, оскільки за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред'явлення позову).

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок позивача .

Керуючись ст.ст. 12,81, 133,144,263-265 ЦПК України, ст.ст. 328, 357, 391, 392, 1268 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення часток у праві спільної часткової власності, - задовольнити частково.

Встановити, що частка ОСОБА_1 (місто Дніпро, вулиця Доватора,11, РНОКПП НОМЕР_1) у праві спільної часткової власності на домоволодіння № 11 по вул. Доватора у м. Дніпрі складає 40/100 частин, які скдадаються з: у житловому будинку А-1 приміщення 1-3, у житловій прибудові А-1-1 приміщення 1-4, у житловій прибудові А3-1 приміщення 1-5,1-6, сіней а2-1 (приміщення 1-1), сіней а-1 (приміщення 1-2), сараю В, вбиральні Г, душу Е, навісу Н, сараю тимчасового М.

В іншій частині відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя