Ухвала

від 20.06.2018 по справі 496/2048/18

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/2048/18

Провадження № 2/496/1183/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., ознайомившись з позовною заявою Біляївського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просять стягнути з відповідача на його користь суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 7381,22 грн.

При цьому позивачем було додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання до суду даного позову, яке обґрунтовано тим, що центр зайнятості є неприбутковою державною установою та розпоряджається тільки тими коштами, які були виділені на 2018 рік кошторисом видатків, а відповідним кошторисом не було передбачено витрат на оплату судових витрат.

Ознайомившись з вказаним позовом, суд приходить до висновку, що він підлягає залишенню без руху на підставі наступного.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Такі підстави відстрочення сплати судового збору передбачені також статтею 136 ЦПК України.

Згідно до п. 10 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 вересня 2012 року № 10-1386/0/4-12 Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі ст. ст. 10,60 ЦПК України покладається на зацікавлену сторону.

Згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Згідно до ст. 8 ЗУ Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; аб о позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже питання розстрочення сплати судового збору є правом суду і застосовується у виключних випадках зазначених у законі, за наявності лише вагомих для цього підстав.

На обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору надано лише копію кошторису видатків на 2018 рік БРЦЗ, проте останній не підтверджує відсутність на теперішній час на рахунках позивача коштів для сплати судового збору та об'єктивну неможливість сплати ним судового збору, тому вказане клопотання суддя вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 185 ЦК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, дану позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, а саме для сплати встановленої законодавством ставки судового збору в розмірі 1762,00 грн. та надати квитанцію або інший документ, що підтверджує сплату судового збору, надати до суду, інакше позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Керуючись ст.ст. 175,185 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Біляївського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю - залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.

У випадку невиконання ухвали позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню підлягає лише в частині визначення розміру судового збору протягом 15 днів шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції .

Суддя Буран В.М.

20 червня 2018 року